Ухвала

від 13.02.2020 по справі 640/5929/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/299/20 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 640/5929/19 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

представника власника

майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року,якою задоволеночастково клопотанняпрокурора відділупрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_8 про арештмайна укримінальному провадженні№ 42019220000000165від 05.03.2019року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року клопотання прокурора відділу прокуратуриХарківської області ОСОБА_8 про арештмайна укримінальному провадженні№ 42019220000000165від 05.03.2019року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України задоволено частково.

Накладено арештна майно,належне ОСОБА_6 , вилучене 08.01.2020 при обшуку за адресою: АДРЕСА_1 : паливно-роздавальну колонку синього кольору з двома «пістолетами»; металевий контейнер сірого кольору з ємністю для дизельного палива; два гумові шланги; прямокутну металеву ємність загальним об`ємом близько 2 тис. літрів, для бензину; дві літрові банки зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр бензину; дві літрові банки зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр дизельного палива; блокнот білого та зеленого кольорів з чорновими записами; блокнот коричневого кольору з чорновими записами; блокнот коричневого кольору з надписом «Lets Take A Piicture» з чорновими записами; блокнот білого кольору з малюнком, у якому містяться чорнові записи; блокнот зеленого кольору з надписом «Audi», у якому містяться чорнові записи; дизельне паливо - 538 (п`ятсот тридцять вісім) літрів; бензин 171 (сто сімдесят один) літр.

У задоволенні клопотання в частині арешту однієї літрової банки з одним літром бензину (зразок); однієї літрової банки з одним літром дизельного палива (зразок), переданих ОСОБА_6 відмовлено.

Визначено місце зберігання арештованого майна.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року, повернути вилучене під час проведення обшуку 09.01.2020 року майно за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , а саме: паливно-роздавальну колонку синього кольору з двома «пістолетами»; металевий контейнер сірого кольору з ємкістю для дизельного палива; два гумові шланги; прямокутну металеву ємкості загальним об`ємом близько 2 тис. літрів для бензину; дві літрові банки зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр бензину; дві літрові банки зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр дизельного палива; дизельного палива 538 літрів; бензин 171 літр, власнику ОСОБА_6 .

В обґрунтування апеляційною скарги ОСОБА_6 зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.01.2020 року задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку житлового буд. літ. «Г-1», з прибудовами, господарськими надвірними будівлями за адресою: м. Харків, Григорівське шосе, 3, належних ОСОБА_9 . Однак обшук був проведений за адресою: АДРЕСА_1 . Ця будівля не відноситься до адреси, яка зазначена в ухвалі слідчого судді від 08.01.2020 року, будівля за адресою: м. Харків, Григорівське шосе, 3 та зазначена в ухвалі слідчого судді це різні юридичні адреси.

За вказаних обставин вважає, що обшук проведено без дозволу слідчого судді.

Зазначає, що розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя не звернув уваги, що ОСОБА_6 під час обшуку, неодноразово стверджував, що йому не належать та не відоме походження блокнотів - білого та зеленого кольорів з чорновими записами; блокнот коричневого кольору з чорновими записами; блокнот коричневого кольору з надписом «Lets Take A Piicture» з чорновими записами; блокнот білого кольору з малюнком, у якому містяться чорнові записи; блокнот зеленого кольору з надписом «Audi»; яким чином вони з`явились під час обшуку йому не відомо.

Вилучене під час обшуку його майно він використовує для власних потреб та потреб родини.

Також зазначає, що в матеріалах справи, витягу з ЄРДР відсутні будь-які відомості щодо ОСОБА_6 , адреси: АДРЕСА_1 та відсутня інформація щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту, реалізації, збуту бензину та дизельного палива. Таким чином вилучене майно не може бути речовим доказом відповідно до ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що вилучене під час обшуку майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_6 з огляду на наступне.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019220000000165 від 05.03.2019 року, за ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.01.2020 року задоволено клопотання слідчого УСБУ надано дозвіл на проведення обшуку житлового буд. літ. «Г-1», з прибудовами, господарськими надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_9 .

На підставі зазначеної ухвали слідчого судді 09.01.2020 року проведено обшук житлового буд. літ. «Г-1» з прибудовами, господарськими надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, перелічене у клопотанні прокурора від 10.01.2020 року.

Звертаючись з клопотанням про арешт майна прокурор зазначив, що в ході проведеного досудового розслідування встановлено ОСОБА_6 , яким здійснюється незаконне придбання, транспортування, зберігання та збут палива та нафтопродуктів.

Отримані в ході проведення досудового розслідування дані свідчать, що вилучене в ході проведення обшуку майно використовувалось для вчинення кримінального правопорушення, а також є засобами його вчинення.

У зв`язку з чим прокурор, просив накласти арешт на майно гр. ОСОБА_6 .

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно протоколу допиту свідка, ОСОБА_6 повідомив, що ємності, паливо та устаткування до нього використовує у власних потребах, оскільки має у власності два автомобіля. Приміщення, де знаходилося вилучене майно належить ОСОБА_9 з яким у нього усна домовленість про зберігання майна на його території.

Разом зцим,звертаючись зклопотанням проарешт майнапрокурор незазначив правових підстав, за якими арешт майна, в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

Судова колегія враховує, що клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України.

Прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, значення вилученого майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.

Відсутні й будь-які відомості, що вилучене майно ОСОБА_6 незаконно придбано, збувалось ним або використовувалось для вчинення кримінального правопорушення, як зазначає в клопотання прокурор.

В матеріалахсправи відсутні відомостіщодо внесенняданих доЄРДР стосовно ОСОБА_6 ,повідомлення пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення.Матеріали клопотанняне містятьдоказів,які вказуютьпро вчиненняним кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України.

Крім того, при прийняття ухвали слідчим суддею не було враховано, що бензин, дизельне пальне та 2 ємності було вилучено за адресою, яка не вказана в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Так, в ухвалі слідчого судді зазначена адреса: м. Харків, Григорівське шосе, 3. Бензин, дизельне пальне, металевий контейнер та металева прямокутна ємність знаходились за адресою: м. Харків, вул. Григорівська, що підтверджується план-схемою (а.с. 27).

Також судовою колегією виявлені розбіжності у змісті клопотання прокурора, відповідно в якому він просив накласти арешт на майно ОСОБА_10 , однак майно вилучено у ОСОБА_11 . Зазначені розбіжності допустив і слідчий суддя.

Враховуючи встановлені обставин ухвала слідчого судді не може бути визнано обґрунтованою в частині накладення арешту на майно ОСОБА_6 , оскільки не містить в собі обґрунтування мотивів її прийняття і не відповідає положенням ст. 370, 372 КПК України.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді від 13 січня 2020 року скасуванню в частині вилученого майна у ОСОБА_6 , а саме: паливно-роздавальну колонку синього кольору з двома «пістолетами»; металевий контейнер сірого кольору з ємкістю для дизельного палива; два гумові шланги; прямокутну металеву ємкості загальним об`ємом близько 2 тис. літрів для бензину; дві літрові банки зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр бензину; дві літрові банки зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр дизельного палива; дизельного палива 538 літрів; бензин 171 літр.

Відповідно, в цій частині в задоволенні клопотання прокурора від 10.01 2020 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42019220000000165 від 05.03.2019 року необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 376, 404, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2020 року скасувати в частині арешту майна належного ОСОБА_6 та постановити в цій частині нову ухвалу.

Відмовити прокурору відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_8 у задоволенні клопотання від 10.01.2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019220000000165 від 05.03.2019 року, належного ОСОБА_6 : паливно-роздавальної колонки синього кольору з двома «пістолетами»; металевого контейнеру сірого кольору з ємкістю для дизельного палива; двох гумових шлангів; прямокутної металевої ємкості загальним об`ємом близько 2 тис. літрів для бензину; двох літрових банок зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр бензину; двох літрових банок зі зразками, в кожній з яких знаходиться літр дизельного палива; дизельного палива 538 літрів; бензина 171 літр.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова 13 січня 2020 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді