Ухвала

від 24.02.2020 по справі 380/283/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 380/283/19

Провадження № 1-кп/364/12/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_6 ,

її представника ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритих судових засіданнях у залі суду Володарського районного суду Київської області в смтВолодарка Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного 23.10.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201811030000306, стосовно обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоживотів Оратівського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня технічна, працював водієм (за станом на тепер працює слюсарем) у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вектор» (далі ТОВ «Вектор»), вдівець, на утриманні неповнолітніх дітей не має, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті286 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 11.03.2019р. надійшов затверджений прокурором Тетіївського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 обвинувальний акт у названому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті286 КК України, разом з ухвалою Київського апеляційного суду від 01.03.2019р. про передачу кримінального провадження на розгляд до Володарського районного суду Київської області.

Ухвалою суду від 13.03.2019р. призначено підготовче судове засідання на 18.04.2019р.; ухвалою суду від 18.04.2019р. обвинуваченому за його клопотанням залучено захисника; ухвалою суду від 30.05.2019р. прийнято до розгляду цивільний позов, визнано потерпілу ОСОБА_6 цивільним позивачем, ТОВ«Вектор» цивільним відповідачем; ухвалою суду від 13.08.2019р. кримінальне провадження призначено до судового розгляду на 23.08.2019р.; надалі після розгляду справи і дослідження доказів у судовому засіданні 05.02.2020р. було оголошено перерву до 24.02.2020р. для підготовки до судових дебатів.

До суду 24.02.2020р. до початку судового засідання подано клопотання (у формі заяви) обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі статті47 КК України та передачі на поруки трудовому колективу ТОВ «Вектор», до заяви додано відповідне клопотання названого трудового колективу (а.п.193-197).

За зазначеним вище обвинувальним актом, результатами судового розгляду цього кримінального провадження та клопотанням (заявою) обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті286 КК України, тобто у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за таких обставин.

Обвинувачений ОСОБА_4 23.10.2018р. близько 15год. 30хв. на території ТОВ«Вектор», що за адресою: вул.Плоханівська, 76, м.Тетіїв, Київськаобл., керуючи технічно справним вантажним автомобілем САЗ3507, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Тайниця Агро» (код ЄДРПОУ 31664410), в порушення вимог пункту1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків), підпункту«б» пункту2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну) та пункту10.9 (під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, введених у дію з 01.01.2002р. (з подальшими змінами), розпочинаючи рух заднім ходом по території названого підприємства, зневажив безпекою дорожнього руху, не впевнився перед початком руху заднім ходом, що позаду автомобіля немає пішоходів, яким він може створити небезпеку, не відмовився своєчасно від руху заднім ходом у небезпечному напрямку, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка в цей час знаходилась позаду автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, скальпованої рани голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, та тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини, перелому лівої ключиці без зміщення відламків, забою легень, перелому 2-6ребер зліва, пристінкового пневмотораксу зліва, перелому лівої сідничної кістки та куприка справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, оскільки викликають довготривалий розлад здоров`я.

При цьому ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_6 , якщо б перед початком руху заднім ходом впевнився, що позаду автомобіля нікого немає, а в разі неможливості спостерігати дорожню обстановку позаду автомобіля в дзеркала заднього виду проїхав вперед чи звернувся за допомогою до сторонніх осіб і таким чином своєчасно виявив пішохода позаду автомобіля та не починав рух заднім ходом.

Отже, порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів1.5, 2.3 (підпункт«б»), 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, перебуває в прямому причинному зв`язку з наслідками, що наступили, а саме: отриманням потерпілою ОСОБА_6 середнього ступеня тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за частиною першою статті286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження судом досліджено письмові докази, допитані обвинувачений ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_6 та свідки ОСОБА_10 (майстер основного виробництва ТОВ «Вектор»), ОСОБА_11 (слюсар-ремонтник ТОВ «Вектор»), ОСОБА_12 (дочка потерпілої).

Так, зокрема, з показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що він 23.10.2018р. працював на погрузчику «Кара», завантажуючи вантажний автомобіль, яким керував обвинувачений, останній під`їжджав заднім ходом; у момент події потерпіла ОСОБА_6 замітала кукурудзу, стоячи спиною до вантажного автомобіля; свідок ОСОБА_11 , бачивши ймовірність наїзду на неї, кричав їй « ОСОБА_14 », а обвинуваченому « ОСОБА_15 », але уникнути наїзду на потерпілу не вдалося.

Тяжкість отриманих потерпілою тілесних ушкоджень підтверджено суду висновком судово-медичного експерта від 27.12.2018р. №85 (а.п.124-125); справність технічного стану згаданого вище автомобіля висновком інженерно-технічної експертизи від 09.01.2019р. №12-1/2127 (а.п.126-130).

Разом з тим, судом не досліджувалося та, відповідно, не оцінюється питання відносно дотримання на згаданому вище підприємстві ТОВ «Вектор» правил техніки безпеки праці, правильність розміщення працівників під час виконання ними трудових обов`язків тощо, оскільки ці питання не входять до предмету доказування в даному кримінальному провадженні та, як вказали суду всі учасники судового провадження, відповідні матеріали щодо службових осіб цього підприємства виділені в окреме кримінальне провадження, на тепер здійснюється досудове розслідування.

У зв`язку з цим суд виходить з приписів пункту3 частини другої статті129 Конституції України, пункту15 частини першої статті7, статті22 Кримінального процесуальногокодексу України(далі КПК України), за якими однією із засад, зокрема, кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні 24.02.2020р. обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане ним клопотання (заяву) про звільнення його від кримінальної відповідальності та передачі на поруки трудовому колективу ТОВ «Вектор», вчергове, як і під час його допиту, вибачився перед потерпілою, вказавши на порушення ним Правил дорожнього руху та щире каяття, визнавши винуватість у вчиненні інкримінованого злочину; судом роз`яснено обвинуваченому наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, передбаченої статтею47 КК України.

Захисник обвинуваченого підтримав подане ОСОБА_4 клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор також підтримав заявлене клопотання, просив вирішити питання відносно речових доказів.

Потерпіла (цивільний позивач) та її представник віднесли вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на розсуд суду, проте просили вирішити заявлений цивільний позов, оскільки докази в справі були досліджені судом.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Вектор» підтримав заявлене обвинуваченим клопотання, вказавши на те, що, дійсно, трудовий колектив цього підприємства задовольнив заяву ОСОБА_4 та просить передати його їм на поруки, адже він працює на підприємстві вже близько 30років; водночас вважає, що заявлений до ТОВ «Вектор» цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки у разі задоволення клопотання обвинуваченого дане кримінальне провадження буде закрито.

Суд, з`ясувавши думки учасників судового провадження, розглянувши клопотання обвинуваченого та вирішуючи це клопотання, виходить з такого.

Відповідно до пункту1 частини другої статті284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (частина перша статті285 КПК України).

Згідно з положеннями частин першої, четвертої статті286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом; якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Статтею47 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку; у разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

За роз`ясненнями, викладеними у пунктах5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особу можна звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки (стаття47 КК України) за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості; підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку; особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за статтею47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений (підсудний) або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчий чи особа, яка провадить дізнання; воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов`язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. При цьому звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Аналогічно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.08.2019р. у справі №632/795/18 зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1)особа вчинила злочин вперше; 2)діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3)особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; 4)колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5)особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою. Отже, підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку. Також звільнення від кримінальної відповідальності за статтею47 КК України можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. За наявності зазначених вище обставин суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу. Виходячи з наведених положень закону, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.

Зважаючи на усе викладене та переконавшись, що діяння, яке поставлено за провину обвинуваченому ОСОБА_4 , дійсно мало місце, воно містить склад злочину невеликої тяжкості за визначенням статті12 КК України, і ОСОБА_4 винний у його вчиненні, проте злочин вчинив вперше, раніше судимостей не мав (а.п.188), щиро покаявся у вчиненому, вибачився перед потерпілою, надав органу досудового розслідування і в суді покази, якими підтвердив вчинення ним злочину, передбаченого частиною першою статті286 КК України, який не є корупційним, згоден назакриття кримінальногопровадження напідставі статті47КК України,оскільки подавклопотання проце (а.п.193),підтримавши йогов судовомузасіданні;до йогоклопотання доданооригінали клопотаннятрудового колективуТОВ «Вектор»про передачуобвинуваченого їмна поруки(а.п.194),підписане уповноваженоюособою директором цьогопідприємства ОСОБА_16 ,повноваження якоїпідтверджено випискоюз Єдиногодержавного реєструюридичних осіб,фізичних осіб підприємцівта громадськихформувань (а.п.197),до клопотаннядодано випискуз протоколузагальних зборівтрудового колективуТОВ «Вектор»від 19.02.2020р.№1(а.п.195),а такожвиробничу характеристикуна працівникаТОВ «Вектор» ОСОБА_4 як професійнопідготовленого,дисциплінованого,відповідального,трудолюбивого працівника,який зповною відповідальністюта вчасновиконує покладеніна ньогообов`язки,не маєжодних порушеньтрудової дисципліни,в трудовомуколективі підтримуєдружні стосунки,користується повагою,авторитетом (а.п.196).Тому судза наведенихобставин,врахувавши висловленіучасниками судовогопровадження,зокрема,прокурором,обвинуваченим,його захисникомта представникомцивільного відповідача ТОВ«Вектор» позиції,дійшов довисновку,що клопотанняобвинуваченого підлягаєзадоволенню,вінможе бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки, тому кримінальне провадження слід закрити.

З урахуванням наведеного вирішуючи питання щодо заявленого потерпілою ОСОБА_6 до ТОВ «Вектор» цивільного позову, суд виходить з того, що за змістом частини першої статті129 КПК України суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні шляхом його задоволення повністю або частково чи відмови в ньому у випадку ухвалення обвинувального вироку або постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 24.05.2018р. у справі №531/2332/14-к). Відтак, зазначений цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог статей100, 124 КПК України.

Водночас суд вбачає підстави для скасування накладеного ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 26.10.2018р. на названий вище вантажний автомобіль арешту на підставі частини четвертої статті174 КПК України, за якою суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна; суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись статтями47, 286 КК України, статтями100, 124, 129, 174, 284-286, 288, 369-372, 376, 392-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання (заяву) обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та клопотання трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор» (код ЄДРПОУ 32573131, адреса місцезнаходження: вул.Плоханівська, 76, м.Тетіїв, Київськаобл., 09800) про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті286 КК України, на підставі статті47 КК України у зв`язку з передачею його на поруки задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті286 КК України, у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Вектор» на підставі статті47 КК України, якщо він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження, внесене 23.10.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201811030000306, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті286 КК України, закрити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки він згідно з частиною другою статті47 КК України буде притягнутий до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений за частиною першою статті286 КК України.

Роз`яснити трудовому колективу ТОВ «Вектор», що відповідно до частини першої статті289 КПК України якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_4 на поруки колективу, він не виправдає довіру цього колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу; відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-технічної експертизи у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00коп.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ТОВ «Вектор» про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілій (цивільному позивачу) ОСОБА_6 як особі, цивільний позов якої залишено без розгляду, що вона має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства (частина сьома статті128 КПК України).

Арешт вантажного автомобіля САЗ3507, САМОСКИД НОМЕР_3 , 1989року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайниця-Агро» та вилучений 23.10.2018р. на території ТОВ «Вектор», який накладений ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 26.10.2018р. (справа №380/1450/18, провадження №1-кс/380/345/18) скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному 23.10.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201811030000306, а саме: автомобіль САЗ3507 (ГАЗ53), САМОСКИД С, 1989року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що зберігається на штраф майданчику Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, повернути власникові.

Копії цієї ухвали суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику ОСОБА_5 , прокурору ОСОБА_3 , потерпілій (цивільному позивачу) ОСОБА_6 , її представнику ОСОБА_7 , представнику цивільного відповідача ТОВ «Вектор» ОСОБА_8 , а також надіслати до ТОВ «Вектор» та до Тетіївського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1