Ухвала

від 25.02.2020 по справі 922/2865/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

25 лютого 2020 року Справа № 922/2865/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" (вх. № 472 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2020 у справі №922/2865/19, ухвалене суддею Лавровою Л.С. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 17.01.2020,

за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради, смт Сахновщина, Харківська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело", м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Сахновщинський молокозавод", м. Мерефа, Харківська область,

про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело", в якій просив внести зміни до договору оренди землі від 21.01.2008, який зареєстрований у Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК за № 040870200007 від 13.03.2008, шляхом визнання укладеною додаткової угоди між Сахновщинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" до договору оренди землі у редакції, викладеній у позовній заяві. Також прокурор просив покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2020 у справі №922/2865/19 задоволено позовні вимоги. Внесено зміни до договору оренди землі від 21.01.2008, який зареєстрований у Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК за №040870200007 від 13.03.2008, шляхом визнання укладеною додаткової угоди між Сахновщинською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" до договору оренди землі у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення суду. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" на користь прокуратури Харківської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн.

Досліджуючи підстави звернення прокуратури з даним позовом, судом першої інстанції зазначено, що на виконання вимог ч.3 ст. 53 ГПК України при зверненні до суду з позовом прокурором було обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Доводи прокурора були визнані обґрунтованими та позов прокурора в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради судом було прийнято до розгляду. На виконання ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» місцевою прокуратурою попередньо повідомлено Сахновщинську селищну раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до господарського суду Харківської області.

Щодо суті позовних вимог, судом першої інстанції встановлено наявність у власності ТОВ "Слобожанське джерело" нерухомого майна, яке територіально зосереджене на земельній ділянці комунальної власності площею 2,9467 га кадастровий № 6324855100:00:018:0003 за адресою: смт. Сахновщина, вул. Шевченко 2, яке набуто останнім на підставі договорів купівлі-продажу від 30.08.2013 №2007, 2010, 2013, 2016, 2019, 2022, 2025 укладених між ТОВ «Слобожанське джерело» та ТОВ «Транс-Авіа Плюс» , тому з урахуванням положень 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, з 30.08.2013 у ТОВ «Слобожанське Джерело» автоматично виникло право користування (оренди) земельною ділянкою, що є предметом позову у даній справі.

Враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, судом першої інстанції вказано, що зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обов`язковою підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої сторонами в договорі оренди землі від 21.01.2008 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

До того ж, суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині доповнення пункту 2.1 Договору оренди від 21.01.2008 відомостями щодо адреси та кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки, відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі", така істотна умова договору оренди землі як об`єкт оренди повинна містити відомості щодо кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2020 у справі №922/2865/19 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити заступнику керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що:

- судом першої інстанції не прийнято до уваги того факту, що відповідач не є правонаступником по договору оренди, оскільки він придбав тільки частину нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка є предметом позову, та про це ним надані відповідні докази, які неправомірно відхилені судом першої інстанції. Внаслідок зазначеного, відповідач має сплачувати орендну плату за користування частиною земельної ділянки, на якій не знаходиться його нерухоме майно;

- судом першої інстанції неправомірно не застосовано до спірних правовідносин положення статті 79-1 Земельного кодексу України, виходячи з приписів якої договір оренди земельної ділянки між відповідачем та Сахновщинською селищною радою не може бути укладений до формування окремої земельної ділянки площею 0,34413 га з встановленням меж по периметру об`єктів нерухомого майна відповідача та присвоєнням їй окремого кадастрового номера.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 наведену апеляційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

До Східного апеляційного господарського суду, в межах строків наданих судом в ухвалі від 10.02.2020, від ТОВ Слобожанське джерело надійшли докази усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі наведеного та враховуючи відсутність заперечень від інших учасників справи щодо відкриття апеляційного провадження на час постановлення даної ухвали, апеляційний господарський суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" (вх. № 472 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2020 у справі №922/2865/19.

Водночас, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Як вже було зазначено, з позовом у даній справі до суду першої інстанції звернувся заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в даному випадку прокурор послався на те, що невнесення змін до оспорюваного договору оренди землі порушує інтереси територіальної громади смт. Сахновщини в особі Сахновщинської селищної ради в частині можливості ефективного використання права комунального власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб територіальної громади. Внаслідок невжиття Сахновщинською селищною радою заходів щодо невнесення змін до спірного договору оренди землі, протягом 2013-2019 року бюджет селищної ради втратив значні кошти у вигляді орендної плати, що має наслідком порушення інтересів держави в контексті правовідносин даної справи.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду даної справи підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, тобто ті питання, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення апеляційного провадження у справі №922/2865/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2020 у справі №922/2865/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.228-229, 234, 262 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА :

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське джерело" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2020 у справі №922/2865/19.

Зупинити апеляційне провадження у справі №922/2865/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель