Ухвала

від 20.02.2020 по справі п/320/341/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 лютого 2020 року справа № П/320/341/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Васильківської міської ради Київської області, Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр", на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , Приватного підприємства "Актив Інвест", про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю учасників справи:

- позивачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

- представник позивача (ОСОБА_1.): Заміховська І.І., довіреність від 06.02.2020,

- представник відповідача (Васильківської міської ради Київської області): не з`явився,

- представник відповідача (Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради): не з`явився,

- представник третьої особи (ОСОБА_4): Головко О.С., ордер серії КС №691930 від 19.02.2020,

- представник третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр"): не з`явився,

- представник третьої особи (Приватного підприємства "Актив Інвест"): не з`явився,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом до Васильківської міської ради Київської області, Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, в якому позивачі просять суд визнати незаконним та скасувати рішення п`ятдесятої сесії VІІ скликання Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 по АДРЕСА_1

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 відкрито провадження у справі №П/320/341/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання на 20.02.2020, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , Приватне підприємство "Актив Інвест", на стороні позивачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр".

У підготовче судове засідання, призначене на 20.02.2020, з`явились позивачі ОСОБА_2., ОСОБА_3. , представник позивача ОСОБА_1. та представник третьої особи (ОСОБА_4).

Представники відповідачів та третіх осіб (Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр", Приватного підприємства "Актив Інвест") у підготовче судове засідання 20.02.2020 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Суд зазначає, що 19.02.2020 через канцелярію суду від відповідача (Васильківської міської ради Київської області) надійшла заява б/н від 12.02.2020, в якій відповідач висловив думку про те, що спір у даній справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів і не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відповідач вказав, що у даній справі спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер у зв`язку з тим, що саме за результатами прийняття рішення Васильківської міської ради про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою у сторін цієї справи виник спір про право цивільне. Також відповідач просив суд розглядати справу без участі представника Васильківської міської ради.

20.02.2020 через канцелярію суду від представника третьої сооби ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення щодо суті позову від 19.02.2020, в яких представником третьої особи висловлено думку щодо доцільності відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши надані сторонами докази у справі, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні цього Суду у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Однак, це не означає, що правопорядок в Україні допускає можливість звертатися з будь-якими позовами (позовними вимогами) до будь-якого суду, адже порядок здійснення судочинства в силу вимог статті 92 Конституції України визначається виключно Законами України, тому право на звернення до суду фізичні та юридичні особи мають здійснювати у порядку та спосіб, визначений законами з питань судочинства.

За приписами статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих відносинах, у яких виник спір.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Судом встановлено, що позивачі у даній справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартир багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

Спірним рішенням п`ятдесятої сесії VІІ скликання Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 третій особі ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються у позовній заяві на те, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , щодо якої відповідачем надано третій особі ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту із землеустрою, є прибудинковою територією, на якій знаходиться багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 , споруди, і якою постійно користуються співвласники квартир даного будинку, зокрема, позивачі.

Так, судом встановлено, що з метою виконання оскаржуваного рішення Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019, ОСОБА_4 13.03.2019 було укладено з ФОП ОСОБА_7 договір №03/01-ЗВ на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, на підставі якого було виконано геодезичну зйомку місцевості, складено проектну документацію відповідно завдання на проектування, підписаний Акт прийому-передачі межових знаків ділянок, завірений депутатом Васильківської міської ради Корчинським Б.І., отриманий позитивний, що відповідає генеральному плану м. Василькова, висновок щодо погодження проекту землеустрою в управлінні Васильківської міської ради від 07.06.2019 №192/22.02-07.

У подальшому, розроблений ФОП ОСОБА_7 проект землеустрою погоджено експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бедринцем В.І. та видано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.08.2019 №5960/82-19.

На підставі розробленого ФОП ОСОБА_7 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 24.09.2019 здійснена державна реєстрація земельної ділянки, площею 0,0557 га, розташованої по АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 3210700000:03:031:0104. Відповідно до відомостей з програмно-апаратного комплексу "Національна кадастрова система" Державного земельного кадастру, дана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності та має цільове призначення "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна ділянка)".

При цьому, судом встановлено, що питання стосовно передачі у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки поряд з житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виносилось на розгляд 61 чергової сесії Васильківської міської ради VII скликання.

Так, рішенням 61 чергової сесії Васильківської міської ради VII скликання від 18.02.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (а.с.174-175).

Крім того, судом встановлено, що спірна земельна ділянка відповідно до чинної містобудівної документації м. Васильків, а саме генерального плану та плану зонування території (зонінгу), знаходиться в зоні садибної забудови, а прибудинкову територію під житловим будинком АДРЕСА_1 містобудівною документацією в межах не визначено, дозвіл на розміщення будівель, споруд, а також громадських вбиралень в межах прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_1 за вказаною адресою Управлінням містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Київської області не видавався.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зверталась до Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Київської області із заявою про погодження проекту землеустрою в частині відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 , однак висновком від 23.10.2019 №387/22.02-07 ОСОБА_2 було відмовлено.

Таким чином предметом та підставами позову є визнання протиправним і скасування рішення Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 третій особі - ОСОБА_4 , що пов`язане з порушенням прав позивачів як співвласників квартир житлового будинку АДРЕСА_1 на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Отже, суд дійшов висновку, що встановлені обставини у даній справі свідчать про наявність спору про право на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та третьою особою ОСОБА_4 .

Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 184/2470/13, в постанові від 06 червня 2018 року у справі № 826/631/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц викладено правовий висновок про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про скасування рішення п`ятдесятої сесії VІІ скликання Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 є наслідком спору про право власності на земельну ділянку між позивачами та ОСОБА_4 , яка є третьою особою у даній справі, а тому має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивачів як співвласників квартир житлового будинку АДРЕСА_1 на спірній земельній ділянці, іншою особою, якій надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність.

Отже даний спір не є публічно-правовим, а є спором про цивільне право на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Присутні у підготовчому судовому засіданні 20.02.2020 учасники справи у вирішенні питання щодо закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України поклались на розсуд суду.

За приписами частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Беручи до уваги наведену норму, суд роз`яснює позивачам, що вони вправі звернутися з позовом до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 20.02.2020 проголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 25.02.2020.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Закрити провадження в адміністративній справі №П/320/341/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Васильківської міської ради Київської області, Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр", на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , Приватного підприємства "Актив Інвест", про визнання незаконним та скасування рішення.

2. Роз`яснити позивачам їх право звернутися до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали підписано 25.02.2020.

Суддя Кушнова А.О.