Ухвала

від 22.10.2020 по справі п/320/341/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

22 жовтня 2020 року справа № П/320/341/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Головка Олександра Сергійовича щодо винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Васильківської міської ради Київської області, Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр", на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Актив Інвест", про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовом до Васильківської міської ради Київської області, Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, в якому позивачі просять суд визнати незаконним та скасувати рішення п`ятдесятої сесії VІІ скликання Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 відкрито провадження у справі №П/320/341/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання на 20.02.2020, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , Приватне підприємство "Актив Інвест", на стороні позивачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 закрито провадження в адміністративній справі №П/320/341/20 на підставі частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України та роз`яснено позивачам їх право звернутися до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

04.03.2020 на адресу суду від представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Головка Олександра Сергійовича надійшла заява від 04.03.2020 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат третьої особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Головка Олександра Сергійовича про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено з тих підстав, що норми процесуального законодавства не визначають права на компенсацію судових витрат третьої особи, а саме витрат на правничу допомогу адвоката у разі закриття судом провадження в адміністративній справі, відтак підстави для розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у разі закриття провадження у справі відсутні.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, у постанові від 15.07.2020 колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що третя особа має право на відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, за наслідками якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що під час розгляду питання про відшкодування судових витрат, суд має надати оцінку діям позивача щодо звернення 14 січня 2020 року з цим позовом до адміністративного суду, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, яку висловлено у часі раніше (23 травня 2018 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №810/5133/18.

27.07.2020 матеріали адміністративної справи повернулись до Київського окружного адміністративного суду та були передані судді Кушновій А.О. для розгляду 31.08.2020, по закінченню відпустки судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 призначено судове засідання з розгляду заяви представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Головка Олександра Сергійовича щодо винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат в адміністративній справі №П/320/341/20 на 07.09.2020. Витребувано від третьої особи ОСОБА_1 докази оплати послуг адвоката за договором про надання правової допомоги №01/02/20 від 13.02.2020 на суму 10440,00 грн., а також пояснення щодо зазначення у якості платника у меморіальному ордері №@2PL901334 від 17.02.2020 "Сетевые клиенты (Биплан)" та коду платника "14360570" та докази щодо доручення третьої особи ОСОБА_1 оплати послуг за договором №01/02/20 від 13.02.2020 платнику - "Сетевые клиенты (Биплан)" код платника " НОМЕР_1 ".

07.09.2020 на офіційну електронну адресу суду, а 21.09.2020 звичайною поштовою кореспонденцією від представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Головка О.С. надійшли до суду додаткові письмові пояснення щодо судових витрат від 04.09.2020 та витребувані ухвалою суду від 31.08.2020 докази, а саме: заключна виписка з банківського рахунку адвоката за 17.02.2020; дублікат квитанції банку від 17.02.2020; детальний опис витрат на правову допомогу від 04.09.2020 (том 2 а.с.32-35).

Так, у додаткових письмових поясненнях від 04.09.2020 адвокатом Головком О.С. зазначено, що доказами понесення витрат на правничу допомогу у даній справі є:

- договір про надання правової допомоги від 13.02.2020 №01/02/20 (завірена копія якого міститься в матеріалах справи). Згідно із п.1.1 Договору, адвокат бере на себе обов`язок здійснювати захист прав та інтересів Клієнта у Київському окружному адміністративному суді по справі №П/320/341/20. Згідно із п.3.2 Договору, винагорода за надання правової допомоги є гонораром адвоката і становить 10440,00 грн., який сплачується протягом 5-ти календарних днів з моменту укладення даного Договору;

- довідка банку про відкриття рахунку адвоката, яка свідчить про те, що рахунок банку, який зазначений в Договорі дійсно належить Адвокату;

- меморіальний ордер від 17.02.2020 №@2PL901334, який свідчить про зарахування на рахунок адвоката суми в розмірі 10440,00 грн. з призначенням платежу: "Плата за адвокатські послуги згідно договору від 13.02.2020 №01/02/20, ІПН НОМЕР_2 Адвокат Головко О.С. , ОСОБА_1 ". Відповідно до п.п.5) п.22.1 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів Україні" №2346 від 05.04.2001 ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога - доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком (п.26.3 ст.26 Закону). Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (п.1.19-1) ст. 1 Закону). Тобто, меморіальний ордер складається за ініціативою банку, у зв`язку чим банк самостійно формує відповідні банківські реквізити, що посвідчують списання коштів з рахунку платника та зарахування коштів на рахунок отримувача. В призначенні платежу чітко та конкретно зазначено, за що здійснюється оплата та ким;

- заключна виписка банку за 17.02.2020 з рахунку адвоката, згідно із якої вбачається зарахування коштів в розмірі 10440,00 грн. на рахунок адвоката;

- дублікат квитанції банку №0.0.1618198754.1 від 17.02.2020, отриманий від банку на вимогу платника, який також засвідчує факт оплати послуг адвоката за Договором (том 2 а.с.32).

Крім того, адвокат Головко О.С. у додаткових письмових поясненнях від 04.09.2020 зазначив, що відшкодуванню в якості судових витрат підлягають і витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги від 20.03.2020 на ухвалу суду першої інстанції від 05.03.2020 у розмірі 2102,00 грн., у зв`язку з тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 була скасована.

Також 07.09.2020 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача Васильківської міської ради Київської області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Васильківська міська рада Київської області критично сприймає обґрунтованість розрахунку визначення вартості та обсягу отриманих ОСОБА_1 послуг правничої допомоги, наданої адвокатом Головком О.С. у цій справі на суму 10440,00 грн., тому що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності; пояснення третьої особи ( ОСОБА_1 ), що підготовлені адвокатом Головком О.С. пояснення по суті складають обсяг лише 3 (три) аркуші друкованого тексту; великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали, що додані до пояснення третьої особи ( ОСОБА_1 ), вказують на те, що ці матеріали складаються з невеликої (незначної) кількості видів документів, які були б складними для розуміння, тому, на думку відповідача, це вказує на те, що адвокат значного часу на дослідження документів не витратив (том 2 а.с.14-15).

Крім того, на думку відповідача, ОСОБА_1 , як особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у цій справі, не має права стягувати судові витрати, тому що вона фактично не заперечувала, не підтримувала заявлені позовні вимоги, адже ухвалою суду від 20.02.2020 провадження у справі закрито, що вказує на те, що ОСОБА_1 не реалізувала свої процесуальні права. Така аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №810/5133/18.

07.09.2020 судове засідання було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 07.09.20 по 11.09.20. Наступне підготовче засідання призначено на 22.09.2020.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням позивачів на 15.10.2020, оскільки позивачами не отримано ухвалу суду від 31.08.2020.

13.10.2020 на адресу суду від позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення від 10.10.2020 (том 2 а.с.79-83), в яких позивачі зазначили, що після розгляду всіх пунктів кошторису визначення розміру плати за надання правової допомоги ОСОБА_1 від 19.02.2020 та детального опису витрат на правову допомогу за договором №01/02/20 від 13.02.2020 прийшли до висновку, що всі витрати не відповідають дійсності та вимогам статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Вважають, що адвокатом Головком О.С. необґрунтовано складено розрахунок визначення вартості та обсягу правничої допомоги ОСОБА_1 на суму 10440,00 грн.; даний спір є спором незначної складності; пояснення третьої особи складають обсяг лише 3 (три) аркуші друкованого тексту; великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали, що надані до пояснення третьої особи ОСОБА_1 вказують на те, що ці матеріали складаються з незначної кількості видів документів, які були б складними для розуміння, тому, на думку позивачів, адвокат Головко О.С. значного часу на проведення дослідження документів, які зазначив у детальному описі витрат на правову допомогу від 13.02.2020 та 18.02.2020 не витратив (а.с.79-83).

У судове засідання, призначене на 15.10.2020, з`явились позивачі та їх представник, відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином та своєчасно.

У той же час, 13.10.2020 на адресу суду від адвоката Головка О.С. надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 15.10.2020, за відсутності третьої особи та її представника (том 2 а.с.85).

15.10.2020 від позивачів через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якому також зазначено, що пояснення від 10.10.2020 підтримують у повному обсязі і просять суд відмовити третій особі ОСОБА_1 у її вимогах (том 2 а.с.86).

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 вирішено подальший розгляд заяви представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Головка Олександра Сергійовича щодо винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат від 19.02.2020 здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Наведені положення Основного Закону до 01 січня 2019 року гарантують кожному громадянину України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України, право на правову допомогу та вибір захисника своїх прав - особу, яка є фахівцем у галузі права і на законних підставах має право надавати таку допомогу особисто.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 10 ст. 139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Закриваючи провадження у справі №П/320/341/20 відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, в ухвалі від 20.02.2020 судом було зазначено, що спір про скасування рішення п`ятдесятої сесії VІІ скликання Васильківської міської ради Київської області від 26.02.2019 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 є наслідком спору про право власності на земельну ділянку між позивачами та ОСОБА_1 , яка є третьою особою у даній справі , а тому має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивачів як співвласників квартир житлового будинку АДРЕСА_2 , розташованого на спірній земельній ділянці, іншою особою, якій надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність. Отже даний спір не є публічно-правовим, а є спором про цивільне право на земельну ділянку.

Присутні у підготовчому судовому засіданні 20.02.2020 учасники справи у вирішенні питання щодо закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України поклались на розсуд суду.

При цьому, позивачі наполягали, що звернулись до окружного адміністративного суду з метою захисту порушеного права, який неможливо забезпечити без дотримання гарантій доступу на правосуддя.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, для забезпечення розгляду справи у суді належної юрисдикції, а також у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що позивачі звернулись до Київського окружного адміністративного суду 10.01.2020 , у той час, як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 був затверджений рішенням 61 чергової сесії Васильківської міської ради VII скликання від 18.02.2020.

Отже обставин свідомого порушення позивачами у справі №П/320/341/20 правил суб`єктної юрисдикції при розгляді справи та факту зловживання позивачами своїми процесуальними правами судом встановлено не було. Навпаки, лише після відкриття провадження в даній справі (21.01.2020) встановлено наявність спору про право власності на земельну ділянку між позивачами та ОСОБА_1 , яка є третьою особою у даній справі.

Так, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, судом було зроблено запит від 21.01.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 3210700000:03:031:0104, та отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.01.2020 №197071857 (т.2, а.с.123), з якої вбачається, що право власності станом на 21.01.2020 на вказану земельну ділянку не було зареєстровано за будь-ким.

Як встановлено судом під час розгляду справи, рішенням 61 чергової сесії Васильківської міської ради VII скликання від 18.02.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а.с.174-175).

Отже, на момент звернення із даним позовом до суду позивачами не було допущено порушень правил предметної підсудності, а докази щодо затвердження рішенням 61 чергової сесії Васильківської міської ради VII скликання від 18.02.2020 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , з`явились вже під час розгляду справи, тому у зв`язку з тим, що суду під час розгляду справи по суті стало відомо про наявність спору про право на земельну ділянку суд закрив провадження у справі ухвалою від 20.02.2020.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 у справі №820/4347/17 зазначив, що саме по собі пред`явлення позову до суду з порушенням правил юрисдикції та, як наслідок, закриття судом провадження у справі, не можуть бути достатнім свідченням щодо необґрунтованості дій позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №640/1029/18 висловила такий правовий висновок:

44. Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, частиною першою статті 4 ЦПК України. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, у порядку, встановленому статтею 44 ЦПК України. Проте суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, не встановив факт зловживання позивачем його процесуальними правами.

45. Відповідач стверджує, що необґрунтованість дій позивача, виражених у свідомому поданні безпредметного позову до суду неналежної юрисдикції , підтверджена фактом закриття провадження у справі судом першої інстанції.

46. Велика Плата Верховного Суду з такими доводами відповідача не погоджується, оскільки закриття провадження у справі № 640/1029/18 не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції. Тому немає підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України .

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 464/104/16-ц.

Вказані висновки Верховного Суду та Великої палати Верховного Суду щодо застосування норм права в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються судом під час вирішення наведеного спору.

Враховуючи те, що судом не було підтверджено необґрунтованих дій позивачів при подачі позову до адміністративного суду, суд не вбачає правових підстав для покладення на позивачів витрат третьої особи на професійну правничу допомогу на підставі частини 11 статті 139 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 132, 137, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

В ухваленні додаткового рішення за заявою представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Головка Олександра Сергійовича від 19.02.2020 про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10440,00 грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд .

Повний текст ухвали підписано - 22.10.2020.

Суддя Кушнова А.О.