Рішення
від 11.07.2007 по справі 18/321
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/321

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/321                                                                                                         11.07.07 р.

За позовом:          АТ «Український інноваційний банк»в особі Оболонської філії;

До:                    ПП «Янош»;

Про:                     стягнення 503 992,62 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Чечко В.Г., представник, довіреність №9 від 15.01.2007 р.;

Від відповідача:           не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 278 369,00 грн. заборгованості за кредит, 152 621,80 грн. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 73 001,82 грн. пені, 5 039,93 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У вищезазначеній позовній заяві позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач –Приватне підприємство «Янош», повноважних представників сторін у судове засідання не направив, не зважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзиві на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Господарський суд, керуючись статтею 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

21.08.2004 р. між сторонами укладена кредитна угода №94/03, за умовами якої позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 300 000,00 грн. на строк з 21.08.2004 р. до 19.08.2005 р.

Відповідно до п. 3.5.1. договору відповідач сплачує позивачеві відсотки у розмірі 23% річних, які нараховуються за період наявності позичкової заборгованості по обліку позивача. Такі відсотки нараховуються за фактичну кількість днів періоду нарахування відсотків на основі фактичної календарної кількості днів в році. Фактично нараховані відсотки відповідач сплачує щомісячно, в період з 1-го по 10-й календарний день місяця, наступного за звітним, та в кінці строку дії даної угоди.

Додатковою угодою №1 від 06.12.2004 р. до кредитної угоди сторонами погоджено, що розмір відсотків за користування кредитом складає 27% річних.

Додатковою угодою №2 від 13.09.2006 р. до кредитної угоди визначено, що розмір відсотків за користування кредитом складає 11,7% річних.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позивачеві кредит у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується випискою банківської установи, яка додана до матеріалів справи.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за угодою, наданий позивачем кредит та відсотки за його користування сплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає: 278 369,00 грн. за кредит та 152 621,80 грн. за відсотками по користуванню кредитом.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 73 001,82 грн., передбачена п. 3.5.2. угоди. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам угоди та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги не заперечив, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову не підлягає задоволенню, оскільки статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному випадку це стосувалося позивача, який мав би довести наявність обставин, визначених статтями 66, 67 ГПК України. Такі докази позивачем не доведені та господарському суду не надані, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Янош»(інд. 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, код ЄДРПОУ 31904609) на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Оболонської філії (інд. 04210, м. Київ, вул. Тимошенко, 18, код ЄДРПОУ 21608547) 278 369 (двісті сімдесят вісім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. заборгованості за кредит, 152 621 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот двадцять одна) грн. 80 коп. заборгованості за відсотками по користуванню кредитом, 73 001 (сімдесят три тисячі одна) грн. 82 коп. пені, 5 039 (п'ять тисяч тридцять дев'ять) грн. 93 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Оболонської філії (інд. 04210, м. Київ, вул. Тимошенко, 18, код ЄДРПОУ 21608547) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 01 коп. надмірно сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням №1015 від 25.05.2007 р., яке залишене в матеріалах справи.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.07.2007
Оприлюднено30.08.2007
Номер документу878803
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —18/321

Ухвала від 10.04.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петрова Валентина Іванівна

Ухвала від 02.04.2018

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петрова Валентина Іванівна

Ухвала від 19.05.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Ухвала від 11.06.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Ухвала від 06.02.2013

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петрова Валентина Іванівна

Ухвала від 01.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Ухвала від 04.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

Постанова від 31.08.2009

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Рябуха В.І.

Ухвала від 25.03.2009

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Рішення від 14.05.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні