Постанова

від 25.02.2020 по справі 904/656/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/656/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

представники сторін у судове засідання не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства ?Жилсервіс-2? Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 (суддя Петренко Н. Е.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (судді: Парусніков Ю. Б. (головуючий), Білецька Л. М., Верхогляд Т. А.) у справі

за позовом Акціонерного товариства ?ДТЕК Дніпровські електромережі?

до Комунального підприємства ?Жилсервіс-2? Дніпровської міської ради

про стягнення суми за недовраховану електроенергію в розмірі 66 102,96 грн;

за зустрічним позовом Комунального підприємства ?Жилсервіс-2? Дніпровської міської ради

до Акціонерного товариства ?ДТЕК Дніпровські електромережі?

про скасування оперативно-господарської санкції.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2019 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Товариство; енергопостачальник) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради (далі - Підприємство; споживач) про стягнення 66 102,96 грн вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), на підставі акта про порушення від 05.01.2018 № 122106 (далі - акт про порушення).

2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням споживачем вимог пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ (чинних на час виникнення спірних правовідносин), а саме: самовільним підключенням струмоприймачів без дозволу енергопостачальника після відключення 06.10.2014 без порушення схеми обліку. У зв`язку з наведеним Товариство нарахувало Підприємству 66 102,96 грн згідно з пунктом 2.7, формулою 2.10 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ 04.05.2006 № 562 (чинної на час виникнення спірних правовідносин; далі - Методика) на підставі рішення комісії енергопостачальника з розгляду акта про порушення, оформленого протоколом від 18.01.2018 № 1-7.

3. У березні 2019 року Підприємство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Товариства про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої згідно з рішенням комісії з розгляду акта про порушення, оформленого протоколом від 18.01.2018 № 1-7, про донарахування Підприємству вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 66 102,96 грн.

4. Зустрічні позовні вимоги аргументовано тим, що на схемі електропостачання не зазначено точку самовільного підключення струмоприймачів, а в пункті 3 таблиці акта про порушення не зазначено відомостей про самовільне підключення, не наведено типу та характеристик проводу самовільного підключення, немає даних про дріт самовільного підключення, тому немає і можливості визначити показники застосованої позивачем за первісним позовом формули, а саме І - сили струму, що визначається з урахуванням перерізу проводу самовільного підключення, отже застосування Методики є безпідставним, оскільки необхідних даних немає.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019, позовні вимоги про стягнення 66 102,96 грн недоврахованої електроенергії задоволено у повному обсязі: стягнуто з Підприємства на користь Товариства 66 102,96 грн вартості недоврахованої електроенергії; у задоволенні зустрічного позову Підприємства до Товариства про скасування оперативно-господарської санкції відмовлено.

6. Судові рішення аргументовано тим, що акт про порушення містить достатньо вхідних даних, необхідних для розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом 2.7 за формулою 2.10 Методики, водночас немає підстав для скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення, оформленого протоколом від 18.01.2018 № 1-7.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, Підприємство зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і наголошує, що:

- суди не правильно застосували положення пункту 2.9 Методики, оскільки на схемі електропостачання в акті про порушення не зазначено точку самовільного підключення струмоприймачів, в в пункті 3 таблиці акта про порушення не зазначено відомостей про самовільне підключення, не наведено типу та характеристик проводу самовільного підключення;

- суди також не правильно застосували положення пункту 2.7 Методики, оскільки підключення здійснено до електричної мережі, яка не належить енергопостачальнику.

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. Відзиву на касаційну скаргу від Товариства до Суду не надійшло.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. 01.02.2013 між Товариством (постачальник) і Підприємством (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 065156, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачеві у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1260 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначено у додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач сплачує постачальникові вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

11. Споживач несе відповідальність у разі таких дій або бездіяльності: самовільного внесення змін до схем обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених у Методиці (пункт 4.2.3 договору).

12. Згідно з додатком 2 до договору про постачання електричної енергії від 01.02.2013 № 065156 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" споживач несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію електрощитової, внутрішніх електричних мереж житлового будинку № 4 по вул. Мечникова, за збереження приладів обліку електричної енергії, пломб та електроустановок. Крім того, встановлено, що межа експлуатаційної відповідальності сторін за стан та обслуговування електромереж установлюється на кінцевих двох КЛ-0,4кВ в електрощитовій житлового будинку № 4 по вул. Мечникова. За змістом цього акта за об`єктом споживача закріплено ліфт і сходові клітини житлового будинку № 4 по вул. Мечникова.

13. 06.10.2014 енергопостачальник установив пломби на відключених приєднаннях по вул. Мечникова, 4 та зафіксував показники розрахункового обліку електроенергії, що підтверджується актом пломбування відключеного обладнання. Відключення ліфта від електрощитової житлового дома підтверджується також актом пломбування відключеного обладнання від 18.02.2016.

14. 05.01.2018 енергопостачальник здійснив перевірку дотримання вимог ПКЕЕ (чинних на час виникнення спірних правовідносин) за адресою: м. Дніпро, вул. Мечникова, 4. Перевірку проведено трьома представниками постачальника за участю представника споживача (Поліщук В. С.).

15. За результатами цієї перевірки складено акт про порушення; представники енергопостачальника на об`єкті споживача за адресою: м. Дніпро, вул . Мечникова, 4 (ліфт) виявили порушення положень пункту 6.40 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі без згоди постачальника електроенергії після відключення 06.10.2014 (повторне відключення відбулося 18.02.2016).

16. Наявний у матеріалах справи акт про порушення містить схему електропостачання споживача із зазначенням точки самовільного підключення електропроводки в електрощитовій по вул. Мечникова 4, а саме: від вхідних клем лічильника НІК 2301АП1 № 0012117 (точка Т3) до вихідних клем лічильника (точка Т2). У пункті 3 акта про порушення визначено ділянку схеми самовільного підключення: від вихідних клем лічильника (точка Т2: матеріал проводу - алюміній, переріз проводу - 3х16 мм 2 ) до вхідних клем лічильника (точка Т3: матеріал проводу - алюміній, переріз проводу - 3х16 мм 2 ). Виміри перерізів проводів здійснено за допомогою засобів вимірювальної техніки РК-120 (кліщі електровимірювальні), інвентаризаційний номер 14079842, дата повірки - IV квартал 2017 року, та штангенциркулем ШЦ-1-125 0,1 інвентаризаційний номер 6149209, дата повірки - IV квартал 2017 року.

17. За змістом пункту 5 акта про порушення споживач не надав електропостачальникові інформації про паспортні дані струмоприймачів та відмовився здійснювати заміри навантаження струму при включенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність.

Акт про порушення з боку постачальника електричної енергії підписано трьома повноважними представниками.

Зі змістом акта про порушення ознайомлено представника споживача. Зауважень до акта про порушення споживач не висловив.

18. На підставі акта про порушення комісія енергопостачальника прийняла рішення про нарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом 2.7 за формулою 2.10 Методики за період із 05.07.2017 по 05.01.2018 на загальну суму 66 102,96 грн, про що складено протокол від 18.01.2018 № 1-7.

19. На підставі сформованого розрахунку позивач направив на адресу відповідача рахунок № 65-156-1/1/№122106 на сплату вартості недоврахованої електроенергії на суму 66 102,96 грн.

20. Отримавши рахунок, споживач не оплатив недовраховану електричну енергію, що стало підставою для звернення енергопостачальника з відповідним позовом до суду.

Звертаючись із зустрічним позовом, споживач наголосив, що не порушував ПКЕЕ, а тому застосування оперативно-господарської санкція на підставі рішення комісії енергопостачальника, на його думку, є неправомірним, просив зазначену санкцію скасувати.

Позиція Верховного Суду

21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і поясненнях, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

22. ПКЕЕ, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, але втратили чинність на підставі постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", регулювали відносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширювалася на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

23. За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

24. У пункті 1.2 ПКЕЕ споживача електричної енергії визначено як особу, яка використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору;

підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з`єднань електропроводки з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки);

користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності;

межа балансової належності - точка розподілу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або повного господарського відання;

межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін.

25. Згідно з розділом 10 ПКЕЕ споживач зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.

26. У пункті 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

27. За змістом пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

28. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді (пункт 6.42 ПКЕЕ).

29. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до акта про порушення самовільне підключення споживачем електропроводки (після її відключення) здійснено від внутрішньої електричної мережі, яка згідно з договором про постачання електричної енергії від 01.02.2013 № 065156 та додатком № 2 до договору розташована в зоні експлуатаційної відповідальності Підприємства.

30. Доводи скаржника про те, що на схемі електропостачання в акті про порушення не зазначено точку самовільного підключення струмоприймачів, а в пункті 3 таблиці акта про порушення не зазначено відомостей про самовільне підключення, не наведено типу та характеристик проводу самовільного підключення, колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій установили, що акт про порушення містить схему електропостачання споживача із зазначенням точки самовільного підключення електропроводки в електрощитовій по вул. Мечникова 4, а саме: від вхідних клем лічильника НІК 2301АП1 № 0012117 (точка Т3) до вихідних клем лічильника (точка Т2). У пункті 3 акта про порушення визначено ділянку схеми самовільного підключення: від вихідних клем лічильника (точка Т2: матеріал проводу - алюміній, переріз проводу - 3х16 мм 2 ) до вхідних клем лічильника (точка Т3: матеріал проводу - алюміній, переріз проводу - 3х16 мм 2 ). Виміри перерізів проводів здійснено за допомогою засобів вимірювальної техніки РК-120 (кліщі електровимірювальні), інвентаризаційний номер 14079842, дата повірки - IV квартал 2017 року, та штангенциркулем ШЦ-1-125 0,1 інвентаризаційний номер 6149209, дата повірки - IV квартал 2017 року.

31. Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, визначається Методикою.

У пункті 2.1 Методики наведено перелік порушень ПКЕЕ, у разі виявлення яких на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, застосовується ця Методика.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Методики її положення застосовуються у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

32. Згідно з пунктом 2.7 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за наявності договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб.с.п.н., кВт·год) визначається за формулою 2.10: Wдоб.с.п.н. = Рс.п.*t вик.с.п.*Кв.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про правомірне застосування енергопостачальником формули 2.10 згідно з пунктом 2.7 Методики, оскільки наведена формула стосується саме випадку самовільного підключення електричної проводки до електричної мережі енергопостачальника за наявності договору.

33. Згідно з додатком № 2 до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та додатком № 10 "Загальна схема електропостачання" споживач несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію електрощитової, внутрішніх електричних мереж житлового будинку № 4 по вул. Мечникова, за збереження приладів обліку електричної енергії, пломб та електроустановок.

Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, зокрема додатків № 2 і № 10 до договору, установили, що споживач (Підприємство) є користувачем електрощитової (балансоутримувачем).

34. Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що підключення було здійснено до електричної мережі, яка не належить енергопостачальнику, та погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що вчинення правопорушення на межі балансової належності Підприємства не виключає того факту, що самовільне підключення електропроводки здійснено до електромережі енергопостачальної організації. При цьому споживач самовільно здійснив підключення після відключення за схемою, визначеною у додатку № 10 до договору.

35. Посилання скаржника на правові висновки викладені у постановах Центрального апеляційного господарського суду у справах № 904/655/19 і № 904/657/19 за участю тих самих сторін (Підприємства і Товариства), однак щодо інших об`єктів, розташованих за іншими адресами, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції під час судового засідання у справі № 904/655/19 установив, що самовільне підключення у будинку за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 1 було здійснено до електричної мережі, яка не належить енергопостачальнику, водночас у справі № 904/656/19, що розглядається, суд апеляційної виходив із того, що самовільне підключення електропроводки здійснено до електромережі енергопостачальної організації.

За змістом постанови апеляційної інстанції у справі № 904/657/19 в акті про порушення не було достатніх даних для визначення пункту Методики, положення якої належало застосувати. Разом із тим у справі № 904/656/19, яка розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що акт про порушення містить достатньо вхідних даних для розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом 2.7 за формулою 2.10 Методики.

36. Відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 8 цієї постанови), які зводяться до заперечення скаржником встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, тверджень про недослідження судом доказів і надання доказам неправильної оцінки, оскільки наведені аргументи викладені без урахування меж касаційного перегляду та повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України.

37. У цій справі помилкова юридична кваліфікація позивачем за зустрічним позовом і судами першої та апеляційної інстанцій позовної вимоги про скасування оперативно-господарської санкції, яка по суті є вимогою про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу і вартості недоврахованої електричної енергії (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17), не призвела, враховуючи висновки судів щодо суті спору, до неправильного його вирішення, тому не може бути достатньою підставою для їх скасування, оскільки згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

39. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені у статті 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанції щодо обґрунтованості первісних позовних вимог і відсутності підстав для задоволення зустрічного позову, фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що не відноситься до повноважень касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень не має.

Розподіл судових витрат

41. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства ?Жилсервіс-2? Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 904/656/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

К. М. Пільков