Постанова

від 20.02.2020 по справі 379/1320/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 379/1320/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/61/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів: Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі: Макаровій К.В.

за участю:

представника позивача: Якименко І.В.

представників відповідачів ОСОБА_1 та СП Дубівське - Кривошеєва М.Ю., Клапчука Ф.П.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , сільськогосподарського підприємства Дубівське про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на новий строк

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест

на рішення Таращанського районного суду Київської області ухваленого 7 листопада 2019 року в приміщенні суду в складі судді Зінкіна В.І., повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Інтерагроінвест звернулось до Таращанського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , СП Дубівське , в якому з урахуванням зменшених позовних вимог просило визнати поновленим договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий № 3224487700:02:002:0037 площею - 4,7546 га, що укладений 27 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додатковій угоді від 5 квітня 2017 року до договору № 371 оренди земельної ділянки від 27 серпня 2012 року, строком на 7 років.

В обґрунтування своїх позовних вимог, що 27 серпня 2012 року між СП Світанок , правонаступником якого є позивач (СП Світанок було реорганізовано, а саме приєднано до ТОВ Інтерагроінвест ), та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 371 оренди земельної ділянки, з кадастровим № 3224487700:02:002:0037. Земельна ділянка сільськогосподарського виробництва площею 4,7546 га розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалась СП Світанок за цільовим призначенням.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005248.

1 серпня 2017 року запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 21736091. Термін дії договору оренди, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29 грудня 2017 року.

Відповідно до п. 3.3 вказаного Договору орендар має право на першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар, 19 квітня 2017 року за вих. 371/126 від 5 квітня 2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 5 квітня 2017 року до договору № 371 оренди земельної ділянки від 27 серпня 2012 року, відповідно до умов якої договір оренди пролонгується до 31 грудня 2024 року, який відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення, тобто з дотриманням встановленої процедури.

12 серпня 2017 року до СП Світанок поштовим відправленням надійшла заява ОСОБА_1 від 9 березня 2017 року, в якій він просить розірвати договір оренди земельної ділянки, адже планує земельну ділянку використовувати для ведення особистого підсобного господарства.

Жодних інших листів-повідомлень про прийняте орендодавцем рішення про згоду укласти додаткову угоду або ж обґрунтувань відмови в її підписанні на лист-повідомлення позивача надісланий 19 квітня 2017 року до СП Світанок не надходило.

В жовтні 2018 року ТОВ Інтерагроінвест (правонаступник СП Світанок ) отримало з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 5 січня 2018 року, тобто через кілька днів після закінчення договору з СП Світанок , ОСОБА_1 уклав новий договір оренди земельної ділянки № 434 під кадастровим№ 3224487700:02:001:0037, площею 4,7546 га з іншим орендарем - СП Дубівське . Право оренди за вказаним договором зареєстроване 2 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право №24721999.

Посилаючись на те, що позивачем повністю виконувались умови договору та ст. 33 Закону України Про оренду землі , ОСОБА_2 порушив право позивача на поновлення з ним договору оренди земельної ділянки на новий строк, в той час як позивачем було запропоновано ОСОБА_1 укласти договір оренди землі на значно кращих умовах.

Проте, оскільки між сторонами в добровільному порядку згоди не досягнуто позивач змушений був звертатись із даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Таращинського районного суду Київської області від 7 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні позову ТОВ Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , СП Дубівське про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Не погоджуючись з судовим рішенням, 17 грудня 2019 рокуТОВ Інтерагроінвест подана апеляційна скарга, в якій скаржник посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Зазначає про те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі, оскільки орендар належним чином виконував зобов`язання за умовами договору, в порядку та строки попередив орендодавця про намір понови строк його дії, натомість ОСОБА_1 не повідомив про відсутність у нього наміру продовжувати дію договору.

Також вказує на те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що заява ОСОБА_1 від 9 березня 2017 року, в якій відповідач повідомив про намір розірвати договір оренди земельної ділянки, позивач отримав 12 серпня 2017 року, тобто вказану заяву складено задовго до того, як позивачем було надіслано йому лист-пропозицію із проектом додаткової угоди, яку він отримав 20 квітня 2017 року. За таких обставин, на момент написання листа з проханням достроково повернути земельну ділянку, відповідач не знав про пропозицію СП Світанок , а відтак вищевказана заява ОСОБА_1 від 9 березня 2017 року, не може бути запереченням орендодавця щодо поновлення договору оренди землі в розумінні ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Разом з тим, скаржник зазначає, що ОСОБА_1 надав СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну їй земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір оренди з іншим орендарем на гірших умовах.

Вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 33 Закону України Про оренду землі , а також не оцінив доданих до матеріалів доказів, щодо запропонованого розміру орендної плати.

Крім того посилається на те, що суд не врахував обов`язкових до застосування правових висновків Верховного Суду України щодо застосування ст.33 Закону України Про оренду землі , викладених у постановах від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14 та 18 жовтня 2017 року у справі №6-16цс17.

Від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив рішення суду скасувати з підстав викладених у ній.

Представники відповідачів у суді апеляційної інстанції заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим № 3224487700:02:002:0037, площею 4,7546 га розташована с. Чапаєвка, Таращанського району, Київської області, що підтверджується наявною в матеріалах справах копією акту на землю серія ЯА№495556 від 16 червня 2005 року (а.с.41,42 том 1).

27 серпня 2012 між СП Світанок , правонаступником якого є позивач (СП Світанок було реорганізовано, а саме приєднано до ТОВ Інтерагроінвест ), та власником земельної ділянки ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 371 (а.с. 33-36 том 1).

Предметом договору була земельна ділянка з кадастровим № 3224487700:02:002:0037, площею 4,7546 га розташована в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради Київської області та терміном на 5 років, при цьому розмір орендної плати становив 4799 грн 02 к.

Пунктом 3.3 Договору №371 оренди земельної ділянки від 27 серпня 2012 року сторони погодили, що після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на певний строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005248.

1 серпня 2017 року запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 21736091. Термін дії договору оренди, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29 грудня 2017 року (а.с. 43, том 1).

19 квітня 2017 року СП Світанок надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення за вих. 371/126 від 5 квітня 2017 року з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 5 квітня 2017 року до договору № 371 оренди земельної ділянки від 27 серпня 2012 року, відповідно до умов якої договір оренди пролонгується до 31 грудня 2024 року, який відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення, тобто з дотриманням встановленої процедури (а.с. 45-52, том 2).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 9 березня 2017 року, останній просить розірвати договір оренди земельної ділянки, адже планує земельну ділянку використовувати для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 53 том 1).

Після збору врожаю 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка виділена відповідачу у натурі, тобто повернута йому СП Світанок за погодженням з останнім, на що підтверджується протоколом зборів представників агропідприємств за участю діючого на той час керівника СП Світанок ОСОБА_3 , агронома СП Світанок Шульги Л.А., голови ФГ Тікич Ілляшенка Ф.І, голови ФГ Даценко Даценко В.В. та заступника директора СП Дубівське , порядком денного якого було питання про кількість земельних ділянок, які повинні були вибути із оренди СП Світанок у зв`язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку.

За результатами розгляду питань порядку денного було оформлено протокол, з якого вбачається, що СП Світанок в особі його керівника було достовірно відомо про намір окремих власників земельних ділянок і в тому числі ОСОБА_1 , строк дії оренди яких з підприємством закінчувався у 2017 році, не продовжувати останні та намір укласти такі договори з іншими суб`єктами сільськогосподарського виробництва і керівництво цього підприємства не заперечувало проти цього.

Цю обставину підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Отже судом вірно встановлено, що СП Світанок земельною ділянкою ОСОБА_1 не користується з вересня 2017 року.

Так, позивач вказує, що в жовтні 2018 року ТОВ Інтерагроінвест (правонаступник СП Світанок ) отримало з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 5 січня 2018 року, тобто через кілька днів після закінчення договору з СП Світанок , ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки № 434 під кадастровим № 3224487700:02:001:0037, площею 4,7546 га з іншим орендарем - СП Дубівське . Право оренди за вказаним договором зареєстроване 2 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право №24721999.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що у суду відсутні підстави вважати, що у позивача переважне право на поновлення договору оренди землі.

Апеляційний суд погоджається з таким висновком суду з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, також Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 777 ЦК України, визначаються також ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина перша - п`ята статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Так, відповідно до ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другої - п`ятої цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Друга самостійна підстава для поновлення орендних відносин передбачена частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно до ч.ч.6,8 ст. 33 Закону України Про оренду землі в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця із запереченням у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. А поновлення договору передбачає іншу ситуацію між сторонами договору, коли проти фактичного подальшого користування орендованою земельною ділянкою орендарем після закінчення строку дії договору не заперечує орендодавець, земля продовжує перебувати в користуванні орендаря та сторони уклали додаткову угоду про подальші орендні відносини, яка укладається на той же строк і на тих же самих умовах.

У зв`язку з цим відмінностями у застосуванні положень частин другої - п`ятої та положення ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх - частини другої - п`ятої) або ті самі (частина шоста) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати орендні відносини (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки - частини другої - п`ятої) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста).

Зміна умов договору у будь-якій частині виключає продовження договору з підстав, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Частиною 4ст. 33 Закону України Про оренду землі визнасено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно із положеннями, викладеними у абзаці 1 ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Тому, якщо одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо змін щодо істотних умов договору, переважне право припиняється як це передбачено ч.4 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 312/344/17 (провадження № 61-41452св18), 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17 (провадження № 61-44899св18), 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17 (провадження № 61-43640св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17 (провадження № 61-41192св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17 (провадження № 61-43639св18).

Таким чином, право ТОВ Інтерагроінвест на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції на час розгляду справи договір оренди землі між ОСОБА_1 та СП Дубівське розірвано і власник земельної ділянки самостійно обробляє її.

При цьому, що в силу припису ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту. Адже сама собою вимога про визнання договору оренди землі поновленим, по суті, є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача.

Отже, судом першої інстанції вірно зауважено неправильно обраний спосіб захисту позивача зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову також з цих підстав, незалежно від інших установлених судом обставин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Тому, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування, а відтак відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест - залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 7 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2020 року.

Головуючий суддя:

Судді: