Ухвала

від 28.04.2020 по справі 379/1320/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 379/1320/18

провадження № 61-6524ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Таращанського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом Сільськогосподарського підприємства Світанок до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського підприємства Дубівське , про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест (далі - ТОВ Інтерагроінвест ) звернулось до суду з позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Позов обгрунтований тим, що 27 серпня 2012 року між Сільськогосподарським підприємством Світанок (далі - СП Світанок ), правонаступником якого є ТОВ Інтерагроінвест , та власником земельної ділянки ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий № 3224487700:02:002:0037, строком на 5 років. Земельна ділянка сільськогосподарського виробництва площею 4,7546 га розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалась позивачем за цільовим призначенням.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29 грудня 2012 року в управлінні Державного комітету із земельних ресурсів у Таращанському районі Київської області за № 322440004005248.

01 серпня 2017 року запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 21736091. Термін дії договору оренди, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 3.3 цього договору, орендар має право на першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар, 19 квітня 2017 року за вих. 371/126 від 5 квітня 2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проєктом додаткової угоди від 5 квітня 2017 року до договору № 371 оренди земельної ділянки від 27 серпня 2012 року, згідно з яким договір оренди пролонгується до 31 грудня 2024 року, який відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення, тобто з дотриманням встановленої процедури.

12 серпня 2017 року до СП Світанок поштовим відправленням надійшла заява ОСОБА_1 від 9 березня 2017 року, в якій він просить розірвати договір оренди земельної ділянки, адже планує земельну ділянку використовувати для ведення особистого підсобного господарства.

Жодних інших листів-повідомлень про прийняте орендодавцем рішення про згоду укласти додаткову угоду або ж обґрунтувань відмови в її підписанні на лист-повідомлення позивача надісланий 19 квітня 2017 року до СП Світанок не надходило.

У жовтні 2018 року ТОВ Інтерагроінвест (правонаступник СП Світанок ) отримало з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 5 січня 2018 року, тобто через декілька днів після закінчення договору з СП Світанок , ОСОБА_1 уклав новий договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий № 3224487700:02:001:0037, площею 4,7546 га з іншим орендарем - Сільськогосподарським підприємством Дубівське . Право оренди за вказаним договором зареєстроване 02 лютого 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право № 24721999.

Позивач повністю виконував умови договору, ОСОБА_2 порушив право позивача на поновлення з ним договору оренди земельної ділянки на новий строк, в той час як ОСОБА_1 запропоновано укласти договір оренди землі на значно кращих умовах.

Оскільки між сторонами в добровільному порядку згоди не досягнуто, позивач звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Таращинського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року відмовлено в позові.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що у позивача є переважне право на поновлення договору оренди землі. Позивач неправильно обрав спосіб захисту, який не відповідає вимогам закону.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Інтерагроінвест залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції встановив, що право ТОВ Інтерагроінвест на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах.

Апеляційний суд дійшов висновку, що якщо одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо зміни істотних умов договору, переважне право припиняється відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі . Отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним.

04 квітня 2020 року ТОВ Інтерагроінвест звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Таращанського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, від 22 травня 2019 року у справі № 233/844/18, від 18 січня 2018 року у справі №910/12017/17; встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест .

Витребувати із Таращанського районного суду Київської області від 07 листопада 2019 року цивільну справу № 379/1320/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського підприємства Дубівське , про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 28 травня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

О. В. Ступак