Рішення
від 20.01.2021 по справі 379/1320/18
ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/1320/18

Провадження № 2-др/379/2/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за заявою представника відповідачів адвоката Клапчука Федора Петровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2019 представник відповідачів адвокат Клапчук Ф.П. звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат по цивільній справі № 379/1320/18 за уточненим позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , сільськогосподарського підприємства Дубівське про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 27.08.2012 на новий строк,

В обґрунтування заяви зазначає, що оскільки рішенням Таращанського районного суду від 07.11.2019 відмовлено у задоволенні зазначеного позову, а тому, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.137, ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені відповідачами витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з позивача на їх користь. Так як, при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати, які відповідачі понесли при розгляді справи судом, представник відповідачів адвокат Клапчук Ф.П. прохає стягнути з позивача на користь відповідачів судові витрати, що складаються з витрат по наданню правничої допомоги по 12 200 грн на кожного відповідача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав наступні документи: розрахунок вартості адвокатських послуг по Договору про надання адвокатом правової допомоги укладеного з СП Дубівське від 12.11.2019 та розрахунок вартості адвокатських послуг по Договору про надання адвокатом правової допомоги укладеного з ОСОБА_1 .

Представником позивача 09.12.2019 та 20.01.2021 подано заперечення на заяву про стягнення судових витрат.

Останній, вважає, що заява представника відповідачів адвоката Клапчука Ф.П. про стягнення судових витрат є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з таких підстав:

-представником відповідачів не було дотримано процесуального порядку стягнення судових витрат, а саме його заява не містить прохання, щодо ухвалення додаткового рішення, що унеможливлює розгляд його заяви судом в розумінні ст. 270 ЦПК України,

-представником відповідачів не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, всупереч с. 134 ЦПК України,

-представником відповідачів не подано жодного належного та допустимого доказу існування домовленості між відповідачами та ним, як адвокатом, обсягу наданих послуг виконаних робіт та їх вартості,

-додані до заяви розрахунки про надання вартості адвокатських послуг, подані з порушенням порядку подачі таких доказів, визначеного ст. 83 ЦПК України, а тому не можуть братися судом до уваги

Враховуючи вищезазначене, вважає, що оскільки представником відповідачів адвокатом Клапчуком Ф.П. в задоволенні заяви слід відмовити у повному обсязі .

Заявник та відповідачі в судове засідання не з`явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду справи. Від представника відповідачів адвоката Клапчука Ф.П. надійшла телефонограма про неможливість його участі в розгляді заяви та про можливість проведення судового засідання без його участі.

Представник позивача Колибаба І.О. в судовому засідання підтримала всі обставини наведенні в запереченнях від 09.12.2019 та від 20.01.2021 на заяву про стягнення судових витрат та просила відмовити у її задоволенні в повному обсязі за недоведеністю понесення відповідачами витрат за правничі послуги.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 07.11.2019 по справі № 379/1320/18 номер провадження 2/379/99/19 за уточненим позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , сільськогосподарського підприємства Дубівське про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 27.08.2012 на новий строк, в позові відмовлено у повному обсязі.

17.12.2019 позивачем на вказане рішення до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.02.2020 рішення Таращанського районного суду Київської області від 07.11.2019 залишено без змін.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 07.11.2019 набрало законної сили 20.02.2020.

При винесенні вказаного рішення, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат понесених відповідачами на професійну правничу допомогу. При цьому, представником відповідачів до закінчення судових дебатів було зроблено відповідну заяву.

Так як, при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати, які відповідачі, як стверджує їх представник адвокат Клапчук Ф.П. понесли при розгляді справи судом, останній звернувся до суду з даною заявою та просить стягнути з позивача на користь відповідачів судові витрати, що складаються з витрат по наданню правничої допомоги по 14 000 грн на кожного відповідача.

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст. 133 цього Кодексу - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 в справі № 372/1010/16-ц, який з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06.07.2015 у справі Заїченко проти України ).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду (вступна та резолютивна частини) ухвалено 07.11.2019, повний текст рішення складено 15.11.2019. Із заявою про стягнення судових витрат представник відповідачів звернувся до суду 15.11.2019.

На підтвердження обґрунтованості своїх вимог представником відповідачів адвокатом Клапчуком Ф.П. було подано до суду лише розрахунок вартості адвокатських послуг по Договору про надання адвокатом правової допомоги укладеного з СП Дубівське від 12.11.2019 та розрахунок вартості адвокатських послуг по Договору про надання адвокатом правової допомоги укладеного з ОСОБА_1 від 12.11.2019. В процесі розгляду справи, ним також було подано копію посвідчення адвоката №3038/10 від 29.12.2005 (а.с.242 т.1), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3038/10 від 29.12.2005 (а.с.243 т.1), ордер серії КС №388438 від 07.06.2019 на представництво інтересів ОСОБА_1 (а.с.244 т.1).

При цьому, суд звертає увагу, що зазначені вище розрахунки були подані до суду з порушенням вимог ч.9 ст.83 ЦПК України, без представлення доказів направлення їх копій позивачу, а тому вони не можуть братися судом до уваги.

Будь - яких інших доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, зокрема договору, акту приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, як основних доказів для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, суду не було надано.

При цьому, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 року по справі № 329/766/18.

Обов`язковість подачі таких доказів узгоджується із постановою Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, в якій зазначено, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат , то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За наведених обставин суд, вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що відповідачами та їх представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат відповідачами на оплату правничих послуг адвоката Клапчука Ф.П. в межах цієї цивільної справи.

В силу положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішенні у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що належних та допустимих доказів, якіб б підтверджували здійснення відповідачами витрат на правничу допомогу не надано, а тому вимоги представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підстави викладеного, керуючись статтями 83, 127, 133, 137, 141, 246, 247, 263-265, 270, 352, 354-355 ЦПК України, ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника відповідачів адвоката Клапчука Федора Петровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на користь ОСОБА_1 , сільськогосподарського підприємства Дубівське витрат, пов`язаних з професійною правничою (правовою) допомогою - відмовити у повному обсязі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін

СудТаращанський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення20.01.2021
Оприлюднено25.01.2021
Номер документу94345497
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —379/1320/18

Постанова від 17.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 04.10.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Рішення від 20.01.2021

Цивільне

Таращанський районний суд Київської області

Зінкін В. І.

Рішення від 20.01.2021

Цивільне

Таращанський районний суд Київської області

Зінкін В. І.

Ухвала від 04.01.2021

Цивільне

Таращанський районний суд Київської області

Зінкін В. І.

Ухвала від 04.01.2021

Цивільне

Таращанський районний суд Київської області

Зінкін В. І.

Ухвала від 12.11.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Іванченко Микола Миколайович

Ухвала від 28.04.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Постанова від 20.02.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Іванченко Микола Миколайович

Ухвала від 09.01.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Іванченко Микола Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні