Рішення

№ 87962510

від 24.02.2020 по справі 918/808/19

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/808/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г. , за участі секретаря судового засідання Фесюка О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом (відповідач за зустрічним позовом): Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача (позивач за зустрічним позовом): Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 354 912 грн. 00 коп.

за зустрічною позовною заявою

позивач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсним пункту комерційної пропозиції з моменту укладення договору.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Гуменюк О.О. (довіреність № 16 від 04.12.19 р.);

Сухомлин А. А. (довіреність № 1 від 02.01.20 р.);

від відповідача: Васіна Н. Д., довіреність № 24/19 від 21.01.19 р.

Описова частина:

18 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" про стягнення штрафу в розмірі 354 912 грн. 00 коп. у зв`язку із порушенням умов договору № 16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу, в частині повідомлення позивача про зміну постачальника електричної енергії за встановлений договором строк до такої зміни.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" про стягнення штрафу в розмірі 354 912 грн. 00 коп. до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/808/19, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 10 грудня 2019 року.

09 грудня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем подано клопотання в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, а також продовжити строк подачі відзиву на позовну заяву у зв`язку із отриманням відповідачем ухвали суду та позовної заяви в кінці листопада, що позбавляє відповідача права на підготування відзиву на позовну заяву та подання усіх наявних доказів.

10 грудня 2019 року через відділ канцелярії позивачем подано клопотання в додатках до якого долучено документи на підтвердження повноважень представника.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року розгляд справи відкладено на 24 грудня 2019 року.

23 грудня 2019 року через відділ канцелярії до Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач наголошує на тому, що не було дотримано усіх строків щодо повідомлення позивача про зміну електропостачальника, тому підстав для нарахування штрафу немає.

23 грудня 2019 року через відділ канцелярії до Господарського суду Рівненської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна", в якій заявник просить визнати недійсним п. 8 Комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК (що є додатком до Договору № 16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року) недійсним з моменту укладення Договору.

24 грудня 2019 року ухвалою суду прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі №918/808/19. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №918/808/19.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року розгляд справи відкладено на 28 січня 2020 року, крім того продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

27 грудня 2019 року через відділ канцелярії позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній зазначає про безпідставність тверджень відповідача у відповіді на відзив на позовну заяву, просить суд позов задоволити.

15 січня 2020 року через відділ канцелярії позивачем подано відзив на зустрічний позов, в якому останній зазначає про безпідставність поданого зустрічного позову, а тому в його задоволенні просить суд відмовити.

27 січня 2020 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 354 912 грн. 00 коп. штраф за дострокове розірвання договору та 140 000 грн. 00 коп. збитків.

У судовому засіданні 28 січня 2020 року проголошено перерву по справі до 11 лютого 2020 року.

11 лютого 2020 року у судовому засіданні представником відповідача подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, в якій останній зазначає, що вказана заява позивача одночасно змінює предмет і підстави позову, що забороняється ГПК України, тому просить суд в задоволенні такої заяви відмовити та розглядати позов в редакції позовних вимог викладених у позовній заяві від 13 листопада 2019 року № 1929.

Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/808/19 з 25 лютого 2020 року, призначено справу до судового розгляду по суті на 25 лютого 2020 року, крім того зазначеною ухвалою відмовлено позивачу в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміні предмету позову.

25 лютого 2020 року через відділ канцелярії позивачем подано письмові пояснення, в яких останній наполягає на ґрунтовності позову, та безпідставності наведених тверджень у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 25 лютого 2020 року представник позивача просив суд задоволити первісний позов в повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову, як безпідставному, в свою чергу відповідач наполягав на задоволенні зустрічного позову та просив суд відмовити в задоволенні первісного позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Мотивувальна частина:

27 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - постачальник), з однієї сторони, яке виступило постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (надалі - споживач), з другої сторони, яке виступило споживачем, укладено договір №16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір, а.с. 15 - 21).

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник зобов`язується продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі, передбачені умовами договору.

Положеннями пункту 5.1. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

До прав споживача, відповідно до підпункту 10 пункту 6.1. договору, належить право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань, відповідно до пункту 9.1. договору, сторони несуть відповідальність, передбачену договором, його додатками та чинним законодавством.

Споживач, відповідно до пункту 10.1. договору, має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Зміна постачальника електричної енергії, згідно пункту 10.2. договору, здійснюється відповідно до порядку, встановленим ПРРЕЕ.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затвердженні постановою №312 від 14.03.2018 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - правила).

У відповідності до пункту 13.1., договір укладений на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання і договірних величин споживання електричної енергії та укладається на строк до 31 грудня 2019 року, але підлягає обов`язковому перегляду протягом 10 днів від дати вказаної в п.2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 договору).

Пунктом 8 комерційної пропозиції №2.01/1-РОЕК (Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу, а.с. 26 - 28), встановлено, що у випадку не повідомлення (повідомлення з порушенням строків) Постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору Споживачем, Споживач сплачує штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої Споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

Зазначений договір з додатками підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Судом встановлено, що Відповідачем листом від 06 лютого 2019 року повідомлено Позивача, що Відповідач має намір змінити електропостачальника починаючи з 01 березня 2019 року та укласти договір на постачання електричної енергії з ТОВ "ЕНЕРДЖІ 365". Позивач отримав вказаний лист 06 лютого 2019 року про що зазначили неодноразово представники позивача у судових засіданнях, що стверджується матеріалами справи, зокрема самим листом (а.с. 33).

Стверджуючи, що Відповідач, як споживач, повідомив Позивача, як постачальника, про дострокове припинення (розірвання) договору №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року з порушенням строків, встановлених договором та законом, Позивач у судовому порядку вимагає стягнення з Відповідача штраф у розмірі 354 912 грн. 00 коп.

Однак вимоги Позивача не ґрунтуються ні на договорі, ні на законі, що підтверджується наступним.

Статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.

Пунктом 10.2. Договору №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року сторони встановили, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Відповідно до п.5.5.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами.

Пунктом 6.1 (пп. 6.1.1 - 6.1.3) Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Положеннями абзацу 3 пункту 6.1.3. Правил встановлено, що якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

З огляду на вищезазначені норми закону, суд констатує, що ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 не встановлено чітких строків в межах яких споживач зобов`язаний попередити попереднього електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії. Вказаними нормативними актами встановлено лише період протягом якого має бути завершена зміна електропостачальника за ініціативою споживача та строк в межах якого споживач повинен повідомити нового електропостачальника, а не попереднього, як стверджує позивач, про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

В той же час, суд наголошує, відповідно до пункту 10.1. Договору, споживач має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Будь-яких інших строків, в межах яких споживач зобов`язаний попередити постачальника про зміну постачальника чи про дострокове розірвання договору на постачання електричної енергії умовами Договору № 16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року не передбачено.

Судом встановлено, що Відповідачем, як споживачем електричної енергії, листом від 06 лютого 2019 повідомлено Позивача, як постачальника, що Відповідач має намір змінити електропостачальника починаючи з 01 березня 2019 року та укласти договір на постачання електричної енергії з ТОВ "ЕНЕРДЖІ 365". Позивач отримав вказаний лист 06 лютого 2019 року, про що неодноразово підтвердили уповноважені представники позивача у судових засіданнях.

Тобто Відповідач, як споживач електричної енергії, повідомив Позивача, як постачальника, про намір змінити електропостачальника за 21 день до такої зміни.

Суд наголошує, будь яких інших строків, щодо повідомлення ТОВ "РОЕК" про зміну електропостачальника ні договором ні чинним Законодавством не визначено.

Щодо посилань ТОВ "РОЕК" на порушення ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" умов договору в частині повідомлення постачальника у місячний строк про зміну будь-якої інформації за договором, в тому числі щодо дострокового розірвання договору (зміна строку дії договору), суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 пункту 13.7 договору визначено, що споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Суд констатує, що зазначений у пункті 13.7 місячний строк, стосується змін, які вносяться до заяви-приєднання.

Заява-приєднання міститься в матеріалах справи на аркуші справи 25 (належним чином завірена копія), в якій зазначені посилання на реквізити споживача, початок постачання з 01 січня 2019 року, також зазначено, що з моменту акцептування цієї заяви - приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умов договору та чинним законодавством України.

З матеріалів справи, судом встановлено, жодних посилань у заяві-приєднанні, щодо терміну дії договору, щодо відповідальності за дострокове розірвання договору, щодо відповідальності за зміну постачальника електричної енергії в останній не міститься.

Фактично, у заяві-приєднанні містяться реквізити ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", які, як свідчать матеріали справи, не змінювалися.

Щодо зазначених позивачем тверджень, про те, що місячний термін повідомлення, стосується будь-яких умов договору, оскільки з моменту акцептування заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання, в тому числі за дострокове розірвання договору, через зміну на нового електропостачальника, суд до таких ставиться критично, оскільки, такі є надуманими.

Суд наголошує, в даному випадку, умовами договору передбачено обов`язок споживача повідомити постачальника у місячний строк про зміну будь-яких даних або інформації які містяться у заяві-приєднанні, а не в договорі.

Для застосування такої міри відповідальності, як штраф, має бути встановлена протиправна поведінка суб`єкта (відповідача), яка характеризується порушенням умов договору, або ж чинного законодавства України.

Разом з тим, як зазначалося вище, умовами договору, передбачена відповідальність за дострокове розірвання договору (п. 13.3. договору), а комерційною пропозицією доповнено, що відповідальність застосовується у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове розірвання договору.

При цьому, ні договором, ні комерційною пропозицією, ні жодним нормативним актом не визначено іншого строку, як 21 день, до дострокового розірвання договору.

Суд роз`яснює, договір №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року містить розділ - "Порядок зміни електропостачальника" (пункти 10.1. - 10.2.), який повністю корелюється із положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, які зазначалися вище.

Зазначеними пунктами, визначений особливий порядок, дострокового розірвання договору, оскільки зміна електропостачальника є фактично достроковим розірванням договору, з такими твердженнями погодилися уповноважені представники позивача у судовому засіданні.

Суд вбачає, що умови договору викладені в розділі "Порядок зміни електропостачальника", та положення ПРРЕЕ фактично ототожнюють поняття "зміни електропостачальника до закінчення строку дії чинного договору" та поняття "дострокового розірвання чинного договору", адже наслідком зміни електропостачальника є припинення дії договору. Таким чином, зміна споживачем електропостачальника до закінчення строку дії чинного строкового договору за своєю суттю є достроковим розірванням чинного строкового договору з ініціативи споживача. Про це додатково свідчить також підпункт 10 пункту 6.1 Договору, який надає право споживачу вільно обирати електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому порядку.

Як установлено судом, відповідач розірвав Договір в односторонньому порядку, реалізувавши своє право на вільний вибір (зміну) електропостачальника, шляхом надіслання відповідного повідомлення позивачу.

Щодо ототожнення, ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" строку в 21 день визначеного в пункті 10.1. договору, щодо повідомлення нового елктропостачальника, з повідомленням за 21 день про дострокове припинення договору діючого постачальника, суд вбачає такі дії правомірними.

Зокрема, аналізуючи норми закону та пункти ПРРЕЕ, щодо зміни електропостачальника, суд вбачає, законодавством передбачено, що зміна електропостачальника відбувається у строк який не може перевищувати 21 день, інших строків, законом або умовами договору не визначено.

Також, враховуючи пункт договору 13.4, щодо права споживача розірвати договір достроково при настанні певних умов та за умови повідомлення споживача про таке розірвання за 20 днів до очікуваної дати розірвання, суд вважає, що визначений термін у 20 днів є достатній та необхідний, як зазначав сам позивач, для гарантування ненастання негативних наслідків (з технічних питань).

Отже, строк у 21 день, є не тільки визначений договором та законом, а і достатнім, для вирішення технічних питань, щодо переключення споживача від одного постачальника до іншого.

Крім того, позивач вказував, на те, що у пункті 10.1 договору визначений строк у 21 день, стосується саме нового постачальника, а не діючого.

Суд з такими твердженнями позивача не погоджується, оскільки, сторонами договору є ТОВ "РОЕК" та ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" і усі його умови стосуються саме визначених юридичних осіб та не можуть стосуватися прав та обов`язків третіх осіб (нового постачальника), оскільки такі не є стороною договору.

Відтак, враховуючи те, що договором не передбачено будь яких інших строків, щодо повідомлення про дострокове розірвання договору, через процедуру переходу до нового електропостачальника, суд вбачає, що ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" не було вчинено жодних порушень умов договору або чинного законодавства України.

Зазначені висновки суду, підтверджуються чинним законодавством України.

Учасники господарських відносин, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 217 ГК України передбачено, що у сфері господарювання за ініціативою учасників господарських відносин застосовуються господарські санкції у виді: відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є, відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

У даному випадку постачальник просить суд стягнути із споживача не завдані йому збитки, а штрафні санкції, передбачені договором та додатками до нього.

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч. 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у визначеній грошовій сумі, тощо.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення, відповідно до ч. З ст. 232 ГК України, може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Судом встановлено, що ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" не порушено правил здійснення господарської діяльності, не вчинено ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання по Договору № 16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року в частині своєчасного повідомлення попереднього постачальника електроенергії, яким в даному випадку являється Позивач, про зміну постачальника та дострокове розірвання договору.

Враховуючи усе вищезазначене, суд в задоволенні первісного позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" штрафу в розмірі 354 912 грн. 00 коп. відмовляє, як безпідставному та не підтвердженому.

Крім того, в межах даної справи, як зазначалося в описовій частині рішення, ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" було заявлено зустрічний позов, в якому останнє просило суд, визнати недійсним п. 8 Комерційної пропозиції № 2.03/1-РОЕК (що є додатком до Договору № 16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року) недійсним з моменту укладення Договору.

На переконання відповідача п. 8 Комерційної пропозиції № 2.03/1-РОЕК, суперечить умовам чинного законодавства, оскільки такий передбачає відповідальність за дострокове припинення договору, що суперечить частині 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", якою встановлено недійсність положень договору, які накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який реалізовує своє право на зміну електропостачальника.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача з огляду на наступне.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Матеріалами справи стверджено, волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" підтверджується наявністю на договорі № 16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року підпису директора останнього, скріпленого печаткою.

Укладаючи Договір з додатками, які є невід`ємною частиною договору, сторони були вільними в укладенні договору та додатків до нього, визначенні (погодженні) його умов, а відтак дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов`язків шляхом укладання (підписання) правочину, відповідала внутрішній волі сторін.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що п. 8 комерційної пропозиції, яку обрав сам відповідач, суперечить умовам чинного Законодавства та встановлює додаткову фінансову відповідальність, що заборонено законом.

Вбачається, що вказані положення законодавства, частина 5 статті 72, пунктом 2 частини 1 статті 58, частиною 2 статті 59, частина 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", підтверджують, що штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії при зміні постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йде мова в частині 10 статті 56 Закону № 2019-VIII, не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон № 2019-VIII передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

Отже, відповідні положення законодавства спрямовані на забезпечення балансу в захисті інтересів не лише споживача, а й постачальника. З цією метою розрізняють заборону плати за відключення (вибір/зміну постачальника) як гарантію захисту інтересів споживача, та компенсаційні виплати постачальнику, що є правовими гарантіями його інтересів.

За таких обставин суд робить висновок, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а відтак відповідна умова комерційної пропозиції не може вважатися недійсною, оскільки основною метою пункту 8 комерційної пропозиції є захист інтересів постачальника від недобросовісних дій споживача за дострокове припинення договору.

Також, судом взято до уваги посилання відповідача на Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії.

Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС (надалі Директива 2009/72/ЄС).

В преамбулі Директиви 2009/72/ЄС зазначено загальні принципи функціонування ринку електричної енергії та цілі, яких намагається досягнути Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу. До них належать: внутрішній ринок електричної енергії … має своєю метою надати реальну можливість вибору усім споживачам Європейського Союзу … створити нові можливості для розвитку бізнесу та збільшення транскордонної торгівлі задля досягнення підвищення ефективності, конкурентних цін, покращення якості обслуговування, а також для сприяння безпеці постачання і стабільності (пункт 1 Преамбули).

Лише повністю відкритий внутрішній ринок, який дозволяє усім громадянам Союзу вільно обирати своїх постачальників, а усім постачальникам вільно здійснювати постачання своїм клієнтам, є сумісним із свободами, гарантованими Договором громадянам Союзу (серед іншого свобода переміщення товарів, свобода заснування та свобода надання послуг) (пункт 3 Преамбули).

З метою розвитку конкуренції на внутрішньому ринку електроенергії великі не побутові споживачі повинні мати змогу вибирати своїх постачальників та укладати контракти із декількома постачальниками для покриття своїх потреб у сфері електроенергії. Такі споживачі повинні бути захищені від виключних застережень, спрямованих на виключення конкурентних чи додаткових пропозицій (пункт 20 Преамбули).

Найбільше значення для держав-членів повинне мати просування доброчесної конкуренції та простий доступ до різних постачальників задля того, щоб споживачі могли повністю скористатися можливостями лібералізованого внутрішнього ринку електроенергії (пункт 57 Преамбули).

Таким чином, одним із основних принципів функціонування ринку електричної енергії Енергетичного Співтовариства, Договірною Стороною якого є Україна, є право споживачів на вільний вибір постачальників.

З урахуванням зазначеного, вбачається, що відповідні положення законодавства спрямовані на забезпечення балансу в захисті інтересів не лише споживача, а й постачальника. З цією метою розрізняють заборону плати за відключення (вибір/зміну постачальника) як гарантію захисту інтересів споживача, та компенсаційні виплати постачальнику, що є правовими гарантіями його інтересів.

Постачальник, укладаючи договір про постачання електричної енергії на визначений строк, не може бути повністю позбавлений будь-якого захисту від можливих втрат від дострокового розірвання договору з ініціативи споживача. У зв`язку з цим імплементовані в українське законодавство норми щодо можливості встановити штрафні санкції за такі дії мають (виконують) не лише каральний, а й компенсаційний характер.

За таких обставин суд робить висновок, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а відтак відповідна умова комерційної пропозиції не може вважатися недійсною.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи усе вище зазначене суд в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" до ТОВ "РОЕК" про визнання п. 8 Комерційної пропозиції № 2.03/1-РОЕК (що є додатком до Договору № 16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року) недійсним з моменту укладення Договору - відмовляє, як безпідставному та недоведеному.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню повністю, також не підлягають і вимоги відповідача до позивача, які були викладені у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні первісного позову судом відмовлено, суд залишає судовий збір за позивачем, також судом відмовлено в задоволені зустрічного позову, тому судовий збір за зустрічною позовною заявою залишається за відповідачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" про стягнення штрафу в розмірі 354 912 грн. 00 коп. - відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання п. 8 Комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК (що є додатком до Договору № 16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року) недійсним з моменту укладення Договору - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2020 року.

Суддя В.Г. Торчинюк

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б);

3 - відповідачу рекомендованим (01140, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 43).