Постанова

від 13.07.2020 по справі 918/808/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 918/808/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Гуменюк О.О.;

відповідача - адвокат Васіна Н.Д., адвокат Римар С.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року (повний текст складено 03.03.2020) у справі №918/808/19 (суддя Торчинюк В.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 354 912 грн 00 коп.

та за зустрічною позовною заявою

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсним пункту комерційної пропозиції з моменту укладення договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської облаті від 25 лютого 2020 року у справі №918/808/191 в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" про стягнення штрафу в розмірі 354 912 грн 00 коп. - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання п. 8 Комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК (що є додатком до Договору № 16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року) недійсним з моменту укладення Договору - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" на користь ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" штраф у розмірі 354 912 гривень за дострокове розірванння договору та збитки у сумі 140 000 гривень, а також судові витрати у справі. Рішення Господарського суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року у справі №918/808/19 в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог залишити без змін.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник/позивач), з однієї сторони, яке виступило постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна" (надалі - споживач), з другої сторони, яке виступило споживачем, укладено договір №16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір, т.1, а.с. 15-21).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник зобов`язується продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі, передбачені умовами договору.

Положеннями пункту 5.1. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

До прав споживача, відповідно до п.п.10 п.6.1. договору, належить право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань, відповідно до пункту 9.1. договору, сторони несуть відповідальність, передбачену договором, його додатками та чинним законодавством.

Споживач, відповідно до п.10.1. договору, має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Зміна постачальника електричної енергії, згідно п.10.2. договору, здійснюється відповідно до порядку, встановленим ПРРЕЕ.

У відповідності до п.13.1. договору останній укладений на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання і договірних величин споживання електричної енергії та укладається на строк до 31 грудня 2019 року, але підлягає обов`язковому перегляду протягом 10 днів від дати вказаної в п.2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 договору).

Пунктом 8 комерційної пропозиції №2.01/1-РОЕК (Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу, т.1, а.с. 26-28), встановлено, що у випадку не повідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем, споживач сплачує штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

Зазначений договір з додатками підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх.

06 лютого 2019 року ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" (споживач) листом повідомлено ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник), що ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" має намір змінити електропостачальника починаючи з 01 березня 2019 року та укласти договір на постачання електричної енергії з ТОВ "ЕНЕРДЖІ 365". Вказаний лист був отриманий ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" 06 лютого 2019 року (т.1, а.с. 33).

ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", посилаючись на те, що ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", як споживач, повідомив його, як постачальника, про дострокове припинення (розірвання) договору №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року з порушенням строків, встановлених договором та законом, звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" штрафу в розмірі 354 912,00 грн.

ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", в свою чергу, звернулося до господарського суду Рівненської області з зустрічним позовом до ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання п.8 Комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК (що є додатком до Договору № 16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року) недійсним з моменту укладення договору.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісних і зустрічних позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.

Пунктом 10.2. договору №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року сторони встановили, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Відповідно до п.5.5.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами.

Пунктом 6.1 (пп. 6.1.1 - 6.1.3) Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до абз.3 п.6.1.3. Правил, якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваному рішенні, що ані Законом України "Про ринок електричної енергії", ані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, не встановлено чітких строків, в межах яких споживач зобов`язаний попередити попереднього електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії.

Вказаними нормативними актами встановлено лише період, протягом якого має бути завершена зміна електропостачальника за ініціативою споживача та строк, в межах якого споживач повинен повідомити нового електропостачальника, а не попереднього, як стверджує позивач, про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Разом з тим, відповідно до п.10.1. договору, споживач має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Будь-яких інших строків, в межах яких споживач зобов`язаний попередити постачальника про зміну постачальника чи про дострокове розірвання договору на постачання електричної енергії умовами договору №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року не передбачено.

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідачем, як споживачем електричної енергії, листом від 06 лютого 2019 повідомлено позивача, як постачальника, що відповідач має намір змінити електропостачальника починаючи з 01 березня 2019 року та укласти договір на постачання електричної енергії з ТОВ "ЕНЕРДЖІ 365".

Тобто, відповідач, як споживач електричної енергії, повідомив позивача, як постачальника, про намір змінити електропостачальника за 21 день до такої зміни.

При цьому, будь яких інших строків щодо повідомлення ТОВ "РОЕК" про зміну електропостачальника ні договором, ні чинним Законодавством не визначено.

Щодо посилань ТОВ "РОЕК" на порушення ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" умов договору в частині повідомлення постачальника у місячний строк про зміну будь-якої інформації за договором, в тому числі щодо дострокового розірвання договору (зміна строку дії договору), то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Так, згідно ч.2 п.13.7 договору споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Слід зазначити, що зазначений у пункті 13.7 місячний строк, стосується змін, які вносяться до заяви-приєднання.

Як вбачається з матеріалів справи, в Заяві-приєднання (т.1, а.с.25) зазначені посилання на реквізити споживача, початок постачання з 01 січня 2019 року, також зазначено, що з моменту акцептування цієї заяви - приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умов договору та чинним законодавством України.

При цьому, жодних посилань у заяві-приєднанні щодо терміну дії договору, щодо відповідальності за дострокове розірвання договору, щодо відповідальності за зміну постачальника електричної енергії не міститься. Фактично у заяві-приєднанні містяться реквізити ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", які, як свідчать матеріали справи, не змінювалися.

Також безпідставними є доводи апелянта про те, що місячний термін повідомлення стосується будь-яких умов договору, оскільки з моменту акцептування заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання, в тому числі за дострокове розірвання договору через зміну на нового електропостачальника.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку умовами договору передбачено обов`язок споживача повідомити постачальника у місячний строк про зміну будь-яких даних або інформації, які містяться у заяві-приєднанні, а не в договорі.

Для застосування такої міри відповідальності, як штраф, має бути встановлена протиправна поведінка суб`єкта (відповідача), яка характеризується порушенням умов договору, або ж чинного законодавства України.

Разом з тим, як зазначалося вище, умовами договору, передбачена відповідальність за дострокове розірвання договору (п. 13.3. договору), а комерційною пропозицією доповнено, що відповідальність застосовується у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове розірвання договору.

При цьому, ні договором, ні комерційною пропозицією, ні жодним нормативним актом не визначено іншого строку, як 21 день, до дострокового розірвання договору.

Як вбачається, договір №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року містить розділ - "Порядок зміни електропостачальника" (пункти 10.1.-10.2.), який повністю корелюється із положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, які зазначалися вище. Зазначеними пунктами визначений особливий порядок дострокового розірвання договору, оскільки зміна електропостачальника є фактично достроковим розірванням договору.

Слід зазначити, що умови договору, викладені в розділі "Порядок зміни електропостачальника", та положення ПРРЕЕ фактично ототожнюють поняття "зміни електропостачальника до закінчення строку дії чинного договору" та поняття "дострокового розірвання чинного договору", оскільки наслідком зміни електропостачальника є припинення дії договору.

Таким чином, зміна споживачем електропостачальника до закінчення строку дії чинного строкового договору за своєю суттю є достроковим розірванням чинного строкового договору з ініціативи споживача. Про це додатково свідчить також підпункт 10 пункту 6.1 договору, який надає право споживачу вільно обирати електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому порядку.

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач розірвав договір в односторонньому порядку, реалізувавши своє право на вільний вибір (зміну) електропостачальника, шляхом надіслання відповідного повідомлення позивачу.

Щодо ототожнення ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" строку в 21 день, визначеного в пункті 10.1. договору щодо повідомлення нового елктропостачальника, з повідомленням за 21 день про дострокове припинення договору діючого постачальника, то колегія суддів вважає такі дії правомірними, оскільки законодавством передбачено, що зміна електропостачальника відбувається у строк, який не може перевищувати 21 день, а інших строків, законом або умовами договору не визначено.

Крім того, враховуючи п.13.4 договору щодо права споживача розірвати договір достроково при настанні певних умов та за умови повідомлення споживача про таке розірвання за 20 днів до очікуваної дати розірвання, колегія суддів вважає, що визначений термін у 20 днів є достатній та необхідний для гарантування ненастання негативних наслідків (з технічних питань).

Отже, строк у 21 день є не тільки визначений договором та законом, а і достатнім для вирішення технічних питань щодо переключення споживача від одного постачальника до іншого.

Безпідставними є посилання скаржника на те, що у пункті 10.1 договору визначений строк у 21 день стосується саме нового постачальника, а не діючого, оскільки сторонами договору є ТОВ "РОЕК" та ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" і усі його умови стосуються саме визначених юридичних осіб та не можуть стосуватися прав та обов`язків третіх осіб (нового постачальника), оскільки такі не є стороною договору.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що договором не передбачено будь-яких інших строків щодо повідомлення про дострокове розірвання договору через процедуру переходу до нового електропостачальника, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" не було вчинено жодних порушень умов договору або чинного законодавства України.

Учасники господарських відносин, відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Положеннями ч. 2 та ч. 4 ст. 217 ГК України передбачено, що у сфері господарювання за ініціативою учасників господарських відносин застосовуються господарські санкції у виді: відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є, відповідно до ч.1 ст.218 ГК України, вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

У даному випадку постачальник просить суд стягнути із споживача не завдані йому збитки, а штрафні санкції, передбачені договором та додатками до нього.

Штрафними санкціями, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Положеннями ч.4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у визначеній грошовій сумі, тощо.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення, відповідно до ч.3 ст.232 ГК України, може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Оскільки, судами обох інстанцій під час розгляду даної справи не встановлено порушення ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" правил здійснення господарської діяльності, не встановлено правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання по Договору №16015-ВЦ від 27 грудня 2018 року в частині своєчасного повідомлення попереднього постачальника електроенергії про зміну постачальника та дострокове розірвання договору, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" штрафу в розмірі 354 912,00 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" до ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсним п.8 Комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК (що є додатком до договору №16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018 року) недійсним з моменту укладення договору, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно п.3 ч.1 ст.3, ст.627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст.3 ЦК України є свобода договору.

Укладаючи Договір з додатками, які є невід`ємною частиною договору, сторони (в тому числі ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна") були вільними в укладенні договору та додатків до нього, визначенні (погодженні) його умов, а відтак дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов`язків шляхом укладання (підписання) правочину, відповідала внутрішній волі сторін.

Як вбачається, зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що п.8 Комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК суперечить умовам чинного законодавства, оскільки такий передбачає відповідальність за дострокове припинення договору, що суперечить ч.10 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", якою встановлено недійсність положень договору, які накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який реалізовує своє право на зміну електропостачальника.

Суд вважає безпідставними дані твердження ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", оскільки частина 5 статті 72, пунктом 2 частини 1 статті 58, частиною 2 статті 59, частина 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", підтверджують, що штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії при зміні постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника.

Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться мова в частині 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). При цьому слід зазначити, що як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

Отже, відповідні положення законодавства спрямовані на забезпечення балансу в захисті інтересів не лише споживача, а й постачальника. З цією метою розрізняють заборону плати за відключення (вибір/зміну постачальника) як гарантію захисту інтересів споживача, та компенсаційні виплати постачальнику, що є правовими гарантіями його інтересів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а відтак відповідна умова комерційної пропозиції не може вважатися недійсною, оскільки основною метою пункту 8 комерційної пропозиції є захист інтересів постачальника від недобросовісних дій споживача за дострокове припинення договору.

Крім того, в преамбулі Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС зазначено загальні принципи функціонування ринку електричної енергії та цілі, яких намагається досягнути Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу. До них належать: внутрішній ринок електричної енергії … має своєю метою надати реальну можливість вибору усім споживачам Європейського Союзу … створити нові можливості для розвитку бізнесу та збільшення транскордонної торгівлі задля досягнення підвищення ефективності, конкурентних цін, покращення якості обслуговування, а також для сприяння безпеці постачання і стабільності (пункт 1 Преамбули).

Лише повністю відкритий внутрішній ринок, який дозволяє усім громадянам Союзу вільно обирати своїх постачальників, а усім постачальникам вільно здійснювати постачання своїм клієнтам, є сумісним із свободами, гарантованими Договором громадянам Союзу (серед іншого свобода переміщення товарів, свобода заснування та свобода надання послуг) (пункт 3 Преамбули).

З метою розвитку конкуренції на внутрішньому ринку електроенергії великі не побутові споживачі повинні мати змогу вибирати своїх постачальників та укладати контракти із декількома постачальниками для покриття своїх потреб у сфері електроенергії. Такі споживачі повинні бути захищені від виключних застережень, спрямованих на виключення конкурентних чи додаткових пропозицій (пункт 20 Преамбули).

Найбільше значення для держав-членів повинне мати просування доброчесної конкуренції та простий доступ до різних постачальників задля того, щоб споживачі могли повністю скористатися можливостями лібералізованого внутрішнього ринку електроенергії (пункт 57 Преамбули).

Таким чином, одним із основних принципів функціонування ринку електричної енергії Енергетичного Співтовариства, Договірною Стороною якого є Україна, є право споживачів на вільний вибір постачальників.

Отже, відповідні положення законодавства спрямовані на забезпечення балансу в захисті інтересів не лише споживача, а й постачальника. З цією метою розрізняють заборону плати за відключення (вибір/зміну постачальника) як гарантію захисту інтересів споживача, та компенсаційні виплати постачальнику, що є правовими гарантіями його інтересів.

Постачальник, укладаючи договір про постачання електричної енергії на визначений строк, не може бути повністю позбавлений будь-якого захисту від можливих втрат від дострокового розірвання договору з ініціативи споживача. У зв`язку з цим імплементовані в українське законодавство норми щодо можливості встановити штрафні санкції за такі дії мають (виконують) не лише каральний, а й компенсаційний характер.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відстуність правових підстав для визнання п.8 Комерційної пропозиції №2.03/1-РОЕК (що є додатком до договору №16015-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2018) недійсним.

При цьому, посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2020 року позивачем - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 354 912,00 грн штрафу за дострокове розірвання договору та 140 000,00 грн збитків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За частиною 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, позивач вправі збільшити розмір позовних вимог та змінити предмет позову до закінчення підготовчого провадження.

Разом з тим, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Колегією суддів враховується, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, передбачено права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

В той же час, колегія суддів констатує, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду з позовною заявою просив суд стягнути з відповідача 354 912 грн штрафу за дострокове розірвання договору, тоді як у заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути таку ж суму штрафу, однак заявляє додаткову вимогу про стягнення 140 000 грн збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заява в частині збільшення розміру позовних вимог та зміни предмету позову по своїй суті є заявою, яка направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову. Як вбачається, позивачем по суті в заяві про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, заявлено ще один новий позов щодо стягнення збитків в розмірі 140 000 грн.

ГПК України не надає такої можливості для позивача після подачі позовної заяви одночасно змінювати предмет і підстави позову, однак позивач вправі звернутися з новим позовом в загальному порядку.

За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року у справі №918/808/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №918/808/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "15" липня 2020 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.