Постанова

від 01.10.2008 по справі 2-а-298/08

ТОРЕЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-298/08

ПОСТАНОВА

іменем України

01 жовтня 2008 року о 16 годині 35 хвилин     м. Торез

Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді     Сенчишина Ф.М.

При секретарі     Анцибор І.Ю.

за участю позивача     ОСОБА_1

представника відповідача УПСЗН     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій УПСЗН Торезької міської ради, зобов'язання відповідачів до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, позивач має статус інваліда війни III групи, який встановлений згідно із п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради. На час дії ч. 5 ст. 13 зазначеного закону мав право щорічно у 2005, 2006 та 2007 роках до 5 травня отримати грошову допомогу у розмірах семи мінімальних пенсій за віком. УПСЗН йому була виплачена така грошова допомога у розмірах визначених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, а саме: за 2005, 2006 роки ~ по 270 гривень, за 2007 рік - 300 гривень. Позивач звернувся до УПСЗН з проханням здійснити виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006 та 2007 роки у розмірах, які б грунтувалися виключно на нормах ст. 13 вказаного закону на що отримав відмову з посиланням на розміри таких виплат, визначені Законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Позивач вважає, що такі дії відповідача УПСЗН є протиправними, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком становив в 2005 році - 332 гривні, в 2006 році - 359 гривень, в 2007 році - 406 гривень. Таким чином УПСЗН не доплатило позивачеві разову грошову допомогу в загальному розмірі 6839 гривень ((332х7-270)+(359х7-270)+(406х7-300).

Позивач просить визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області щодо відмови виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги як інваліду війти за 2005, 2006 та 2007 роки у розмірах, що визначені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії "їх соціального захисту», зобов'язати УПСЗН Торезької міської ради Донецької області здійснити виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги позивачеві як інваліду війни у розмірах, що визначені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: за 2005 рік - 2054 гривні, за 2006 - рік 2243 гривні, за 2007 рік - 2542 гривні, усього 6839 гривень, зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області забезпечити казначейське обслуговування УПСЗН при зарахуванні надходжень та проведенні платежів позивачеві на виплату зазначеної грошової допомоги позивачеві як інваліду війни.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються. На запитання головуючого щодо поважності причин пропущення строку позовної давності, відповів, що не був ознайомлений з чинним законодавством, об'єктивних причин для подання позову до суду раніше в нього не було.

Представник відповідача УПСЗН - ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог. Визнала той факт, що позивач є інвалідом війни 3 групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Заперечила проти задоволення позовних вимог мотивуючи це тим, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідно до п.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Згідно із ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно із п.5 ч. 1 ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать в тому числі закон про Державний бюджет України. Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік були визначені розміри таких виплат: за 2005, 2006 роки - по 270 гривень на 2007 рік - 300 гривень. Окрім того Законами України «Про державний бюджет України на

1.   2006     рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено відповідно на 2006 та на

2.   2007     роки дію ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вважає дії УПСЗН при призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги як інватіду війни правомірними і просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Вимагає до позовних вимог застосувати позовну давність.

Другий відповідач ГУДКУ, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмове клопотання провести розгляд справи за відсутності свого представника та надав суду письмові заперечення проти позовних вимог. Заперечення відповідач мотивує тим, що органи державного казначейства України не наділені повноваженнями самостійно здійснювати видатки без відповідних бюджетних призначень та документів необхідних для здійснення розрахунково - касового обслуговування. Не вбачає потреби в зобов'язанні відповідача виконувати завдання, які вже викладені постановою КМУ від 21.12.2005 р. № 1232.. Нарахування та виплата УПСЗН позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 гривень здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства. Вимагає до позовних вимог застосувати позовну давність.

На підтвердження заявлених вимог та заперечень проти них, сторонами надані та досліджені судом наступні письмові докази:

копія посвідчення інваліда війни 3-ї групи;

копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

копія листа УПСЗН позивачу щодо щорічної разової грошової допомоги від 03.06.2008

року;

довідка УПСЗН від 03.06.2008 року щодо розмірів виплаченої разової грошової

допомоги;

На підставі пояснень сторін та досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини:

ОСОБА_1 має статус інваліда війни 3 групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та на підставі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мав право на отримання до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Управлінням праці та соціального захисту населення Торезької міської ради така грошова допомога позивачеві була виплачена в наступних розмірах, визначених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік:

за 2005 рік - 270 гривень;

за 2006 рік - 270 гривень;

за 2007 рік - 300 гривень.

Позивач звернувся до УПСЗН зі зверненням щодо виплати йому такої грошової допомоги у розмірі визначеному ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, на що отримав письмові відмову (лист від 03 червня 2008 року) з посиланням на визначені Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік розміри таких виплат.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції чинній до 31 грудня 2007 року), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи — десять мінімальних пенсій за віком; II групи — вісім мінімальних пенсій за віком; III групи — сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 1ст. 17 цього ж Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно ч. 1 ст. 17-1 цього ж Закону, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень.

Згідно ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень.

Згідно п. 18 ст. 77 цього ж Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.

Згідно ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи — 450 гривень, інвалідам II групи — 360 гривень, інвалідам III групи — 300 гривень.

Згідно п. 13 ст. 71 цього ж закон, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Згідно Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, положення статті 29 та пункту 13 статті 71 вказаного закону втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, до осіб, які втратили працездатність, відносяться ... непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -— 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», до числа основних державних соціальних гарантій включаються ...мінімальний розмір пенсії за віком... Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум на 2005 рік», затверджено на 2005 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі 332 гривень.

Згідно ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 квітня у розмірі 406 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно із Положенням «Про Державне казначейство України», затвердженим ПКМУ від 21 грудня 2005 року за № 1232, основними завданнями казначейства є забезпечення казначейського обслуговування Державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського розрахунку, що серед іншого передбачає розрахунково-касове обслуговування і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язанням.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо разової грошової допомоги позивачеві до 5-го травня за 2005, 2006 роки, суд виходить з того, що виплата позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 3-ї групи здійснена УПСЗН Торезької міської ради у відповідності до розмірів, які були визначені чинними положеннями Законів України про державний бюджет України на відповідний рік, відповідно позовні вимоги в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо разової грошової допомоги позивачеві до 5-го травня за 2007 рік, суд виходить з того, що право інвалідів війни 3 групи на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком в 2007 році було зупинено на 2007 рік Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», однак відповідні положення зазначеного закону були визнані рішенням Конституційного Суду неконституційними та втратили чинність. За наведених обставин безпідставним є й посилання відповідача на вказану обставину (зупинення на 2007 рік дії відповідного права) як на обґрунтування правомірності своїх дій. Застосуванню при визначенні розміру такої допомоги в 2007 році підлягають виключно відповідні положення ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто розмір такої допомоги має становити 7 мінімальних пенсій за віком, тобто 2842 гривні (406x7), і відповідно дії УПСЗН щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни 3-ї групи до 5-го травня у розмірі 300 гривень є протиправними. Разом з тим, позов позивачем подано з порушенням визначеного ст. 99 КАС України річного строку позовної давності, відповідачі наполягають на застосуванні позовної давності до заявлених позовних вимог, суд не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити у зв'язку з закінченням строку позовної давності. Суд не приймає до уваги стосовно початку перебігу строку позовної давності намагання відповідача врегулювати спір в досудовому порядку (відповідне звернення до УПСЗН). оскільки така спроба була вчинена вже після закінчення строку позовної давності. Необізнаність позивача в нормативно-правових актах не є підставою для визнання причини пропуску позовної давності поважною.

Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання ГУДКУ в Донецькій області забезпечити казначейське обслуговування УПСЗН Торезької міської ради, суд виходить з того, що позивач не надав суду жодного доказу порушення його прав та інтересів з боку Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області, а контроль ГУДКУ за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень і проведенні платежів на виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення прямо передбачені законодавством і на час розгляду справи в суді не порушені. За наведених обставин, у суду відсутні предмет розгляду по справі (рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, який би можна було перевірити на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України), тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ч. 5 ст. 13, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції чинній до 31 грудня 2007 року), ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 30, п. 18 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 29, 62, п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Положенням «Про Державне казначейство України», затвердженим ПКМУ від 21 грудня 2005 року за № 1232, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій УПСЗН Торезької міської ради, зобов'язання відповідачів до вчинення певних дій - відмовити в повному обсязі.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна .скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складено 02 жовтня 2008 року.

Постанову надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.