Рішення

від 28.02.2020 по справі 910/15201/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2020Справа № 910/15201/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення коштів.

Представники сторін:

від позивача: Фольчик А.С., довіреність б/н від 24.04.2017;

від відповідача: Миронюк Д.Д., ордер серія КС № 603518, Чайка О.П. , Чайка П.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2017 порушено провадження у справі №910/15201/17 та призначено до розгляду на 02.10.2017.

21.09.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про припинення провадження у справі, клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву про відсутність аналогічного спору.

28.09.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.

Також, 28.09.2017 представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання 02.10.2017 не з`явився, представники відповідача з`явились.

За результатами розгляду клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив його.

Розгляд клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі відкладено судом до наступного судового засідання.

Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання, а також у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 08.09.2017 про порушення провадження у справі та задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 23.10.2017.

23.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про призначення судової експертизи, клопотання про витребування доказів, клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про відкладення розгляду справи та письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Представники сторін у судове засідання 23.10.2017 з`явились.

У судовому засіданні 23.10.2017 судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 06.11.2017.

26.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано письмові заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

06.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові заперечення на відзив відповідача та клопотання про призначення судової експертизи, проведення якої позивач просить доручити Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

Представники сторін у судове засідання 06.11.2017 з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/15201/17 зупинено до одержання результатів експертизи.

16.07.2018 до Господарського суду міста Києва з Київському науково-дослідному інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/15201/17 з повідомленням про неможливість надання висновку.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 поновлено провадження у справі № 910/15201/17, постановлено справу № 910/15201/17 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/15201/17 призначено на 03.09.2018.

25.07.2018 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

03.08.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

14.08.2018 представником позивача подано відповідь на відзив.

03.09.2018 представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 03.09.2018 представник позивача не з`явився, представники відповідача з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/15201/17 зупинено до одержання результатів експертизи.

Однак, 16.07.2018 до Господарського суду міста Києва з Київському науково-дослідному інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/15201/17 з повідомленням про неможливість надання висновку.

У означеному повідомлення експертами зазначено, що клопотання експертів задоволено у неповному обсязі, оскільки не надано актів технічного стану основних засобів станом на 01.09.2016; дати останньої переоцінки основних засобів і нематеріальних активів; інформації щодо виготовленої продукції із розбивкою по видам продукції, кількості кожного виду, відпускної ціни, вартості реалізації, а також величину собівартості за період з 01.9.2011 по 01.09.2017 поквартально.

Водночас, після повернення матеріалів до суду, відповідачем було надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено про те, що відповідач не міг надати означені документи, оскільки таких документів не існує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 призначено у даній справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/15201/17 зупинено до одержання результатів експертизи.

12.10.2018 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/15201/17 з повідомленням про залишення експертизи без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.11.2018.

25.10.2018 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

30.10.2018 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

02.11.2018 представником позивача подано клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 02.11.2018 представник позивача з`явився, подане клопотання про витребування доказів підтримав.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив.

Розглянувши у судовому засіданні 02.11.2018 клопотання представника позивача про витребування доказів, заслухавши пояснення представників сторін, суд задовольнив заявлене позивачем клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 підготовче судове засідання відкладено на 19.11.2018.

15.11.2018 представником відповідача подано документи на виконання вимог ухвали від 02.11.2018.

16.11.2018 представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

19.11.2018 представником відповідача подано заяву про відвід судді.

У судове засідання 19.11.2018 представники сторін з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/15201/17 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" в задоволенні заяви про відвід судді Грєхової О.А. у справі № 910/15201/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 підготовче судове засідання призначено на 10.12.2018.

07.12.2018 представником позивача подано клопотання про призначення судової експертизи.

У судове засідання 10.12.2018 представники сторін з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі № 910/15201/17 зупинено до одержання результатів експертиз.

11.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи з листом від Заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, з клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 поновлено провадження у справі № 910/15201/17, розгляд клопотання призначено на 22.04.2019.

У судове засідання 22.04.2019 представники сторін з`явились та надали усні пояснення по суті заявленого судовими експертами клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 клопотання судових експертів про надання додаткових документів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою № 29709/18-53/29710/18-42/29711/18-71/1270/19-54 задоволено, зобов`язано учасників справи надати суду в двотижневий строк для подальшого направлення судовим експертам документи, зазначені у клопотанні про надання додаткових документів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою № 29709/18-53/29710/18-42/29711/18-71/1270/19-54, провадження у справі № 910/15201/17 зупинено до одержання результатів експертизи, матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інститут судових експертиз.

19.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов лист від Заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з клопотанням судового експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 провадження у справі № 910/15201/17 поновлено, задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" надати суду в двотижневий строк для подальшого направлення судовому експерту документи, зазначені у клопотанні про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи б/н б/д, провадження у справі № 910/15201/17 зупинено до одержання результатів експертизи.

10.10.2019 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/15201/17 з висновком судових експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 28.10.2019.

21.10.2019 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.10.2019 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

28.10.2019 представниками сторін подані клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

У судове засідання 28.10.2019 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 підготовче судове засідання відкладено на 11.11.2019.

11.11.2019 представником позивача подано клопотання про призначення у справі повторної експертизи.

У судове засідання 11.11.2019 представники сторін з`явились, представник позивача подав клопотання про виклик експертів, представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, письмові пояснення на висновок експертів та заяву про застосування наслідків недійсності правочину.

Заслухавши пояснення представників сторін по суті заявленого представником позивача клопотання про призначення повторної експертизи, дослідивши матеріали справи, суд відмовив у його задоволенні, у зв`язку з необґрунтованістю.

За результатами розгляду клопотання представника позивача про виклик судових експертів, судом постановлено ухвалу про виклик судових експертів у судове засідання, в зв`язку з чим, підготовче судове засідання відкладено на 25.11.2019.

У судове засідання 25.11.2019 з`явились представники сторін та судові експерти Голова І.Г., Копил С.В., Жижонок Т.М.

У судовому засіданні представниками сторін поставлено експертам питання стосовно наданого висновку.

У зв`язку з нез`явленням у судове засідання судового експерта Ворфлік Т.О., підготовче судове засідання відкладено на 09.12.2019.

У судове засідання 09.12.2019 представники сторін та судовий експерт Ворфлік Т.О. з`явились.

У судовому засіданні представниками сторін поставлено судовому експерту питання стосовно наданого висновку.

У судовому засіданні представником позивача подано клопотання про призначення у справі повторної експертизи, представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін по суті заявленого представником позивача клопотання про призначення повторної експертизи, дослідивши матеріали справи, суд відмовив у його задоволенні, у зв`язку з необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

20.12.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 постановлено продовжити розгляд справи № 910/15201/17, підготовче засідання у справі №910/15201/17 призначено на 27.01.20.

22.01.2020 представником відповідача подано письмові пояснення.

У судове засідання 27.01.2020 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 10.02.2020.

31.01.2020 представником позивача подано відповідь на письмові пояснення.

У судове засідання 10.02.2020 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.02.2020.

У судове засідання 28.02.2020 представники сторін з`явились, представник позивача подав заяву на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2014 року зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи (далі - товариство, відповідач) відповідно до якого, учасникам товариства, зокрема є ОСОБА_1 (далі - позивач), із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 20%, що складає 106 000,00 грн. (п. 1.3.3 та п. 6.2.3 Статуту).

Відповідно до п. 4.11 Статуту учасник може вийти з товариства письмово повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу. Підпис учасника - фізичної особи на повідомленні (заяві) про вихід з товариства повинний бути нотаріально засвідчений. Учасник - юридична особа до повідомлення (заяви) про вихід з товариства додає нотаріально засвідчене рішення свого вищого органу управління про вихід з товариства.

Згідно з п. 4.12 Статуту часнику, який вийшов з товариства, виплачується у грошовій та/або натуральній формі вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплати учаснику вартості частини його майна у натурі допускається тільки за взаємною згодою товариства та учасника, який виходить.

Учасник який вийшов з товариства, має право на належну йому частину прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту його виходу з товариства (п. 4.13 Статуту).

У відповідності до п. 4.14 Статуту при виході учасника з товариства йому виплачується балансова вартість майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Пунктом 5.1 Статуту визначено, що майно товариства становлять виробничі і невиробничі фонди, обігові кошти, товари, продукція, а також інші цінності, які належать йому на праві власності.

Відповідно до п. 5.2 Статуту джерелом формування майна товариства є грошові та інші матеріальні вклади засновників (учасників); продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно придбане в інших суб`єкті господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Товариству на праві власності можуть належати будівлі, споруди, приміщення, земельні ділянки, машини, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські, технологічні розробки, інше майно та права на майно, в тому числі права на інтелектуальну власність (п. 5.3 Статуту).

Пунктом 8.2 Статуту визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства.

Відповідно до п. 8.4 Статуту загальні збори учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства у тому числі і з тих, що передані до компетенції директора товариства.

У відповідності до п. 8.7 Статуту загальні збори учасників вважають повноважними, якщо в них брали участь учасники (їх представники), які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

25.05.2016 ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи із Заявою про вихід зі складу учасників товариства з 01.09.2016, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черемхою Н.В.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 30.09.2016, оформленим Протоколом від 30.09.2016, вирішено затвердити загальними зборами учасників товариства заяву ОСОБА_1 про її вихід зі складу учасників товариства; провести перемовини щодо погодження механізму розрахунків товариства із ОСОБА_1 ; здійснити виплати на користь ОСОБА_1 у розмірі 50% від належної до сплати суми при виході зі складу учасників товариства протягом тридцяти днів із дати затвердження балансу за рік діяльності товариства в якому учасник вийшов із складу учасників товариства, а решту 50% відсотків від належної до сплати суми - у строк до 01.09.2017.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 4 від 20.03.2017, вирішено затвердити інвестиційний прибуток ОСОБА_1 в сумі 1 200 220 грн.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 5 від 27.03.2017, вирішено здійснити виплати на користь ОСОБА_1 в строк до 12 місяців з дня виходу, тобто до 01.09.2017.

Відповідно до платіжних доручень № 3770 від 05.04.2017 на суму 2 000 грн., № 3795 від 13.04.2017 на суму 10 000 грн., № 3895 від 24.05.2017 на суму 20 000 грн., № 3940 від 02.06.2017 на суму 30 000 грн., № 4087 від 29.08.2017 на суму 600 000 грн., № 4091 від 30.08.2017 на суму 538 220 грн., відповідачем виплачено на користь позивача 1 200 220 грн.

Однак, як зазначає позивач, виплата такої суми коштів порушує її права на проведення розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, в зв`язку з чим, просить визнати недійсним рішення загальних зборів товариства, оформлене протоколом № 4 загальних зборів учасників товариства від 20.03.2017 в частині третього питання порядку денного та стягнути з товариства 157 980 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що на законодавчому рівні закріплене право учасників товариств самостійно визначати принципи та порядок визначення вартості майна учасників у статутному капіталі, в зв`язку з чим учасники товариства самостійно врегулювали порядок визначення вартості майна, відповідно до фінансової звітності товариства, а саме використовувати балансову вартість майна, а відтак відповідачем правомірно визначена інвестиційний прибуток позивача у розмірі 1 200 220 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди..

Відповідно до п. 4.11 Статуту учасник може вийти з товариства письмово повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу. Підпис учасника - фізичної особи на повідомленні (заяві) про вихід з товариства повинний бути нотаріально засвідчений. Учасник - юридична особа до повідомлення (заяви) про вихід з товариства додає нотаріально засвідчене рішення свого вищого органу управління про вихід з товариства.

Згідно з п. 4.12 Статуту часнику, який вийшов з товариства, виплачується у грошовій та/або натуральній формі вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплати учаснику вартості частини його майна у натурі допускається тільки за взаємною згодою товариства та учасника, який виходить.

Учасник який вийшов з товариства, має право на належну йому частину прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту його виходу з товариства (п. 4.13 Статуту).

У відповідності до п. 4.14 Статуту при виході учасника з товариства йому виплачується балансова вартість майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом..

Стаття 50 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до положень ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

В силу вимог ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Згідно ст. 117 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства зобов`язаний вносити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивач був учасником відповідача із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 20%, на підставі власної письмової заяви вийшов зі складу учасників товариства, в зв`язку з чим, рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 30.09.2016, оформленим Протоколом від 30.09.2016, вирішено затвердити загальними зборами учасників товариства заяву ОСОБА_1 про її вихід зі складу учасників товариства; провести перемовини щодо погодження механізму розрахунків товариства із ОСОБА_1 ; здійснити виплати на користь ОСОБА_1 у розмірі 50% від належної до сплати суми при виході зі складу учасників товариства протягом тридцяти днів із дати затвердження балансу за рік діяльності товариства в якому учасник вийшов із складу учасників товариства, а решту 50% відсотків від належної до сплати суми - у строк до 01.09.2017.

В подальшому, Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 4 від 20.03.2017, вирішено затвердити інвестиційний прибуток ОСОБА_1 в сумі 1 200 220 грн.

В обґрунтування заявлених вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, оформлене протоколом № 4 загальних зборів учасників товариства від 20.03.2017 в частині третього питання порядку денного та стягнення з товариства 157 980 грн. позивач зазначено про наявність у позивача права на отримання коштів у відповідності до дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Пунктом 5.1 Статуту визначено, що майно товариства становлять виробничі і невиробничі фонди, обігові кошти, товари, продукція, а також інші цінності, які належать йому на праві власності.

Відповідно до п. 5.2 Статуту джерелом формування майна товариства є грошові та інші матеріальні вклади засновників (учасників); продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно придбане в інших суб`єкті господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Товариству на праві власності можуть належати будівлі, споруди, приміщення, земельні ділянки, машини, устаткування, транспортні засоби, цінні папери, інформація, наукові, конструкторські, технологічні розробки, інше майно та права на майно, в тому числі права на інтелектуальну власність (п. 5.3 Статуту).

Відповідно до п. 4.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин № 4 від 25.02.2016 під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/1165/14 від 24.04.2018 зазначено, що за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Таким чином, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства.

При цьому, згідно з п. 4.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин № 4 від 25.02.2016 учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунки на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

21.09.2017 представником позивача подано клопотання про призначення судової експертизи.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що під час розгляду справи №910/15201/17 виникло питання щодо дійсної (ринкової) вартості майна товариства, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 призначено у даній справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" (ідентифікаційний код: 35380310), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства станом на 01.09.2016?

2) Який розмір частини дійсної (ринкової) вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" (ідентифікаційний код: 35380310), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів, з урахуванням ринкової вартості чистих активів, пропорційно розміру частки (20%) статутного фонду, підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв`язку з її виключенням із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" станом на 01.09.2016?.

10.10.2019 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/15201/17 з висновком судових експертів.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до Висновку за результатами проведення комплексної товарознавчої, оціночно-будівельної, авто товарознавчої та економічної експертизи № 29709/18-53/29710/18-42/29711/18-71/1270/19-54/26980-26982/19/54 від 30.09.2019, частка мана з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів ТОВ Українські аграрні системи , що належить до сплати ОСОБА_1, у зв`язку з її виходом з товариства, станом на 01.09.2016, розрахунково складає: 1 358 200 грн., з урахуванням ринкової вартості нежитлових приміщень площею 92,6 кв.м. та 90,8 кв.м. або 1 279 200 грн. з урахуванням ринкової вартості нежитлових приміщень площею 173,3 кв.м.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що висновком надано два варіанти відповіді на питання про розмір частини дійсної (ринкової) вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" яка підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв`язку з її виключенням із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" станом на 01.09.2016, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості майна товариства, з урахуванням всього майна товариства, в зв`язку з чим, оскільки в процесі підготовчих засідань виникло питання щодо дійсної (ринкової) вартості майна товариства, судом було задоволено клопотання позивача та призначено у справі судову експертизу, з метою визначення дійсної (ринкової) вартості майна товариства, зокрема ринкової вартості об`єктів нерухомого майна.

У підпункті а пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності N 20 від 22 грудня 1995 року зазначено, що під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

В свою чергу, у пункті 3 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1440 від 10 вересня 2003 р. визначено, що ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу;

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виготовленого ФОП Гладченко О.В. технічного паспорту, на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовленого 07.12.2017, площа приміщення складає 173,3 кв.м.

У нотаріально посвідченій заявою позивача, як свідка, позивачем зазначено про те, що дані нерухомого майна у технічному паспорті, виготовленому ФОП Гладченко О.В. 07.12.2017, існували на момент виходу позивача зі складу учасників товариства, в підтвердження чого, позивачем також надано документи на будівельні роботи, що також визнається відповідачем.

Тобто у даному випадку, з огляду на приписи ч. 1 ст. 75 ГПК України, оскільки сторонами визначається факт того, що станом на дату виходу позивача зі складу учасників товариства, площа нерухомого майна відповідача, як єдиного приміщення за адресою АДРЕСА_2 № 6-А (нежитлове приміщення № 4, 5) внаслідок ремонтних робіт складає 173,3 кв.м., а отже незважаючи на не приведення відповідачем документів на нерухоме майно у відповідність до технічних характеристик нерухомого майна, що фактично існували станом на дату виходу позивача зі складу учасників товариства, у разі продажу такого майна в означену дату, ринкова (дійсна) вартість визначалась би саме із фактично існуючої площі у розмірі 173,3 кв.м.

Отже, оскільки предметом спору є саме ринкова вартість всього майна товариства, суд зазначає, що вартість майна має визначатись, виходячи із площі 173,3 кв.м., що узгоджується із обставинами справи, в зв`язку з чим, суд застосовує запропонований судовими експертами варіант, виходячи із площі приміщення у розмірі 173,3 кв.м.

Таким чином, у зв`язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи", відповідач мав виплатити позивача частину дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ Українські аграрні системи у розмірі 1 279 200 грн.

В свою чергу, як встановлено судом, на підставі рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 4 від 20.03.2017, яким вирішено затвердити інвестиційний прибуток ОСОБА_1 в сумі 1 200 220 грн. та Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 5 від 27.03.2017, яким вирішено здійснити виплати на користь ОСОБА_1 в строк до 12 місяців з дня виходу, тобто до 01.09.2017, відповідно до платіжних доручень № 3770 від 05.04.2017 на суму 2 000 грн., № 3795 від 13.04.2017 на суму 10 000 грн., № 3895 від 24.05.2017 на суму 20 000 грн., № 3940 від 02.06.2017 на суму 30 000 грн., № 4087 від 29.08.2017 на суму 600 000 грн., № 4091 від 30.08.2017 на суму 538 220 грн., відповідачем виплачено на користь позивача 1 200 220 грн.

Таким чином, із урахуванням викладеного, у відповідача наявний обов`язок із виплати на користь позивача частини дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ Українські аграрні системи у розмірі 78 980 грн. (1 279 200 грн. - 1 200 220 грн.).

Разом з тим, оцінюючи заявлені позивачем вимоги, спрямовані на захист порушеного права, а саме вимоги про визнання недійсним рішення товариства, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 зазначила, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

У відповідності до п. 4.14 Статуту при виході учасника з товариства йому виплачується балансова вартість майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Як на підставу позовної вимоги про визнання недійсним Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 4 від 20.03.2017, вирішено затвердити інвестиційний прибуток ОСОБА_1 в сумі 1 200 220 грн., позивач зазначає, про невідповідність означеної суми частини дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ Українські аграрні системи .

Однак, у даному випадку, означене рішення прийнято у відповідності до п. 4.14 Статуту, доказів протилежного, позивачем не надано.

Суд враховує, що взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна, однак право вимагати проведення з учасником розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві виникає за умови наявності спору, щодо такої вартості майна.

Водночас, кошти визначені у розмірі 1 200 220 грн. у Рішенні Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 4 від 20.03.2017, були сплачені відповідачем позивачу, що сторонами визнається.

За наведених обставин, оскільки між сторонами має місце спір щодо суми, яка підлягала виплаті відповідачем позивачу, визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленим Протоколом № 4 від 20.03.2017 в частині третього питання порядку денного, яким вирішено затвердити інвестиційний прибуток ОСОБА_1 в сумі 1 200 220 грн., не призведе до відновлення порушеного права позивача, з огляду на здійснення позивачем такої виплати.

Відтак, оскільки відповідачем виплачено позивачу у повному обсязі суму, визначену у рішенні Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи від 20.03.2017, оформленому Протоколом № 4 від 20.03.2017 та позивачем у поданому позові заявлено до стягнення різницю, між виплаченою сумою, та сумою, визначеною позивачем як ринковою вартістю майна товариства, що за доводами позивача підлягала виплаті, вимога про визнання недійсним означеного рішення не призведе до відновлення порушеного права позивача та з урахуванням заявленої позивачем вимоги про стягнення різниці таких сум, є неефективним способом захисту, а отже не підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Таким чином, витрати на проведення судової експертизи у розмірі 62 634 грн. та на сплату комісії у розмірі 626,34 грн. підлягають покладенню на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні системи" (03040, м. Київ, провулок Задорожний, будинок 6-А, офіс 4; 5) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) вартість частки в розмірі 78 980 (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., витрата по оплаті експертизи у розмірі 31 626 (тридцять одна тисяча шістсот двадцять шість) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 70 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.03.2020

Суддя О.А. Грєхова