Ухвала

від 13.03.2020 по справі 918/237/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"13" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/237/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" про забезпечення позову

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"

до відповідача 2: ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" до відповідача 2: ОСОБА_1 в якому просить:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів оформленого протоколом №1 від 16 листопада 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС;

2) визнати недійсним рішення загальних зборів оформленого протоколом №2 від 23 листопада 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС;

3) визнати недійсним договір купівлі - продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" від 23 листопада 2017 року;

4) визнати недійсним акт оцінки та приймання - передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕДАЛ", що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" від 17 листопада 2017 року;

5) визнати недійсним акт приймання - передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" ОСОБА_1 від 23 листопада 2017 року.

Позовні вимоги аргументовані тим, що 16 листопада 2017 року створено ТОВ "АРМ АС", засновниками якого виступили ТОВ "ДЕДАЛ" та ОСОБА_1 .

17 листопада 2017 року ТОВ "ДЕДАЛ" передало як внесок до статутного фонду ТОВ "АРМ АС": будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м.кв.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв..

23 листопада 2017 року між ТОВ "ДЕДАЛ" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ "АРМ АС", відповідно до якого ТОВ "ДЕДАЛ" відступило свої корпоративні права (майновий внесок) на користь ОСОБА_1 ..

23 листопада 2017 року рішенням загальних зборів на підставі договору купівлі - продажу корпоративних прав ТОВ "ДЕДАЛ" було виключено із складу учасників та засновників ТОВ "АРМ АС". У зв`язку зі зміною форми внеску було затверджено акт пройму - передачі майна, відповідно до якого ТОВ "АРМ АС" передало у власність ОСОБА_1 все нерухоме майно: будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м.кв.; будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв.; господарське приміщення площею 135 м.кв..

Позивач зазначає, що всі протоколи установчих зборів засновників ТОВ "АРМ АС", договір купівлі - продажу корпоративних прав, акти прийому - передачі частки та майна не відповідають дійсності та є підробленими.

В поданій заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що описані в позові обставини мають ознаки злочину, через що у заявника виникають обґрунтовані побоювання що в подальшому можуть бути вчинені дії спрямовані на утруднення виконання або унеможливлення виконання рішення суду.

У зв`язку з наведеним, заявник просить накласти арешт та заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо наступного майна:

- будівлю адміністративно - побутових приміщень площею 58,8 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- будівлю сушки та виробничих приміщень площею 94,1 м.кв., яка розташована за адресою: м. Рівне, вул. Вінницька 60;

- господарське приміщення площею 135 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 Рівне АДРЕСА_1 .

Щодо об`єкту нерухомості (господарського приміщення площею 135 м.кв.) вбачається, що мається на увазі господарське приміщення площею 272,3 м.кв. за реєстраційним номером 1807771056101.

Заявник зазначає, що після отримання примірнику позовної заяви відповідачами можуть бути вчинені дії щодо відчуження спірного майна, що зробить неможливими поновлення порушених прав позивача.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з положеннями ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення» . Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 (справа №924/150/17).

Оскільки вимоги позивача, викладені у позовній заяві, стосуються визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі, то у разі перереєатраці/відчуження майна відповідачами під час розгляду справи, або вчинення інших дій щодо майна, вказані обставини можуть утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Заявлений захід забезпечення позову є обґрунтованим та адекватним, а його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів заявника у разі задоволення його вимог при вчиненні відповідачами дій з відчуження майна або його зміні.

Крім того, дотримуючись забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу судом враховано, що згідно наданих позивачем інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта право власності на майно станом на 26 лютого 2020 року зареєстровано за позивачем. Таким чином, накладення арешту на майно на час розгляду наявного спору, на переконання суду, не спричинить порушень прав та інтересів відповідачів, а навпаки зафіксує чинний стан речей до результатів вирішення спору.

Крім того, такий захід забезпечення позову як арешт, в розумінні ч.4 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є різновидом обтяження речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації.

Згідно з приписами ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наявність зареєстрованого обтяження речового права на нерухоме майно є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав на таке майно.

Тобто, державна реєстрація арешту нерухомого майна виключає проведення у подальшому будь-яких реєстраційний дій щодо такого нерухомого майна, доки не буде проведено державну реєстрацію припинення такого обтяження як арешт.

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України та констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків відповідачів, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Вінницька, 60, та зареєстровано за ТОВ "ДЕДАЛ" (код ЄДРПОУ 13976702), а саме:

- будівлю адміністративно - побутових приміщень, літера Р-1, площею 58,8 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807814856101);

- будівлю сушки та виробничих приміщень, літера С-1, площею, 94,7 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807795156101);

- господарське приміщення, літера Т-2, площею 272,3 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1807771056101).

3. Дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 13.03.2020 і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 13.03.2023.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" (33010, м. Рівне, вул. Вінницька 60, код ЄДРПОУ 13976702).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" (33003, Рівне, вул. Гагаріна 39, код ЄДРПОУ 41746945).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку статей 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Качур А.М.