Рішення

від 03.03.2020 по справі 161/17828/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/17828/19

Провадження № 2/161/791/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Новаковської В.В.,

представника позивача - Оліфіра Ю.Ф.,

представника відповідача ОСОБА_1 - Веремчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та Приватної фірми СУНАР до Акціонерного товариства ВТБ Банк , ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2019 року ОСОБА_2 та ПФ СУНАР звернулись з позовом до АТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 49-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16.09.2019 року, договору про відступлення прав за іпотечним договором від 16.09.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим номером 1140 та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку: 27933831 від 16.09.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ БАНК на ОСОБА_1 та номер запису про іпотеку: 27933793 від 16.09.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. щодо заміни іпотеко держателя з АТ ВТБ БАНК на ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 24.04.2008 року між ОСОБА_2 та ТзОВ БМ БАНК укладений кредитний договір № 4/58/240408, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 99 000 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором 24.04.2008 року між ПФ Сунар та ТзОВ БМ БАНК укладений іпотечний договір № 4/58/240408, за яким ПФ Сунар передала в іпотеку банку нерухоме майно: незавершене будівництвом адміністративно-складське приміщення та магазин (раніше будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 22:027:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.09.2010 року задоволено позов ПАТ БМ БАНК про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 788 864, 49 грн. заборгованості за кредитним договором № 4/58/240408 .

У подальшому на підставі договору про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 13092018 АТ БМ БАНК відступив на користь АТ ВТБ Банк право вимоги по кредитному договору № 4/58/240408 від 24.04.2008 року та договору поруки № 4/58/240408/1 від 24.04.2008 року, укладеного між АТ БМ БАНК та ОСОБА_3 , ОСОБА_4

16.09.2019 року між АТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 укладено Договір № 49-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким відповідач-1 відступив відповідачу-2 шляхом продажу право вимоги за кредитним договором № 4/58/240408 від 24.04.2008 року та Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим № 1140, про що 20.09.2019 року було повідомлено позивачів.

Позивачі посилаються на те, що умови договору відступлення прав вимоги за кредитним договором містять ознаки договору факторингу. Зважаючи на те, що зазначений правочин суперечить приписам цивільного законодавства щодо суб`єктного складу договору факторингу, то він підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, а відтак, і похідні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідач АТ ВТБ Банк в письмовому відзиві позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень зазначає, що відмежування договору факторингу від інших подібних договорів, зокрема договору відступлення права вимоги (цесії), визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, зокрема, щодо статусу боржника, право відступної вимоги до якого є предметом таких договорів. У той же час, ЦК України не містить заборони відступлення кредитором права вимоги за кредитним договором іншій особі до фізичної особи, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, а також будь-якій юридичній особі.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Посилаючись на викладене, вважає, що твердження позивача, що договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 4/58/240408 від 24.04.2008 року містить всі ознаки договору факторингу є необґрунтованим, а тому, відсутні підстави для визнання вказаного правочину недійсним та похідних вимог щодо недійсності договору відступлення права вимоги за договором іпотеки та щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідач ОСОБА_1 в письмовому відзиві та його представник в судовому засіданні позовну заяву вважає безпідставною та необґрунтованою. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що аналіз ст.ст.512, 1077 ЦК свідчить про те, що цивільне право розмежовує правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: договори з відступлення права вимоги (цесії) та договори факторингу. Зазначені правочини не є аналогічними та різняться за певними критеріями: за предметом договорів, за формою вчинення договорів, за суб`єктним складом правочинів, за метою їх укладення. Характерними ознаками договору факторингу є те, що: йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка має право здійснювати фінансові, в т.ч. факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); його предметом може бути лише право грошової вимоги; метою укладення договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; відступлення права вимоги може відбуватись виключно за плату, а його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги; вимоги до форми такого договору визначені у ст..6 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . Правочин, який не відповідає зазначеним вимогам, не є договором факторингу, а є правочином з відступлення права вимоги (цесії).

Метою укладення спірного договору є безпосередньо передання такого права, а не отримання клієнтом фінансування за рахунок відступлення права вимоги до боржника. Фактично право вимоги було відступлене за номінальною вартістю без стягнення будь-яких додаткових плат, а, отже, відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (ч.3 ст.656 ЦК).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши представлені письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 24.04.2008 року між ОСОБА_2 та ТзОВ БМ БАНК укладений кредитний договір № 4/58/240408, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 99 000 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором 24.04.2008 року між ПФ Сунар та ТзОВ БМ БАНК укладений іпотечний договір № 4/58/240408, за яким ПФ Сунар передала в іпотеку банку нерухоме майно: незавершене будівництвом адміністративно-складське приміщення та магазин (раніше будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 22:027:0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 09.09.2010 року задоволено позов ПАТ БМ БАНК про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 788 864, 49 грн. заборгованості за кредитним договором № 4/58/240408.

На підставі договору про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 13092018 АТ БМ БАНК відступив на користь АТ ВТБ Банк право вимоги по кредитному договору № 4/58/240408 від 24.04.2008 року та договору поруки № 4/58/240408/1 від 24.04.2008 року, укладеного між АТ БМ БАНК та ОСОБА_3 та ОСОБА_4

16.09.2019 року між АТ ВТБ БАНК (банк) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено Договір № 49-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким банк відступив новому кредитору шляхом продажу права вимоги за кредитним договором № 4/58/240408 від 24.04.2008 року, договором іпотеки та договорами поруки. Новий кредитор сплачує банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Підставою для укладення договору стала перемога ОСОБА_1 на відкритих торгах (аукціоні), оформлених протоколом № UA-ЕА-2019-07-10-000042-b від 30.08.2019 року, який відбувся в межах процедури ліквідації АТ ВТБ Банк .

Публічним паспортом активу (права вимоги фізичних осіб-індивідуальні позичальники) та протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2019-07-10-000042-b від 30.08.2019 року стверджується, що загальний залишок заборгованості (ціна вимоги) складає 2 939 446, 21 грн.

Згідно п. 4.1 договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 830 000, 00 грн. (ціна договору). Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п.6.5. цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Також, 16.09.2019 року між АТ ВТБ БАНК та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим № 1140.

Вказані обставини не заперечується сторонами.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договір цесії, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Разом з тим розділ І книги п`ятої ЦК України регулює загальні положення про зобов`язання, зокрема положення щодо сторін у зобов`язанні.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями у кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

Як вбачається із встановлених судом обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт - кредитор, яким може бути лише банк або інша фінансова установа.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про визнання недійсним Договору № 49-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16.09.2019 року, укладеного між Акціонерним товариством ВТБ БАНК та ОСОБА_1 , а також Договору про відступлення прав за Іпотечним договором, укладеного 16.09.2019 року між Акціонерним товариством ВТБ БАНК та ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим номером 1140, оскільки недійсність Договору № 49-РБ дає підстави для визнання недійсним Договору про відступлення прав за Іпотечним договором .

Згідно ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З урахуванням зазначеного, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку: 27933831 від 16.09.20019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ БАНК на ОСОБА_1 та номер запису про іпотеку: 27933793 від 16.09.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. щодо заміни іпотекодержателя з Акціонерного товариства ВТБ БАНК на ОСОБА_1 , підлягає скасуванню .

Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідачів покладаються судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 255, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір № 49-РБ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 16.09.2019 року, укладений між Акціонерним товариством ВТБ БАНК та ОСОБА_1 .

Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Іпотечним договором, укладений 16.09.2019 року між Акціонерним товариством ВТБ БАНК та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за реєстровим номером 1140 .

Скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (спеціальний розділ), номер запису про іпотеку: 27933831 від 16.09.20019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. щодо заміни іпотекодержателя з АТ ВТБ БАНК на ОСОБА_1 та номер запису про іпотеку: 27933793 від 16.09.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. щодо заміни іпотекодержателя з Акціонерного товариства ВТБ БАНК на ОСОБА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства ВТБ БАНК (01024, м. Київ, бул. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ЄДРПОУ 14359319) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства ВТБ БАНК (01024, м. Київ, бул. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ЄДРПОУ 14359319) на користь ПФ СУНАР (43023, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 9Д, ЄДРПОУ 20134622) 1 921(одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь ПФ СУНАР (43023, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 9Д, ЄДРПОУ 20134622) 1 921(одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03.03.2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк