Ухвала

від 08.04.2010 по справі 4с-3/10

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

                                                                                                                            Справа № 4с-3/10

                                                                   УХВАЛА

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     08 квітня 2010 року  Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

судді                        Масалигіної Н.С.

при секретарі          Тімофеєвій  Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі АР Крим скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління Міністерства юстиції в АРК від 28.05.2009 року про повернення виконавчого документу стягувачу,

                                                              ВСТАНОВИВ:

     15.06.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою  на постанову державного виконавця Підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління Міністерства юстиції в АРК від 28.05.2009 року про повернення виконавчого документу стягувачу -  виконавчого листа № 2-221/2007 року, виданого Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим 05.03.2008 року.

       Скарга мотивована тим, що оскаржуваною нею постановою державного виконавця,   їй був повернутий виконавчий лист без виконання, з вказівкою про можливість його повторного пред’явлення в строк, встановлений ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою повернення виконавчого листа є відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, про що був складений відповідний акт від 27.02.2009 року. З такими доводами ОСОБА_1 не погоджується, вважаючи прийняття постанови передчасним, а тому вона є законно необґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки боржник за виконавчим листом є структурною установою і як структурний підрозділ входить до системи органів Міністерства юстиції України, а державна установа повинна відповідати за зобов’язання свого структурного підрозділу. У виконавчому провадженні   відсутні відомості про надіслання державним виконавцем платіжних доручень до адреси Сімферопольського міського відділення Державного казначейства України, про звернення за інформацією про наявність у боржника рахунків та внесків у банках або інших бюджетних установах, що, на думку заявниці, свідчить про невиконання державним виконавцем норм ст.ст. 9, 63 Закону України «Про виконавче провадження» та підтверджує його бездіяльність. З наведених підстав, ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірною постанову державного виконавця Підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління Міністерства юстиції в АРК від 28.05.2009 року про повернення виконавчого документу стягувачу про стягнення з Державної виконавчої служби у Залізничному районі  м.  Сімферополя  грошової суми у розмірі 2097 гривень 89 копійок та зобов’язати державного виконавця  прийняти виконавчий лист до виконання і стягнути судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду.    

     В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала в повному обсязі по тих же підставах.

     Представник відповідача - Підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління Міністерства юстиції в АРК - ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності № 11/1-7/3189 від 28.08.2009 року, в судовому засіданні вимоги скарги не визнав по тих підставах, що були прийняті усі заходи для виконання судового рішення, та пояснив, що повернення    виконавчого    листа   не    перешкоджає повторному зверненню ОСОБА_1 з заявою про прийняття до виконання виконавчого документу. Крім того, пояснив, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заслухавши доводи заявниці, враховуючи заперечення представника Підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління Міністерства юстиції в АРК, дослідивши матеріали цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополь № 2-221/07 за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби в Залізничному районі м. Сімферополя, Управління Державного казначейства в АРК, Відділу примусового виконання рішень ДВС АРК, Залізничної районної ради м. Сімферополя про стягнення збитків, а також оригінал виконавчого провадження за № 4440, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-221/07, виданого Залізничним районним судом 05.03.2008 року проаналізувавши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Скарга ОСОБА_1 на дії посадових осіб суб'єкта оскарження, пов'язана з виконанням судового рішення, ухваленого у порядку Цивільного Процесуального Кодексу України, тому розглядається у порядку цивільного судочинства, що відповідає вимогам Глави   VII цього Кодексу.

Як одною з гарантій додержання прав громадян та юридичних осіб у виконавчому провадженні статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що дії державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у визначеному законом порядку.

Судом встановлено, що 05.03.2008 року був виданий виконавчий лист про стягнення  з Державної виконавчої служби в Залізничному районі м. Сімферополя на користь ОСОБА_1 2097,89 грн., в тому числі моральної шкоди 2000 грн., судових витрат 97,89 грн. (а.спр. 5).

Ухвалою Залізничного районного суду м.  Сімферополя АРК від  18.04.2008 року сторона виконавчого провадження - Державна виконавча служба в Залізничному районі    м. Сімферополя   була   замінена   на   правонаступника   -   Залізничний Відділ   держаної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК (а.с.264 цивільної справи №2-221/07).

Постановою від 28.05.2009 року заявниці ОСОБА_1   державним виконавцем Підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління Міністерства юстиції України в АРК ОСОБА_3 був повернутий виконавчий лист за № 2-221/07,   виданий Залізничним районним судом міста Сімферополя АРК про примусове стягнення з Державної виконавчої служби у Залізничному районі м. Сімферополя суми у розмірі 2097,89 грн., оскільки грошові кошти, які вказані по депозитному рахунку не належать боржнику та відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою від 28.05.2009 року про    повернення   виконавчого документу, ОСОБА_1 у поданій до суду скарзі зазначила, що вказана постанова була винесена виконавцем передчасно, оскільки ним не були прийняті усі передбачені Законом України  «Про  виконавче  провадження»    заходи для  виконання  судового рішення для   з'ясування питання про наявність (відсутність) у боржника майна.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно до ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

 Відповідно до п.5.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за №74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за 3865/4158, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявлені (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження за № 4440, дослідженого судом в оригіналі, та доданих до матеріалів справи документів, державним виконавцем для з'ясування питання щодо наявності у боржника за виконавчим  провадженням – Залізничного Відділу державної виконавчої служби Сімферопольське міського управління юстиції АРК майна, були зроблені запити до СМБРТІ, МРЕВ ДАІ, Головного   Управління  Державного Казначейства України в АРК.

Отже, відповідно до відповіді Кримської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» Державного Комітету України із земельних ресурсів за № 02-04/837 від 08.04.2009 року за боржником по виконавчому листу № 2-221/2007 – Залізничним відділом державної виконавчої служби Сімферопольського ГУЮ право власності на земельні ділянки в книгах реєстрації земельних ділянок не значиться (а.спр. 27).

Керівником КРП СМ БРТІ на запит № 2425-9 від 15.01.2009 року повідомлено, що право власності на об’єкти нерухомого майна у м. Сімферополі за Залізничним ВДВС Сімферопольського ГУЮ не зареєстровано (а.спр. 37).

У листі № 11/м/1-195 від 01.02.2009 року Керівником Сімферопольського відділу Реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим повідомлено, що згідно комп’ютерної бази даних, в Сімферопольському ОРЕР за Залізничним ВДВС Сімферопольського ГУЮ автотранспортні засоби не зареєстровані (а.спр. 38).

Крім того, у відповіді на запит № 2425-9 від 20.02.2009 року, заступником керівника ДПА в АР Крим представлені банківські реквізити Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ, код ЄГРПОУ 35052822 станом на 25.02.2009 року (а.спр. 33-34).

Згідно відповіді ГУ Державного казначейства України в АР Крим № 05.2-08/69-243 від 19.03.2009 року депозитний рахунок, відкритий в органах Державного казначейства не належить Залізничному ВДВС Сімферопольського ГУЮ і звернення стягнення на вказаний рахунок може привести до нецільового використання коштів (а.спр. 29-30).

Під час вжиття заходів щодо встановлення майна боржника державним виконавцем був здійснений вихід за місцем знаходження боржника за виконавчим провадженням – м. Сімферополь, пров.Заводской 33, у ході якого встановлено, що будь-яке майно, або предмети дизайну не є власністю боржника, а лише знаходиться на його балансі, що виключає можливість звернення стягнення на таке майно (а.спр. 32).

Статтею 40 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність вищевказаних обставин, державний виконавець складає акт з дотриманням наведених положень Закону.

Після отримання інформації з вище перелічених органів про відсутність майна у боржника та вихідом за місцем знаходження боржника за виконавчим провадженням – м. Сімферополь, пров.Заводской 33, державним виконавцем, у присутності заступника начальника Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ, був складений відповідний акт від 27.02.2009 року, на підставі якого була винесена постанова від 28.05.2009 року про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с.32).

Пунктом 4.11. вищенаведеної Інструкції, зі змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України № 40/5 від 21.04.2005 року, передбачене повернення виконавчого листа, якщо в боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

      Ствердження заявника про невиконання державним виконавцем  ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно якої виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за якою державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом, не відповідають фактичним обставинам по справі і спростовуються відповіддю керівника ГУ ДКУ в АРК за № 05.2-08/69-243 від 19.03.2009 року в якій роз’яснено, що депозитний рахунок, відкритий в органах Державного казначейства боржника не належить Залізничному ВДВС Сімферопольського ГУЮ. А тому доводи заявниці щодо порушень дотримання вимог ст. ст.  9, 63 ЗУ «Про виконавче провадження» є безпідставними.

Не можуть бути взяті до уваги також посилання заявника на відсутність вказівки в оскаржуваній постанові про наявність на рахунках боржника яких-небудь коштів, або на те, що на депозитному рахунку маються грошові суми різного призначення та різних власників, оскільки це спростовується доданими до матеріалів справи відповідями з ГУ  ДКУ в АР Крим та ГУ МЮ України в АР Крим на відповідні запити та даними виконавчого провадження № 4440.

Разом з цим слід зазначити, що Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим є державною установою і як структурний підрозділ входить до системи органів Міністерства юстиції України на підставі ч.1 ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу», а все його майно через це є державним. Державна установа (організація) відповідає за своїми зобов’язаннями засобами, які є у його розпорядженні. За відсутністю у державної установи (організації) засобів, відповідальність за його зобов’язаннями несе власник, тобто держава.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналіз перелічених вимог закону, та встановлених обставин по справі, а саме відсутність будь-якого майна у боржника - Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, свідчить про те державним виконавцем були здійснені всі необхідні дії відповідно до закону, в межах його повноважень і права чи свободи заявника не було порушено.

        На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 11,383-387, 293 ЦПК України, суд

                                                                  УХВАЛИВ:

     У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Підрозділу Примусового виконання рішень Головного управління Міністерства юстиції в АРК від 28.05.2009 року про повернення виконавчого документу стягувану - відмовити.

     Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подання протягом 5 днів з дня проголошення ухвали заяви про її апеляційне оскарження та подання протягом 10 днів після цього апеляційної скарги.

Суддя: