Ухвала

від 17.03.2020 по справі 540/184/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 березня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/184/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні питання про відкладення розгляду адміністративної справи за позовом Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича до Литвиненко Олексія Юрійовича треті особи: Інститут кримінально-виконавчої служби, Державна установа "Дар`ївська виправна колонія (№ 10)", Міністерство юстиції України про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Інституту кримінально-виконавчої служби витрати пов`язані з утриманням його в Інституті кримінально-виконавчої служби в сумі 123015,45 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.02.2020 року.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року розгляд справи відкладено, призначено наступне судове засідання на 17.03.2020 року.

16.03.2020 року від представника Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вказана заява підписана головним спеціалістом сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Херсонській області Рижова Юрія Миколайовича, на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності від 06.02.2020 р. № 1-НЗ/СК-20.

Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пп.19 п.1 роз.VII "Перехідні положення" КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 роз.XV "Перехідні положення" Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 р. № 1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Провадження у цій справі відкрито 17.02.2020 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

До клопотання не надано документа про те, що ОСОБА_2 має статус адвоката. Також відсутні документи, які б свідчили про те, що Рижов Ю.М. є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.

З огляду на наведене, клопотання підписане особою, яка не має права їх підписувати.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.01.2020 р. у справі № 640/963/19, від 21.01.2020 р. у справі № 2140/1691/18, від 20.01.2020р. у справі № 440/1006/19, від 16.01.2020 р. у справі № 826/11291/17, від 16.01.2020 р. у справі № 140/2575/19.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст.167 КАС України.

Частиною 1 статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Оскільки клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження від імені Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича підписано особою, яка не має права її підписувати, то дане клопотання не підлягає розгляду.

17 березня 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з недостатністю у нього часу для ознайомлення із матеріалами справи та надання відзиву на позов.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути питання про відкладення справи в порядку письмового провадження.

Частиною 1 ст. 223 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

До таких випадків п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України віднесена й перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, клопотання представника відповідача щодо ознайомлення з матеріалами справи та надання часу для подачі відзиву може бути сприйнята як поважна обставина та з урахуванням неявки позивача, а також відсутністю поданих з його боку заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового розгляду.

Керуючись ст. 205, 223, 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Відкласти розгляд справи № 540/184/20.

Призначити наступне судове засідання по даній справі на 26 березня 2020 року о 14:30 год.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею (колегією суддів).

Суддя О.В. Ковбій