Ухвала

від 09.06.2020 по справі 540/184/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/184/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про призначення справи до розгляду після усунення недоліків позовної заяви за позовом Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича до ОСОБА_1 , треті особи - Інститут кримінально-виконавчої служби, Державна установа "Дар"ївська виправна колонія (№10)", Міністерство юстиції України про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Інституту кримінально-виконавчої служби витрати пов`язані з утриманням його в Інституті кримінально-виконавчої служби в сумі 123015,45 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.02.2020 року.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року розгляд справи відкладено, призначено наступне судове засідання на 17.03.2020 року.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року розгляд справи за клопотанням представника відповідача повторно відкладено. Датою наступного засідання визначено 26.03.2020 року.

23.03.2020 року суду під час підготовки справи до розгляду стало відомо про існування висновків Верховного Суду в схожій категорії справ (постанови Верховного Суду від 28.02.2020 року в справі №120/1560/19-а та від 21.02.2020 в справі 340/1019/19), зокрема, стосовно необхідності застосування в спорах щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби строків звернення до суду встановлених частиною п`ятою статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду.

Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже й в даній конкретній справі судом було враховано висновки суду касаційної інстанції та поширено їх на спірні правовідносини.

З зазначеного приводу було постановлено ухвалу від 23.03.2020 року, якою на підставі ч.ч. 13-15 ст. 171 КАС України суд залишив позовну заяву без руху.

В ухвалі суд зазначив, що з наявних у справі документів вбачається пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого для даної категорії спорів. Позивачу надано строк для можливості звернутися до суду з належним чином обґрунтованою заявою про поновлення строків звернення до суду.

13.05.2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, в якій Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скоков Сергій Іванович, окрім іншого, зазначає, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки зазначений строк починає перебіг після спливу 30 днів на добровільне відшкодування витрат ОСОБА_1 з дня отримання ним повідомлення із зобов`язанням відшкодувати вартість навчання.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року суд зобов`язав Голову комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича в строк до 02.06.2020 року надати суду завірені належним чином копії доказів наведеного ним твердження про направлення відповідачу повідомлення із зобов`язанням відшкодувати вартість навчання.

05.06.2020 року до суду надійшли витребувані документи.

Аналізуючи наведені позивачем доводи щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду в сукупністю з наданими доказами, суд виходить з наступного.

Так, позивачем справедливо зазначено, що відповідно до п.1 та п. 3 розділу 11 Контракту про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства Юстиції України та п.5 «Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» , затвердженого Постановою КМУ від 12 квітня 2017 року № 261, особа, після отримання повідомлення із зобов`язанням, протягом 30 днів має відшкодувати Академії витрати пов`язані з її утриманням, в повному розмірі за весь період його фактичного навчання.

Згідно п.8 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Таким чином, право подачі адміністративного позову з`являється у вищого навчального закладу лише у разі відмови особи, що звільнилась, добровільно відшкодувати витрати пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі.

Висновку про відмову особи добровільно відшкодувати витрати суб`єкт права судового звернення може дійти виключно в двох випадках, а саме, в разі прямої відмови особи, що звільнилась, відшкодовувати витрати або у випадку не проведення такого відшкодування у 30 денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

В даному конкретному випадку відповідач не повідомляв про свою відмову добровільно відшкодовувати витрати пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі.

Повідомлення про необхідність здійснення зазначеного відшкодування у 30 денний строк з дня отримання повідомлення, отримано ОСОБА_1 18.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №02088 0412278 8.

Отже й про фактичну відмову ОСОБА_1 добровільно відшкодувати витрати (через відсутність відповідних дій з боку відповідача) Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скоков Сергій Іванович міг дізнатись тільки за закінченням тридцятиденного строку - після 18.11.2019 року. При цьому, суд вважає за можливе додати до зазначеного тридцятиденного строку - час на доставку поштового відправлення, яке в силу обґрунтованих сподівань відносно добросовісності ОСОБА_1 мало містити відповідь ОСОБА_1 на вимогу позивача відшкодувати вартість витрат закладу навчання.

Тобто, перебіг тридцятиденного строку на звернення до суду розпочався, не раніше 23.11.2019 року.

За загальним правилом ст. 122 КАС України, строк для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно накладної №0100175628171 про приймання поштового відправлення датою його прийняття відділом поштового зв`язку є 20.12.2019 року. Тобто первинно позов подано в межах місячного строку з дня, коли позивачу стало відомо про порушення інтересів Державної пенітенціарної служби України.

Однак, позов, який наразі розглядається судом, направлено до суду 21.01.2020 року (згідно відмітки на конверті в якому він надійшов).

Тобто, поза межами передбаченого ст. 122 КАС України строку звернення до суду, що дозволяє стверджувати про пропуск позивачем відповідного процесуального строку.

Причиною такого пропуску позивач називає помилку оператора відділу поштового зв`язку, а саме, зазначення оператором адреси одержувача первинно направленого позову : "м. Запоріжжя" замість: "м. Херсон". Через наведену помилку поштове відправлення повернулось відправнику.

За приписами ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, змістом положень Кодексу адміністративного судочинства України не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду, а також не містить конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції"], "ТОВ "Фріда" проти України").

Отже, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить, серед іншого, із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

В даному конкретному випадку, на думку суду, помилка служби поштового зв`язку, що призвела до порушення строків звернення, підтверджена відповідними доказами, є об`єктивно непереборною обставиною, що не залежала від волевиявлення позивача, та пов`язана з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що має наслідком поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 243 КАС України окремим документом викладаються ухвали з питань, зокрема, поновлення процесуальних строків.

Таким чином, недоліки позовної заяви, через які вона залишена без руху - усунуті позивачем.

Частиною 14 ст. 171 КАС України передбачено, якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжить розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи.

Враховуючи, що всі заяви по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення вже подані сторонами до суду та наявність обмежень, пов`язаних з карантинними заходами, введеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та продовженими Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", суд вважає за можливе перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 171, 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Клопотання Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича - задовольнити.

Причини пропуску строку звернення до суду Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича з позовом до ОСОБА_1 , Інституту кримінально-виконавчої служби про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - визнати поважними та поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Продовжити розгляд справи №540/184/20.

Подальший розгляду адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає та є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя О.В. Ковбій