Рішення
від 31.07.2020 по справі 540/184/20
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/184/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича до ОСОБА_2 треті особи - Інститут кримінально-виконавчої служби, Державна установа "Дар"ївська виправна колонія (№10)", Міністерство юстиції України про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

встановив:

Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергій Іванович (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 ( далі - відповідач) на користь Інституту кримінально-виконавчої служби витрати пов`язані з утриманням його в Інституті кримінально-виконавчої служби в сумі 123015,45 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.02.2020 року.

Ухвалою суду від 27.02.2020 року розгляд справи відкладено, призначено наступне судове засідання на 17.03.2020 року.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року розгляд справи за клопотанням представника відповідача повторно відкладено. Датою наступного засідання визначено 26.03.2020 року.

23.03.2020 року суду під час підготовки справи до розгляду стало відомо про існування висновків Верховного Суду в схожій категорії справ (постанови Верховного Суду від 28.02.2020 року в справі №120/1560/19-а та від 21.02.2020 в справі 340/1019/19), зокрема, стосовно необхідності застосування в спорах щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби строків звернення до суду встановлених частиною п`ятою статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду.

Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже й в даній конкретній справі судом було враховано висновки суду касаційної інстанції та поширено їх на спірні правовідносини.

З зазначеного приводу було постановлено ухвалу від 23.03.2020 року, якою на підставі ч.ч. 13-15 ст. 171 КАС України суд залишив позовну заяву без руху.

В ухвалі суд зазначив, що з наявних у справі документів вбачається пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого для даної категорії спорів. Позивачу надано строк для можливості звернутися до суду з належним чином обґрунтованою заявою про поновлення строків звернення до суду.

13.05.2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, в якій Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скоков Сергій Іванович, окрім іншого, зазначає, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки зазначений строк починає перебіг після спливу 30 днів на добровільне відшкодування витрат ОСОБА_2 з дня отримання ним повідомлення із зобов`язанням відшкодувати вартість навчання.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року суд зобов`язав Голову комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича в строк до 02.06.2020 року надати суду завірені належним чином копії доказів наведеного ним твердження про направлення відповідачу повідомлення із зобов`язанням відшкодувати вартість навчання.

05.06.2020 року до суду надійшли витребувані документи.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року визнано поважними та поновлено строк звернення до суду з даним позовом позивачу.

Окрім як засобами поштового зв`язку на виконання приписів ст. 130 КАС України про розгляд справи відповідач повідомлений шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані умови підписаного договору про підготовку фахівців в Інституті кримінально-виконавчої служби укладеного між Інститутом кримінально-виконавчої служби, комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України та громадянином ОСОБА_2 через звільнення останнього зі служби (за власним бажанням) до встановленого трирічного терміну після закінчення вищого навчального закладу.

Зокрема, позивач зазначає, що з 01.09.2015р. по 14.06.2019р. відповідач за рахунок коштів державного бюджету перебував у період навчання на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечений житлом із наданням відповідних комунальних послуг. Відповідно до наказу Національної Академії внутрішніх справ МВС України від 14.06.2019 № 687 Відповідачу присвоєно ступінь вищої освіти бакалавра за напрямом Правознавство та видано диплом про освіту. Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов Договору № 30, відповідача направлено для подальшого проходження служби до Державної установи Дар`ївська виправна колонія № 10 . В подальшому, наказом Державної установи Дар`ївська виправна колонія № 10 від 16.08.2019 № 91/ос-за відповідача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 Закону України Про національну поліцію (за власним бажанням), відтак, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати на його утримання в Інституті кримінально-виконавчої служби. Відповідно до законодавства відповідачу необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням на користь держави у розмірі 123 015,54 грн.

Оскільки вказана сума не відшкодована відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем відзив до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 10.08.2015 № 102о/с ОСОБА_2 з 01.09.2015 року було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за державним замовленням до Інституту кримінально - виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030401 Правознавство та поставлено на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання.

05.07.2017 року між Інститутом кримінально-виконавчої служби, в особі начальника, генерал-майора внутрішньої служби Бараша Є.Ю., з одного боку, Комісією з ліквідації Державної пенітенціарної служби України в особі голови Комісії Тюлєнєва І.А . , з другої сторони та громадянином ОСОБА_2 з третьої сторони укладено договір про підготовку фахівця в Інституті кримінально-виконавчої служби, відповідно до якого відповідач зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена Замовником, і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, зокрема, за відмову від подальшого проходження служби, відшкодовувати фактичні витрати, пов`язані із утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до Наказу ректора Національної академії внутрішніх справ від 14.06.2019р. № 687 ОСОБА_2 завершив навчання в Інституті кримінально-виконавчої служби та здобув ступінь вищої освіти бакалавра за напрямами підготовки "Правознавство" та "Психологія".

18.06.2019р. позивач призначений на посаду інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи з 18.06.2019 року в Державній установі Дар`ївська виправна колонія № 10 .

Наказом начальника установи полковника внутрішньої служби О.Ю. Гусарєва № 91/ОС-зв від 16.08.2019 року позивача звільнено із служби за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням) ЗУ "Про Національну поліцію", ЗУ "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".

Інститут кримінально-виконавчої служби направив на адресу відповідача лист від 04.09.2019 року № 3-297-Бр та лист від 15.10.2019 р. № 3-325-Кп в яких підготував та ознайомив відповідача з довідкою про суми коштів, які Комісія з ліквідації Державної пенітенціарної служби України затратила на його навчання в Інституті кримінально-виконавчої служби в сумі 123 015,54 грн. В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення листа з особистим підписом ОСОБА_2 з зазначенням дати 18.10.2019 року.

Оскільки в добровільному порядку відповідач не відшкодував витрати в сумі 123 015,54 та не надав жодної відповіді на звернення, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно приписів ч. 5 ст. 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV), в редакції станом на дату зарахування ОСОБА_2 на навчання (10.08.2015 року) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Згідно ст. 18 Закону України "Про міліцію", в редакції станом на дату зарахування ОСОБА_5 на навчання (07.08.2014 року), підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Аналогічні положення містить ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" (далі- Закон № 580-VIII), які також, після 09.12.2015 року на підставі Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" розповсюджуються на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі звільнення з будь-яких підстав, відмінних від скорочення штатів та захворювання (підпункти 2, 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII) зі служби протягом трьох років після закінчення навчання особи, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, зобов`язані відшкодувати витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, передбачений механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Згідно з пунктами 4, 5, 8 Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Судом встановлено, що відповідач проходив навчання в Інституті кримінально - виконавчої служби на підставі договору про підготовку фахівця від 05.07.2017. укладеного між Інститутом кримінально-виконавчої служби в особі начальника, генерала- майора внутрішньої служби Бараш Є.Ю. (далі - "Виконавець"), Комісією з ліквідації Державної пенітенціарної служби України (далі - "Замовник") в особі голови Комісії Тюлєнєва С. А. і ОСОБА_2 (далі - "Особа").

Відповідно до підпунктів 2.3.1 та 2.3.6 пункту 2.3 Договору "Особа" зобов`язується виконати у повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п.3 цього Договору відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Згідно з пунктом п.3 Договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку, зокрема, є звільнення особи начальницького складу органів Державної кримінально-виконавчої служби і протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Суд зазначає, що вказана у пункті 3 Договору підстава для відшкодування витрат на підготовку, пов`язаних з утриманням під час навчання, узгоджується із положеннями щодо відшкодування таких витрат, які містилися у Законі України "Про міліцію", Законі України "Про Національну поліцію", Порядку відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, Порядку №313 та Порядку №261.

Сума витрат на підготовку, пов`язаних з утриманням під час навчання ОСОБА_2 згідно згаданої вище довідки навчального закладу (а.с.33) становить 123 015,54 грн., з них:

- за період 2015 р. - 9 392,83 грн. - що складається з грошового забезпечення 836,78 грн., витрати на проживання 1 144,00, витрати на навчання - 484,57, одяг - 3 675,48, харчування - 9 392,83 ;

- за період 2016 р. - 27 716,17 грн. - що складається з грошового забезпечення 2 588,59 грн., витрати на проживання 1 430 грн.( віта поштова) та 1 034,80 (колекторна), витрати на навчання - 889, (віта поштова) та 1 736,28 (колекторна), одяг - 2 962,50, харчування - 17 075,00 ;

- за період 2017 р. - 27 052,29 грн - що складається з грошового забезпечення 2 740,51 грн., витрати на проживання 2 538,00, витрати на навчання - 1 736,28 грн., одяг - 2 962,50, харчування - 17 075,00 ;

- за період 2018 р. - 38 397,91 грн. - що складається з грошового забезпечення 7 954,91 грн., витрати на проживання 3 627,00, витрати на навчання - 2 128,50, одяг - 2 962,50 грн, харчування - 21 725,00 грн. ;

- за період 2019 р. - 20 456,34 грн. - що складається з грошового забезпечення 2 283,22 грн., витрати на проживання 1 612,00грн., витрати на навчання - 946,00 грн., одяг - 6 925,12 грн., харчування - 8 690,00 грн.;

Витрати, зазначені в довідці підтверджені розрахунками та кошторисами, а також господарськими договорами за вказаний період.

Заперечень, щодо наведених розрахунків під час розгляду даної справи сторонами не заявлено, а тому суд сприймає довідку як належний доказ, понесених позивачем витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_2 в Університеті.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно приписів частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що ОСОБА_2 погодився з умовами контракту, правом на його оскарження не скористався, був обізнаний про наслідки його невиконання, суд дійшов висновку, що позов Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергій Іванович про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий 24.07.2014 року Суворовським РВ у м.Херсоні УДМС України в Херсонській області) на користь Інституту кримінально-виконавчої служби (код ЄДРПОУ 37816508, рахунок 31251241179336, код банку 820172, код банка отримувача Державне казначейство України м. Київ) витрати пов`язані з утриманням його в Інституті кримінально-виконавчої служби в сумі 123 015 (сто двадцять три тисячі пятнадцять) грн. 45 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 114000000

СудХерсонський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення31.07.2020
Оприлюднено05.08.2020
Номер документу90725295
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —540/184/20

Рішення від 31.07.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

Ухвала від 09.06.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

Ухвала від 19.05.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

Ухвала від 14.04.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

Ухвала від 23.03.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

Ухвала від 17.03.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

Ухвала від 27.02.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

Ухвала від 17.02.2020

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Ковбій О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні