Постанова

від 19.03.2020 по справі 320/2783/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2783/19 Головуючий у І інстанції - Дудін С.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Бориспільської міської рада Київської області на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської міської ради Київської області, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради Київської області від 05.03.2019 року № 4196-53-VII "Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради від 28.01.2019 року № 55 "Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 місті Борисполі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку".

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки спір у справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Бориспільська міська рада Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення суддею суду першої інстанції норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зокрема, Відповідач зазначає, що 05.03.2019 року Бориспільською міською радою прийнято рішення Про скасування рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 28.01.2019 року № 55 Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 Борисполі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку . Так, містобудівні умови та обмеження є тим документом, через який орган місцевого самоврядування може вказувати або забороняти особі певну поведінку, а тому сторони в даному адміністративному спорі ще до його виникнення перебували у відносинах вертикального підпорядкування. Враховуючи, що у питанні пов`язаному з наданням замовникам будівництва містобудівних умов та обмежень орган місцевого самоврядування (управління містобудування та архітектури, виконавчий комітет, Бориспільська міська рада) виступає, як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність, тому вказаний спір за своєю природою є публічно-правовим і повинен розглядатись адміністративними судами в порядку визначеному КАС України. На думку Відповідача, розгляд такої категорії справ здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. ст. 124-130 КАС України, у судове зсідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судове засідання не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі укладеного 28.12.2016 року з фізичною особою ОСОБА_5 (Продавець) договору купівлі продажу Позивачі придбали у власність по 1/2 (одній другій) частці кожному земельну ділянку площею 0,0997 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:06:004:0007.

Право власності Позивачів на земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 28.12.2016 року № 77347964.

Крім того, 28.12.2016 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_6 (Продавець), також була придбана у власність (по 1/2 (одній другій) частці кожному) земельна ділянка площею 0,0996 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:06:004:0005.

Реєстрація права власності за Позивачами на вказану земельну ділянку підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.12.2016 року № 77343855.

У цей самий день, 28.12.2016 року разом із земельною ділянкою Позивачі за договором купівлі-продажу придбали у ОСОБА_6 (Продавець) житловий будинок АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:06:004:0005.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 28.01.2019 року № 55 Управлінню містобудування та архітектури міської ради було приписано надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку.

Цим самим рішенням Позивачів було зобов`язано: отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок в Центрі надання адміністративних послуг; проводити будівництво з суворим дотриманням затвердженого проекту, умов, передбачених вихідними даними та будівельними нормами і правилами; врахувати, що об`єкт завершеного будівництва підлягає прийняттю в експлуатацію відповідно до діючого законодавства.

В подальшому, за результатом розгляду депутатського звернення ОСОБА_7 від 05.02.2019 року № 320, рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 05.03.2019 року № 4196-53-УІІ було скасовано раніше прийнято рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 28.01.2019 року № 55 та вирішено вважати такими, що втратили чинність, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , надані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку.

Вважаючи вказане рішення протиправним, Позивачі звернулися до суду з цим даним позовом.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі суддя суду першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з даним позовом, Позивачі мають намір захистити своє цивільне право (право власності на земельні ділянки та право на здійснення забудови цих ділянок), яке було порушено Відповідачем шляхом прийняття рішення від 05.03.2019 року № 4196-53-VII. Спірне рішення Бориспільської міської ради Київської області є актом індивідуальної дії, оскільки стосується виключно майнових прав Позивачів, які виникли після придбання у власність земельних ділянок з розташованими на них об`єктами нерухомого майна, заявлені Позивачами вимоги спрямовані на захист їх цивільного права, у зв`язку з чим спір у даному випадку носить приватноправовий характер та підлягає розгляду та вирішенню за правилами цивільного процесуального законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції, та зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених положень Закону № 280/97-ВР дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за поданим позовом є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області від 05.03.2019 року № 4196-53-VII "Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради від 28.01.2019 року № 55 "Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 Борисполі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку".

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивачі зазначили, що органом місцевого самоврядування протиправно скасовано рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку.

Оскільки підставою для скасування містобудівних умов та обмежень є виключно заява замовника, рішення суду або скасування головним інспекторами будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівні документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Натомість, Позивачі вважають, що мотиви скасування оскаржуваного рішення Відповідачем не зазначено, а лише вказано на правову підставу ст. 25, п. 9 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Таким чином, Позивачі вважають, що Відповідач приймаючи оскаржуване рішення перебрав на себе не властиві функції органа місцевого самоврядування та повноваження, яке виникло у забудовника і який поклався на легітимність дій державного органу при звернення із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень.

Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в справі "Беллет проти Франції", в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст.170 КАС України, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Розглянувши доводи Бориспільської міської ради Київської області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що допущені порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали судді суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 170, 229, 241, 242, 243, 308, 312, 313, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Бориспільської міської рада Київської області задовольнити .

Ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року скасувати , а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 19.03.2020 року.