Рішення

від 11.03.2020 по справі 947/21450/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/21450/19

Провадження № 2/947/1381/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2020

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати спільним майном подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 та поділити спільне майно подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності визнавши за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 за кожним. Посилаючись на ст.60,69,71 СК України, позовні вимоги вмотивовані тим, що квартира була придбана під час шлюбу.

На погодившись з зазначеними вим огами ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Семененко Н.С., подала зустрічний позов, у якому просила суд визнати на нею право власності на зазначену квартиру у розмірі 2\3 її частин, а за ОСОБА_1 відповідно - 1/3 частину квартири. Позов вмотивовано тим, що дитини від їхнього шлюбу - ОСОБА_3 мешкає з нею, батько дитини матеріальної допомоги на її утримання не надає, витрати на дитину несуть її батьки.

Представник ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити, заперечував проти задоволення зустрічного позову.

Представник ОСОБА_2 проти задоволення первісного позову заперечувала, просила задовольнити зустрічний позов.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 (а.с.5).

Під час перебування сторін у шлюбі (а.с.4) була придбана квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 12.09.2012р., яка була зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с.15).

За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).

Таким чином, вказана квартира на підставі ст.60 та 63 СК України є об`єктом спільної часткової власності позивача та відповідача у рівних частках, і позивач має право на поділ майна подружжя.

Доводи позивача за первісним позовом суд знаходить обґрунтованими, оскільки його право, передбачене ст.70 ч.1 СК України, презюмується, і вважає за необхідне захистити це право позивача за первісним позовом, визнавши спільним майном подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності - квартиру АДРЕСА_1 і визнавши за ним право власності на 1/2 частину спірної квартири.

Щодо зустрічного позову суд зазначає, що за час шлюбу шлюбний договір (контракт) сторони не укладали, передбачені законом підстави для відступлення від засад рівності часток відсутні, а проживання дитини з позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 , з огляду на встановлені обставини та положення статті 70 СК України, само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Спір між сторонами щодо аліментів розглядається у суді у іншому складі суду. Наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірної квартири, позивачем за зустрічним позовом не доведено, тому суд вважає у задоволенні цих вимог слід відмовити.

Відповідно дост.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5763 грн.

Однак, приймаючи до уваги, що відповідач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збір , на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати у сумі 5763 грн., понесені позивачем, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Визнати спільним майном подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 .

Поділити спільне майно подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності визнавши за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) та за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) право власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 за кожним.

Судові витрати понесені ОСОБА_1 у сумі 5763 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.