Ухвала

від 23.03.2020 по справі 160/6104/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2020 року

Київ

справа №160/6104/19

адміністративне провадження №К/9901/5739/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Саприкіної І.В., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2020 у справі № 160/6104/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМ-КР" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМ-КР" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого Ігоря Михайловича від 14.05.2019 № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 про накладення на позивача штрафу у розмірі 751 140,00 грн;

- визнати протиправними та скасувати припис від 06.05.2019 №ДН2029/257/НП/АВ/П.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2020 апеляційну скаргу позивача задоволено:

- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 скасовано;

- визнано протиправною та скасовано постанову від 14.05.2019 № ДН/2029/257/НП/АВ/ТД-ФС/464 про накладення на позивача штрафу у розмірі 751 140,00 грн та припис від 06.05.2019 № ДН2029/257/НП/АВ/П.

02.03.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 26.02.2020, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2020 і залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

При визначенні розміру судового збору суд зазначає, що позивач звернувся до суду у 2019 році, заявив вимоги як майнового так і немайнового характеру.

Частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порядку передбаченому підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 - 1 921,00 грн.

Отже, ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 13 188,10 грн (751 140,00 грн х 1,5% + 1 921,00 грн), а відтак скаржник під час звернення до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 26 376,20 грн (13 188,10 грн х 200%).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

За приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 26 376,20 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Крім того, відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з інформацією, наявною в матеріалах касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 19.02.2020, в той час як касаційна скарга подана 26.02.2020.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано 29.01.2020. На підтвердження зазначеної інформації скаржником надано копію супровідного листа Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020, на якому міститься штамп від 29.01.2020 з вхідним № 2127.

Однак, зазначений документ не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.

За правилами встановленими частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Крім того, 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також на постанову апеляційного суду має містити обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно статті 328 цього Кодексу.

З огляду на викладене, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів, надати документ про сплату судового збору та навести підстави касаційного оскарження визначені статтею 328 КАС України.

Керуючись статтями 169, 329, 330, 329, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2020 у справі № 160/6104/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМ-КР" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі не усунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С. М. Чиркін

Судді: І.В. Саприкіна

В.М. Шарапа