Рішення

від 19.03.2020 по справі 686/12230/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/12230/18

Провадження № 2/686/1372/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2020

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової СМ.,

при секретарі судового засідання - Д`яковичу О.О.,

за участю представника позивача - Флиса В.В. ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну раву за позовом публічного підприємства Оптіма до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства Дельта Банк , третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антонюк Ії Володимирівни про визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором,

встановив:

В червні 2018 року приватне підприємство Оптіма звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Дельта Банк , ОСОБА_2 про визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, посилаючись на те, що 26.06.2007 року ОСОБА_5 та ВАТ Кредитпромбанк уклали кредитний договір № 39.3ВН/7/15-клн, відповідно до умов якого ОСОБА_5 надано відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в сумі 488400 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 26.06.2007 між ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк укладено іпотечний договір № 39.3ВН/7/101/15-клн, за яким ПП Оптіма передає в іпотеку ВАТ Кредитпромбанк житлове приміщення на умовах, визначених договором. В подальшому на підставі договорів ВАТ Кредитпромбанк замінений новим кредитором ПАТ Дельта Банк .

18.0|4.2018 року між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу зових прав № 388/К, за яким ПАТ Дельта Банк передає у власність ОСОБА_2 майнові права, які виникли та можуть виникнути в майбутньому за кредитним договором № 39.3ВН7/15-клн від 26.06.2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ Кредитпромбанк , іпотечного договору № 39.3ВН/7/101/15-клн від 26.06.2007 року, укладеного між ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк та договору поруки № 39.3ВН/7/101/15-клн від 26.06.2007 року, укладеного між ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк . Даним договором передбачено, що ОСОБА_2 зобов`язалась передати грошові кошти в розпорядження ПАТ "Дельта Банк , а останній зобов`язався відступити на користь ОСОБА_2 свої грошові вимоги до боржників за кредитним договором, іпотечним договором та договором поруки.

Того ж 18.04.2018 року між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором№ 39.3ВН/7/101/15-клн від 26.06.2007 року, за яким ПАТ Дельта Банк передає ОСОБА_2 право вимоги за вказаним іпотечним договором, укладеним між ПАТ Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк . Умови договору купівлі-продажу майнових прав № 388/К від 18.04.2018 року, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 , містять безумовні ознаки договору факторингу, а на час укладення оспорюваного договору існували обмеження щодо укладення договорів факторингу саме фізичною особою.

Позивач посилається на те, що фактично договір купівлі-продажу майнових прав від 18.04.2018 року № 388/К укладено з метою приховати інший правочин, а саме договір факторингу. Крім цього, ст. 24 Закону України Про іпотеку визначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Оскільки ст. 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних відносинах, а саме, банк або інша фінансова установа. Таким чином, у випадку передачі банком права вимоги за кредитним договором іншій фінансовій установі, нотаріус посвідчує договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, однак нотаріус не має жодних правових підстав для посвідчення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором на користь фізичної особи, оскільки ст. 1054 ЦК України виключає фізичну особу, як кредитора в кредитних відносинах.

Окрім того, у ОСОБА_2 повинна бути фінансова ліцензія для здійснення факторингових операцій, предметом яких є вимоги в іноземній валюті, необхідна генеральна ліцензія НБУ, тому ОСОБА_2 не може бути стороною оспорюваних правочинів. Відступлення права вимог повинно бути здійснено з належним повідомленням боржника (позичальника), проте ні ОСОБА_5 , ні ПП Оптіма не було направлено відповідного повідомлення.

Позивач просить визнати недійсними договір купівлі-продажу майнових прав від 18.04.2018 року № 388/К, за яким ПАТ Дельта Банк передає у власність ОСОБА_2 майнові права, які виникли та можуть виникнути в майбутньому з кредитного договору № 39.3ВН/7/15-клн від 26.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ Кредитпромбанк , іпотечного договору № 39.3ВН/7/101/15-КЛН від 26.06.2007 року, укладеного між ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк , та договору поруки № 39.3ВН/7/101/15-клн від 26.06.2007 року, укладеного між ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк та договір від 18.04.2018 року про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 39.3ВН/7/101/15-клн від 26.06.2007 року .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23.10.2018 року у задоволенні позову приватного підприємства Оптіма до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства Дельта Банк , третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антонюк Ії Володимирівни про визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.04.2019 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23.10.2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23.10.2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11.04.2019 року скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 25.11.2019 року цивільна справа за позовом приватного підприємства Оптіма до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства Дельта Банк , третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антонюк І. В. про визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором прийнята до провадження та справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 5.12.2019 року відмовлено у задоволенні заяви приватного підприємства Оптіма про забезпечення позов.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23.12.2019 року відмовлено у задоволенні заяви приватного підприємства Оптіма про забезпечення позову.

Представник відповідача ПАТ Дельта Банк направив до суду відзив на позов, де вказала, що оспорювані договори не є договором факторингу, адже даними договорами не передбачено, що ОСОБА_2 повинна повернути АТ Дельта Банку отримані за продаж прав вимоги кошти, не передбачена плата клієнта у користь фактора у виді відсотків, комісій, штрафних санкцій, не передбачено і строку сплати таких платежів. За вказаними договорами купівлі-продажу прав вимоги ОСОБА_2 здійснила розрахунок з АТ Дельта Банк .

Завершення розрахунків між продавцем та покупцем вказує на те, що ОСОБА_2 стала новим кредитором, а ПАТ Дельта Банк вже не приймає участі у кредитних відносинах, право вимоги по яким перейшло до ОСОБА_2 В той же час договором про надання послуг факторингу передбачається постійна участь фактора, клієнта та третіх осіб у відносинах факторингу протягом встановленого в такому договорі строку. Цими договорами не передбачена участь ПАТ Дельта Банк в кредитних відносинах після розрахунків між сторонами вказаних договорів, не передбачено строків їх виконання, так як вони вважаються виконаними, а ОСОБА_2 набула статусу нового кредитора, з моменту його укладення та проведення усіх розрахунків, не передбачений вказаним договором обов`язок ОСОБА_2 платити відсотки, комісії, штрафні санкції в користь АТ Дельта Банк . Сам договір факторингу, у випадку повернення клієнтом фактору отриманих від фактора грошових коштів, передбачає наступне надання фактором коштів клієнту. Факторингова операція за своїми ознаками нагадує вид кредитування, а отримані фактором права вимоги до третіх осіб є видом забезпеченням виконання такого договору.

Таким чином, позивач безпідставно в своєму позові ототожнив поняття відступлення грошових вимог з поняттям фінансування під дступлення прав грошової вимоги. Крім цього, відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав шій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодесу України до нового кредитора переходять зава первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент феходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодесу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не становлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про міну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові належним виконанням.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про іпотеку - відступлення прав за іпотечним договором (ійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено отечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за яовним зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті іставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В свою чергу позивач не навів жодних правових підстав та не надав належних доказів в обґрунтування оїх позовних вимог, у зв`язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити. (т. 1 а.с. 29).

Представник відповідача - ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, де вказав, що згідно додатку № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 388/К від 18.04.2018 року ОСОБА_2 набула права вимоги за кредитним договором № 39.3ВН/7/15-КЛН від 26.06.2007 року, укладеного між відкритим ціонерним товариством "Кредитпромбанк" та фізичною особою ОСОБА_5 , за договором поруки № 39.3ВН/7/П01/15-КЛН від 26.06.2007 року, укладеного між відкритим ціонерним товариством "Кредитпромбанк" та фізичною особою ОСОБА_8 .

І лише за нотаріально посвідченим договором відступлення від 18.04.2018 року права моги за іпотечним договором № 39.ВН/7/І01/15-клн від 26.06.2007 року ОСОБА_2 набула прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.06.2007 року, укладеному між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", як іпотекодержателем, та позивачем, як іпотекодавцем.

Так як позивач не є стороною кредитного договору від 26.06.2007 року, укладеного між АТ "Кредитпромбанк", та ОСОБА_5 , та договору поруки від 26.06.2007 року, укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_8 , набуття ОСОБА_2 права вимоги за цими договорами жодним чином не порушує прав позивача як юридичної особи.

Договір купівлі-продажу майнових прав № 388/К від 18.04.2018 року не є договором факторингу в розумінні вимог ст. 1077 ЦК України, а був укладений за результатами та на підставі електронного аукціону, оформленого протоколом № UA-EA-2018-01-31-000017-а від 03.2018 року, що підтверджується преамбулою договору купівлі-продажу майнових прав 388/К від 18.04.2018 року та протоколом електронного аукціону від 23.03.2018 року.

Продаж майнових прав на відкритих торгах був здійснений АТ "Дельта Банк" відповідно до рішення № 3145 від 24.07.2017 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження умов продажу активів АТ "Дельта Банк".

Укладання договору купівлі-продажу майнових прав № 388/К від 18.04.2018 року відбулось у відповідності до приписів п. 4 розділу VII "Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідовуються, затвердженого рішенням № 388 від 24.03.2016 у Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 року за№606/28736.

Зазначений електронний аукціон відбувся в межах процедури ліквідації акціонерного ариства "Дельта Банк", яка відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 619 від 20.02.2017 року продовжила строки здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" до 04 жовтня 2019 року.

Результати вище зазначеного електронного аукціону від 23.03.2018 року та протокол № UA-EA-2018-01-31-000017-а від 23.03.2018 року, яким затверджені його результати щодо перемоги в електронних торгах ОСОБА_2 є дійсним, та законним.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/1659/18 ві 22.05.2018 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу майнових прав № 388/К від 18.04.2018 року, було замінено стягувана публічне акціонерне товариство Дельта Банк на ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 45323046 щодо виконання виконавчого напису № 997 від 22.07.2014 року нотаріуса Ярощук В.Ю. про зверненні стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить приватному підприємству "Оптіма". Просить в задоволенн позовних вимог відмовити в повному обсязі. (т. 1 а.с. 47).

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 17.02.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав вказаних у позовній заяві .

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позву, вказави що підстави для задоволення позову відсутні, направив до суду пояснення.

Представник відповідача ПАТ Дельта Банк в судове засідання не прибув, повідомлений про час та місце судового розгляду.

Третя особа - приватний нотаріус Антипова І.В. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена в установленому законом порядку, подала клопотання про слухання справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 26.06.2007 року ОСОБА_5 та ВАТ Кредитпромбанк уклали кредитний договір № 39.3ВН/7/15-клн, відповідно до умов якого ОСОБА_5 надано відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в сумі 488400 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 26.06.2007 року ми ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк укладено іпотечним договір № 39.3ВН/7/101/15-клн, за яким ПП Оптіма передає в іпотеку ВАТ Кредитпромбанюі нежитлове приміщення на умовах визначених договором. В подальшому на підстав договорів ВАТ Кредитпромбанк замінений новим кредитором ПАТ Дельта Банк .

18.04.2018 року ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продаж) майнових прав № 388/К предметом якого згідно п. 1.1. даного договору купівлі-продажу (майнові права, які включають в себе право вимоги до боржників, майнових поручителів те фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами наведених у додатку № 1 де договору купівлі-продажу майнових прав № 388/К від 18.04.2018 року.

Згідно додатку № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 388/К від 18.04.20Н року ОСОБА_2 набула права вимоги за кредитним договором № 39.3ВН/7/15-КЛН від 26.06.2007 року укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та фізичною особою ОСОБА_5 , за договором поруки № 39.3ВН/7/101/15-КЛН від 26.06.2007 року, укладеного між відкритим акціонерний товариством "Кредитпромбанк" та фізичною особою ОСОБА_8 .

За нотаріально посвідченим договором відступлення від 18.04.2018 року права вимоп за іпотечним договором № 39.ВН/7/І01/15-клн від 26.06.2007 року ОСОБА_2 набула прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 26.06.2007 року, укладеному між відкритий акціонерним товариством "Кредитпромбанк", як іпотекодержателем, та позивачем, як іпотекодавцем.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/1659/18 від 22.05.2018 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу майнових прав № 388/К вц 18.04.2018 року, було замінено стягувача - публічне акціонерне товариство Дельта Банк на ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 45323046 щодо виконання виконавчого напису № 997 від 22.07.2014 року нотаріуса Ярощук В.Ю. про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить приватному підприємству "Оптіма".

Судом встановлено, що приватне підприємство Оптіма в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що договір №388/К купівлі-продажу майнових прав від 18.04.2018р., укладений між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_2 , містить ознаки договору факторингу, вважає означений договір удаваним правочином, укладеним з метою приховати інший правочин - договір факторингу, який відповідно до приписів чинного в Україні законодавства є недійсним.

Суд приходить до висновку, що дане твердження є хибним, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.З ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зазначені положення узгоджуються з нормами 4.1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. При цьому, підстави для визнання правочину недійсним передбачені ст.215 ЦК України.

Відповідно до ч.І ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Згідно ч.2 цієї ж статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини).

Оспорюваний правочин може бути визнаний таким у судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому, оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину у відповідності до ст.204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визаний судом недійсним.

Відповідно до ст.49 Закону України Про банки і банківську діяльність факторинг - це придбання а вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, за умови перебирання на себе ризику виконання таких вимог і прийом платежів.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року, ухваленій у справі №909/968/16, договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична ридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої ової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення і вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у виді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимогиги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України Про фінансові послуги та авне регулювання ринків фінансових послуг .

Оскільки відповідно до п.З ч.І ст.49 Закону України Про банки і банківську діяльність факториг відноситься до кредитних операцій, вимоги до такого договору визначені у ст.6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . Вказана норма закону містить загальні вимоги до змісту договору про надання фінансових послуг (назва, зити, сторони, права та обов`язки), окрім як необхідність визначення у ньому розміру фінансового активу, зазначеного у грошовому виразі, строків його внесення та умови взаєморозрахунків, а також підтвердження того, що клієнту повідомлено наступну інформацію про фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість; порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; реквізити у, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів; розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.

Отже, правочин, якому не притаманні перелічені вище ознаки, є не договором факторингу, а договором з відступлення права вимоги. Відсутність вказаних ознак при відступленні права вимоги вказують на те, що має місце цесія або договір купівлі-продажу права грошової вимоги, можливість укладення якого передбачена ч.2 ст. 656 ЦК України.

Суд приходить до висновку, що у правовідносинах, що виникли між ОСОБА_2 та ПрАТ Дельта Банк , відсутні елементи договору факторингу, оскільки не встановлено факту фінансування банківською установою фізичної особи (клієнта) під відступлення права грошової вимоги, навпаки - визначено факт набуття права вимоги фізичною особою на підставі компенсації частини отриманого від права вимоги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Відступлення права вимоги є правочином (договором) на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Цей договір може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати попередньому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії поширюється положення про договір купівлі-продажу, оскільки ст.656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. При відступленні права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 512-518 Цивільного кодексу України учасниками цесії можуть бути будь-які фізичні та/або юридичні особи.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що договір №388/К купівлі-продажу майнових прав від 18.04.2018 р., укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ Дельта Банк , не містить ознак договору факторингу, відтак не може бути визнаний недійсним.

Суд також приходить до висновку, що не знайшло підтвердження позивача про те, що означені правочини порушують його права, оскільки внаслідок відступлення вимоги ОСОБА_2 він позбавлений можливості звернутись до попереднього кредитора - ПрАТ Дельта Банк з пропозицією щодо рефінансування або реструктуризації кредиту, отримати виписку по рахунку.

Відповідно до ч. І ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Аналогічного змісту норма міститься також у ст. 15 ЦК України.

Підставою для звернення особи із позовом до суду з позовом є порушене (оспорюване) право, свобода чи законний інтерес такої особи, які підлягають захисту у визначений законом спосіб.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до ст.ст.215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої єно вчиненням правочину.

Суд, керуючись принципом презумпції правомірності правочину, повинен встановити не наявність передбачених законом підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, але й визначити, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого вона звернулась до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки, в залежності від цього встановлюється, як існування підстав для судового захисту, так і належність обраного особою способу захисту порушеного права, якщо таке порушення мало місце.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.12.2018 р., ухваленої у цивільній справі №758/4197/17, не доведення позивачем того, які саме його права та законні інтереси були порушені внаслідок укладення договору відступлення права вимоги, стороною якого позивач не був, є підстав для відмови у задоволенні заявленого ним позову.

Судом встановлено, що приватне підприємство Оптіма посилається на те, що укладенням між відповідачами оспорюваних договорів призвело до унеможливлення рефінансування, реструктуризації кредиту, отримання виписок по рахунку, тощо.

Суд приходить до висновку, що реалізація вказаних прав позивача посилання приватного підприємства Оптіма не була можливою і до укладення означених договорів.

Кредитний договір №39.3ВН/7/15-клн від 26.06.2007 р., права вимоги за яким набуті ОСОБА_2 за оспорюваними договорами, було укладено із ПАТ Кредитпромбанк , а не із АТ Дельта Банк , а тому останнє не відкривало позивачеві банківські рахунки, відтак не обліковувало на них кошти та зобов`язання позивача, як клієнта, та не застосовувало до позивача інші банківські платіжні інструменти, передбачені Законом України Про банки і банківську діяльність .

З 02.10.2015 р. (тобто задовго до звернення позивача із позовом) ПрАТ Дельта Банк перебуває у процедурі ліквідації. Ліквдаація банку здійснюється відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність та Закону України Про гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до ст. 46 Закону України Про гарантування вкладів фізичних осіб визначено наслідки початку процедури ліквідації банку, з дня початку такої поцедури:

припиняються всі повноваження органів управління банку, керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язанн щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав, тощо.

Відповідно до ст.48 Закону України Про гарантування вкладів фізичних осіб з дня процедури ліквідації банку така ліквідація здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (уповноваженою особи цього фонду), вичерпний перелік повноважень якого визначений цією ж статтею. При цьому, відповідно до вказаної норми Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час ліквідаційної процедури банку не може здійснювати заходи, про які зазначає приватне підприємство Оптіма .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд приходить до висновку, що що позивачем не доведено порушення його прав внаслідок укладення означених правочинів.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав від 18.04.2018 року № 388/К, за яким ПАТ Дельта Банк передає у власність ОСОБА_2 майнові права, які виникли та можуть виникнути в майбутньому з кредитного договору № 39.3ВН/7/15-клн від 26.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ Кредитпромбанк , іпотечного договору № 39.3ВН/7/101/15-клн від 26.06.2007 року, укладеного між ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк , та договору поруки № 39.3ВН/7/П01/15-КЛН від 26.06.2007 року, укладеного між ПП Оптіма та ВАТ Кредитпромбанк , та договір від 18.04.2018 року про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 39.3ВН/7/101/15-КЛН від 26.06.2007 року не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до вимог ст.ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 203,204, 215, 627, 1077 Цивільного кодексу України, Закону України Про гарантування вкладів фізичних осіб , постанови Верховного Суду України від 12.12.2018 р. №758/4197/17, постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними суд

вирішив:

у задоволенні позову приватного підприємства Оптіма до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства Дельта Банк , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антонюк Ії Володимирівни про визнання недійсними договору купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду 27.03.2020 року.

Позивач: приватне підприємство Оптіма , місце знаходження м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 52/2 кв. 9, код ЄДРПОУ 31617447.

Відповідачі: Публічне акціонерне товариство Дельта банк , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34047020 м. Київ, вул. Щорса, 36-Б.

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антонюк Ія Володимирівна - Київ, вул. Московська 5/2-б, к. 67

Суддя Логінова С.М.