Ухвала
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 638/11812/15-ц
провадження № 61-4458ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Леонової Юлії Сергіївни на постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю АІА Інтернейшнл Груп Інк про визнання права спільної сумісної власності на майно, визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: визнати недійсним іпотечний договір від 07 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1 та машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 15 кв. м, розташованого у підвалі цього житлового будинку; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю АІА Інтернейшнл Груп Інк вищевказане майно; визнати квартиру АДРЕСА_3 та машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 15 кв. м, розташоване у підвалі цього житлового будинку, спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року (повний текст якої складено 06 лютого 2020 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано квартиру АДРЕСА_4 та машиномісце № НОМЕР_1 , яке знаходиться у підвалі цього житлового будинку, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір іпотеки від 07 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про передачу в іпотеку вищевказаних квартири та машиномісця. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
06 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Леонова Ю. С. подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 392 ЦПК України.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 392 ЦПК України представник ОСОБА_1 - адвокат Леонова Ю. С. зазначила, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07 травня 2019 року у справі № 490/1408/15-ц та від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/11812/15-ц.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України представник ОСОБА_1 - адвокат Леонова Ю. С. зазначила, що відсутній прямий висновок Верховного Суду про те, що у зв`язку з переходом майна у власність підприємства і трансформуванням права власності на майно одного з подружжя у право вимоги, право власності подружжя на таке майно є припиненим, внаслідок чого вимога про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя є неналежним способом захисту і не підлягає задоволенню.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки вищевикладені доводи касаційної скарги, що є підставою для відкриття касаційного провадження, викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Леонової Юлії Сергіївни на постанову Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року.
Витребувати з Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу № 638/11812/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю АІА Інтернейшнл Груп Інк про визнання права спільної сумісної власності на майно, визнання договору недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 20 квітня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2020 |
Оприлюднено | 27.03.2020 |
Номер документу | 88449075 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні