Постанова

від 25.03.2020 по справі 446/2047/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 446/2047/16-ц

провадження № 61-13096св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Кам`янка - Бузька міська рада Львівської області,

треті особи: Кам`янка - Бузька районна спілка споживчих товариств, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янка - Бузького районного суду Львівської області від 12 червня 2018 року у складі судді Котормус Т. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області (далі - Кам`янка-Бузька міська рада), в якому просив суд визнати недійсним рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 24 жовтня 2016 року № 21 Про надання в оренду земельної ділянки для несільськогосподарських потреб по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оспорюваним рішенням ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку для несільськогосподарських потреб по АДРЕСА_1 з метою розміщення продовольчого ринку та в зв`язку із набуттям права власності на споруди, які розташовані на цій земельній ділянці згідно договору купівлі-продажу від 16 серпня 2016 року.

Вказує, що таке рішення міської ради підлягає визнанню недійсним, оскільки у Кам`янка-Бузької райспоживспілки на момент укладення договору купівлі-продажу були відсутні документи, що підтверджують право власності на споруди, які розташовані на спірній земельній ділянці.

Позивач вважав, що оскаржуваним рішенням порушені його права, оскільки він є громадянином України, який купує товари на цьому ринку. На час прийняття оскаржуваного рішення інші особи (працівники ринку) мали намір взяти участь у конкурсі щодо надання спірної земельної ділянки в оренду під будівництво ринку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кам`янка-Бузької міської ради судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 7 440,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав чи законних інтересів внаслідок прийняття міською радою оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Суди не врахували, що споруди, які були предметом договору купівлі - продажу від 16 серпня 2016 року, є допоміжними та належали до головного об`єкту - виробничих приміщень (приймальний пункт), які були розміщені на спірній земельній ділянці, проте такі приміщення не відчужувались Кам`янка-Бузькою райспоживспілкою на користь ОСОБА_2 .

Судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки укладення договору купівлі -продажу у серпні 2016 року передбачало обов`язок Кам`янка-Бузької райспоживспілки перед відчуженням нерухомого майна зареєструвати право власності на нього, а покупець ОСОБА_2 повинен був зареєструвати право власності на об`єкти нерухомого майна після його придбання. Лише після державної реєстрації прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 у нього виникло б право отримати спірну земельну ділянку в оренду без проведення конкурсу.

Договір купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, які розміщені на спірній земельній ділянці, не містить відомостей щодо земельної ділянки (кадастровий номер), яка переходить до покупця нерухомого майна.

В оренду без конкурсу передано земельну ділянку площею 0,1 га, проте суди не дослідили на якій частині спірної земельної ділянки розміщено нерухоме майно, що було предметом договору від 16 серпня 2016 року, та яка частина земельної ділянки є необхідною для його обслуговування.

Судами не враховано, що відповідно до рішення Прибужанівської сільської ради № 3 від 17 серпня 2017 року, позивач як мешканець села Прибужани Кам`янка-Бузького району Львівської області є членом об`єднаної територіальної громади. Передача в оренду ОСОБА_2 спірної земельної ділянки без проведення конкурсу призвела до ненадходження коштів в бюджет територіальної громади, які б могли бути використані для її розвитку, чим порушено права та інтереси позивача.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу № 446/2047/16-ц з Кам`янка - Бузького районного суду Львівської області.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди встановили, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , розміром 0,1000 га, перебуває у комунальній власності Кам`янка-Бузької міської ради.

22 березня 2007 року між Кам`янка-Бузькою міською радою та Кам`янка-Бузькою райспоживспілкою укладено договір оренди землі, за яким цю земельну ділянку передано в оренду для облаштування продовольчого ринку.

Відповідно до додаткових угод до вказаного договору оренди землі від 21 серпня 2012 року, 21 серпня 2013 року, 20 червня 2014 року, 21 серпня 2015 року, 22 серпня 2016 року строк оренди спірної земельної ділянки було продовжено до 20 липня 2017 року.

16 серпня 2016 року між Кам`янка-Бузькою райспоживспілкою та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу споруд та інвентарю на продовольчому ринку в АДРЕСА_1 .

З врахуванням внесених виправлень нотаріусом щодо зазначення адреси розташування нерухомого майна, таке майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1000 кв. м, наданій продавцю в оренду згідно договору, укладеного з Кам`янка-Бузькою міською радою 22 березня 2007 року.

24 жовтня 2016 року Кам`янка-Бузька міська рада прийняла рішення № 19, яким припинено дію договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного між Кам`янка-Бузькою міською радою та правлінням Кам`янка-Бузької райспоживспілки, з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з новим землекористувачем. Того ж дня цим же органом місцевого самоврядування прийняте рішення № 21 про надання в оренду ОСОБА_2 спірної земельної ділянки на строк 10 років для розміщення та обслуговування продовольчого ринку.

22 лютого 2017 року між Кам`янка-Бузькою міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 вказав, що він є мешканцем села Прибужани Кам`янка-Бузького району Львівської області та членом об`єднаної територіальної громади з центром в місті Кам`янка-Бузька, тому він має право розраховувати на розпорядження землями об`єднаної територіальної громади на конкурентних засадах.

Передача в оренду ОСОБА_2 спірної земельної ділянки без проведення конкурсу призвела до ненадходження коштів в бюджет територіальної громади, які б могли бути використані для її розвитку, чим порушено його права та інтереси.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що рішенням Кам`янка-Бузької міської ради № 21 від 24 жовтня 2016 року про надання в оренду земельної ділянки для несільськогосподарських потреб ОСОБА_2 права чи законні інтереси ОСОБА_1 не порушено , суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Твердження позивача про порушення його прав та законних інтересів як члена об`єднаної територіальної громади є необґрунтованими, оскільки не містять конкретних доводів та фактів про те, які саме права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду.

Інші арґументи касаційної скарги є неприйнятними, оскільки вони не мають првового значення для вирішення спору та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) знаходиться поза межами повноважень касаційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, їх належить залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янка - Бузького районного суду Львівської області від 12 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель