Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 381/90/15-ц
провадження № 61-11956св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів : Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа - Садівниче товариство Вишняки ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А.,
Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 , третя особа - Садівниче товариство Вишняки (далі -
СТ Вишняки ), про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої на території СТ Вишняки Фастівського району Київської області, яка належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 06 грудня 2004 року серії ІІІ-КВ № 102712. Весною 2013 року
він дізнався, що його земельна ділянка виділена відповідачу ОСОБА_2 , яка збудувала на ній допоміжну споруду й незаконно користується належною йому земельною ділянкою, чим чинить перешкоди у користуванні власністю.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив витребувати належну йому на праві власності земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - СТ Вишняки , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування присвоєння кадастрового номера земельній ділянці.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 2008 року вона є членом СТ Вишняки і як члену садівничого товариства їй було надано у користування спірну земельну ділянку, якою вона користується й до теперішнього часу та сплачує усі належні платежі. Крім того, розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 23 червня 2009 року їй надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою для надання вказаної земельної ділянки у власність.
Посилаючись на те, що вона на законних підставах користується спірною земельною ділянкою, тоді як державний акт на право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 виданий із порушенням норм чинного законодавства, на підставі неіснуючого рішення сільської ради та не уповноваженою на те особою, крім того, вказаний вище акт неналежного зразка, ОСОБА_2 просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_1 , та скасувати присвоєння кадастрового номера земельній ділянці.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено. Витребувано земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1 га, розташовану на території СТ Вишняки Фастівського району Київської області, із незаконного володіння ОСОБА_2 та зобов`язано останню звільнити вказану земельну ділянку. В частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2016 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 залишено без змін.
Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року, посилаючись як на нововиявлену обставину на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2018 року, якою звільнено
ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12015110310002030 у зв`язку з тим, що п`ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності минув, кримінальне провадження закрито.
ОСОБА_2 вважала, що вказаною ухвалою встановлено факт неправомірності отримання ОСОБА_1 правовстановлюючого
документа - державного акта на право власності на спірну земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення апеляційного суду Київської області
від 17 вересня 2015 року за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 березня
2015 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування присвоєння кадастрового номера земельній ділянці скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним державний акт серії ІІІ-КВ № 102712 на право власності на земельну ділянку площею 0,999 га, розташовану на території СТ Вишняки Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області, цільове призначення - для садівництва, виданий 06 грудня 2004 року ОСОБА_1 на підставі рішення від 25 лютого 2000 року № 9 Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області 9 сесії 23 скликання. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з обставин, викладених в ухвалі Фастівського міськрайонного суду Київської області
від 16 серпня 2018 року, вбачається, що державний акт серії ІІІ-КВ № 102712 на право власності на земельну ділянку площею 0,999 га, розташовану на території СТ Вишняки Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області, з цільовим призначенням - для садівництва,
був виданий позивачу ОСОБА_1 із порушенням чинного законодавства,
а тому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку є обґрунтованими.
Аргументи учасників справи
Узагальнені аргументи касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення апеляційного суду про задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є помилковим, не відповідає засадам законності й обґрунтованості. Апеляційний суд, визнаючи недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, не врахував, що вимог
про скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано державний акт, та вимог про визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 не заявляла, а відтак, не будучи власником спірної земельної ділянки, остання не довела факт порушення її прав та законних інтересів, які підлягають захисту в судовому порядку. Ухваливши оскаржуване рішення, апеляційний суд порушив права законного власника спірної земельної ділянки.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У поданому 11 вересня 2019 року відзиві ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 , яку вважає безпідставною та необґрунтованою, залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду, ухвалене, на її думку, відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно встановлених обставин, підтверджених належними доказами, - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 381/90/15-ц та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - СТ Вишняки ,
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - СТ Вишняки , про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, скасування присвоєння кадастрового номера земельній ділянці призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційним судом встановлено, що рішення апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано заяву, набрало законної сили.
За змістом заяви про перегляд рішення апеляційного суду, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є встановлення судом
під час розгляду кримінальної справи № 381/1397/18 факту неправомірності отримання ОСОБА_1 правовстановлюючого документа - державного акта на право власності на спірну земельну ділянку.
Так, Фастівський міськрайонний суд Київської області під час розгляду вказаної кримінальної справи встановив, що ОСОБА_3 станом на 15 грудня 2004 року перебувала у трудових відносинах із Фастівським районним відділом Київської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру та виконувала функції державного реєстратора.
Відповідно до статті 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962) перебуваючи на посаді реєстратора державного реєстру
земель - структурного підрозділу Центру державного земельного кадастру
(далі - ДЗК), мала доступ та вносила відомості до бази даних АС ДЗК, вела Поземельну книгу, здійснювала видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також вела книгу реєстрації. Таким чином, ОСОБА_3 належала до представників влади, оскільки була працівником державного органу, який наділений правом, у межах своєї компетенції, ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.
Згідно з пунктом 4.2. вказаного порядку державна реєстрація, в тому числі державного акта на право власності на земельну ділянку, здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Відповідно п. 4.3 вказаного порядку у книзі реєстрації реєструються, у тому числі державні акти на право власності на земельну ділянку. Вищевказаним Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель (станом на 15.12.2004 року), затверджений наказом Держкомзему України від 02.07.2003року № 174, не передбачено реєстрацію державних актів на право приватної власності на землю.
Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (станом на 15 грудня 2004 року), затвердженої наказом Держкомзему України № 43 від 04 травня
1999 року, державна реєстрація, у тому числі державних актів на право власності на земельну ділянку, здійснюється структурними підрозділами Центру ДЗК при Держкомземі України.
Також пунктом 2.14 вказаної Інструкції визначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, серед іншого, підписується відповідним державним органом земельних ресурсів. Такий підпис на державному акті на право приватної власності на землю від 15 грудня 2004 року серія ІІІ-КВ № 102712, зареєстрований за № 01:04.032:00122, відсутній.
Відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (станом на 15 грудня 2004 року), затвердженого наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 № 174, слово державний акт на право приватної власності на землю виключено.
Відповідно до протоколу 9 сесії 23 скликання Червономотовилівської сільської ради Фастівського району від 25 лютого 2000 року рішення щодо затвердження матеріалів технічної інвентаризації земельних ділянок та передачу у приватну власність приймалось за номером 11. Однак у вказаному рішенні, питання про наділення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалося.
У період з 25 лютого 2000 року до 15 грудня 2004 року невстановлена досудовим розслідуванням посадова особа Червономотовилівської сільської ради Фастівського району видала ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю від 15 грудня 2004 серія ІІІ-КВ № 102712, зареєстрований за № 01.04:032:00122 та у пункті 122 Книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб, зазначила підставою виникнення права власності на земельну ділянку рішення № 9 сесії 23 скликання Червономотовилівської сільської ради, в якому питання про наділення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалося.
15 грудня 2004 року ОСОБА_3 , виконуючи функції державного реєстратора, діючи всупереч Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (станом на 15 грудня 2004 рік), затвердженої наказом Держкомзему України
№ 43 від 04 травня 1999 року, Тимчасового порядку та рішенню № 11 9 сесії
23 скликання Червономотовилівської сільської ради, будучи службовою особою Фастівського районного відділу Київської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , через службову недбалість, яка виразилися
у неналежному виконанні своїх обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, не перевірила вказаний державний акт на відповідність вимогам вищезазначеної Інструкції, Тимчасового порядку та рішенню № 11 9 сесії 23 скликання Червономотовилівської сільської ради, хоча повинна була перевірити та мала реальну можливість це зробити, провела реєстрацію держаного акта на право приватної власності на землю серії КВ № 102712, про що зробила запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею від 15 грудня 2004 року за № 01:04:032:00122.
ОСОБА_4 , будучи службовою особою, через свою службову недбалість, що полягала в неналежному виконанні своїх обов`язків через несумлінне ставлення до них, маючи можливість перевірити, але не виконавши цього, зареєструвала офіційний документ, а саме державний акт на право приватної власності на землю площею 0,0999 га, кадастровий номер 3224987200:02:005:0144, розташовану поза межами населеного пункту
на території СТ Вишняки-МСГ Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області, на ім`я громадянина ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що вчинила запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі
від 15 грудня 2004 року за № 01:04:032:0122, який є обов`язковим для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, таким чином вчинивши протиправне вилучення зазначеної земельної ділянки із земель державної власності.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 367 КК України, яке полягало у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня
2018 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12015110310002030 у зв`язку з тим, що минув п`ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, зазначене кримінальне провадження закрито.
Ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня
2018 року набрала законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . У частині другій розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року Верховний Суд здійснює у порядку та за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого
2020 року.
Відповідно до частини другої статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова
або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами
Частиною другою вказаної статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком
або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи
від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою
для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Вказана норма чітко передбачає підстави для перегляду рішення, постанови
або ухвали суду за нововиявленими обставинами, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
При цьому необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи
(тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення
для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи.
Крім того, судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених у справі обставин, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_5 доведено наявність підстав для перегляду рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами та вказана нею нововиявлена обставина має вирішальне значення
для правильного вирішення спору, оскільки спростовує висновки апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року щодо правомірності набуття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 3224987200:02:005:0144, розташованої за межами населеного пункту на території СТ Вишняки-МСГ Червономотовилівської сільської ради Фастівського району Київської області.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що обставини у справі, яка розглядається, не змінилися під час розгляду позову, існували на день його розгляду, однак стали відомі лише внаслідок розгляду судом кримінальної справи № 381/1397/18, не оцінювалися судом, не є переоцінкою доказів, не є доказом, який не був поданий стороною своєчасно,
а тому, враховуючи норми чинного законодавства, наявні матеріали справи, апеляційний суд визнав вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_1 , такими, що підлягають задоволенню, і прийняв рішення
про задоволення цих позовних вимог.
Тобто, нововиявленою обставиною у цій справі є не ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та закриття кримінального провадження, а те, що право власності на спірну земельну ділянку набуто ОСОБА_1 неправомірно. Ця обставина є нововиявленою, про яку заявник не знала і не могла знати.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку
про наявність підстав для перегляду рішення апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2015 року за нововиявленими обставинами, оскільки вказані заявником обставини, зокрема факт неправомірності набуття земельної ділянки, встановлені судовим рішенням у кримінальній справі, у розумінні статті 423 ЦПК України є нововиявленими.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду за наслідками задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами постановлене
з дотриманням норм процесуального права й підлягає залишенню без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 141, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року залишити
без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2020 |
Оприлюднено | 06.04.2020 |
Номер документу | 88574985 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Бурлаков Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні