Постанова

від 31.03.2020 по справі 914/1101/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2020 р. Справа № 914/1101/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання: Харів М.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Львівської міської ради б/н від 09.01.2020 року (вх. № ЗАГС 01-05/127/20 від 09.01.2020),

на рішення Господарського суду Львівської області від 09 грудня 2019 року (повний текст рішення складено 24.12.2019, м. Львів, суддя Кітаєва С.Б.)

у справі № 914/1101/19

порушеній за позовом

позивача: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача-1: Приватного підприємства ТМ Тріада , м. Миколаїв,

до відповідача-2: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів,

про скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

за участю представників:

від апелянта/позивача: не прибув,

від відповідача-1: не прибув,

від відповідача-2: не прибув,

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Господарського суду Львівської області 10.06.2019 р. за вх. № 1055 надійшла позовна заява Львівської міської ради до відповідача-1: Приватного підприємства ТМ Тріада , відповідача-2: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, про скасування державної реєстрації права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада на нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (РНОНМ - 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування державної реєстрації права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (РНОНМ - 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункти 1 та 2 прохальної частини позовної заяви)(том І, а.с. 9-14).

Ухвалою місцевого суду від 18.06.2019 року у справі 914/1101/19 (том І. а.с. 81-82) позов позивача: Львівської міської ради було залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів на усунення недоліків. 21.06.2019 р. за вх. №25758/19 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (том І, а.с. 84-85), відтак, місцевий суд ухвалою від 25.06.2019 р. прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 914/1101/19, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (том І, а. с. 2-3). Цією х ухвалою місцевий суд призначив підготовче засідання на 24.07.2019 року. Вимоги до сторін з підготовки справи до розгляду висвітлені місцевим судом в резолютивній частині ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2019 за вх. № 27680/19 в документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем-2: Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 зазначає, що є неналежним відповідачем, оскільки ним не було порушено законних прав та інтересів позивача, жодні рішення, які оскаржуються Львівською міською радою /позивачем/, відповідачем-2, не приймалися, а відтак просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог пред`явлених до відповідача-2 (том І, а.с. 87-88).

Слід зазначити, що сторони в підготовче засідання суду першої інстанції, яке відбулося 24.07.2019, участі повноважних представників - не забезпечили, позивач, подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника, оскільки такий перебуває у щорічній відпустці; відповідач-1 явки повноважного представника в підготовче засідання 24.07.2019 не забезпечив, письмового відзиву на позову у встановлені судом строки не подав. Направлена на адресу відповідача-1, яка вказана у позовній заяві, а саме: п.і. 54000, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд. 4, кв.27, поштова кореспонденція суду (ухвала про відкриття провадження у справі) повернута установою зв`язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ; відповідач-2 явки повноважного представника в підготовче засідання 24.07.2019 не забезпечив.

Місцевий господарський суд, зокрема, встановив, що згідно з інформацією, отриманою на запит суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.07.2019р, місцезнаходженням юридичної особи відповідача-1 у справі № 914/1101/19 - Приватного підприємства ТМ Тріада , є адреса: п.і. 54000, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Архітектора Старова, буд.4Ж, кв.27 (том І, а.с. 40-43).

Водночас, місцевий суд встановив, що позивачем у позовній заяві (том І, а.с. 9-14) зазначено адресу місцезнаходження відповідача-1: 54000, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4/24, а також долучено докази скерування позовної заяви з додатками на вказану адресу (том І, а.с. 16, 17).

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд правомірно ухвалою від 24.07.2019 р. по даній справі зобов`язав позивача скерувати матеріали позовної заяви з усіма додатками за місцезнаходженням відповідача-1, на адресу Приватного підприємства ТМ Тріада , відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: п.і. АДРЕСА_1 район, вул.Архітектора Старова, буд.4Ж, кв.27; а також прийняв до розгляду та приєднав до матеріалів справи відзив на позовну заяву відповідача-2: Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (вх. №2780/19 від 04.07.2019) та відклав підготовче засідання на 11.09.2019, продовживши строки підготовчого провадження на тридцять днів.

Як вбачається з матеріалів даної справи, що 21.08.2019 за вх. №34794/19 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів скерування позовної заяви з додатками на адресу відповідача-1: Приватного підприємства ТМ Тріада , зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том і, а.с. 113).

З матеріалів даної справи також вбачається, що 10.09.2019р. за вх. №2449/19 позивачем: Львівською міською радою подано до місцевого суду заяву про відмову від позовних вимог до відповідача-2: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Разом з тим, Львівська міська рада залишила пред`явленими позовні вимоги лише до одного відповідача - ПП ТМ Тріада , про що зазначено у вказаному вище клопотанні (том І, а.с. 118).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, направлена на адресу відповідача-1, а саме: АДРЕСА_2 , поштова кореспонденція суду (ухвала місцевого суду від 24.07.2019) повернута установою зв`язку з відміткою працівника пошти: За закінченням встановленого строку зберігання . Надіслана на адресу відповідача-1 згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: п.і. 54000, м. Миколаїв, вул.Архітектора Старова, 4Ж/27, поштова кореспонденція (ухвала місцевого господарського суду від 11.09.2019р. по даній справі) отримана представником ПП ТМ Тріада - 19.09.2019р., під розписку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №79014 1270970 8 (том І, а.с. 132).

З матеріалів справи також вбачається, що 23.09.2019 за вх. №2553/19 позивачем подано суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі №914/1101/19 до набрання законної сили рішенням у іншій справі № 914/2350/17 (том І, а. с. 141-142), оскільки постановою від 05.08.2019 у справі № 914/2350/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2019 р. у справі № 914/2350/17, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області (том І, а.с. 143-146).

Місцевий господарський суд, розглянувши по суті клопотання позивача про зупинення провадження у справі №914/1101/19 до набрання законної сили рішенням у іншій справі № 914/2350/17, з`ясував, що копії клопотання про зупинення провадження у справі не скеровано позивачем іншим учасникам справи, що унеможливлювало висловлення іншими учасниками справи своїх заперечень, аргументів, пояснень, міркувань щодо процесуального питання у поданому позивачем клопотанні, відтак, з підстав, зазначених в ухвалі від 23.09.2019р. по справі № 914/1101/19 (том І, а.с. 151-154) місцевий суд ухвалив проводити підготовче провадження у даній справі в розумні строки та відклав підготовче засідання для надання можливості відповідачам висловити свою позицію щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2019 за вх. №43489/19 позивачем подано місцевому суду клопотання про відкликання раніше поданого клопотання про зупинення провадження у справі з проханням його не розглядати (том І, а.с. 169), яке, в наступному, було підтримано представником позивача у судовому засіданні; а 28.10.2019 р. відповідачем-2: Управлінням державної реєстрації подано клопотання електронною поштою про розгляд даної справи без участі його повноважного представника (том І, а.с. 170).

Згідно зі ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч.2 ст. 4 вказаного Закону, електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. №28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (1.5.17. Інструкції).

З надісланого на електронну адресу місцевого суду клопотання відповідача-2 не вбачалось можливості ідентифікувати підписувача, оскільки документ надісланий у вигляді файлу, який не скріплено електронним цифровим підписом. Оригінал документу в паперовій формі судом станом на дату проведення підготовчого засідання не отримано. Відтак, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що надісланий електронною поштою без електронного цифрового підпису документ (клопотання відповідача-2) не може вважатися офіційним та братися судом до уваги, в т.ч. зважаючи на клопотання представника позивача про відкликання вказаного клопотання, прийшов до правомірного висновку залишити клопотання позивача від 23.09.2019р. (вх. №2553/19 від 23.09.2019р.) без розгляду, про що постановив ухвалу від 28.10.2019 по справі № 914/1101/19 (том І, а.с. 174, 175-179).

Як вбачається з матеріалів даної справи, 29.10.2019 за вх. №44387/19 до місцевого господарського суду від відповідача-1: Приватного підприємства ТМ Тріада поступила заява про застосування строку позовної давності (том І, а.с. 186-190), а 31.10.2019 за вх. №45058/19 від відповідача-1 до суду першої інстанції поступив відзив на позов (том І, а.с. 197-202), у якому відповідач-1 зазначив, що позову не визнає, вважає його безпідставним та необгрунтованим, підтримав заяву про застосування строків позовної давності.

За наслідками розгляду справи № 914/1101/19 по суті, з урахуванням вищевказаних у даній постанові заяв та клопотань сторін процесуального характеру, місцевий господарський суд 09.12.2019 р. по даній справі, у присутності представників сторін, ухвалив рішення, яким заяву позивача від 09.10.2019 (вх. №2429/19 від 10.10.2019) задовольнив. Прийняв відмову позивача від позову у справі в частині вимог до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Провадження у справі в частині вимог до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради закрив. В позові до відповідача-1 відмовив повністю. Судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 3842,00 грн., сплачений позивачем за платіжним дорученням №279 від 17 травня 2019 року, поклав на позивача (том І, а.с. 224-225, 226-243).

При ухваленні судом першої інстанції вступної і резолютивної частини рішення у даній справі були присутніми представники позивача (Шевченко Марта Ігорівна - представник за довіреністю), відповідача-1 (адвокат Хромяк Уляна Вікторівна) та відповідача-2 (Паращич Володимир Петрович - представник за довіреністю) (том І, а. с. 222-223, 224-225, 226-243). З огляду на викладене, будь-яке покликання сторін, що рішення місцевого суду було ухвалено за відсутності його представника, апеляційним судом до уваги не приймається.

Не погоджуючись із назначеним судовим рішенням місцевого господарського суду, Львівська міська рада (позивач/апелянт) 09.01.2020 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 по справі № 914/1101/19, просить Західний апеляційний господарський суд відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме: скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада (ЄДРПОУ 21923720, вул. Архітектора Старова, 4/27, м. Миколаїв, 54000) на нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (РНОНМ - 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада (ЄДРПОУ 21923720, вул. Архітектора Старова, 4/27, м. Миколаїв, 54000) на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (РНОНМ - 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункти 1 та 2 прохальної частини апеляційної скарги)(том ІІ, а.с.2-7).

Апеляційна скарга, в основному, обгрунтована тим, що місцевим господарським судом неповно встановлено обставин, які мають значення для справи, та неправильно установлено обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, які є у справі.

На думку апелянта, підставою для задоволення позову є та обставина, що об`єкти нерухомості на вул. вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (площею 187 кв.м.) та на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (загальною площею 1228,3 кв.м.) ніколи не існували та не існують як предмети матеріального світу, покликаючись, серед іншого, як на докази у справі, на 1) акти обстеження управління комунальної власності, якими встановлено відсутність будівель на вул. Кам`янецькій, 43, 45; 2) акт обстеження земельних ділянок на вул. вул. Кам`янецькій, 43 та 45 від 19.01.2018; 3) лист ОКПЛОР БТІ та ЕО від 10.08.2017 р. № 3023; 4) лист ІДАБК у мб Львові від 14.08.2017 № 4-0006-347; 5) топографічним планом земельної ділянки на вул. Кам`янецькій, 43 та 45 в м. Львові.

Як зазначає апелянт, із незаконною реєстрацією права власності на неіснуючий об`єкт порушено права та інтереси Львівської міської ради як власника земельної ділянки, право власності якої на земельні ділянки на вул. Кам`янецькій, 43 та 45 вже припинилося в силу вимог закону (ст. 120 ЗК, ч. 1 ст. 377 ЦК України), що в свою чергу зумовило обмеження в повноваженнях з розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 р. (том ІІ, а.с. 15) справу № 914/1101/19 розподілено колегії у складі суддів: Данко Л.С. - головуючий суддя, судді Мирутенко О.Л. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14 січня 2020 р. по даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради від 09.01.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/127/20 від 09.01.2020) (том ІІ, а. с. 2).

Ухвалою ЗАГС від 31 січня 2020 р. справу № 914/1101/19 призначено до розгляду на 18.02.2020 р. (том ІІ, а. с. 18), про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, що підтверджується оригіналами повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції (том ІІ, а. с. 20, 21, 19, 18/зворот) .

З підстав зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 914/1101/19, у присутності представника апелянта/позивача та відповідпча-1, відкладено на 03.03.2020, про що сторони були належним чином повідомлені, представники позивача і відповідача-1, особисто, під розписку(том ІІ, а.с. 24), відповідач - 2 - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (том ІІ, а. с. 26/зворот, 27, 28-31).

З підстав зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 03 березня 2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 914/1101/19, повторно, у присутності представника апелянта/позивача та відповідпча-1, відкладено на 31.03.2020, про що сторони були належним чином повідомлені, представники позивача і відповідача-1, особисто, під розписку(том ІІ, а.с. 34), відповідач - 2 - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (докази - в матеріалах справи).

Апелянтом 30.03.2020 р. за вх. № 01-04/1931/20 подано клопотання про відкладення розгляду даної справи відповідно до рішення КМУ від 25.03.2020, яким продовжено загальнонаціональний карантин до 24.04.2020.

Відповідачем-1 30.03.2020 р. за вх. № 01-04/1912/20 подано клопотання про відкладення розгляду даної справи з покликанням на рішення КМУ від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 , яким введений в Україні карантин з 12.03 до 04 квітня 2020 р.

Колегія суддів, розглянувши по суті заявлені вище клопотання про відкладення розгляду даної справи, прийшла до висновку, що вони не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.02.2020 інтереси апелянта/позивача представляв представник Шевченко М.І. за довіреністю від 04.10.2019 № 2901-вих-934 (том ІІ, а.с. 9), яка в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу, надавала пояснення по суті апеляційної скарги, брали участь у дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи, заперечували проти доказів, заперечень та доводів представника відповідача-1, просила скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 по справі № 914/1101/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме: скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада (ЄДРПОУ 21923720, вул. Архітектора Старова, 4/27, м. Миколаїв, 54000) на нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (РНОНМ - 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада (ЄДРПОУ 21923720, вул. Архітектора Старова, 4/27, м. Миколаїв, 54000) на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (РНОНМ - 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.02.2020 року, інтереси відповідача-1 представляла адвокат Хромяк У.В. Представник відповідача-1 письмового відзиву на апеляційну скаргу - не подала. У судовому засіданні, представник відповідача-1 апеляційної скарги позивача - не визнала, проти апеляційної скарги - заперечила, надала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеному у відзиві на позов, що знаходиться в матеріалах справи, брала участь у дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи, заперечувала проти доводів та пояснень представника апелянта, просила рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 по справі № 914/1101/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-2 не прибув, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що посвідчується отримане 06.02.2020 року за трек-номером 790101087878 повідомлення про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2020 по справі № 914/1101/19, інтереси апелянта/позивача представляв представник Шевченко М.І. за довіреністю від 04.10.2019 № 2901-вих-934, яка в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу, надавала пояснення по суті апеляційної скарги, брали участь у дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи, заперечували проти доказів, заперечень та доводів представника відповідача-1, просила скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 по справі № 914/1101/19 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме: скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада (ЄДРПОУ 21923720, вул. Архітектора Старова, 4/27, м. Миколаїв, 54000) на нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43, в м. Львові (РНОНМ - 1080766546101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада (ЄДРПОУ 21923720, вул. Архітектора Старова, 4/27, м. Миколаїв, 54000) на нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45, в м. Львові (РНОНМ - 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2020 року, інтереси відповідача-1 представляла адвокат Хромяк У.В. Представник відповідача-1 письмового відзиву на апеляційну скаргу не подала. У судовому засіданні, надаючи пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача-1 апеляційної скарги позивача - не визнала, проти апеляційної скарги - заперечила, надала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеному у відзиві на позов, що знаходиться в матеріалах справи, брала участь у дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи, заперечувала проти доводів та пояснень представника апелянта, просила рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 по справі № 914/1101/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-2 повторно у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що посвідчується отримане 28.02.2020 року за трек-номером 7901010850315 повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судова колегія, з урахуванням наведених вище обставин, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, прийшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи.

Підстави визначені у частині 2 ст. 202 ГПК України, які слугують підставою для відкладення розгляду справи, у нашому випадку, відсутні.

Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Ухвалами господарського суду апеляційної інстанції від 31.01.2020 по даній справі (том ІІ, а.с. 18), від 18.02.2020 (том ІІ, а.с. 25-26) та від 03.03.2020 (том ІІ, а.с. 35-36) участь повноважних осіб позивача/апелянта, відповідача-1 та відповідача-2 - обов`язковою не визнавалася.

Слід зазначити, що вся поштова кореспонденція суду апеляційної інстанції скеровувалась на адресу позивача, відповідача-1 та відповідача-2, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тим більше, що представники позивача та відповідача-1 приймали участь у судових засіданнях, надавали пояснення по суті апеляційної скарги, в матеріалах даної справи є клопотання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про те, що В подальшому розглядати справу № 914/1101/19 без участі представника управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (том І, а.с. 170).

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що апелянт, відповідач-1 та відповідач-2 не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2019 у справі № 914/1101/19 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Львівська міська рада (позивач - по справі) звернулася з позовом до Приватного підприємства "ТМ Тріада (відповідач-1 - по справі), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (відповідач-2 - по справі) про скасування державної реєстрації права приватної власності за ПП "ТМ Тріада" на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 187 кв. м (житловий будинок площею 65,3 кв.м та нежитлові приміщення площею 121,7 кв.м), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1080766546101) та нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька,45, загальною площею 1228,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що об`єкти нерухомого майна розташовані на земельних ділянках комунальної власності, власниками земельних ділянок на вул. Кам`янецькій, 43 та Кам`янецькій, 45 у м. Львові є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі п.а ч.2 ст.83 Земельного кодексу України.

09.11.2016 приватний нотаріус Загвойська Н.І. здійснила державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 187 кв.м. на АДРЕСА_3 за ПП Фірма Грот . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32302515 від 09.11.2016 21:53:26, приватний нотаріус Загвойська Наталія Ігорівна, Львівський міський нотаріальний округ , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 166643969; дата, час формування -15.05.2019 13:04:17).

Підстава виникнення права власності - розпорядження № 81 від 06.03.1997, видане Галицькою районною адміністрацією, реєстраційне посвідчення б/н, видане 12.03.1997 Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, та рішення власника №16/03/07 від 16.03.2017.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Приватне підприємство Грот 20.03.2017 змінило найменування на Приватне підприємство ТМ Тріада , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

09.11.2016 приватний нотаріус Загвойська Н.І. здійснила державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 1228,3 кв.м. на АДРЕСА_3 за ПП Фірма Грот . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32295358 від 09.11.2016 15:32:54, приватний нотаріус Загвойська Наталія Ігорівна, Львівський міський нотаріальний округ , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 166644596; дата, час формування -15.05.2019 13:07:16).

Підстава виникнення права власності - розпорядження № 41 від 02.02.1999, видане Галицькою районною адміністрацією, реєстраційне посвідчення №127, видане 23.04.1999 Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, рішення власника, серія та номер 16/03/07 виданий 16.03.2017, видавник: Приватне підприємство Фірма ГРОТ .

Апелянт/позивач стверджує, що державна реєстрація права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна, була незаконно здійснена у листопаді 2016 року за ПП "Фірма "Грот" на підставі неіснуючих розпоряджень Галицької районної адміністрації № 81 від 06.03.1997 та №41 від 02.02.1999.

Так, розпорядження № 81 від 06.03.1997 за архівними даними Галицької районної адміністрації відсутнє (під номером 81 зареєстроване розпорядження від 28.01.1997 Про дозвіл на продаж-обмін квартири від імені неповнолітніх дітей , а 06.031997 р зареєстровані розпорядження під іншими номерами, а саме: №244 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 з гаражного питання , №245 Про розмір посадового окладу голові Галицької адміністрації , №246 Про встановлення надбавок до посадових окладів працівникам Галицької районної адміністрації , №247 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 , №248 Про розгляд заяви ОСОБА_3 , проте жодне з цих розпоряджень, стверджує позивач, не стосується об`єкту нерухомого майна на

АДРЕСА_3 зв`язку із зазначеними обставинами, апелянт/позивач стверджує, що розпорядження Галицької районної адміністрації №81 від 06.03.1997, яке зазначене в Державних реєстрах.... як підстава виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3 за відповідачем 1 - не існує.

У подальшому, зазначає апелянт/позивач у позові, ПП Фірма Грот на підставі договору купівлі-продажу №886 від 17.11.2016, видавник Загвойська Н.І., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу, відчужила вказані приміщення ПП К.Р.О.К.-7 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:32446081 від 19.11.2016 18:43:18, приватний нотаріус Загвойська Наталія Ігорівна, Львівський міський нотаріальний округ.

Апелянт/позивач покликається на те, що реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 187 кв.м. по АДРЕСА_3 проведена на підставі неіснуючого документа - розпорядження Галицької районної адміністрації №81 від 06.03.1997, яке (розпорядження) адміністрація ніколи не приймала; ПП Фірма Грот набуло право власності на об`єкт на підставі неіснуючих документів, а відтак, не стало належним власником будівлі по АДРЕСА_3 і не мало повноважень ним розпоряджатись.

В обгрунтування заявленій у позовній заяві вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності приватного підприємства ТМ Тріада на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 1228,3 кв.м., апелянт/позивач покликається на те, що під номером 41 зареєстроване розпорядження від 26.01.1999 Про зниження шлюбного віку неповнолітній ОСОБА_4 , а 02.02.1999 зареєстровані розпорядження під іншими номерами, а саме: № 68 Про передачу функцій утримання, обслуговування та ремонту житлового фонду ЖЕК-107 ТзОВ НовоЛьвів , № 69 Про дозвіл на продаж квартири від імені неповнолітнього ОСОБА_5 , №70 Про дозвіл на продаж квартири від імені неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , №71 Про дозвіл на продаж квартири від імені неповнолітньої ОСОБА_8 . , № 73 Про дозвіл на виділення ідеальних часток в квартирі по АДРЕСА_4 імені неповнолітнього ОСОБА_9 , №75 Про дозвіл на зміну прізвища неповнолітніх , проте жодне з цих розпоряджень, стверджує апелянт/позивач, не стосується об`єкту нерухомого майна на АДРЕСА_3 .

Розпорядження Галицької районної адміністрації №41 від 02.02.1999, яке зазначене в Державних реєстрах.... як підстава виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_3 за відповідачем 1, - не існує.

У подальшому, зазначає позивач у позові, ПП Фірма Грот на підставі дговору купівлі-продажу №887 від 17.11.2016, видавник Загвойська Н.І., приватний нотаріус Львівчського міського нотаріального округу, відчужує вказане приміщення ПП К.Р.О.К.-7 . Підстава внесення запису:рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:32446332 від 19.11.2016 19:48:55, приватний ноаріус Загвойська Наталія Ігорівна, Львівський міський нотаріальний округ.

За твердженнями апелянта/позивача об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_3 не існують в натурі, є об`єктами-привидами .

В обгрунтування відсутності об`єктів на АДРЕСА_3 апелянт/позивач посилається на наступні документи: акти обстеження управління комунальної власності від 28.07.2017 згідно з якими встановлено відсутність будівель на АДРЕСА_3; на акт обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_3 від 19.01.2018, яке проведене комісією за участю представників Держгеокадастру у м. Львові, якою встановлено відсутність на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна та розташування на земельних ділянках високовольтних мереж і розміщення її в межах охоронної зони ЛЕП; на лист ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 10.08.2017 №3023 відповідно до якого інвентаризація будівель (споруд) за адресою: м. Львів, АДРЕСА_3 станом на 07.08.2017 в БТІ не проводилась: на лист ІДАБК у м.Львові від 14.08.2017 №4-0006-347 згідно з яким, відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих так будівельних робіт, зареєстровані дозвільні документи за адресою АДРЕСА_3 відсутні; на топографічний план земельної ділянки на вул.Кам`янецька,43 та 45, з якого вбачається, що об`єкти нерухомого майна на земельних ділянках відсутні.

Апелянт/позивач стверджує, що за наведених вище обставин, внаслідок спірних державних реєстрацій права власності, порушено права та майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Львова, яка внаслідок спірних дій не може розпоряджатися своєю земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2018 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019) у справі №914/2441/17 задоволено позов Львівської міської ради до ПП К.Р.О.К-7 : скасовано реєстрацію права власності за ПП К.Р.О.К-7 , приватного нотаріуса Загвойської Н.І. та скасовано державну реєстрацію права власності ПП К.Р.О.К.-7 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1080362346101), а рішенням Господарського суду Львівської області від 22.01.2019 у справі №914/2350/17 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.05.2019) задоволено позов Львівської міської ради до ПП К.Р.О.К.-7 : скасовано реєстрацію права власності за ПП К.Р.О.К-7 на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Кам`янецька, 43 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1080766546101; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на вул. Кам`янецькій, 43 у м.Львові від 17.11.2016, зареєстрований в реєстрі за №886, укладений між ПП Фірма Грот та ПП К.Р.0.К.-7 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої ст.37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За доводами апелянта/позивача, оскільки після скасування державної реєстрації права власності ПП К.Р.О.К-7 на об`єкти нерухомого майна на вул.Кам`янецькій, 43 та 45 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно автоматично відновлюється попередня реєстрація права власності за ПП ТМ Тріада (до перейменування - ПП Фірма Грот ), однак, судовими рішеннями у справах №914/2441/17 та № 914/2350/17 встановлено, що реєстрація права власності за ПП Фірма Грот проведена з порушенням ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ; що продавець не став належним власником майна і не мав права його відчужувати; що реєстрація права власності на неіснуючі об`єкти нерухомого майна порушує права Львівської міської ради, тому для відновлення прав Львівської міської ради підлягають скасуванню рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Загвойської Н.І. про реєстрацію права власності ПП ТМ Тріада (ЄДРПОУ 21923720) на об`єкти нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 187 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 43 (РНОНМ -1080766546101); нежитлове приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. на вул. Кам`янецькій, 45 (РНОНМ- 1080362346101).

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач: Львівська міська рада у позові (том І, а.с. 9-14) просить суд: скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ПП "ТМ Тріада" на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 187 кв. м що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кам`янецька, 43 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1080766546101) та на нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Кам`янецька, 45, загальною площею 1228,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1080362346101) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом, Відповідач-1, Приватне підприємство ТМ Тріада вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з огляду на таке.

У позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

У позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи на земельні ділянки по АДРЕСА_3 у м. Львові.

Позивачем не доведено факт порушення прав чи інтересів позивача в результаті державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем 1, а відтак і права на звернення до суду.

Як стверджував представник відповідача-1 у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, зазначив про це у відзиві на позовну заяву, що Земельні ділянки взагалі не є предметом спору, та позиція Львівської міської ради на предмет того, що лише у майбутньому такі інтереси будуть порушуватись, не можуть вважатись доказом порушення її інтересів на момент звернення з даним позовом до суду. Відсутність факту порушення права особи на момент звернення з позовом до суду є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №911/1330/17) .

Зазначаючи, що умовою скасування державної реєстрації в суді є те, що державною реєстрацією на нежитлові приміщення, розташовані по вул. Кам`янецькій, 43 та 45 у м. Львові порушуються права позивача як власника земельної ділянки, апелянт/позивач, однак, не наводить та не обґрунтовує у якому саме матеріально-фізичному вигляді та які саме права позивача на час розгляду справи є порушені відповідачем-1, та в якій саме частині.

З вимогою про скасування державної реєстрації права приватної власності ПП ТМ Тріада відповідач-1 не погоджується та вважає її безпідставною, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Стверджує, що 06.03.1997 Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було видане розпорядження № 81 про передачу приватному підприємству Фірма Грот спірного нежитлового приміщення загальною площею 187 кв.м. по АДРЕСА_3 та реєстраційного посвідчення виданого 12.03.1997 Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації. Відтак, відповідач зареєстрував своє право власності 09.11.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що зроблено запис приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І.

Також, 02.02.1999 Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було видане розпорядження № 41 про передачу приватному підприємству Фірма Грот спірного нежитлового приміщення загальною площею 1228,3 кв.м. по АДРЕСА_3 та реєстраційного посвідчення виданого 24.04.1999 за №127 Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації.

На підставі вказаних документів, первинний власник, ПП Фірма Грот (код ЄДРПОУ 21923720), набув право власності на спірні приміщення та зареєстрував своє право власності 09.11.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що зроблено запис приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І.

Місцевим господарським судом встановлено, що зазначена вище обставина не заперечується і самим позивачем, а також підтверджується відомостями в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де міститься номер запису про право власності.

Натомість, апелянтом/позивачем суду не подано доказів встановлення порушення процедури внесення записів до Державного реєстру речових прав та наявність юридичних фактів за рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Загвойської Н.І., зокрема, щодо реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна: 1080362346101; номер запису: 173 59996 від 09.11.2016 щодо майна розташованого по вул. Кам`янецькій, 45 у місті Львові та щодо реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна: 1080766546101, номер запису про право власності 17367051 щодо майна розташованого по вул.Кам`янецькій, 43 у м. Львові.

Як зазначив у мотивувальній частині місцевий господарський суд, позивачем не представлено жодних належних доказів на підтвердження обставин скасування, визнання недійсним розпоряджень від 06.03.1997 № 81 та від 02.02.1999 № 41 та реєстраційних посвідчень б/н від 12.03.1997 та №127 від 23.04.1999.

В матеріалах справи такі докази відсутні.

Висловлювання апелянта/позивача у доводах позовної заяви про те, що вказані документи були підробленими, відповідач-1 вважає безпідставними та необгрунтованими, оскільки підробка офіційного документа є кримінальним правопорушенням та кваліфікується за ст.358 Кримінального кодексу України. Проте, на даний час такий вирок, що набув законної сили - відсутній, що вказує на юридичну силу зазначених документів, а тому необхідність взяття до уваги судом інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За твердженням відповідача-1, докази того, що такі правові документи, на підставі яких здійснювалася державна реєстрація на нерухоме майно за ПП Фірма Грот (на даний час ПП ТМ Тріада ) не приймалися чи такі документи було визнано недійсними у встановленому законом порядку, а також порушення процедури внесення запису уповноваженою особою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також не надано до справи, а сам по собі факт неможливості Галицької районної адміністрації віднайти такі розпорядження не може вважатись, як вважає відповідач-1, доказом їх невидачі, а тому вважає відомості, які відображені у Державному реєстрі є офіційними та юридично вірогідними, та повинні судом братись до уваги.

Відповідач-1 також стверджує про те, що позивачем не наведено жодних обгрунтувань щодо позовної вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Загвойської Н.І. від 09.11.2016 про державну реєстрацію права приватної власності ПП Фірма Грот , зокрема відповідно до пунктів 1,9 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державною фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав. А також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Стаття 18 вказаного Закону встановлює процедуру державної реєстрації прав. Пункти 5 та 6 частини 1 цієї статті унормовують, що державна реєстрація проводиться на підставі рішення про державну реєстрацію прав (пункт 5), після чого відкривається розділ в Державному реєстрі прав та/або вносяться до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, про об`єкти та суб`єктів цих прав (пункт 6).

Отже, запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і є тим підтвердженням факту набуття, зміни чи припинення речових прав. Саме із запису речових прав у реєстрі, тобто власне державної реєстрації, і виникає за загальним правилом відповідне речове право, а не з рішення про державну реєстрацію, стверджує відповідач-1.

Проте, апелянтом/позивачем не вказано жодної правової підстави, жодної норми права, яка б вказувала на можливість в даному випадку скасування оскаржуваного рішення приватного нотаріуса Загвойської Н.І. від 09.11.2016 про державну реєстрацію права приватної власності ПП Фірма Грот на спірний об`єкт.

Як зазначено судом першої інстанції, позивачем також не представлено доказів щодо неправомірності дій приватного нотаріуса Загвойської Н.Г., в даному випадку, - як державного реєстратора щодо прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію та державної реєстрації речового права за ПП Фірма Грот загалом.

Разом з тим, жодних позовних вимог до приватного нотаріуса Загвойської Н.Г., як державного реєстратора нерухомого майна не пред`явлено. Якщо б підставою скасування рішення про державну реєстрацію права власності були неправомірні дії державного реєстратора (приватного нотаріуса Загвойської Н.Г.), то саме цей державний реєстратор мав би бути належним відповідачем за цією вимогою, вважає відповідач-1.

Відповідач-1 також звернувся з Заявою про застосування строку позовної давності. Вважає, що позивач звернувся із позовом до суду із пропущенням встановленого трирічного строку позовної давності.

Керуючись правами, наданими п. 1 ч. 2 статті 46 ГПК України, позивач подав заяву про відмову від позовних вимог, заявлених до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом, відповідач-2 у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог щодо нього відмовити. При цьому, відповідач-2 посилається на те, що він не порушував прав та охоронюваних законом інтересів позивача, рішень, які оскаржуються позивачем не приймав. Відповідач-2 зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 5 ст. З Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-2: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради вважає, що воно є неналежним відповідачем у даній справі.

Покликається на судову практику Верховного Суду у справах про скасування державної реєстрації права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 12.12.2018 у справі №372/41/16-ц, від 13.03.2019 у справі №202/30/17), у яких зазначено, що належним відповідачем у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності нотаріуса, прийнятих або вчинених ним під час реалізації функцій державного реєстратора, якщо позовні вимоги спрямовані на захист заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства приватного (майнового) права є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності.

Колегія суддів надавши правову оцінку всім матеріалам справи, оцінивши їх в сукупності, при прийнятті рішення виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач:Львівська міська рада, оспорює первинну державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за відповідачем 1, мотивуючи тим, що порушені його (позивача) інтереси, як власника земельних ділянок, а також тим, що відсутні розпорядження №41 від 02.02.1999 та №81 від 06.03.1997 та реєстраційні посвідчення №127 від 23.04.1999 та б/н від 12.03.1997, які вказані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, як підстава виникнення права власності на нерухоме майно за відповідачем-1 (ПП ТМ Тріада ),

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції) передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №911/1330/17).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені у правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині таку міру правового захисту на національному рівні, що дозволило б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Отже, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Виходячи із вищенаведеного слід дійти висновку, що з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. При цьому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Колегією суддів встановлено, що звертаючись із позовом у цій справі, позивач/апелянт стверджує, що за ПП "ТМ Тріада" (за відповідачем-1) зареєстровано право власності на нерухоме майно, якого фактично не існує, у зв`язку із чим, така реєстрація порушує права позивача як власника земельних ділянок.

Проте слід зазначити, що позивач/апелянт не вказує та не доводить в т.ч. в апеляційній скарзі у встановленому порядку, яким чином реєстрація права власності за ПП "ТМ Тріада на об`єкти нерухомого майна - нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 187 кв.м. за адресою вул. Кам`янецька, 43 у м. Львові (додаткові відомості: будинок та нежитлові приміщення які складаються з житлового будинку площею 65,3 кв.м., та нежитлового приміщення площею 121,7 кв.м.) та на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 1228,3 кв.м. за адресою вул. Кам`янецька, 45 у м. Львові, - порушує права позивача/апелянта, як власника земельних ділянок, згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України, на яких ці об`єкти розміщені, як не вказує та не підтверджує належними та допустимими доказами, які саме конкретно права позивача, як власника земельних ділянок, є фактично порушеними відповідачем-1, та в якій саме частині на момент звернення позивача з позовом до суду, в т.ч. з апеляційною скаргою.

Окрім того, предметом спору у цій справі є вимоги Львівської міської ради про скасування реєстрації права власності за відповідачем-1 на об`єкти нерухомого майна за адресами м. Львів, вул. Кам`янецька, 43 та 45, земельні ділянки взагалі не є предметом спору.

З огляду на вищезазначене, є надуманим покликання апелянта в апеляційній скарзі на те, що У звязку з тим, що об`єкти нерухомого майна на вул. Кам`янецькій, 43 та 45, відсутні, то Львівська міська рада не повинна доводити своє право власності на об`єкти-привиди , так як це не узгоджується з підставами заявлених позовних вимог .

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів даної справи, апелянт/позивач (Львівська міська рада) не обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього будь-яких прав щодо нерухомого майна, розміщеного на земельних ділянках по вул. Кам`янецькій, 43 та 45 у м. Львові, права на які (тобто, на земельні ділянки) Львівська міська рада ймовірно планує оформити у майбутньому. Позивач не обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що є дійсним власником об`єктів нерухомого майна, які зареєстровані за відповідачем-1, і, що об`єкти нерухомого майна вибули з володіння позивача поза його волею неправомірно, зокрема на підставі розпоряджень Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 81 від 06.03.1997 та № 41 від 02.02.1999, а відтак, що є правові підстави до його витребування із володіння відповідача-1.

Як встановлено судом в ході розгляду даної справи, що не заперечив апелянт/позивач, у позивача (апелянта) відсутні будь-які правовстановлюючі документи на зареєстрований об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 187 кв.м. за адресою вул. Кам`янецька, 43 у м. Львові (додаткові відомості: будинок та нежитлові приміщення які складаються з житлового будинку площею 65,3 кв.м., та нежитлового приміщення площею 121,7 кв.м.) та на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 1228,3 кв.м. за адресою вул.Кам`янецька, 45 у м. Львові.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлені позивачем вимоги фактично обґрунтовуються припущеннями про ймовірне виникнення між сторонами спору у майбутньому, а не грунтуються на фактах існування порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача станом на момент звернення з позовом до суду.

Однак, відсутність факту порушення права особи (позивача у даному випадку) на момент звернення з позовом до суду є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту при зверненні з позовом до суду.

Слід також зазначити, що виходячи зі змісту позовних вимог, зокрема, тверджень апелянта/позивача про те, що за відповідачем-1 зареєстровано право власності на нерухоме майно, якого фактично не існує, що правовстановлюючих документів (розпоряджень Галицькою районною адміністрацією та реєстраційних посвідчень ОКП JIOP БТІ та ЕО на підставі яких проведена державна реєстрація права власності за ПП ТМ Тріада ) уповноважені органи не приймали, тощо колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що фактично оспорюється набуття та оформлення права на вказані вище об`єкти нерухомого майна, а не речові права на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок; винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Місцевий господарський суд протягом всього часу розгляду даної справи не отримав від позивача правовстановлюючих документів, які могли б підтвердити правомочності позивача (Львівської міської ради) щодо земельних ділянок за адресами вул. Кам`янецька,43 та 45 у м. Львові, про що зазначено в мотивувальній частині судового рішення, зокрема, що суду не надано і на наявність у нього таких документів позивач не посилається.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що документи, на які посилається апелянт/позивач у позові та в апеляційній скарзі, стосуються нерухомого майна, до якого позивач не має жодного відношення, однак, зазначені документи не є документами, що посвідчують право на земельну ділянку.

В апеляційній скарзі апелянт/позивач в цій частині доводів зазначає, що Відповідно до ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності .

Записи про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості за ПП ТМ Тріада , яку просить скасувати позивач, здійснені на підставі розпоряджень Галицької районної адміністрації № 81 від 06.03.1997 та № 41 від 02.02.1999, реєстраційних посвідчень б/н від 12.03.1997 та №127 від 23.04.1999 виданих Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, рішення власника, серія та номер. 16/03/07, виданого 16.03.2017, а також на підставі рішень державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Загвойської Наталії Ігорівни: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32302515 від 09.11.2016 21:53:26 та індексний номер: 32295358 від 09.11.2016 15:32:54, що вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №№ 166643969 та 166644596, які позивачем долучені до позову.

Місцевий господарський суд правомірно звернув увагу на те, що позивачем вимога про скасування документів на підставі яких виникло право власності на об`єкти нерухомості у відповідача-1, чи документів на підставі яких до Реєстрів внесені відповідні записи приватним нотаріусом, не ставиться.

З огляду на зазначене, до предмету доказування в даній справі не входить встановлення факту видачі чи не видачі зазначених вище розпоряджень Галицької районної державної адміністрації Львівської міської ради та їх належність чи не належність до передбачених ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

До того ж, факту порушення (прийняттям таких розпоряджень та реєстрацією права власності за відповідачем-1 на об`єкти нерухомості), прав позивач/апелянта, як власника земельних ділянок, не обгрунтовано та не підтверджено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Перевіривши доводи позивача/апелянта, якими обгрунтовано його апеляційні та, відповідно, і позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необґрунтованість позову до відповідача-1, а відтак, про відмову в цій частині позову, скільки позивачем не доведено, а судом не встановлено факт існування порушеного права позивача чи його законного інтересу (як і існування спору між сторонами), що, відповідно, не зумовлює потреби у їх відновленні у заявлений позивачем спосіб.

Є правомірним висновок місцевого суду про те, що у зв`язку з відмовою в позові з наведених у судовому рішенні підстав, відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності, які були заявлені відповідачем-1 в процесі розгляду даної справи.

Що стосується спору між позивачем та відповідачем-2 у справі, то, як вбачається з матеріалів справи, позивачем/апелянтом у підготовчому провадженні було подано заяву про відмову від позовних вимог до відповідача-2.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом встановлювалися повноваження представника Львівської міської ради М.Шевченко по факту подання заяви на відмову від позовних вимог підтверджуються наявною у матеріалах справи Довіреністю від 04.10.2019 р. № 2901-ВИХ-83 (том І, а.с . 165). Наслідки відмови від частини позовних вимог роз`яснено представнику позивача у підготовчому провадженні. Враховуючи, що відповідачем-2 не здійснювалась оспорена позивачем державна реєстрація права власності за відповідачем-1 на об`єкт нерухомого майна, суд дійшов правомірного висновку, що дії представника позивача щодо відмови від позовних вимог до відповідача-2 не суперечать закону, інтересам особи, яку він представляє, не порушують права чи інтереси інших осіб. За наведених обставин, відмова позивача від позовних вимог до відповідача-2 на законних підставах прийнята місцевим господарським судом відповідно до приписів статті 191 ГПК України, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 статті 231 ГК України.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи все вищевказане в сукупності, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 09 грудня 2019 року у справі № 914/1101/19 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 07.04.2020 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук