Ухвала

від 12.04.2020 по справі 902/259/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/259/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Малого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М»

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі колегії суддів: Матвійчука В.В., Тварковського А.А., Яремчука Ю.О.

від 19.11.2019

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю., Демидюк О.О., Савченко Г.І.

від 18.02.2020

за позовом Малого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М»

до Військової частини НОМЕР_1

про стягнення 62286,82 грн

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Фірма «Альфа-М» звернулося 16.03.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 902/259/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24.03.2020 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Малого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М» колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності з 08.02.2020, внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі, у Господарському процесуальному кодексі України.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діє з 08.02.2020) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діє з 08.02.2020) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діє з 08.02.2020) для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діє з 08.02.2020) зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 902/259/18 є стягнення 62 286,82 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210200,00 грн - станом на 2020 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

У касаційній скарзі заявник зазначив, що хоч справа і є малозначною, але має бути переглянута в касаційному порядку відповідно до пунктів «а», «б», «в» пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час обставин, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких суд міг би визнати справу № 902/259/18 такою, судові рішення у якій може бути переглянуто у касаційному порядку, у касаційній скарзі не наведено. Виключно посилання скаржника на зазначені вище пункти не може бути підставою для здійснення касаційного перегляду справи.

Передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом касаційної інстанції виключають можливість встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, у той час як доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи», тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

З огляду на викладене, враховуючи, що скаржником не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діє з 08.02.2020), рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у справі № 902/259/18 не підлягають касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Малого приватного підприємства «Фірма «Альфа-М» на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.11.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі № 902/259/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. Баранець

СуддіІ. Кондратова

В. Студенець