Рішення

від 10.04.2020 по справі 670/1087/18

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/1087/18

Провадження № 2/670/5/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Волкової О.М.

з участю секретаря Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО про визнання договору оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО про визнання договору оренди недійсним, у якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати договір оренди земельної ділянки від 07.12.2015, укладений між ОСОБА_1 та ПП СВ ВІД-АГРО , недійсним та скасувати його державну реєстрацію, а також стягнути з ПП СВ ВІД-АГРО компенсацію за період фактичного користування земельною ділянкою у розмірі 2724,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,8500 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 965124, виданого 30.07.2009 року на підставі рішення сесії Нетечинецької сільської ради № 5 від 29.05.2009, кадастровий номер 6820685000:03:003:0002.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 150054074 від 18.12.2018 року, позивач дізналась, що 14.12.2015 року на підставі договору оренди землі від 07.12.2015 року, укладеного між нею та відповідачем було зареєстровано інше речове право (право оренди земельної ділянки) за № 12591294, згідно з яким відповідач отримав зазначену земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції у строкове платне користування строком на 15 років.

Позивач зазначений договір не підписувала, з умовами щодо об`єкта оренди, строку його дії, розміру орендної плати, порядку її виплати та іншими істотними умовами, зазначеними в тексті договору не ознайомлювалась, тому вважає його незаконним, і таким що порушує її майнові права, зокрема обмежує право вільного володіння, користування та розпорядження власним майном.

Крім того вказувала, що згідно з умовами договору оренди (п. 8) орендна плата вноситься орендарем у натуральній/грошовій формі та розмірі 681,15 гривень на рік, що становить 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому просить стягнути з відповідача компенсацію за період фактичного користування земельною ділянкою за 4 роки, починаючи з 07.12.2015 по 07.12.2019 року у розмірі 2724,60 грн.

Ухвалою судді від 02.01.2019 року у справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року у підготовчому судовому засіданні за клопотанням представника позивача Грицишин О.П. у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження на час призначення експертизи зупинено.

Ухвалою суду від 25.03.2019 року провадження у справі поновлено за клопотанням представника позивача Грицишин О.П. у зв`язку з необхідністю витребування оригіналу оспорюваного договору оренди.

Ухвалою суду від 12.04.2019 року клопотання представника позивача Грицишин О.П. про витребування оригіналу договору оренди задоволено, витребувано із відділу з питань державної реєстрації Віньковецької районної державної адміністрації оригінал договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6820685000:03:003:0002, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО 07.12.2015 року.

Ухвалою суду від 19.04.2019 року провадження в справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою суду від 21.05.2019 року поновлено провадження у справі у зв`язку із клопотанням експерта про надання достовірних вільних зразків почерку позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.06.2019 року провадження у справі на час проведення судово-почеркознавчої експертизи зупинено.

Ухвалою суду від 22.10. 2019 року підготовче провадження поновлено.

25.11.2019 року, 29.11.2019 року та 06.12.2019 року до суду надійшли заяви позивача ОСОБА_1 про уточнення (збільшення) позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Грицишин О.П. позовні вимоги підтримали повністю, просили задовольнити.

Представник Грицишин О.П. у судовому засіданні наголошувала на тому, що договір є незаконним і порушує права ОСОБА_1 , оскільки договору вона не підписувала, у неї відсутній його примірник, з умовами договору вона не ознайомлена, орендну плату за фактичне використання земельної ділянки відповідач їй не сплачував. Тому з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.12.2015 року, скасувати державну реєстрацію цього договору, та стягнути з ПП СВ ВІД-АГРО на користь ОСОБА_1 2724,60 грн за період фактичного користування земельною ділянкою протягом чотирьох років, а також стягнути судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що кілька років тому ОСОБА_3 заїжджав до неї додому в с. Нетечинці по питанню оренди земельної ділянки, на що вона відповіла, що цим питанням займається її чоловік ОСОБА_4 . Оспорюваного договору вона не бачила, не підписувала, доручень на його укладення та документів нікому не надавала, хоча знала, що її земельна ділянка кимось обробляється. Орендної плати вона не отримувала, а на пропозицію ОСОБА_5 брати цукор відмовлялась.

Представник відповідача, директор ПП СВ ВІД-АГРО ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

В заперечення пояснив, що в 2015 році до нього звернувся чоловік позивача - ОСОБА_4 і попросив взяти в оренду їхні земельні ділянки. Через деякий час ОСОБА_3 заїхав додому до ОСОБА_1 , та позивачка передала йому копію паспорта, ідентифікаційного коду, а в подальшому складанням та оформленням договорів за дорученням ОСОБА_3 займалась ОСОБА_7 . Потім договір у трьох примірниках він передав для підпису ОСОБА_1 , а згодом вона повернула документи уже із підписами, але коли саме вона підписувала, ОСОБА_3 не бачив.

Представник відповідача Теліцин А.М. проти задоволення позову заперечував, та надав суду письмові пояснення.

Зазначив, що станом на 2015 рік позивач знала відповідача по справі, а також те, що останній заключає договори оренди з її односельцями. ОСОБА_1 не спростовує того, що могла давати копії документів відповідачу, на підставі яких укладається договір оренди земельної ділянки, не заперечує, що знала, хто обробляє її земельну ділянку. Тому слід прийняти до уваги докази, які свідчать про фактичне прийняття та виконання умов договору з боку позивача, а саме передача земельної ділянки в користування відповідачу та отримання ним орендної плати, що підтверджується показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також іншими письмовими доказами. Щодо стягнення з відповідача компенсації за період фактичного користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати, установленої в договорі, представник звертав увагу суду на те, що позивач відмовлявся фактично прийняти таку орендну плату за 2019 рік. Інших належних та допустимих доказів відсутності волевиявлення позивача та не підписання нею оспорюваного договору матеріали справи не містять, а висновок судово-почеркознавчої експертизи не може бути взятий судом до уваги, бо в ньому міститься лише припущення про виконання підпису в договорі оренди не ОСОБА_1 , а іншою особою.

У судове засідання 01.04.2020 року учасники справи, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, не з`явились.

Представник позивача Грицишин О.П. та представник відповідача Теліцин А.М. надали суду письмові заяви, у яких просили судове засідання проводити за їхньої відсутності.

Тому з огляду на положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу 01.04.2020 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши сторони, їхніх представників, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 965124, виданого 30.07.2009 року, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2018 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 6820685000:03:003:0002 площею 0,8500 га для ведення особистого селянського господарства на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 07.12.2015 року, укладеного між ПП СВ ВІД-АГРО як орендарем та ОСОБА_1 як орендодавцем, укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8500 га (рілля), кадастровий номер 6820685000:03:003:0002, строком на 15 років . Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 13623 грн.

14.12.2015 року даний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано реєстраційною службою Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області, номер запису про інше речове право 12591294.

Як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (частина перша статті 4 Закону).

Положеннями частини першої статті 16 Закону передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У ч. 3 ст. 203 ЦК України зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За положеннями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 218 ЦК України, заперечення однією стороною факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1626/1627/19-26 від 18.10.2019 року, підпис від імені ОСОБА_1 в Договорі оренди земельної ділянки від 07.12.2015 року, сторонами якої є ОСОБА_1 та Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО , об`єктом оренди у якій є земельна ділянка з кадастровим номером 6820685000:03:003:0002 виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів та ймовірно виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім того допитана судом в режимі відеоконференцзв`язку старший судовий експерт Хмельницького відділення КНДІСЕ ОСОБА_12 повністю підтримала свій висновок, та пояснила, що за сукупністю ознак досліджуваного підпису вона як експерт дійшла висновку, що підпис в договорі оренди земельної ділянки виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Однак з огляду на просту будову об`єкта дослідження та обмежену графічну інформацію, а саме підпису від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_12 зазначила у своєму висновку, що даний підпис ймовірно виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Отже, висновок судово-почеркознавчої експертизи є допустимим та достовірним доказом на підтвердження факту непідписання позивачем оспорюваного договору та в сукупності з поясненнями позивача про те, що договір вона не підписувала, не реєструвала, примірника договору не отримувала, з його умовами ознайомлена не була, а також на підставі свідчень ОСОБА_7 , яка підтвердила, що дійсно в реєстраційній службі спірний договір реєструвала особисто вона за дорученням ОСОБА_3 , а не позивач, суд доходить висновку, що відсутнє й волевиявлення ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору оренди між нею та ПП СВ ВІД-АГРО від 07.12.2015 року, у зв`язку з чим ця угода є недійсною.

Водночас в силу ч. 3 ст. 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, то суд зазначає таке.

Фактично земельну ділянку було передано орендодавцем орендарю 07.12.2015 року на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

Директор ПП СВ ВІД-АГРО ОСОБА_3 у суді даючи пояснення та за його згодою будучи допитаним як свідок не заперечував факт користування належною позивачу земельною ділянкою та стверджував, що орендну плату за 2016, 2017, 2018 роки замість позивачки отримував її чоловік ОСОБА_4 , але не грішми, а в натуральному виразі - цукор та мінеральні добрива, навіть на більшу суму, ніж зазначено у договорі.

При цьому на підтвердження своїх пояснень ОСОБА_3 надав для дослідження суду відомості за 2016-2017 роки на виплату грошей за пай, у яких зазначено, що за 2016 рік позивач (записана у відомості як ОСОБА_15 ) отримала 548,32грн, за 2017 рік - 3700 грн, за 2018 рік - 548,32 грн, та не заперечував, що за 2019 рік ОСОБА_1 орендну плату не отримувала.

Згідно з показаннями ОСОБА_5 , вона є орендодавцем ПП СВ ВІД-АГРО , та за усним дорученням директора підприємства ОСОБА_3 веде облік пайовиків у с. Нетечинці та розрахунки по орендні платі. Вказувала, що хоча у відомостях зазначаються гроші, однак фактично на вказану суму пайовикам видається в рахунок орендної плати 9 центнерів зерна та по мішку цукру. У 2019 році позивач від отримання орендної плати відмовилась, а в 2016, 2017 та 2018 роках цукор замість позивача получав її чоловік ОСОБА_4 . Зерна і гроші він не брав.

Водночас позивач ОСОБА_1 факт отримання орендної плати за 2016 -2018 роки як грішми, так і в натуральному виразі особисто нею та її чоловіком ОСОБА_4 замість неї категорично заперечувала.

Положеннями статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладання договорів оренди) визначено, що однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладання договорів оренди) було передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктами 8-11 договору оренди земельної ділянки, орендна плата вноситься орендарем у натуральній/грошовій формі та розмірі: 681,15 грн, що становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та становить в натуральному виразі не менше 900 кг зерна. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати допускається.

Суд вважає, що в судовому засіданні доводи позивача щодо неотримання ним орендної плати жодними доказами відповідачем не спростовані, тому з урахуванням зазначеного розміру орендної плати у договорі оренди земельної ділянки з відповідача на користь позивача належить стягнути за період з 07.12.2015 року по 07.12.2019 року 2724,60 грн (681,15х4).

При цьому, на думку суду, показання свідка ОСОБА_5 не є належними, достовірними та достатніми доказами, які б дали змогу суду дійти висновку про отримання позивачем орендної плати за спірний період у натуральному виразі, а інших належних доказів на підтвердження своїх заперечень та спростування доводів позивача відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката суду надано договір про надання правової допомоги від 03.12.2018 року, укладеного між адвокатом Грицишин О.П. та позивачем ОСОБА_1 , згідно з якою остання уповноважила Грицишин О.П. бути її представником у суді; акт про прийняття - передачі наданих послуг на загальну суму 5000 гривень та розрахунок витрат за надання правової допомоги від 15.11.2019 року; копію квитанції № 0011652 від 15.11.2019 року про отримання Грицишин О.П. 5000 гривень гонорару.

Крім того, як вбачається із акту № 1626/1627/19-26 здачі-приймання висновку судового експерта від 18.10.2019 року та копії банківської квитанції, позивачем ОСОБА_1 було сплачено за проведення судової почеркознавчої експертизи 3454 гривні.

Тому із врахуванням наданої правничої допомоги позивачу адвокатом Грицишин О.П., та зокрема складності справи, надання консультацій, ознайомлення із матеріалами справи, тривалості участі у судових засіданнях, підготовки клопотань, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача 5000 гривень на користь ОСОБА_1 як витрат на правничу допомогу адвоката, 3454 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи та 1409,60 гривень понесеного судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, ст. 207, ст. 215 ЦК України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 10-13, ст. 17, ст. 137, ст. 141, ст.ст. 258-259, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО про визнання договору оренди недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО від 07.12.2015 року, площею 0,8500 га, кадастровий номер земельної ділянки - 6820685000:03:003:0002, та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області від 14.12.2015 року, номер запису про інше речове право 12591294.

Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО , смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, 6, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38884757, на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , компенсацію за період фактичного користування земельною ділянкою площею 0,8500 га, кадастровий номер земельної ділянки - 6820685000:03:003:0002, розташованої за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, Нетечинецька сільська рада за межами населеного пункту, з 07.12.2015 року по 07.12.2019 року у розмірі 2724,60 грн (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 60 копійок).

Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 9863,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2020 року.

Суддя О.М.Волкова