Ухвала

від 13.04.2020 по справі 824/255/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року. м. Київ

Справа № 824/255/19

Провадження №2-к/824/36/2020

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Пікуль А. А., за участю секретаря Коцюрби Л. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопоиск" про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 09 січня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопоиск" (Російська Федерація) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна" (Україна) про стягнення 630 280,08 доларів США,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопоиск" (Російська Федерація) (далі - ТОВ Технопоиск ) звернулося до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення МКАС при ТПП Російської Федерації від 09 січня 2019 року у справі № М-73/2018.

Свою заяву ТОВ Технопоиск обґрунтовувало тим, що 09 січня 2019 року МКАС при ТПП РФ у справі М-73/2018 за позовом ТОВ "Технопоиск" (Російська Федерація) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна" (Україна) (далі - ТОВ "Редмонд-Україна") про стягнення було ухвалене рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми позики за договором позики № 1-1 від 19 березня 2013 року в розмірі 475 000 доларів США, суму відсотків за користування позикою в розмірі 155 280,08 доларів США, а також суму 31 845 доларів США в якості відшкодування витрат позивача по сплаті реєстраційного та арбітражного зборів та 865 доларів США в якості відшкодування додаткових витрат. Рішення суду набрало законної сили, є остаточним та підлягає негайному виконанню.

Згідно з ч.3 ст.475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

ТОВ Технопоиск просило суд проводити розгляд заяви (клопотання) про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення МКАС при ТПП Російської Федерації від 09 січня 2019 року у справі № М-73/20 за відсутності представника Товариства (а.с.8).

Заперечення щодо заяви ТОВ Технопоиск боржник - ТОВ "Редмонд-Україна", у визначений процесуальним законом строк не подав. Про наявність клопотання, місце, дату та час розгляду справи, ураховуючи положення ст. ст. 130-131 ЦПК України, боржник повідомлений належним чином за наявними у розпорядженні суду адресами, у тому числі за наявною у розпорядженні суду електронною адресою (а.с.106-110).

Суд ухвалив розглядати заяву у відсутність учасників справи, оскільки відповідно до положень ч.1 ст.477 ЦПК неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Вивчивши заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про те, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ Технопоиск та ТОВ "Редмонд-Україна" 19 березня 2013 року укладений Договір позики № 1-1 (далі - Договір) (а.с.85-96).

В укладеному між сторонами Договорі у дев`ятому розділі (п.9.2.) міститься Арбітражне застереження, відповідно до якого усі спори, що виникають у зв`язку з цим Договором або відносно його порушення, припинення, дії або недійсності, передаються на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суді при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації, рішення якого матимуть обов`язкову силу для обох сторін.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Редмонд-Україна" своїх зобов`язань за укладеним Договором позики ТОВ Технопоиск у квітні 2018 року звернулося до МКАС при ТПП РФ з позовом.

09 січня 2019 року МКАС при ТПП РФ ухвалене рішення про стягнення з ТОВ "Редмонд-Україна" на ТОВ Технопоиск суми позики за договором позики № 1-1 від 19 березня 2013 року в розмірі 475 000 доларів США, суму відсотків за користування позикою в розмірі 155 280,08 доларів США, а також суму 31 845 доларів США в якості відшкодування витрат позивача по сплаті реєстраційного та арбітражного зборів та 865 доларів США в якості відшкодування додаткових витрат (а.с.9-37).

ТОВ "Редмонд-Україна" було належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду арбітражної справи (а.с.47-69).

Рішення ухвалене у складі колегії арбітрів: голови колегії О. М. Козир; арбітрів Я. І. Функа, І. А. Філатова.

Рішення набрало законної сили 09 січня 2019 року, є остаточним і підлягає негайному виконанню (а.с.38).

Статтею 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно з ч.1 ст.82 Закону України "Про міжнародне приватне право" визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів".

Відповідно до положень ч.1 ст.474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч.2 ст.474).

За правилом ч.1 ст.482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.

Визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 8 січня 1961 року.

Нью-Йоркська конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.

Статтею 4 Конвенції передбачено, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні у грудні 2019 року до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 09 січня 2019 року у справі № М-73/2018 ТОВ Технопоиск дотрималась визначеного в ст.475 ЦПК України трирічного строку на подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання вказаного рішення.

З матеріалів справи також вбачається, що до заяви стягувачем долучені документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 4 Конвенції, що узгоджуються з положеннями ст. 476 ЦПК України та ст. 36 закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", а саме: оригінал арбітражного рішення МКАС при ТПП РФ від 09 січня 2018 року у справі № М-73/2018; нотаріально засвідчена копія арбітражної угоди - Договору позики № 1-1, укладеного 19 березня 2013 року між ТОВ Технопоиск та ТОВ "Редмонд-Україна" (п. 9.2 Договору; а.с.91).

З відомостей указаних письмових доказів убачається, що при зверненні до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 09 січня 2019 року у справі № М-73/2018 ТОВ Технопоиск були дотримані вимоги процесуального закону України щодо строків звернення із заявою та вимоги Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року і ЦПК України щодо переліку документів, які повинні подаватися одночасно з такою заявою.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов`язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Згідно з ст.5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Стаття 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" також передбачає, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: - одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або - сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або - рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або - склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або - рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: - об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або - визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічний наведеному перелік підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначено в ст.478 ЦПК України.

Відповідно до вищенаведених правових норм, обов`язок доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Водночас ТОВ "Редмонд-Україна" заперечень щодо заяви не подавало, відтак не зазначило про існування визначених ст.36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ст.478 ЦПК України та Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 р. підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Тому, ураховуючи, що на час звернення ТОВ Технопоиск до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу рішення МКАС при ТПП РФ від 09 січня 2019 року у справі № М-73/2018 набрало законної сили, було остаточним для сторін та підлягало негайному виконанню, одночасно підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу ТОВ "Редмонд-Україна" не було наведено, а судом не встановлено, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ Технопоиск про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 09 січня 2019 року у справі № М-73/2018.

Суд також доходить висновку про необхідність видачі виконавчого листа на виконання рішення МКАС при ТПП РФ від 09 січня 2019 року у справі № М-73/2018 про стягнення з ТОВ "Редмонд-Україна" на користь ТОВ Технопоиск суми позики за договором позики № 1-1 від 19 березня 2013 року в розмірі 475 000 доларів США, суми відсотків за користування позикою в розмірі 155 280,08 доларів США, а також суми 31 845 доларів США в якості відшкодування витрат позивача по сплаті реєстраційного та арбітражного зборів та 865 доларів США в якості відшкодування додаткових витрат.

При задоволенні заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС з відповідача на користь заявника підлягають стягненню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 051 грн. (а.с.45).

Керуючись ст.474, 477, 479, 482 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю Технопоиск про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 09 січня 2019 року задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 09 січня 2019 року у складі колегії арбітрів: голови колегії О. М. Козир; арбітрів Я. І. Функа, І. А. Філатова, у справі № М-73/2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопоиск" (Російська Федерація) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна" (Україна) про стягнення 630 280,08 доларів США, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна", Україна, м. Київ, код ЄДРПОУ 38470878, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопоиск", Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, ОГРН 1047855126714, підлягає стягненню сума боргу за Договором позики № 1-1 від 19 березня 2013 р. в розмірі 475 000 доларів США, сума відсотків за користування позикою в розмірі 155 280,08 доларів США, а також сума 31 845 доларів США на відшкодування витрат позивача по сплаті реєстраційного і арбітражного зборів та 865,00 доларів США на відшкодування додаткових витрат.

Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 09 січня 2019 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна" (Україна, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17, код ЄДРПОУ 38470878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопоиск" (російською мовою - Общество с ограниченной ответственностью Технопоиск ) (Російська Федерація, юридична адреса: 196084, м. Санкт-Петербург, вул. Колі Томчака, буд. 28, літера В; фактична адреса місцезнаходження: 195027, м. Санкт-Петербург, Свердловська набережна, буд. 44, літера Ю, Бізнес-центр Зима , ОГРН 1047855126714, ІПН 7810011684 ) суми боргу за Договором позики № 1-1 від 19 березня 2013 р. в розмірі 475 000 доларів США, суми відсотків за користування позикою в розмірі 155 280,08 доларів США, а також суми 31 845 доларів США на відшкодування витрат позивача по сплаті реєстраційного і арбітражного зборів та 865,00 доларів США на відшкодування додаткових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна" (Україна, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17, код ЄДРПОУ 38470878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопоиск" (російською мовою - Общество с ограниченной ответственностью Технопоиск ) (Російська Федерація, юридична адреса: 196084, м. Санкт-Петербург, вул. Колі Томчака, буд. 28, літера В; фактична адреса місцезнаходження: 195027, м. Санкт-Петербург, Свердловська набережна, буд. 44, літера Ю, Бізнес-центр Зима , ОГРН 1047855126714, ІПН 7810011684 ) 1 051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя А. А. Пікуль