Ухвала

від 16.04.2020 по справі 49/110-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 49/110-б

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020

у складі колегії суддів: Грека Б. М. (головуючого), Копитової О. С., Сотнікова С. В.

у справі за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Професіонал" про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.05.2019 про затвердження ліквідаційного балансу банкрута.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 49/110-б визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 26.02.2020 (повний текст постанови складено 10.03.2020), отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції в касаційному порядку з урахуванням приписів частиини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадав на 30.03.2020.

Однак, касаційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.04.2020, що вбачається із відтиску відділення поштового зв`язку на поштовій квитанції, яка долучена до касаційної скарги тобто із пропуском строку, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Водночас за змістом касаційної скарги питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження скаржником не порушується .

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку , або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 292 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 3 842,00 грн.

Проте, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ураховуючи наведене касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надати суду докази сплати судового збору у сумі 3 842,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Банасько