Ухвала

від 16.07.2020 по справі 49/110-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 49/110-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників :

ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" : Дейнегіна К. М.,

АТ "Укртрансгаз" : Косинська Л. В.,

арбітражного керуючого Лецкана В. Л. : Дейнегіна К. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020

у складі колегії суддів: Грека Б. М. - головуючого, Копитової О. С., Сотнікова С. В.

у справі за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Професіонал"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави заяви за нововиявленими обставинами

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 49/110-б за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Професіонал" (далі - ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал", боржник) про банкрутство.

2 . Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 49/110-б затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" та звіт ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат у справі за період з 07.12.2011 по 14.03.2019; ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" як юридичну особу ліквідовано; провадження у справі закрито.

3 . Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 49/110-б скасовано. Матеріали справи № 49/110-б повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

4 . 03.12.2019 арбітражний керуючий Лецкан Вячеслав Львович (далі - арбітражний керуючий Лецкан В. Л.) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою від 02.12.2019 № 02-03/1571 про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати дану постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 49/110-б та залишити увалу суду першої інстанції без змін.

5 . Заява арбітражного керуючого Лецкана В. Л. мотивована скасуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі № 49/110-б, яка стала підставою для ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у цій справі, з урахуванням чого дана постанова суду підлягає перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до приписів статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

6 . Нормативно-правовим обґрунтуванням поданої заяви арбітражним керуючим Лецканом В. Л. визначено приписи статей 317, 320, 321 ГПК України.

Фактичні обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції

7 . Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 49/110-б про банкрутство ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" та призначено у ній підготовче засідання на 15.06.2011.

8 . Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі № 49/110-б визнано вимоги ініціюючого кредитора (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) на суму 3 301 359,10 грн; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лецкана В. Л.

9 . Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 49/110-б затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" на загальну суму 3 342 095,37 грн.

10 . Постановою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 у справі № 49/110-б ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" визнано банкрутом; припинено процедуру розпорядження майном боржника; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" призначено арбітражного керуючого Лецкана В. Л.

11 . 29.11.2018 до Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство № 49/110-б надійшла заява ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві б/н від 29.11.2018 про скасування аукціону з продажу майна ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" призначеного на 30.11.2018.

12 . Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 у справі № 49/110-б заяву ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування аукціону з продажу майна боржника та додані до неї документи повернуто заявнику.

13 . 17.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" з клопотанням про їх затвердження. Разом зі звітом та ліквідаційним балансом, ліквідатором також заявлено клопотання про затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора у цій справі за період з 07.12.2011 по 14.03.2019.

14 . Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 49/110-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника; ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" ліквідовано як юридичну особу; затверджено звіт ліквідатора оплату послуг та відшкодування витрат у справі №49/110-б за період з 07.12.2011 по 14.03.2019; провадження у справі закрито.

15 . Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 у справі № 49/110-б (про повернення заяви ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування аукціону з продажу майна боржника) скасовано, а матеріали оскарження ухвали скеровано до суду першої інстанції для розгляду заяви ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування аукціону з продажу майна ТОВ "КФ "Професіонал" призначеного на 30.11.2018.

16 . Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 49/110-б скасовано. Матеріали справи № 49/110-б повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

17 . Вказану постанову суду апеляційної інстанції мотивовано передчасністю та помилковістю висновків місцевого господарського суду щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі в зв`язку з наявністю на момент її прийняття та на момент постановлення ухвали суду першої інстанції від 13.05.2019 спору, а саме нерозглянутої заяви ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування аукціону з продажу майна ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" призначеного на 30.11.2018.

18 . Постановою Верховного Суду від 21.11.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі № 49/110-б скасовано; ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 у цій справі залишено в силі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

19 . Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б задоволено заяву арбітражного керуючого Лецкана В. Л. про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 за нововиявленими обставинами. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 49/110-б про банкрутство ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" скасовано. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 49/110-б залишено без змін.

20 . Судове рішення апеляційного господарського суду мотивовано скасуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі № 49/110-б з урахуванням якої було ухвалено постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019, що є підставою для перегляду відповідної постанови апеляційної інстанції від 02.10.2019 за нововиявленими обставинами відповідно до положень статті 320 ГПК України та як наслідок її скасування.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги

21 . 03.04.2020 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), яке враховуючи постановлену судом у цій справі ухвалу від 16.07.2020 є правонаступником ГУ ДФС у місті Києві, звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 без змін.

22 . Підставою касаційного оскарження судового рішення апеляційного господарського суду скаржником визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, тобто приписи пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

23. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

24. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

25. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

26. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

27. Окрім того, відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

28. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

29. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

30. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 49/110-б за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020; призначено її розгляд та повідомлено учасників справи про право на подання відзивів на касаційну скаргу.

31. Ця ухвала суду касаційної інстанції надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.06.2020 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/89910747).

32. Інші судові рішення касаційного суду, зокрема пов`язані з рухом цієї справи, також були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

33. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

34. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

35. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

36. З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.

37 . Станом на момент розгляду касаційної скарги до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу від арбітражного керуючого Лецкана В. Л. Будь-яких заяв, клопотань, пояснень тощо від інших учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.

38. 16.07.2020 в судове засідання з`явилися представники ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал", АТ "Укртрансгаз" та арбітражного керуючого Лецкана В. Л., які надали пояснення у справі.

39 . Інші учасники справи право на участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України не реалізували. Клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи призначеного на 16.07.2020 від цих учасників справи не надходило.

40 . Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

41 . Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

42 . На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду .

43. Таким чином, учасники справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

44. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

45 . Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

46 . Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами .

47 . Із наявних матеріалів справи вбачається, що учасники справи, які не забезпечили своєї явки в судове засідання, не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначили причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які безпосередньо перешкоджають їх участі в судовому засіданні безпосередньо або через представників, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

48 . У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

49 . У даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 18.06.2020 на 16.07.2020 обов`язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 6 резолютивної частини згаданої ухвали суду.

50 . З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ГУ ДПС у м. Києві)

51 . В обґрунтування доводів касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, зазначаючи, зокрема, таке:

- постановляючи оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції не враховано аргументи скаржника викладені в апеляційній скарзі про неможливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, оскільки останній не були розглянуті та погоджені комітетом кредиторів;

- звіт арбітражного керуючого про оплату послуг за період з 07.12.2011 по 14.03.2019 затверджено судом без попереднього погодження з комітетом кредиторів;

- судом не надано належної оцінки всім обставинам справи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи арбітражного керуючого Лецкана В. Л.

52 . У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Лецкан В. Л. не погоджується з доводами касаційної скарги та просить суд залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, зокрема, з огляду на таке:

- з моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції скасована постанова суду апеляційної інстанції втратила законну силу, відтак станом на дату постановлення ухвали місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Комерційна фірма "Професіонал" щодо нього були відсутні жодні спори;

- Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) не встановлює обов`язкової передумови затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника його схвалення комітетом кредиторів у справі про банкрутство;

- зауважень щодо звіту ліквідатора, неповноти здійснених ліквідатором заходів, жодним кредитором не надано. Скаржником не надано зауважень щодо розрахунку оплати послуг арбітражного керуючого;

- ГУ ДПС у м. Києві в касаційній скарзі не наведено жодних обставин, що спростовують наявність нововиявлених обставин, які стали підставою перегляду постанови суду апеляційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

53. Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

54 . Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

55 . Частиною третьою статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи .

56 . У рішенні ЄСПЛ у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

57 . Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі ''Дія 97 проти України" від 21.10.2010).

58 . 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

59 . Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

60 . Із наявних матеріалів справи вбачається, що у цій справі ГУ ДПС у м. Києві з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду звернулось до Верховного Суду 03.04.2020 , тобто після набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI.

61 . З урахуванням наведеного розгляд касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній від 08.02.2020 (далі - ГПК України в редакції від 08.02.2020).

62 . Частиною першою статті 300 ГПК України в редакції від 08.02.2020 передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

63 . Згідно із пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України в редакції від 08.02.2020 учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

64 . Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України в редакції від 08.02.2020 підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду , крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

65 . Такими чином пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України в редакції від 08.02.2020 визначено підставою касаційного оскарження судових рішень застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

66 . Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору , (2) підстави позову , (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини , а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

67 . Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

68 . Отже з`ясування наявності права в скаржника на касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктів 1 частини другої статті 287 ГПК України в редакції від 08.02.2020 перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог та встановлених судами фактичних обставин, а також наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

69 . Із змісту касаційної скарги слідує, що в якості підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ГУ ДПС у м. Києві у цій справі посилається на ухвалення судового рішення апеляційного господарського суду без урахування висновків щодо застосування норм права викладених у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 915/112/15 та від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14.

70 . Надаючи оцінку наведеній скаржником підставі касаційного оскарження судового рішення судом враховується таке.

Щодо подібності предмета та підстав заявлених вимог

71 . У справі, що розглядається предметом судового розгляду є заява про перегляд постанови суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та звіту про оплату послуг арбітражного керуючого та відшкодування витрат ліквідатора за період з 07.12.2011 по 14.03.2019.

72 . Обґрунтуванням вимог заяви у цій справі визначено скасування судового рішення апеляційного господарського суду, яке стала підставою для ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, що є об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до статті 320 ГПК України.

73 . Водночас у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 915/112/15 та від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 предметом судового розгляду є вимоги про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника в порядку статті 46 Закону про банкрутство.

74 . Тобто предмет і підстави заявлених вимог у справі, що розглядається та у справах наведених скаржником не є подібними.

Щодо подібності змісту заявлених вимог та встановлених судами фактичних обставин

75. У справі, що розглядається (№ 49/110-б ) судом апеляційної інстанції встановлено, що приймаючи у цій справі постанову від 02.10.2019 про скасування ухвали суду першої інстанції від 13.05.2019 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу TOB "Комерційна фірма "Професіонал" апеляційним господарським судом враховано наявність на момент прийняття постанови спору, а саме нерозглянутої заяви ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування аукціону з продажу майна ТОВ "КФ "Професіонал" призначеного на 30.11.2018. Разом з тим постановою Верховного Суду від 31.11.2019 у справі № 49/110-б задоволено касаційну скаргу арбітражного керуючого Лецкана В. Л., постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у цій справі скасовано, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 (про повернення заяви ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування аукціону з продажу майна боржника) залишено в силі, що свідчить про відсутність на момент постановлення ухвали від 13.05.2019 жодних спорів щодо банкрута.

76 . Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Лецкана В. Л. про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 за нововиявленими обставинами відповідно до приписів статті 320 ГПК України з підстав скасування судового рішення, а саме постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі № 49/110-б з урахуванням якої було ухвалено постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у цій справі.

77 . У постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 915/112/15 касаційний господарський суд погодився висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд, підсумовуючи весь хід ліквідаційної процедури прийняв рішення без надання відповідного правового аналізу здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури та вичерпних правових висновків про встановлені обставини і їх правові наслідки, не встановив правомірності перерахування коштів в рахунок оплати за договором зберігання № 10/03 від 10.03.2015 та не з`ясував реальність угоди щодо зберігання майна боржника та наявність у цієї особи фактичної можливості надавати відповідні послуги.

78 . За наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суд апеляційної інстанції, прийнятої за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

79 . У постанові від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 Верховний Суд визнав обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо не з`ясування місцевим та апеляційним господарським судом здійснення ліквідатором усього передбаченого Законом комплексу заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та формування ліквідаційної маси боржника, зокрема, судами не перевірено доводи касаційної скарги стосовно відсутності доданих до звіту ліквідатора додатків та не враховано, що до звіту ліквідатором взагалі не додано доказів направлення запитів до відповідних органів для виявлення майнових активів банкрута.

80 . З огляду на вказане, судом касаційної інстанції скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 927/1191/14 та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури із вказівкою на необхідність встановлення судом повноти та аргументованості проведених у ліквідаційній процедурі заходів, ретельної перевірки відповідності та змістовності додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні та прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

81 . Проведений аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності змісту заявлених в них вимог та встановлених судами фактичних обставин свідчить, що встановлені судами обставини у справі, що розглядається та в постановах Верховного Суду у справах наведених скаржником є відмінними та різняться між собою. Зокрема у справі, що розглядається зміст заявлених вимог та фактичні обставини справи стосувалися перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, тоді як у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 915/112/15 та від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 - щодо повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі з урахуванням оцінки яких судами приймалось рішення про наявність (відсутність) підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

82 . Отже з сукупного аналізу змісту цих постанов вбачається, що встановлені судами обставини у справі, що розглядається та в постановах у справах наведених скаржником є відмінними та різняться між собою.

Щодо подібності матеріально-правового регулювання спірних правовідносин

83. У справі, що переглядається, розгляд заяви арбітражного керуючого Лецкана В. Л. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснено судом апеляційної інстанції із застосуванням норм статей 317, 320, 325 ГПК України.

84 . Водночас у справах наведених ГУ ДПС у м. Києві розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника здійснено судом із застосуванням норм, зокрема, статей 41, 42, 46, 49, 55, 83, 98 (справа № 915/112/15) та статей 41, 42, 45, 46, 83 Закону про банкрутство (справа № 927/1191/14).

85 . Тобто, у справі, яка переглядається, та у справах на рішення в яких посилається скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин не є подібними.

86 . Таким чином правовідносини у цій справі, та у справах, на які посилається скаржник в обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень не є подібними, оскільки у цих справах є різними предмет та підстави заявлених вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, що сформували зміст спірних правовідносин та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

87 . Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України в редакції від 08.02.2020 суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними .

88. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

89 . Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

90 . Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

91 . У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

92 . До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

93 . Суд нагадує, що вирази "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним.

94 . Крім того, суттєвим є той факт, що застосовне національне право відповідає поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

95 . Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

96. У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden").

97 . Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

98 . З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки правовідносини у справі, що розглядається та справах наведених скаржником в якості підстав касаційного оскарження судових рішень не є подібними.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 296, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ :

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков