Ухвала

від 05.10.2020 по справі 49/110-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 49/110-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянув без виклику учасників справи заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про повернення судового збору

за подання касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020

у складі колегії суддів: Грека Б. М. - головуючого, Копитової О. С., Сотнікова С. В.

у справі за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Професіонал"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2020 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б.

25.09.2020 до Верховного Суду надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про повернення судового збору в розмірі 3 842,00 грн, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 1528 від 14.05.2020 за подання касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020.

Заяву передано за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду справи № 49/110-б колегії суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (заяви, клопотання) раніше визначеному складу суду від 25.09.2020.

Дослідивши матеріали заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про повернення судового збору, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Вказаний перелік підстав повернення судового збору є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Тлумачення пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що наведеною нормою передбачено повернення судового збору лише в разі закриття (припинення) провадження у справі .

Суд акцентує увагу заявника на тому, що серед переліку підстав для повернення судового збору ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, відсутня така підстава, як закриття касаційного провадження у справі .

Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження" .

Процесуальна дія суду із закриття провадження у справі та передумови її здійснення регламентуються статтею 231 Господарського процесуального кодексу України та не є тотожною закриттю касаційного провадження, яке здійснюється у порядку, встановленому статтею 296 цього Кодексу.

Так, закриття провадження у справі (в тому числі в касаційній інстанції) і закриття касаційного провадження є різними процесуальними діями, позаяк закриття провадження у справі стосується усієї справи в цілому (загалом), у той час як закриття касаційного провадження стосується лише однієї із стадій розгляду справи, тобто її касаційного розгляду.

У разі закриття судом касаційної інстанції саме провадження у справі, він одночасно переглядає й судові акти місцевого та апеляційного господарських судів (скасовує їх повністю або в певній частині тощо). Поряд із цим у разі закриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції виключно встановлює наявність підстави для такого закриття і не здійснює касаційного перегляду прийнятих по суті справи судових актів першої та апеляційної інстанцій.

Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.

До того ж зазначені процесуальні дії (закриття провадження у справі і закриття касаційного провадження) регулюються й різними правовими нормами ГПК України, - відповідно статтею 231 та статтею 296 названого Кодексу.

Отже, закриття касаційного провадження є процесуальною дією не лише не тотожною, а відмінною від закриття провадження у справі (в цілому) та свідчить про різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".

Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2020 закрито не провадження у справі № 49/110-б, а касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачає, що унеможливлює задоволення заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про повернення судового збору.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений в ухвалі від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19), а також в ухвалах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 915/2101/19, від 18.09.2020 у справі № 902/894/19, від 21.09.2020 у справі № 910/24269/14 тощо.

З огляду на викладене, суд відмовляє Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні заяви про повернення судового збору.

Керуючись статтями 123, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про повернення судового збору у розмірі 3 842,00 грн сплаченого згідно з платіжним дорученням № 1528 від 14.05.2020 за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков