Ухвала

від 18.06.2020 по справі 49/110-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 49/110-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020

у складі колегії суддів: Грека Б. М. (головуючого), Копитової О. С., Сотнікова С. В.

у справі за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Професіонал" про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.05.2019 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 49/110-б визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020 касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б залишено без руху; зобов`язано надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази сплати судового збору у сумі 3 842,00 грн протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

05.05.2020 на адресу Верховного Суду надійшла заява ГУ ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору. Додатком до вказаної заяви долучено заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 у задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги відмовлено з огляду на продовження процесуальних строків на строк дії карантину.

20.05.2020 на адресу Верховного Суду надійшли заперечення арбітражного керуючого Лецкана Вячеслава Львовича від 19.02.2020№ 02-03/1635 проти відкриття касаційного провадження, в якому він просить суд касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б.

29.05.2020 до Верховного Суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов лист про усунення недоліків касаційної скарги з долученим до нього платіжним дорученням про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 3 842,00 грн.

У заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві просить визнати поважними причини пропуску на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 з підстав отримання ним цієї постанови 13.03.2020 та продовження Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальних строків на час дії карантину.

Згідно із статтею 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Частиною третьою статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.

Оскільки скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання і такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України.

Частиною першою статті 294 ГПК України встановлено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження (частина друга цієї статті).

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 915/112/15 та від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14.

Щодо заперечень арбітражного керуючого Лецкана Вячеслава Львовича проти відкриття касаційного провадження у справі № 49/110-б за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, мотивованих наявністю процесуальних недоліків касаційної скарги (несплатою скаржником судового збору, пропуском ним строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, не надсиланням скарги учасникам справи), спливу строку на усунення недоліків та відсутністю у скаржника права (повноважень) на звернення з касаційною скаргою відповідні аргументи приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

До того ж на момент вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві недоліки щодо сплати судового збору, надання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником усунені, тоді як оцінка доводам арбітражного керуючого Лецкана В. Л. щодо відсутності у скаржника права (повноважень) на звернення з касаційною скаргою буде надана судом стадії розгляду касаційної скарги судом.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві колегія суддів вважає, що ця скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми та змісту.

Підстав для застосування статей 292 та 293 ГПК України не встановлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 49/110-б за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020.

Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги.

Водночас, вирішуючи питання щодо призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні колегія суддів касаційної інстанції враховує таке.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" продовжено карантин на усій території України до 22.06.2020, який згодом продовжено до 31.01.2020 .

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87 констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.

У заяві Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 на офіційному вебсайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua) висловлено прохання щодо утримання від участі у судових засіданнях , якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Згідно листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 та рішення Ради суддів України від 17.03.2020, яким затверджено "Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб" з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб рекомендовано на період з карантину встановити особливий режим роботи судів України , який передбачає, з поміж іншого: роз`яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшення кількості судових засідань, що призначаються до розгляду протягом робочого дня; здійснення, по можливості, здійснення розгляду справ без участі сторін в порядку письмового провадження ; приймання всіх необхідних документів в електронному вигляді на електронну адресу суду через дистанційні засоби зв`язку тощо.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України; дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій; забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами.

У статті 5 цього Закону визначено, що охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави. Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із частиною першою, третьою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи .

Частиною четвертою, п`ятою статті 301 ГПК України передбачено, що перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У даному випадку об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 49/110-б, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.05.2019 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута.

З урахуванням того, що об`єктом касаційного оскарження є ухвала, якою закінчено розгляд справи касаційна скарга ГУ ДПС у м. Києві на оскаржувану постанову апеляційного господарського суду підлягає розгляду в порядку письмового провадження не підлягає та має розглядатися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи .

Разом з тим суд звертає увагу на приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України згідно із якими одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи , що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином , щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.

Згідно із частиною першою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав , передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В свою чергу приписами частини третьої статті 196 ГПК України надано учасникам справи право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності . Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У частині першій, третій статті 201 ГПК України зазначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Крім того, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким у Господарському процесуальному кодексі України статтю 197 після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

Ураховуючи викладене, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції вважає за доцільне призначити розгляд касаційної скарги у цій справі на 16.07.2020 та роз`яснити й довести до відома учасників справи положення норм статей 196, 197, 201 ГПК України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд скарги у цій справі за їх відсутності та встановити строк для реалізації такого права, а також права учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та звернути увагу учасників, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі повідомляється, зокрема, про витребування матеріалів справи.

Зважаючи на обставини надходження до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги позивача на оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду без матеріалів справи, суд витребує з Господарського суду Хмельницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 924/233/18 для забезпечення повноти та своєчасності розгляду касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 294 ГПК України учасникам справи надається строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 10.07.2019.

Також суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що положеннями статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте, до касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві не додані докази її надсилання учасникам справи.

Оскільки зазначені недоліки не можуть бути підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до статті 292 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зобов`язати скаржника надати такі докази протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Принагідно суд доводить до відома скаржника, що у разі невиконання вимог суду щодо надання належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів (у випадку їх долучення до скарги) іншим учасникам справи, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу в порядку, передбаченому главою 9 розділу І ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 234, 235, 290, 294, 295, 301, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Головному управлінну Державної податкової служби у м. Києві пропущений строк на подання касаційної скарги.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 49/110-б за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020.

4. Призначити розгляд касаційної скарги на 16 липня 2020 року о 14:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.07.2020, але не менше ніж до закінчення карантину.

6. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою .

7. Звернути увагу учасників справи на можливість розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання.

8. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у т.ч. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), в тому числі заяву в порядку статті 197 ГПК України, на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або іншими дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

9. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 49/110-б за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Професіонал" про визнання банкрутом.

10 . Зобов`язати скаржника надіслати всім учасникам у справі копії касаційної скарги листом з описом вкладення та надати суду такі докази протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

11. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук