Рішення

від 14.08.2007 по справі 3/226-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/226-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.07           Справа № 3/226-06.

За позовом: відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування”, м. Суми

До відповідача: закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об'єднання „Гідромаш”, м. Суми

Третя особа: відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ  

Про поновлення порушених прав

                                                            СУДДЯ ЛЕВЧЕНКО П.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: Рибницький Г.В., Петрова О.В.

Від відповідача: Стовбир С.М.

Від третьої особи: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про поновлення порушених прав, в якому просив суд заборонити відповідачу виробництво та реалізацію насосів центробіжних НМ (ДНм) та електронасосних агрегатів, вироблених на їх основі з використанням Комплекту конструкторської документації на електронасосні агрегати НМ 7000-210, НМ 10000-210 згідно ТУ 26-06-1053-76, а також зобов'язати знищити вказані насоси та електронасосні агрегати.

Позивач згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просив поновити свої виключні права на літературний твір технічного характеру – „Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210” шляхом знищення усіх контрафактних примірників самостійної частини вказаного твору – креслення Н.12.47.110.01, а також стягнути з відповідача на свою користь 4 500 000 грн. компенсації за порушення авторського права, 450 000 грн. штрафу в доход Державного бюджету України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому належать виключні майнові права на твір - „Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210”, який було створено працівниками позивача в порядку виконання службових обов'язків. Оскільки позивач не надавав відповідачу право на використання як вказаного твору в цілому, так і будь-якої самостійної його частини, позивач вважає, відповідач використав самостійну частину твору незаконно без згоди позивача.

Відповідач проти позову заперечував.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. по справі №3/226-06 позовні вимоги позивача задоволено частково, вилучено у відповідача та третьої особи всі оригінали і копії самостійної частини (креслення Н.12.47.110.01) твору під назвою „Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210”, зобов'язано знищити вилучені у відповідача та третьої особи всі оригінали і копії самостійної частини (креслення Н.12.47.110.01) твору під назвою „Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210”; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 666 893 грн. компенсації за порушення авторський прав, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита, 8 000 грн. витрат на проведення судової експертизи, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 266 689,3 грн. штрафу за порушення авторських прав.

Відповідач по справі – ЗАТ „НВО „Гідромаш” подав до суду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. по справі №3/226-06 та прийняте нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування своєї заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач зазначає, що рішенням господарського суду Сумської області по даній справі від 10.04.2007р. ґрунтувалося на висновках комплексної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності – Висновок №242 від 30.01.2007р., під час проведення якої експертами було порівняно фрагменти креслень, які були передані відповідачем третій особі для виготовлення корпусів та кришок насосів ДНм 7000-210 та креслення Н.12.47.1110.01 – самостійна частина літературного письмового твору технічного характеру „Комплект конструкторської документації на електронасосні агрегати НМ 7000-210, НМ 10000-210 згідно ТУ 26-06-1053-76”, який являється збірником творів та на який позивачем було отримано свідоцтво про реєстрацію виключної правомочності на твір за №1024 від 21.12.2001р. та встановлено їх ідентичність.

В ході перевірки, проведеної Прокуратурою Ковпаківського району м. Суми, щодо порушення авторських прав з боку службових осіб відповідача, Управлінням МВС в Сумській області у третьої особи були помилково вилучені фрагменти креслень, які були передані ПВКП „Гідромаш”, а не відповідачем третій особі для приведення технологічних процесів під технологію ВАТ „Енергомашспецсталь” на замовлення ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш” на підставі договору №58/828 від 11.10.2005р.

На підставі ухвали господарського суду Сумської області від 14.09.2006р. копії вилучених у третьої особи креслень, що були передані саме ПВКП „Гідромаш” третій особі, були надані господарському суду Сумської області для скерування до експертної установи.

З листа №22 від 11.06.2007р., що надійшов до відповідача від ПВКП „Гідромаш”, відповідачу стало відомо, що третьою особою Управлінню МВС в Сумській області помилково були надані фрагменти креслень, які третя особа отримала від ПВКП „Гідромаш”, яке в свою чергу отримало вказані фрагменти креслень від Відкритого акціонерного товариства „Сумський завод „Насосенергомаш” для спільної розробки з ПВКП „Дімі” технологічних процесів виготовлення сталевих відливок корпусних деталей насоса НМ 7000-210 для ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”.

Отже, як зазначає відповідач, для проведення судової експертизи третьою особою помилково були передані креслення, які належать ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”, розроблення яких останній замовив у позивача та використовував їх на законних підставах.

Таким чином, фрагменти креслень, вилучені Управлінням МВС в Сумській області та передані до господарського суду Сумської області для скерування до експертної установи, та фрагменти креслень, наданих позивачем для проведення судової експертизи, є ідентичними, оскільки фрагменти креслень, вилучені у третьої особи для проведення судової експертизи, виготовлені позивачем для ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”.

В зв'язку з тим, що відповідач про даний факт дізнався лише 11.06.2007р. з листа ПВКП „Гідромаш” №22 та не міг знати до прийняття рішення по даній справі, відповідач вважає цей факт достатньою підставою для перегляду рішення від 10.04.2007р. за нововиявленими обставинами, скасування рішення від 10.04.2007р. та прийняття нового, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Згідно ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до ст.113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідач по справі подав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з дотримання норм та в строк, передбачених ст.113 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим заява підлягає прийняттю до розгляду.

Позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача і просить суд залишити судове рішення у даній справі без змін.

Суд, розглянувши заяву відповідача про перегляд рішення господарського суду Сумської області по справі №3/226-06 від 10.04.2007р. за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши надані докази, визнав її обґрунтованою, законної та такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У період з 1990 р. по 2001 р. працівниками позивача створено твір під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210».

Згідно пп.1 п.1 ст. 8 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, літературні письмові твори поділяються на твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або твори іншого характеру.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію виключної правомочності особи на твір  ВП №1024 від 21.12.2001р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» належить до літературного твору технічного характеру.

Відповідач не надав суду будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували факт створення та авторства на літературно-технічний характер твору під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210».

Крім того, даний факт підтверджується наданими на вимогу суду документами, а саме, згідно заявки на державну реєстрацію виключної правомочності особи на твір, до складу збірки під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210, НМ 10000-210 згідно ТУ 26-06-1053-76» увійшли наступні твори:

-          літературний твір технічного характеру «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210»;

-          літературний твір технічного характеру «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 10000-210 згідно ТУ 26-06-1053-76».

Отже, заявка на державну реєстрацію виключної правомочності особи на твір свідчить про те, що усі твори, що увійшли до складу збірки, як і збірка в цілому, є літературним твором технічного характеру.

Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» під терміном „автор” розуміється фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права» в Україні діє презумпція авторства. Суть презумпції авторства полягає у тому, що за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Позивачем на підтвердження своїх доводів, що авторське право на літературний твір технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» належить фізичним особам, зазначеним як автори, надано копії аркушів примірнику вказаного твору, на яких є посилання на авторів.

Як вбачається з копій аркушів примірнику вказаного твору, співавторами твору є колектив фізичних осіб, які прямо вказані як автори.

Відповідач не надав суду будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували авторство фізичних осіб, які зазначені у творі під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» як автори.

Згідно визначенню, закріпленому у ст.1 Закону України „Про авторське право та суміжні права” під терміном службовий твір розуміється твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Відповідно до статті 15 Закону України „Про авторське право та суміжні права” до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать в тому числі й виключні права на використання твору та на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами.

Статтею 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачено, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Позивач на підтвердження своїх доводів про те, що літературний твір технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» створено авторами в порядку виконання службових обов'язків посилається на довідки (том справи 8, аркуші 9-10) про стаж (проміжок часу) роботи авторів у позивача та на посадові та службові інструкції (том справи 8, аркуші 10-12), які визначають коло службових обов'язків авторів.

Отже, літературний твір технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» створено авторами в порядку виконання службових обов'язків під час знаходження з позивачем у трудових відносинах.

Відповідач у своїх запереченнях на позов стверджував, що авторами не було передано позивачу виключних майнових прав в повному обсязі. На підтвердження цього доводу, відповідач посилається на авторський договір укладений авторами та позивачем 17.12.2001р.

Суд не може погодитися з доводами відповідача з огляду на те, що ці твердження суперечать обставинам справи та вимогам чинного законодавства України. Суд відзначає суперечливість позиції відповідача, а саме у абзаці 8,9 доповнення до відзиву відповідач стверджує, що заявка про державну реєстрацію виключної правомочності особи на твір, авторський договір на право використання твору від 17.12.2001р. та свідоцтво про державну реєстрацію виключної правомочності особи на твір від 21.01.2001р. ВП №1024 стосуються виключно прав позивача на збірку конструкторської документації, до якої увійшла низка окремих творів. Таким чином, відповідач сам стверджує, що авторський договір від 17.12.2001р. стосується виключно передачі від авторів до позивача майнових прав на збірку конструкторської документації, а відтак, не має жодного відношення до передачі майнових прав кожного з творів, що увійшли до збірки.

Згідно п. 5 ст. 2 Бернської конвенції «Про охорону літературних і художніх творів», яка ратифікована в Україні, збірники літературних і  художніх  творів,  що  являють  собою  за  добором  і розміщенням  матеріалів   результат   інтелектуальної творчості, охороняються як такі,  без шкоди правам авторів кожного із творів, що становить частину таких збірників.

Таким чином, розрізняються виключні майнові права на збірник та виключні майнові права на кожний із творів, що до нього увійшли.

Суд погоджується із відповідачем, що авторський договір на право використання твору від 17.12.2001р., укладений між авторами Перехрестом О.М., Гаврильченко Г.А. та позивачем, регулює виключно питання передачі виключних майнових прав на збірник, який є окремим літературним твором.

Водночас, суд не погоджується із твердженнями відповідача відносно того, що авторський договір на право використання твору від 17.12.2001р., укладений між авторами Перехрестом О.М.,  Гаврильченко Г.А. та позивачем також має відношення до усіх творів, які увійшли до збірки.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив звуження обсягу виключних майнових прав, переданих авторами літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» по відношенню до обсягу майнових прав, які належать позивачу відповідно до ст. 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Крім того, відповідач не надав доказів які б спростовували позицію позивача, що навіть за відсутності реєстрації авторського права на твір позивач користується усіма засобами правової охорони своїх прав. Даний висновок підтверджується також змістом ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права» виключні майнові права на літературний твір технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» належать позивачу.

При цьому навіть за відсутності факту державної реєстрації авторського права на літературний твір технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» цей твір підлягає правовій охороні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» під терміном відтворення розуміється виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі.

Згідно ст. 9 Закону України «Про авторське право та суміжні права» частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до закону.

Статтею 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права»  передбачено, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать в тому числі й виключні права на використання твору та на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що позивач є особою, якій належать виключні майнові права на літературний твір технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210». Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» будь-яке використання твору чи його самостійної частини можливе лише з дозволу позивача. Водночас, судом встановлено, що позивач не надавав відповідачу прав на використання літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» чи будь-якої його самостійної частини. Даний факт був підтверджений представником відповідача в судовому засіданні.

Так, з урахуванням зміни позовних вимог єдиним питанням, для вирішення якого в даній справі були необхідні спеціальні знання, було питання, чи є креслення, яке було передано відповідачем третій особі копією креслення Н.12.47.110.01, тобто копією самостійної частини літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210», в зв'язку з чим судом була призначена комплексна судова експертиза, справа була направлена Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (м. Київ).

Рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. ґрунтувалося на висновку комплексної судової експертизи, під час якої були досліджені надані на вимогу суду Управлінням МВС України в Сумській області докази, а саме, вилучені у третьої особи копії креслень, які є самостійними частинами літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210».

Висновком комплексної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 30.01.2007р. № 242 встановлено, що креслення, яке було надано УМВС України в Сумській області суду як доказ, є копією креслення Н.12.47.110.01, тобто копією самостійної частини літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210».

Так, на підставі Висновку судової експертизи №242 від 30.01.2007р. судом був встановлений факт незаконного використання відповідачем самостійної частини (креслення Н.12.47.110.01) літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210», виключні майнові права на який належать позивачу, а також порушення відповідачем майнових прав позивача, гарантованих статтею 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

У запереченнях відповідача на результати судової експертизи, останній зазначив, що креслення, які було співставлено експертами з частинами літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210» мають невідоме походження.

В заяві про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007 року за нововиявленими обставинами відповідач зазначає, що 11.06.2007 року з листа ПВКП „Гідромаш” відповідачу стало відомо проте те, що на вимогу Управління МВС в Сумській області третьою особою помилково були передані креслення, які належать ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш” та які розробив позивач, що були об'єктом дослідження в ході судової експертизи.

Про факт того, що об'єктом дослідження судової експертизи стали не креслення, що є предметом даного спору, а креслення, що розроблялися позивачем по справі, відповідачу стало відомо після прийняття господарським судом Сумської області рішення від 10.04.2007 року, а саме, з листа ПВКП „Гідромаш” №22 від 11.06.2007р.

Так, згідно ухвали господарського суду Сумської області по даній справі від 14.09.2006р. Управлінням МВС в Сумській області для скерування до експертної установи суду були надані вилучені у третьої особи копії креслень насосів НМ 7000-210 (ДНм 7000-210).

В ході судової експертизи були співставлені отримані від Управління МВС України в Сумській області копії креслень насосів НМ 7000-210 (ДНм 7000-210) та креслення Н.12.47.110.01 – самостійна частина літературного письмового твору технічного характеру „Комплект конструкторської документації на електронасосні агрегати НМ 7000-210, НМ 10000-210 згідно ТУ 26-06-1053-76”, який є збірником та на який позивачем було отримано Свідоцтво про реєстрацію виключної правомочності на твір №1024 від 21.12.2001р.

Управління МВС в Сумській області вилучило копії креслень насосів НМ 7000-210 (ДНм 7000-210), які були об'єктом дослідження судової експертизи, у третьої особи.

Після прийняття 10.04.2007р. рішення по даній справі відповідачу стало відомо, що вказані креслення були розроблені позивачем для ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”, яке передало креслення Н.12.47.112.00, Н.12.47.110.01 насосів НМ 7000-210 (ДНм 7000-210) ПВКП „Дімі” для розроблення технологічних процесів виготовлення сталевих відливок насосів НМ 7000-210, про що свідчить лист відкритого акціонерного товариства „Сумський завод „Насосенергомаш” до Приватного виробничо-комерційного підприємства „Дімі” №45-18/1965, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

В свою чергу ПВКП „Дімі” листом №3 від 21.01.2002р. звернулося до ПВКП „Гідромаш” з пропозицією розробити технологічні процеси виготовлення стальних відливок насосів НМ 7000-210 та передало ПВКП „Гідромаш” креслення Н.12.47.112.00, Н.12.47.110.01, отримані від ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”. За результатами спільної діяльності ПВКП „Дімі” та ПВКП „Гідромаш” була розроблена технологія (технологічні процеси) для ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”, яка була нанесена на креслення Н.12.47.112.00, Н.12.47.110.01.

Після розроблення технології ПВКП „Гідромаш” на підставі договору №58/828 від 11.10.2005р., укладеного між ним та третьою особою – ВАТ „Енергомашспецсталь”, передало останньому креслення Н.12.47.112.00, Н.12.47.110.01 для проведення робіт по приведенню технологічних процесів під виготовлення стальних підливок корпусних деталей насоса НМ 7000-210 під технологію ВАТ „Енергомашспецсталь”.

Таким чином, в ході проведення Прокуратурою Ковпаківського району м. Суми перевірки щодо порушення авторських прав з боку службових осіб відповідача, Управлінням МВС в Сумській області у третьої особи помилково були вилучені креслення Н.12.47.110.01 з нанесеною на нього технологією, які були передані ПВКП „Гідромаш” третій особі для приведення технологічних процесів під технологію ВАТ „Енергомашспецсталь” на замовлення ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш” на підставі договору №58/828 від 11.10.2005р.

Так, вилучені у третьої особи фрагменти креслень, які були розроблені позивачем для ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”, в ході судової експертизи були співставлені з кресленням Н.12.47.110.01 – самостійна частина літературного письмового твору технічного характеру „Комплект конструкторської документації на електронасосні агрегати НМ 7000-210, НМ 10000-210 згідно ТУ 26-06-1053-76”, в зв'язку з чим в ході судової експертизи виявились ідентичними, про що було зазначено у Висновку судової експертизи №242 від 30.01.2007р.

Про факт дослідження під час судової експертизи креслень, які позивач розробив для ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш”, а не креслень, які були надані відповідачем третій особі, відповідач дізнався з листа ПВКП „Гідромаш” №22 від 11.06.2007р., в зв'язку з чим виникли підставі для перегляду рішення господарського суду Сумської області по даній справі від 10.04.2007р. за нововиявленими обставинами.

Рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. ґрунтувалося на Висновку судової експертизи №242 від 30.01.2007р., в ході якої були досліджені розроблені позивачем однакові креслення Н.12.47.110.01.

Даний факт не був відомий відповідачу до прийняття судом рішення по даній справі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом ПВКП „Гідромаш” №22 від 11.06.2007р., в зв'язку з чим суд вважає заяву відповідача про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. за нововиявленими обставинами  правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню , на підставі ст.114 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. по справі №3/226-06 та приймає нове, згідно якого відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в частині вилучення у відповідача та третьої особи та знищення всіх оригіналів і копій самостійної частини (креслення Н.12.47.110.01) твору під назвою „Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210”.

Також, не підлягають задоволенні позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 666 893 грн. компенсації за порушення авторський прав, а також стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 266 689,3 грн. штрафу за порушення авторських прав, оскільки позивач не довів той факт, що відповідач незаконно використовує самостійну частину (креслення Н.12.47.110.01) літературного твору технічного характеру під назвою «Комплект конструкторської документації на електронасосний агрегат НМ 7000-210», а згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача повністю покладаються судові витрати позивача по сплаті державного мита, витрат на проведення комплексної судової експертизи, витрат на адвокатські послуги, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 44, 49, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Заяву Закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об'єднання „Гідромаш” про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. по справі №3/226-06 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Сумської області від 10.04.2007р. по справі №3/226-06 скасувати.

3.          В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного і енергетичного насособудування” відмовити повністю.

4.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об'єднання „Гідромаш” (м. Суми, вул. Скрябіна, 11; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04654431) на користь відкритого акціонерного товариства „Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування” (м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 2; код ЄДРПОУ 00220477) судові витрати в сумі 90 303 грн. 00 коп.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.          Копію рішення надіслати сторонам у справі та третій особі.

Повний текст рішення складений і підписаний суддею 16.08.2007р.