Ухвала

від 22.04.2020 по справі 1-103/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа №1-103/10

провадження № 61-6066ск20

Верховний Суд у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчих листів виданих Кіцманським районним судом у справі №1-103/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 100000 грн. моральної шкоди та 13437 грн. матеріальної шкоди. Мотивував свої вимоги тим, що вищезазначені виконавчі листи у справі №1-103/2010 року було пред`явлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції у Чернівецькій області.

01 вересня 2010 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вироку Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2010 року по справі №1-103/2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 100000 грн. та матеріальних збитків в сумі 13437 грн. Однак, вищезазначені виконавчі документи 25 жовтня 2011 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження повернуті стягувачу у зв`язку з тим, що на момент перевірки майна, яке підлягало опису, не виявлено, про що складено відповідні акти державного виконавця.

30 листопада 2010 року завершено виконавче провадження із виконання вказаних виконавчих листів. Оскільки ОСОБА_2 не отримав вказані виконавчі листи, то 30 січня 2015 року Кіцманським районним судом було видано дублікат виконавчих листів у справі №1-103/2010 року. Дані виконавчі листи у 2015 році пред`явлені стягувачем для їх виконання до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області та 08 червня 2015 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих документів. Враховуючи те, що станом на серпень 2019 року будь-якої інформації про стан виконання виконавчих листів чи оригіналів виконавчих листів на адресу стягувача не надходило, ОСОБА_2 вважає їх втраченими. На підставі наведеного просив поновити строк пред`явлення виконавчих листів до виконання та видати дублікат цих виконавчих листів.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року, відмовлено у задоволенні заяви у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не вбачав поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа для виконання, а також підстав для видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження втрати оригіналів виконавчих листів.

20 березня 2020 року представник ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , надіслав засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.

Вивчивши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали стосовно поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, приписи підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ Перехідні положення ЦПК України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

У даній справі оскаржується в касаційному порядку ухвала про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для його пред`явлення та постанова, прийнята за результатами апеляційного перегляду даної ухвали.

Положеннями пункту другого частини першої статті 389 ЦПК України передбачено перелік ухвал, які підлягають оскарженню в касаційному порядку, а саме вказано, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає

Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, серед якого ухвала про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання зазначена в пункті 24.

Відповідно до частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції після апеляційного перегляду не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не входить до передбаченого законом переліку, а тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2020 року в частині оскарження ухвали щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити.

Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик