Рішення

від 16.07.2007 по справі 5/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/220

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.07                                                                                 Справа № 5/220

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Домоуправління № 1 Луганської Квартирно-експлуатаційної частини району,     м. Луганськ

про стягнення  51735 грн. 33 коп. боргу за електроенергію

при секретарі судового засідання Монастирському Д.Д.

за участю представників сторін:

від позивача –Голоколосова Л.І., дов. від 04.01.07. №48;

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у розмірі 46417,06 грн., 3% річних у сумі 562,08, інфляційних у сумі 2264,67 грн., пеню у сумі 2491,52 грн. за період з 27.04.06. по 29.03.07.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Відповідно до ст..75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об”єднання” в особі Луганської  філії /позивачем/ та Домоуправління № 1 Луганської Квартирно-експлуатаційної частини району, м. Луганськ /відповідачем/  було укладено договір  від 11.03.03. №3045 про постачання електричної енергії та укладено додаткові  угоди до зазначеного договору (від 18.11.04. порядок проведення розрахунку), за умовами якої  позивач прийняв на себе зобов'язання постачати  електроенергію, а відповідач –проводити остаточний розрахунок  у п'ятиденний строк з дня отримання рахунків від енергопостачальника.

          При розгляді справи встановлено, що в період лютий-грудень 2006 року, січень-лютий 2007 року позивачем відповідачу /його субспоживачами/ було надано послуг з постачання активної електроенергії  на суму 46417,06грн., яку не було сплачено, тому утворилась заборгованість у вказаному розмірі, що підтверджено звітами про спожиту електроенергію за відповідні періоди та іншими матеріалами справи.

          У встановлений Порядком розрахунків, що є додатком № 12 до укладеного договору,  строк –5 днів з дня отримання відповідних рахунків від позивача на сплату спірних сум - відповідачем зобов'язаний оплатити борг за реактивну електроенергію не було виконане.

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору по оплаті боргу за споживання активної електроенергії  підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідач зобов'язаний був оплатити спожиту електроенергію, але відповідач не оплатив, чим порушив умови договору та закон. Таким чином, відповідач порушив законні права позивача на отримання плати за надані послуги з постачання електроенергії, як встановлено ст.ст.629 ЦК України.

Стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми і неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.  

За таких обставин вимоги позивача за позовом є обґрунтованими,  такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають фактичним обставинам, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати за позовом покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625,629 ЦК України, керуючись  ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Домоуправління № 1 Луганської Квартирно-експлуатаційної частини району,     м. Луганськ, квартал «Гостра Могила», 12/1, код ЄДРПОУ 22993312 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об”єднання” в особі Луганської філії , м. Луганськ, вул. «Штеровська», 17, р№260333019080 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665 борг за активну електроенергію 46417,06грн.;

інфляційних нарахувань в розмірі 2264,67грн., 3 % річних в сумі  562,08грн., пеню в сумі 2491,52грн., витрати по держмиту в сумі 517,35грн. та  118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, р№2600714999 в АППБ «Райфайзен Банк Аваль», Луганська обласна дирекція, МФО 304007. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –20.07.07.   

Суддя                                                  Р.М. Шеліхіна

.