Ухвала

від 12.05.2020 по справі 5019/337/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

м. Рівне

"12" травня 2020 р. Справа № 5019/337/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засіданні Мельник В.Я., розглянувши у матеріалах справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОЛЬ

про стягнення 2695581 грн. 10 коп.

скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: (скаржника) не з`вився;

від відповідача: не з`явився;

від органу ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2011 року у справі №5019/337/11 позов задоволено, стягнуто з Торгово -виробничого підприємства УКРПОЛЬ (Товариство з обмеженою відповідальністю) (34500, Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул.Пушкіна, б.1, код ЄДРПОУ 20010348) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк (01001, м.Київ, пров.Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі Філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Рівне (33028, м. Рівне, вул. С.Петлюри, №14 а, код ЄДРПОУ 09333335,) 1700000 грн. 00 коп. основного боргу, 540745 грн. 21 коп. несплачених відсотків, 420671 грн. 92 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 34163 грн. 97 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 25500 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2011 року видано наказ 05.05.2011 року №5019/337/11.

24.03.2020 року до Господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшла скарга на бездіяльність головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича, в якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність державних виконавців/посадових осіб Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах ВП № 27299533, щодо не здійснення останнім заходів, передбачених ЗУ Про виконавче провадження щодо звернення стягнення на будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м.), знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Укрполь , а саме не проведення опису та арешту та інших виконавчих дій із оцінки та передачі предмету іпотеки на торги в порядку та строки, які визначені ЗУ Про виконавче провадження та ЗУ Про іпотеку .

- зобов`язати головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича, іншу посадову особу Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах ВП № 27299533, здійснити опис та арешт будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м.), знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Укрполь , вчинити інші виконавчі дії із оцінки та передачі предмету іпотеки на торги в порядку та строки, які визначені ЗУ Про виконавче провадження та ЗУ Про іпотеку .

В обгрунтування скарги зазначає наступне. Постановою ВДВС Сарненського РУЮ у Рівненській області від 29.06.2011 року було відкрито виконавче провадження. Постановою ВДВС Сарненського РУЮ у Рівненській області від 18.07.2011 року було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ Укрполь , в т. ч. на будівлю адміністративно- виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сарни,вул. Пушкіна, 1), яка згідно Договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №263/09 від 25.08.2009 р. перебуває в іпотеці у Банку. Листом №118/20-62 від 05.12.2017 р. Банк надіслав на адресу ВДВС низку договорів іпотеки та застави.

Банк листами від 10.07.2019 р.; 15.11.2019 р; 13.02.2020 р.; 17.03.2020 р. неодноразово звертався на адресу ВДВС з заявами про проведення виконавчих дій, здійснити передбачені Законом України Про виконавче провадження виконавчі дії, а саме опис й арешт нерухомого майна: будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1 ); передати на зберігання дане майно особі відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5 та зробити фотознімки даного майна для надання їх ДП СЕТАМ , в разі вчинення перешкод з боку Боржника щодо проведення виконавчих дій, а саме проведення опису й арешту майна боржника просив залучити правоохоронні органи.

Станом на 19.03.2020р. головним держаним виконавцем Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневичем Ігорем Віталійовичем в межах ВП № 27299533 не здійснено опис та арешт будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Укрполь . Скаржник вважає, що така бездіяльність головного державного виконавця Болкуневича І.В. є незаконною.

Ухвалою суду від 26 березня 2020 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича прийнято до розгляду. Повідомлено державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про прийняття скарги.

06 квітня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшли заперечення на скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича, в яких зазначає, що Скарга, яка є предметом розгляду, підписана та подана до суду не повноважною особою, так як у довіреності, виданої ПАТ "Промінвестбанк" Братченку А.В., відсутні дані про надання йому повноважень на підписання та подання до суду скарг на бездіяльність державних виконавців від імені ПАТ "Промінвестбанк" та те, що скарга подана до суду з пропуском встановленого Законом строку подання такої скарги. Вказує, що твердження скаржника є безпідставними з огляду на те, що не здійснення дій щодо опису і арешту майна адміністративно-виробничого призначення загальною площею 494,6 м.кв., що знаходиться за адресою6м.Сарни, вул.Пушкіна,1, ще не вказує на бездіяльність державного виконавця. На підтвердження бездіяльності державного виконавця Скаржник не надав належних та допустимих доказів такої бездіяльності. Вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

07.04.2020 року від Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до суду надійшло пояснення на скаргу в якій Відділ заперечує проти скарги посилаючись при цьому на те, що державним виконавцем вчиняються виконавчі дії, спрямовані на своєчасне виконання судового наказу у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 14 квітня 2020 року розгляд скарги відкладено за клопотаннями сторін на 05.05.2020 року.

У судове засідання 05.05.2020 року не з`явились представники сторін та органу ДВС. Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду скарги. Органом ДВС подано клопотання про розгляд скарги у відсутності повноважного представника.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 342 Господарського кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Сторони справи та орган ДВС належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, а відтак їх неявка не перешкоджають розгляду скарги. Крім того суд зазначає, що розгляд скарги за клопотанням Відповідача і органу ДВС уже відкладався і в останніх було достатньо часу на подання своїх пояснень та необхідних доказів. Неможливості отримання та подання до суду доказів в обгрунтування своїх заперечень ні Відповідач, ні орган ДВС суду не надали.

Крім того, суд зазначає, що необгрунтованими є посилання Відповідача та Сарненського РВ ДВС на неуповноваженість ОСОБА_1 на підписання скарги від імені ПАТ "Промінвестбанку" так як в копії довіреності, доданої до скарги, чітко передбачено, що ОСОБА_1 надається право підписувати від імені Банку запити, листи, скарги.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2011 року у справі №5019/337/11 позов задоволено, стягнуто з Торгово -виробничого підприємства УКРПОЛЬ (Товариство з обмеженою відповідальністю) (34500, Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул.Пушкіна, б.1, код ЄДРПОУ 20010348) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі Філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рівне (33028, м. Рівне, вул. С.Петлюри, №14 а, код ЄДРПОУ 09333335,) 1700000 грн. 00 коп. основного боргу, 540745 грн. 21 коп. несплачених відсотків, 420671 грн. 92 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 34163 грн. 97 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 25500 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 квітня 2011 року видано наказ 05.05.2011 року №5019/337/11.

Постановою ВДВС Сарненського РУЮ у Рівненській області від 29.06.2011 року було відкрито виконавче провадження. Постановою ВДВС Сарненського РУЮ у Рівненській області від 18.07.2011 року було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ Укрполь , в т. ч. на будівлю адміністративно- виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. Пушкіна, 1), яка згідно Договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №263/09 від 25.08.2009 р. перебуває в іпотеці у Банку. Листом №118/20-62 від 05.12.2017 р. Банк надіслав на адресу ВДВС низку договорів іпотеки та застави.

Банк листами від 10.07.2019 р.; 15.11.2019 р; 13.02.2020 р.; 17.03.2020 р. неодноразово звертався на адресу ВДВС з заявами про проведення виконавчих дій, здійснити передбачені Законом України Про виконавче провадження виконавчі дії, а саме опис й арешт нерухомого майна: будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1 ); передати на зберігання дане майно особі відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5 та зробити фотознімки даного майна для надання їх ДП СЕТАМ , в разі вчинення перешкод з боку Боржника щодо проведення виконавчих дій, а саме проведення опису й арешту майна боржника просив залучити правоохоронні органи.

Як встановлено судом, станом на 19.03.2020р. головним держаним виконавцем Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневичем Ігорем Віталійовичем в межах ВП № 27299533 не здійснено опис та арешт будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Укрполь і яка згідно Договору іпотеки із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №263/09 від 25.08.2009 р. перебуває в іпотеці у Банку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404- VIII та Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)

- це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону

Завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст.10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частин 4 статті 18 Закону України Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону У країни Про виконавче провадження ).

Згідно вимог Закону України Про виконавче провадження державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, доказів дотримання та виконання даного пункту (вимоги законодавства) не було дотримано - станом на дату подання даної скарги у матеріалах виконавчого провадження не існує.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. На сам кінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, №15729/07, від 05.07.2012).

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України Про виконавче провадження . Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Згідно із правовою позицією, яка викладена, зокрема, в пункті 15 Постанови Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі №923/182/13-г, судом зазначено, що відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону № 1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України Про виконавче провадження , тобто такі перевірки не мають вчинятися виконавцем одноразово.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов`язаний використовувати, надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. В свою чергу, ст. 18 Закону №606- XIV встановлювала, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до змісту статті 326 Господарсько-процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Закону України від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ Про виконавче провадження та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пунктів 9-11 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.

Як встановлено судом, ПАТ Промінвестбанк неодноразово своїми заявами звертався до органу ДВС з метою забезпечення примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області №5019/337/11 від 05.05.2011 року, здійснити передбачені Законом України Про виконавче провадження виконавчі дії, а саме опис й арешт нерухомого майна: будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494.6 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Сарни, вул. Пушкіна. 1): передати на зберігання дане майно особі відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5 та зробити фотознімки даного майна для надання їх ДП СЕТАМ : в разі вчинення перешкод з боку Боржника щодо проведення виконавчих дій, а саме проведення опису й арешту майна боржника просимо залучити правоохоронні органи.

Нормами абзацу 2 частини 7 статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Частинами 1, 2, 5, 6 статті 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 52 Закону України Про виконавче провадження , виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: майно, що у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

У частинах 1-3, 5, 7, 9 статті 56 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника

або на окремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

За нормами частини першої статті 58 Закону України Про виконавче провадження , майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Статтею 41 Закону України від 05.06.2003р. № 898-ІУ "Про іпотеку" визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону .

Як вбачається із матеріалів справи, з 2011 року до теперішнього часу державним виконавцем не здійснено опис та арешт вищенаведеного нерухомого майна яке перебуває у Банку в іпотеці, не проведена його оцінка та майно не передано на реалізацію тощо.

Разом з цим, відповідно до положень ч. 2 ст. 30 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Таким чином, державний виконавець повинен був протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (тобто з 29.06.2011) провести виконавчі дії з виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в проміжок часу між 29.06.2011 (відкриття виконавчого провадження) та до 19.03.2020 (звернення Банку до суду з даною скаргою), державним виконавцем фактично не здійснювались дії щодо примусового виконання наказу у справі № 5019/337/11 виданого 05.05.2011, крім винесення постанови 18.07.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Разом з тим, 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404-VIII), яким вказаний вище строк здійснення виконавчого провадження не передбачено, проте статтею 2 даного Закону унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Хоча визначення поняття "розумності строків" Закон не містить, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу.

За змістом ч. 1 і 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. В той же час, чітко визначена законом процедура здійснення виконавчого провадження не може бути змінена або доповнена виконавцем на власний розсуд.

Крім того, виходячи з положень ст.ст. 1, 2, 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Для виконання, визначених законом функцій, державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, які кореспондуються з правами стягувача на примусове виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем порушено права стягувача як сторони виконавчого провадження.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004 заява № 56849/00, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 (заява № 18966/02) суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії , заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-ІІІ; Ясіуньєне проти Латвії , заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53. ЄСПЛ, також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі Фуклев проти України , заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Бездіяльність Сарненського РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) призвела до не задоволення вимог Стягувача згідно рішення Господарського суду Рівненської області по справі №5019/337/11 від 05 травня 2011 року за рахунок наявного та/або невиявленого майна Боржника.

За приписами статтей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права.

За умовами частин 1, 2 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що подана скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича в частині визнання незаконною бездіяльність державних виконавців/посадових осіб Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах ВП № 27299533, щодо не здійснення останніми заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження на виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі №5019/337/11, виданого 05.05.2011р., в тому числі і щодо звернення стягнення на будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м.), знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Укрполь , а саме не проведення опису та арешту та інших виконавчих дій із оцінки та передачі предмету іпотеки на торги в порядку та строки, які визначені Законом України Про виконавче провадження та Законом України Про іпотеку , підлягає до задоволення, а бездіяльність державних виконавців/посадових осіб Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах ВП № 27299533 визнанню неправомірною.

У зв`язку з неправомірною бездіяльністю державних виконавців/посадових осіб Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах ВП № 27299533 правомірними є вимоги скаржника щодо зобов`язання головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича, іншу посадову особу Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)в межах ВП № 27299533, здійснити опис та арешт будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ Укрполь , вчинити інші виконавчі дії із оцінки та передачі предмету іпотеки на реалізацію в порядку та строки, які визначені Законом України Про виконавче провадження та Законом України Про іпотеку .

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 232-234, 240, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на бездіяльність головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича задоволити.

2. Визнати незаконною бездіяльність державних виконавців/посадових осіб Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах ВП № 27299533, щодо не здійснення останніми заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження щодо звернення стягнення на будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м.), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Укрполь , а саме не проведення опису та арешту та інших виконавчих дій із оцінки та передачі предмету іпотеки на торги в порядку та строки, які визначені Законом України Про виконавче провадження та Законом України Про іпотеку

3. Зобов`язати головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Болкуневича Ігоря Віталійовича, іншу посадову особу Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в межах ВП № 27299533 здійснити опис та арешт будівлі адміністративно - виробничого призначення (загальною площею 494,6 кв.м.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ Укрполь , вчинити інші виконавчі дії із оцінки та передачі предмету іпотеки на реалізацію в порядку та строки, які визначені Законом України Про виконавче провадження та Законом України Про іпотеку .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив або безпосереднього до апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua/sud519/

Суддя Марач В.В.