Ухвала

від 07.05.2020 по справі 461/3711/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3711/20

Провадження № 1-кс/461/2933/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2020 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

при розглядіувідкритомусудовому засіданніклопотаннязаступниканачальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42019140000000057 від 08.04.2020 відносно ОСОБА_4 ,підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

в с т а н о в и в:

Заступник начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування прокуратури Львівської області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що в період часу з 26.12.2013 по 31.12.2018 ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку (попередня назва - Департамент економічної політики) Львівської міської ради, здійснюючи свою діяльність за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 15, перебуваючи за вказаною адресою, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функції представника місцевого самоврядування, тобто яка здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу і визначає міру відповідальності керівників структурних підрозділів, підписує в межах компетенції управління накази та організовує перевірку їх виконання, несе персональну відповідальність перед міською радою, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, достовірно знаючи про обов`язковість вимог Методики від 07.06.2007 № 897 при розрахунку розміру орендної плати за Договорами оренди, при цьому, маючи реальну можливість належним чином виконувати свої обов`язки щодо забезпечення належного визначення розміру орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, в порушення п. 2.1.3 та п. 2.1.4 Методики від 07.06.2007 № 897 при розрахунку розміру орендної плати за договорами №№ Л-9562-15, Л-11166-18, Г-9227-14, Ш-9917-15, Ш-11520-18, Г-8913-18, Ф-9517-15, Ф-10011-16, Г-10095-16, договором № Г-8456-12 (Д-15) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.10.2012 № Г-8456-12Г-8456-12, договором № С-10249-16 (Д-18) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № С-10249-16 від 25.11.2016, для частини об`єкту оренди площею 70 кв.м., застосувала орендну ставку у розмірі 2% від вартості майна, а для іншої частини об`єкту оренди - 6% від вартості майна, замість застосування орендної ставки у розмірі 6% до загальної площі об`єктів оренди за вказаними договорами. Що призвело до недоотримання загальним фондом міського бюджету коштів в загальній сумі 1098 146, 85 гривень, а також в порушення вказаних вимог Методики при розрахунку розміру орендної плати за договорами №№ Л-10426-17,З-8914-13,Г-9422-15,Ш-9338-15,Ш-10966-18 для частини об`єкту оренди площею 50 кв.м. застосувала орендну ставку у розмірі 2% від вартості майна, а для іншої частини об`єкту оренди - 6% від вартості майна, замість застосування орендної ставки у розмірі 6% до загальної площі об`єктів оренди за вказаними договорами. Що призвело до недоотримання загальним фондом міського бюджету коштів в сумі 90 901, 84 грн. та загалом призвело до недоотримання загальним фондом міського бюджету коштів в загальній сумі 1189 048, 69 грн. і спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам. Прокурор покликається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в у вчиненні неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Зазначає, що обгрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується матеріалами досудового розслідування. Наявні докази вчинення підозрюваною кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку. У разі визнання винною, ОСОБА_4 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. Загальний розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_4 , становить 1189048,69грн.

В клопотанніпрокурор зазначає,що зважаючина ризики,встановлені уданому кримінальномупровадженні,а саме:можливе переховуваннявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; знищенняабо спотвореннядокументів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином , досудове розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави. Майновий стан підозрюваної ОСОБА_4 дозволяє застосувати до неї запобіжний захід у вигляді застави. Водночас, при визначені розміру застави слід враховувати тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування, що може вплинути на виконання покладених на нею обов`язків. Розмір від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений для злочину середньої тяжкості, не здатен забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків. В зв`язку з чим необхідно визначити розмір застави підозрюваній не менший, ніж розмір заподіяної в результаті її злочинних дій шкоди, що становить 565 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та еквівалентно 1 187 630 грн.

Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки нею вчинено середньої тяжкості кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, що також свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів, прокурор просить слідчого суддю застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 1 187630 гривень.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала. Просила задовольнити подане клопотання.

Підозрювана таїї захисникзаперечили протизастосування запобіжногозаходу увигляді застави.Вказали,що прокуроромне обґрунтованапідозра ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.367 ККУкраїни.Зазначені вклопотанні прокуроромризики немотивовані танічим непідтвердженні. ОСОБА_4 одружена,має наутриманні 2-х неповнолітніх дітей,позитивно характеризуєтьсяпо місцюроботи,що свідчитьпро міцнісоціальні зв`язкиостанньої.Також вважають,що прокуроромне наведеномотиви необхідностівизначення розмірузастави підозрюванійу сумі1187630грн.,що єнеспіврозмірним з їїзаробітною платою,яка становитьза 2019рік 523094грн.37коп. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши думку прокурора, щодо поданого клопотання, підозрюваної та її захисника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

06.05.2020 р. о 15 год. 03 хв., ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що є злочином середньої тяжкості.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 стверджується зібраними доказами, а саме:

-Повідомленням з Управління східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області про вчинення кримінального правопорушення;

-Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1324/19/568-570/571-574/575-578/579-580/581/582/583/584/20-22 від 10.04.2020 р.;

-Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року;

-Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року;

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваної ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Прокурором доведено, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так як ОСОБА_4 перебуває на посаді начальника управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вона має доступ до всіх документів, які мають вагоме доказове значення для встановлення обставин даного кримінального провадження. Також в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів в Львівській міській раді не встановлено всіх документів, які мають вагоме доказове значення для встановлення обставин кримінального провадження, тому остання з метою приховання важливих для кримінального провадження доказів своєї протиправної діяльності, може сховати, спотворити або знищити їх.

Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка перебуває на посаді начальника управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, одружена, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, тобто у останньої міцні соціальні зв`язки. Незважаючи на це, у разі визнання винуватою ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, вказаний злочин є злочином середньої тяжкості та вчинений підозрюваною у зв`язку з перебуванням останньої на вищевказаній посаді, із використанням свого службового становища. Все вищезазначене в сукупності підтверджує ризик знищення, приховання або спотворення будь-якого документу ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

Щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає наступне. Більш м`якими запобіжними заходами у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука (ч. 1ст. 176 КПК України). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваної та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, у вчиненні ОСОБА_4 злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, в якому вона підозрюється, а також наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та вагомості встановленого ризику, передбаченихстаттею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та зможе запобігти цьому ризику.

Згідно ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про її особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною, обвинуваченою покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірною для неї.

Відповідно до п. 1 ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні прокурор просить визначити заставу підозрюваній ОСОБА_4 не менший, ніж розмір заподіяної в результаті її злочинних дій шкоди у розмірі 1187630 грн.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченої.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, характеристики підозрюваної, доведених ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, майнового та сімейного стану підозрюваної, зокрема: згідно данихщорічної деклараціїза 2019рік,поданої ОСОБА_4 18.03.2020,яка розміщенана офіційномувеб-сайтіНАЗК,вбачається,що останняє одноосібнимвласником квартириплощею 178,4кв.м.,співвласником будівельта спорудмайнового комплексуплощею 942,80кв.м.з розміромчастки 34%;власником часткив статутномукапіталі ТзОВ«Позитив плюс»в розмірі30,5%від загальногокапіталу,власником автомобілямарки «Хюндай»моделі «Тусон»2007року випускута отрималадоходи завказаний періодв загальномурозмірі 540194грн.Також враховуючи,що ОСОБА_4 інкримінують кримінальнеправопорушення,передбачене ч.2ст.367КК України,яке являєтьсязлочином середньоїтяжкості тапередбачає заставув розмірівід одногодо двадцятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, слідчий суддя не погоджується з позицією сторони обвинувачення та вважає за можливим визначити заставу у межах визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків.

Доводи прокурора щодо застосування підозрюваній ОСОБА_4 застави у розмірі 1187630 грн. не є обґрунтованими. Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Судом встановлено, що немає жодних правових підстав виходити за вищевказані рамки, оскільки підозрюваній ОСОБА_4 інкриміновано злочин середньої тяжкості.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваній заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 42040 грн. з покладанням на ОСОБА_4 на строк до 05.07.2020 р. наступних обов*язків:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без виклику та дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-здати назберігання довідповідного органудержавної владисвій паспортдля виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їздв Україну.

На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатній для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

Застава підлягає внесенню на депозитний рахунок суду: Одержувач:Територіальне управліннядержавної судовоїадміністрації Українив Львівськійобласті,IBAN:UA598201720355219002000000757,Банк одержувача:Державна казначейськаслужба України,м.Київ,ЄДРПОУ 26306742.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави , в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.131-132,177,179,182,194 КПК України, -

у х в а л и в:

Застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Березини Радивилівськогорайону Рівненськоїобласті,громадянки України,українки,із вищоюекономічною освітою,депутата Львівськоїобласної ради,одруженої,працюючої напосаді начальникауправління комунальноївласності Львівськоїміської ради,зареєстрованої тапроживаючої заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимої запобіжний захід у виді застави в сумі 42040 грн. з покладанням на ОСОБА_4 на строк до 05.07.2020 р. наступних обов`язків:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без виклику та дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава підлягає внесенню на депозитний рахунок суду: Одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, ЄДРПОУ 26306742.

Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави , в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваною, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1