Ухвала

від 18.06.2020 по справі 461/3711/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3711/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/562/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі :

Головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року про арешт майна,

з участю прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_6

підозрюваної ОСОБА_7

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування прокуратури Львівської області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №42019140000000057 від 08.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України задоволено частково.

Накладено арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права ОСОБА_7 відчужувати та розпоряджатись наступним майном:

-квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 178,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 76072146101, яка перебуває у власності ОСОБА_7 ;

-автомобілем марки «HYUNDAI» «TUCSON» 2007 року випуску, чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_7

В задоволенні решти клопотання - відмовлено.

Контроль за виконанням ухвали покладено на заступника начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування прокуратури Львівської області ОСОБА_8 .

Мотивуючи своє рішення слідчий суддя, зокрема зазначив, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) клопотання прокурора слід частково задоволити. Прокурор довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого. Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане. Метою та підставами накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважав їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна. Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особами кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення, в частині накладення арешту на квартиру загальною площею 178,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 76072146101, яка перебуває у власності ОСОБА_7 та на автомобіль марки «HYUNDAI» «TUCSON» 2007 року випуску, чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження цим майном, яке перебуває у власності ОСОБА_7 . В частині накладення арешту на 34% частки будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 942,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1128860, яка перебуває у власності ОСОБА_7 та на частку в статутному капіталі ТзОВ «Позитив плюс» (ЄДРПОУ 20840618) в розмірі 30,5% від загального капіталу товариства, яка перебуває у власності ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до переконання, про необхідність відмовити, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання в права підозрюваної. Арешт майна в цій частині є неспівмірним з розміром зазначеної в позові шкоди.

На дану ухвалу адвокат ОСОБА_6 захисник підозрюваної ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить, поновити процесуальнийстрок на апеляційнеоскарження ухвалислідчого суддіГалицького районногосуду містаЛьвова ОСОБА_1 від 07травня 2020року проарешт майнау данійсправі.Ухвалу слідчогосудді Галицького районногосуду містаЛьвова ОСОБА_1 від 07травня 2020року проарешт майна ОСОБА_7 -скасувати.Постановити новуухвалу провідмову взадоволенні клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019140000000057 від 07.05.2020р., а саме: арешт квартири АДРЕСА_1 , та арешт автомобіля марки «HYUNDAI» «TUCSON» 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_7 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що про винесення ухвали про арешт майна сторона захисту дізналася 03 червня 2020 року, ознайомлюючись з матеріалами даного кримінального провадження в порядку статті 290 КПК України.

Слідчий суддя лише формально зазначив, однак не обґрунтував, чому прийшов до висновку, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною розміру шкоди, зазначеної в цивільному позові.

Наголошує, що для висновку про співмірність розміру шкоди із вартістю майна, яке арештоване, слідчий суддя повинен був вказати, яка вартість арештованого майна.

Наполягає, що оскільки клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_7 не відповідало вимогам статті 171 КПК України, а саме: не містило обґрунтування розміру шкоди, докази підтвердження розміру шкоди, а також докази на підтвердження вартості майна, яке належало арештувати, слідчий суддя повинен був повернути вказане клопотання.

Звертає увагу,що первиннопозов повиненбути заявленийдо Управліннякомунальної власностіЛьвівської міськоїради,та намайно цієїюридичної особиможе бутинакладено арештв силувимог статті170КПК України. У випадку задоволення такого цивільного позову судом Управління комунальної власності може заявити вимогу про стягнення в порядку регресу відшкодованої шкоди у відповідності до Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_9 та підозрюваної ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили таку задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведе ні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 08.04.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019140000000057 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 367 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 06.05.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Заступник начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідування прокуратури Львівської області ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді про арешт майна у кримінальному провадженні №42019140000000057.

Разом із клопотанням про накладення арешту прокурором подано цивільний позов в порядку ст.128 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону прокурор, яка внесла клопотання та слідчий суддя, який розглядав зазначене клопотання, в повній мірі дотрималися.

Так, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, клопотання слідчого підляло до часткового задоволення, в частині накладення арешту на квартиру загальною площею 178,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 76072146101, яка перебуває у власності ОСОБА_7 та на автомобіль марки «HYUNDAI» «TUCSON» 2007 року випуску, чорного кольору, н.з. НОМЕР_1 , із забороною відчуження та розпорядження цим майном, яке перебуває у власності ОСОБА_7 . При цьому, в частині накладення арешту на 34% частки будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 942,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1128860, яка перебуває у власності ОСОБА_7 та на частку в статутному капіталі ТзОВ «Позитив плюс» (ЄДРПОУ 20840618) в розмірі 30,5% від загального капіталу товариства, яка перебуває у власності ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до вірного переконання, про необхідність відмовити, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання в права підозрюваної, арешт майна в цій частині є неспівмірним з розміром зазначеної в позові шкоди.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, суду апеляційної інстанції апелянтом не було надано доказів стосовно не співмірності розміру накладеного арешту заявленому позову.

При перевірці справи в апеляційному порядку допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, на що покликається апелянт в апеляційній скарзі, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

З урахуваннямвикладеного колегіясуддів вважає,що ухвалуслідчого суддінеобхідно залишитибез зміни,а апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційнеоскарження ухвалислідчого суддіГалицького районногосуду м.Львова від07травня 2020року,оскільки вматеріалах справивідсутні даніпро направленнякопії такоїпідозрюваній ОСОБА_7 чи адвокату ОСОБА_6 ,розгляд даногоклопотання відбувавсябез участіостанніх,про винесенняоскаржуваної ухвалистороні захистустало відомо03червня 2020року.

Керуючись ст.ст.171,172,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районногосуду м.Львова від07травня 2020року

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 захисника підозрюваної ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року про арештмайна укримінальному провадженні№42019140000000057від 08.04.2019року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4