Ухвала

від 12.05.2020 по справі 908/1624/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1624/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ИРБИС

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2020 (у складі колегії суддів: Подобєд І.М. (головуючий), Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2019 (суддя Проскуряков К.В.)

у справі № 908/1624/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ИРБИС

до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ПК Індустрія ,

про визнання недійсним акту (рішення) суб`єкта господарювання,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю ТД ИРБИС (далі - ТОВ ТД ИРБИС ) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2019 у справі № 908/1624/19.

Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2020 (повний текст складено 20.02.2020), зазначаючи, що отримало копію оскарженої постанови 26.02.2020, що підтверджується довідкою Харківської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта від 09.04.2020 № 2020040910130, копією конверта, даними Укрпошти за номером поштового відправлення 4900076357655.

Перевіривши зазначені доводи і встановивши наведені обставини, виходячи з положень частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), Суд дійшов висновку, що зазначене клопотання слід задовольнити.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі ТОВ ТД ИРБИС викладено, зокрема, хід розгляду справи №908/1624/19 судами попередніх інстанцій; обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень.

При цьому підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №908/1624/19 ТОВ ТД ИРБИС вказує наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК.

Разом із цим у касаційній скарзі не зазначено норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Водночас покликання ТОВ ТД ИРБИС лише на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК не узгоджується зі змістом поданої цим товариством касаційної скарги.

Ураховуючи наведене, на виконання вимог цієї ухвали ТОВ ТД ИРБИС необхідно чітко зазначити передбачену (передбачені) частиною 2 статті 287 ГПК підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у справі № 908/1624/19 із належним визначенням та обґрунтуванням її (їх) відповідно до зазначених вище вимог закону.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю ТД ИРБИС строк на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.10.2019 у справі № 908/1624/19.

2. Надати скаржникові строк для виконання вимог цієї ухвали до 29.05.2020.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий