Рішення

від 13.05.2020 по справі 756/9381/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13.05.2020 Справа № 756/9381/18

№2-др/756/12/20

№756/9381/18

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Луценка О.М.,

за участю секретаря судових засідань Пляса Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Харківський міський ломбард про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

30.04.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи. Розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача становить 27489,20 грн.

Вимоги заяви мотивовані тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до комунального підприємства Харківський міський ломбард про стягнення заборгованості задоволено. Матеріали справи містять копію договору про надання правової допомоги №01/7 від 02.07.2018. Відповідно до п. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Позивач подавав до суду заяву щодо надання доказів понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у справі.

Також позивач просить вирішити питання щодо стягнення судового збору з відповідача на користь держави.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Зважаючи на положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Так, рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. Ухвалюючи рішення, суд повинен враховувати первісні вимоги, а також усі уточнення (доповнення або зміни) до них, які заявлялися в судовому засіданні.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з письмових матеріалів справи, між адвокатом Панченко Олександром Віталійовичем та позивачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правової допомоги №01/7 від 02.07.2018 (а.с. 71).

Відповідно наданого акту наданих послуг згідно умов договору №01/7 від 02.07.2018 та квитанції убачається, що позивач поніс витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом цивільної справи відповідно до договору про надання правової допомоги №01/7 від 02.07.2018 на загальну суму 27100,00 грн.

Відповідно до платіжного документу від 13.04.2019 позивач поніс витрати у зв`язку зі сплатою судового збору за подання скарги до Київського апеляційного суду в розмірі 389,20 грн. Однак, ці витрати не відносяться до витрат на правову допомогу.

Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим, тому заява підлягає частковому задоволенню.

Так, рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. Ухвалюючи рішення, суд повинен враховувати первісні вимоги, а також усі уточнення (доповнення або зміни) до них, які заявлялися в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1214,56 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Харківський міський ломбард про стягнення заборгованості.

Стягнути з комунального підприємства Харківський міський ломбард ( код ЄДРПОУ 03062088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 27100,00 грн.

Стягнути з комунального підприємства Харківський міський ломбард ( код ЄДРПОУ 03062088) на користь держави судовий збір у розмірі 1214,56 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя О.М. Луценко