Постанова

від 07.05.2020 по справі 607/15838/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 травня 2020 року

м. Київ

справа № 607/15838/18

провадження № 61-48007св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач-1 - публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ,

представники відповідача-1: Панченко Дмитро Вікторович, Гаврилюк Оксана Омелянівна ,

відповідач-2 - державний реєстратор Жовнівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області Шелюжак Василь Ярославович ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства Укрсоцбанк на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Позняка В. М. від 15 серпня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду у складі колегії суддів: Щавурської Н. Б., Костіва О. З., Хоми М. В. від 09 жовтня 2018 року ,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

15 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , яке змінило найменування на акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі - АТ Укрсоцбанк ), державного реєстратора Жовнівської сільської ради Бережанського району Тернопільської області Шелюжака В. Я. про скасування рішення державного реєстратора за № 40126248 від 15 березня 2018 року про реєстрацію за АТ Укрсоцбанк права власності на квартиру АДРЕСА_1 та припинення права власності АТ Укрсоцбанк на вказану квартиру.

Цього ж дня, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , в обґрунтування якої зазначив, що державний реєстратор без наявності документа, що підтверджує факт завершення 30-тиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги, прийняв рішення про здійснення реєстрації права власності на його квартиру за АТ Укрсоцбанк . Також зазначив, що між ним та банком не укладався договір про задоволення вимог іпотекодержателя, дане питання не узгоджувалося у вигляді іпотечного застереження в іпотечному договорі, згоди на звернення стягнення на належну йому квартиру він не давав, на момент такого звернення діяв мораторій на звернення стягнення на житло, а заборгованість, в рахунок якої звернено стягнення, є спірною.

Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть суттєво ускладнити чи зовсім унеможливити виконання судового рішення в майбутньому, просив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної квартири, суд першої інстанції виходив із наявності достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, що в свою чергу призведе до неможливості захисту законних інтересів позивача. Разом із тим, заявлений позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки передбачає, в тому числі, заборону користування майном.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року апеляційну скаргу АТ Укрсоцбанк залишено без задоволення, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У грудні 2018 року АТ Укрсоцбанк подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована відсутністю підстав для забезпечення позову, оскільки судами не враховано, що АТ Укрсоцбанк є правомірним власником спірної квартири та має право розпоряджатися вказаним майном, оскільки до нього на підставі статті 37 Закону України Про іпотеку перейшло право власності на іпотечну квартиру, яке було правомірно зареєстроване державним реєстратором. Проте, задовольняючи заяву про забезпечення позову, право банку на розпорядження спірною квартирою порушується, оскільки винесена заборона на її відчуження.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу № 607/15838/18 з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ Укрсоцбанк на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. (пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та забороняючи відчуження квартири АДРЕСА_2 , обґрунтовано виходив із того, що визначений спосіб забезпечення позову є таким, що відповідає позовним вимогам, враховує права та інтереси учасників справи та буде достатнім для забезпечення виконання судового рішення у майбутньому, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної квартири є достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі.

Доводи касаційної скарги АТ Укрсоцбанк вказаного висновку суду не спростовують.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства Укрсоцбанк залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун