Постанова

від 12.05.2020 по справі 910/5463/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа№ 910/5463/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Жуков Д.О., Паньків О.О.

відповідача - Фролова О.О., Мусієнко В.І.

третіх осіб - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2019 р. (повне рішення складено 10.10.2019 р.)

у справі № 910/5463/19 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс"

до Державного реєстратора Фролової Олени Олександрівни

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації"

2. Київської міської ради

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про визнання недійсним свідоцтва про право власності та рішення про державну реєстрацію

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс" звернулося з позовом до Державного реєстратора Фролової Олени Олександрівни про:

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010001631 від 18.06.1998 р., яке видане Головним Управлінням житлового господарства та майна м. Києва;

- визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34178612 від 07.03.2017 р., здійснену державним реєстратором Фроловою Оленою Олександрівною, та скасування запису № 19351808.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України, на підставі незаконних правовстановлюючих документів зареєстрував право власності на майно за адресами: вулиця Казимира Малевича, 86 Г та вулиця Казимира Малевича, 86 Д в місті Києві за Компанією "Стайрон Девелопментс Лімітед". Також позивач посилається на те, що державним реєстратором не виконано імперативних вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо витребування від органів влади, підприємств та організацій інформації, необхідної для реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2019 р. було залучено до участі у справі Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та Київську міську раду як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Також, ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2019 р., було залучено до участі у даній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.09.2019 р. у справі № 910/5463/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини справи, які мають значення для справи, та порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що дії приватного нотаріуса Фролової О.О., як державного реєстратора, порушують його права. Також скаржник посилається на те, що спору про право між ним та Компанією Стайрон Девелопментс Лімітед немає у зв`язку з тим, що такої юридичної особи не існує, вона не отримувала свідоцтво про право власності, а тому не може бути відповідачем у даній справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" у справі № 910/5463/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5463/19 та призначено її до розгляду на 10.12.2019 р.

У призначеному засіданні суду 10.12.2019 р. було оголошено перерву до 21.01.2020 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 30.01.2020 р.

У судовому засіданні 30.01.2020 р. було оголошено перерву до 03.02.2020 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 р. було зупинено апеляційне провадження у справі № 910/5463/19 до перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/14759/18 у подібних правовідносинах.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1226/20 від 06.04.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5463/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5463/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 р. було поновлено апеляційне провадження у справі № 910/5463/19 та призначено її до розгляду на 12.05.2020 р.

До суду 27.11.2019 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" подано клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу, а саме відповіді Управління Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації по Архангельській області № 3/197716801820 від 22.11.2019 р. на запит позивача.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказаний доказ не може бути прийнятий судом до розгляду, оскільки такий доказ створений вже після ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2019 р. у справі № 916/3130/17, зокрема, зазначено, що системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Така обставина, як відсутність доказів на момент ухвалення рішення суду взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Таким чином, враховуючи процесуальні норми, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, межі перегляду справи апеляційним судом, а також викладену вище правову позицію Верховного Суду, колегія суддів не приймає до розгляду доданий позивачем доказ, а саме: відповідь Управління Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації по Архангельській області № 3/197716801820 від 22.11.2019 р., оскільки такий доказ поданий з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

У засідання суду, призначене на 12.05.2020 р., представники третіх осіб не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання.

Жодних доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представники третіх осіб були позбавлені можливості через будь-які перешкоди бути присутніми у судовому засіданні.

Крім цього треті особи не наполягали на обов`язковій участі їх представників у судовому засіданні, відповідних клопотань від них завчасно не було подано суду.

До того ж, Кабінет Міністрів України оприлюднив ухвалену 04.05.2020 р. постанову щодо запровадження певних послаблень карантину з 11 травня, зокрема уряд дозволив працювати адвокатам.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування її розгляду, а тому постанова приймається за наявними в справі доказами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

27.07.2017 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віндекс" за результатами відкритих електронних торгів, оформлених протоколом № UA-EA-2017-07- 06-000062-с, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: 6/100 частки нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1911,7 кв. м.

08.08.2017 р. вказаний об`єкт нерухомості Товариство з обмеженою відповідальністю "Віндекс" відчужило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" (5/100 часток та 3/1000 часток) та ОСОБА_1 (7/1000 часток).

11.08.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біміс" та ОСОБА_1 було укладено договір про виділ частки спільного майна в натурі, внаслідок якого сторони угоди вирішили здійснити поділ вказаної вище нерухомості:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс" набуло у власність нежилі приміщення № 23, № 24, № 25, № 26, № 29, № 30 (літ. Д).

- ОСОБА_1 набула у власність нежилі приміщення № 21, № 22 (літ. Д).

07.12.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс" продало фізичній особі ОСОБА_2 нежилі приміщення № 23, № 24, № 25 у вказаній вище будівлі, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс" залишилося власником нежилих приміщень № 26, № 29, № 30 по вул. Малевича, 86Д у місті Києві.

17.11.2017 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та Фізичною особою-підприємцем Глушаниця Оленою Миколаївною за результатами відкритих електронних торгів, оформлених протоколом № UA-EA-2017-10-18-000139-a від 26.10.2017 р., було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: 29/1000 частки нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, будинок 86Г, загальною площею 1004,60 кв. м.

29.12.2017 р. між Фізичною особою підприємцем Глушаниця Оленою Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біміс" було укладено договір купівлі-продажу 11/1000 часток нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, будинок 86 Г.

29.12.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біміс", Фізичною особою-підприємцем Голець Ольгою Степанівною та ОСОБА_2 було укладено договір про виділ об`єктів нерухомого майна в натурі, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс" залишилося власником нежилих приміщень (групи 1-7) загальною площею 1175,43 кв. м, по вул. Малевича, 86 Г у місті Києві.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс", як власник нежитлових приміщень за адресами: вул. Казимира Малевича, 86 Г загальною площею 1175,63 кв. м, та вул. Казимира Малевича, 86 Д загальною площею 1878,92 кв. м, у лютому 2019 року отримало інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі - Реєстр), в якому ним було виявлено запис про те, що одним з співвласників нерухомості за адресами: вул. Казимира Малевича, 86 Г та вул. Казимира Малевича, 86 Д в Реєстрі зазначена Компанія "Стайрон Девелопментс Літімед", зареєстрована в Співдружності Домініки.

Згідно з інформаційною довідкою, площа нерухомості, що зареєстрована за Компанією "Стайрон Девелопментс Лімітед", становить: у літері "Г", яка складається з груп нежитлових приміщень № 45-49 відповідно 1663,20 кв. м; у літері "Д", яка складається з груп нежитлових приміщень № 21-30 відповідно 2813,80 кв. м.

На думку позивача зазначена нерухомість фактично одночасно зареєстрована в Реєстрі як за Товариством з обмеженою відповідальністю "Біміс", так і за Компанією "Стайрон Девелопментс Лімітед".

При цьому, з витягу з Реєстру вбачається, що запис про державну реєстрацію права власності за Компанією "Стайрон Девелопментс Лімітед" вчинений 07.03.2017 р.

У відповідь на адвокатський запит Департамент комунальної власності міста Києва надіслав лист № 062/02/07-1353 від 11.02.2019 р., з якого вбачається, що спірне свідоцтво про право власності серії МК № 010001631 від 18.06.1998 р. Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед" не видавалося.

У відповіді від 21.02.2019 р. Департамент вказав, що на вказану іноземну компанію не видався і наказ "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" від 09.06.1998 р. № 282-В.

У ході досудового розслідування № 12019100090002055 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" було отримано ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2019 р. у справі № 760/7667/19 про надання тимчасового доступу до речей і документів, пов`язаних із згаданими вище об`єктами нерухомості, в ході реалізації якої слідчими було отримано:

- копію наказу від 09.06.1998 р. № 282-В, з якого вбачається, що єдиною особою, якій було вирішено оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності є ВАТ "Меблева фабрика ім. В. Боженка".

- копію свідоцтва, на якому відсутня відмітка КП "Київське міське БТІ" про державну реєстрацію права власності.

- пояснення приватного нотаріуса Фролової О.О., яка діяла у якості державного реєстратора в ході державної реєстрації права власності на нерухомість Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед", та вилучену копію реєстраційної справи.

- інформаційні довідки від 17.10.2016 р. та 08.12.2016 р., які підтверджують реєстрацію права власності Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед" на зазначену нерухомість.

З метою захисту своїх порушених прав як власника спірних приміщень Товариство з обмеженою відповідальністю Біміс звернулось із даним позовом до суду, в межах якого просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності та рішення про державну реєстрацію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що нотаріус безпідставно здійснив реєстрацію права власності на спірні об`єкти, оскільки надані йому правовстановлюючі документи не відповідають вимогам чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин. Також відповідач не виконав імперативних вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо витребування від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили реєстрацію, інформацію, необхідну для такої реєстрації, що унеможливлює встановлення достовірності поданих документів. Враховуючи те, що на час здійснення реєстраційних дій нотаріусом у Державному реєстрі прав містилися записи про право власності ПАТ "КБ "Експобанк" на спірні об`єкти, то, на думку позивача, вчинення реєстраційних дій порушує вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Як передбачено ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нотаріус є державним реєстратором.

Частиною 1 статті 16 вказаного Закону передбачено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (частина 3 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Як вбачається з матеріалів справи, представником Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед" для здійснення реєстраційних дій нотаріусу було подано: свідоцтво про право власності на майновий комплекс, серії МК № 010001631 від 18.06.1998 р., видане Головним Управлінням житлового господарства та майна м. Києва, та інформаційні довідки Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації" НЖ-2016 № 3092 від 17.10.2016 р. та НЖ-2016 №3467 від 08.12.2016 р.

Згідно з поясненнями приватного нотаріуса Фролової О.О. заява на вчинення реєстраційних дій була подана особисто ОСОБА_4 , який діяв на підставі довіреності від імені Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед".

Надані Товариством з обмеженою відповідальністю Біміс докази, а саме запит Прокуратури міста Києва від 06.08.2019 р. та відповідь на вказаний запит Державної прикордонної служби України від 06.08.2019 р., не можуть бути визнані такими, що спростовують повідомлені відповідачем обставини, оскільки в прохальній частині запиту зазначено: надати відомості про те, чи перетинав державний кордон України громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 за період з 01.01.2017 р. по теперішній час. У відповідь на вказаний запит Державною прикордонною службою України була надана інформація про те, що в базі не виявлено даних про перетинання вказаною особою державного кордону. Однак, відсутність даних про перетинання кордону за вказаний період не свідчить про неможливість вказаної особи перебувати на території України станом на дату подання заяви. Вказане також підтверджується тим, що довіреність на вчинення, в тому числі реєстраційних дій, видана на ім`я ОСОБА_4 20.05.2016 р. При цьому, із наявної в матеріалах справи копії реєстраційної справи вбачається, що з метою дотримання порядку вчинення реєстраційних дій нотаріусом здійснено фотокопії паспорта ОСОБА_4 .

Таким чином, оскільки приватним нотаріусом Фроловою О.О. не було виявлено підстав для відмови в реєстрації права власності, остання вчинила відповідний запис 07.03.2017 р.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на вказані положення та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Однак сама по собі незгода із вчиненим 07.03.2017 р. приватним нотаріусом Фроловою О.О. записом про право власності на спірний об`єкт нерухомого майна не є підставою для висновку про недійсність свідоцтва про право власності Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед".

Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази про те, що права Товариства з обмеженою відповідальністю Біміс були порушені вчиненням реєстраційного запису 07.03.2017 р. приватним нотаріусом Фроловою О.О., як державним реєстратором, оскільки позивач набув право на спірне майно на підставі правочинів, вчинених пізніше, а саме 08.08.2017 р. та 29.12.2017 р.

До того ж, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оспорюване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оспорюване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи - Компанії "Стайрон Девелопментс Лімітед", а не позивача. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

У даному випадку визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на таке майно від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Спір про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж майна. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Належним відповідачем у спорах про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 823/2042/16.

Таким чином, належним відповідачем у даному спорі повинна бути Компанія "Стайрон Девелопментс Лімітед", як особа, що зареєструвала за собою право власності на нерухоме майно, яке за твердженнями позивача належить Товариству з обмеженою відповідальністю Біміс .

Скаржник посилається на цю ж постанову Великої Палати Верховного Суду та вважає, що державний реєстратор може бути співвідповідачем, якщо позивач обґрунтовує порушення своїх прав діями саме державного реєстратора.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, всі дії приватного нотаріуса Фролової О.О., як державного реєстратора, відповідали вимогам чинного законодавства, а в частині вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності державний реєстратор не може бути відповідачем, оскільки він не є тією особою, яка його видавала, та не є особою, на ім`я якої таке свідоцтво було видано.

Доводи скаржника про відсутність підстав заміни відповідача на належного у зв`язку з відсутністю такої юридичної особи як Компанія "Стайрон Девелопментс Лімітед" (Співдружність Домініка), що підтверджується роздруківкою з реєстру Спідружності Домініки , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні копії свідоцтва про реєстрацію № 3846 від 26.05.1997 р., витяг про засновників від 19.10.2014 р., свідоцтво про повноваження посадових осіб від 20.05.2016 р.

Відсутність в реєстрі Співдружності Домініки інформації про Компанію "Стайрон Девелопментс Лімітед", на яку посилається позивач, обумовлено тим, що реєстри юридичних осіб Співдружності Домініки є конфіденційними, а дані вказаних реєстрів є закритими для вільного доступу.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Посилання позивача на правові позиції Верховного Суду у справах № 911/3594/17, № 915/1844/18, № 916/780/18, № 910/10987/18, № 911/1455/19 колегія вважає необґрунтованими, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними до спірних правовідносин у даній справі, також обставини у даній справі різняться з тими, які викладені у вказаних вище правових позиціях.

Крім цього, відповідачем при вчиненні оспорюваної реєстраційної дії не було допущено порушень чинного законодавства, оскільки заявником були надані необхідні документи для здійснення такої дії, які відповідали встановленим вимогам.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010001631 від 18.06.1998 р., яке видане Головним Управлінням житлового господарства та майна м. Києва, та визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34178612 від 07.03.2017 р., здійснену державним реєстратором Фроловою Оленою Олександрівною, та скасування запису № 19351808, є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2019 р. у справі № 910/5463/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біміс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2019 р. у справі № 910/5463/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Біміс".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.05.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко