Ухвала

від 19.05.2020 по справі 569/118/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/118/20

1-кс/569/2571/20

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід слідчого судді

19 травня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника заявника ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Рівне заявупрокурора,який здійснюєнагляд задодержанням законівпід часпроведення досудовогорозслідування укримінальному провадженні ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7 при розгляді клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно в рамках кримінального провадження № 42019181010000092 від 10.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України,-

в с т а н о в и в:

13 травня 2020 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно в рамках кримінального провадження № 42019181010000092 від 10.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

Автоматизованою системою документообігу суду слідчому судді ОСОБА_7 було визначено розглядати вказане клопотання.

13травня 2020року прокурор,який здійснюєнагляд задодержанням законівпід часпроведення досудовогорозслідування укримінальному провадженні ОСОБА_8 подав до суду заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_7 . В обґрунтування своєї заяви вказує, що слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7 сформовано позицію у кримінальному провадженні щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно, який в подальшому був накладений Рівненським апеляційним судом

Вказані обставини, на його думку, викликають сумнів у неупередженості слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7 при розгляді даного клопотання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід судді з підстав, викладених в ній, просив суд її задоволити.

Захисник заявника ОСОБА_4 ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , вважає, що дана заява є безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, мотивацію відводу, дослідивши зазначені доводи заяви та причини для відводу слідчого судді ОСОБА_7 , суд не вбачає підстав для його задоволення, так як останній не вмотивований, безпідставний, необґрунтований, відсутні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч. 1ст. 80 КПК Україниза наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід, а згідно з ч. 2 цієї ж статті за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

В силу ч. 1 ст. 75КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у ст. 75 КПК Україниі їх перелік є вичерпним.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини у відповідній частині передбачає: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Варто зауважити, що прийняття слідчим суддею процесуального рішення у справі і не може розцінюватися як обставини, що створюють сумніви з приводу неупередженості судді, оскільки оцінка таким рішенням та діям повинна надаватися судом вищої інстанції.

Крім того,з матеріалівсправи вбачається,що 30квітня 2020року прокуроромРівненської місцевоїпрокуратури ОСОБА_3 по даномукримінальному провадженнювже подаваласязаява провідвід слідчогосудді ОСОБА_7 .Ухвалою Рівненськогоміського судуРівненської областівід 06травня 2020року взадоволенні даноїзаяви буловідмовлено.Таким чином,суд приходить до висновку про те, що заявник ОСОБА_9 здійснює зловживання своїм правом на відвід судді під час розгляду даного клопотання.

Проаналізувавши зміст заяви прокурора та оцінивши її за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що викладені ним обставини будь-якими належними, допустимими та об`єктивними доказаним не підтверджені, є надуманими та не узгоджуються із вимогами ст. 75 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні заяви прокурора про відвід слідчого судді ОСОБА_7 .

Відповідно ст.ст. 81, 82 КПК України, питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою судді.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволеннізаяви прокурора,який здійснюєнагляд задодержанням законівпід часпроведення досудовогорозслідування укримінальному провадженні ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7 при розгляді клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно в рамках кримінального провадження № 42019181010000092 від 10.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1