Ухвала

від 29.05.2020 по справі 569/118/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/118/20

1-р/569/15/20

УХВАЛА

29 травня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі Григорчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення у справі 569/118/20 від 27.05.2020, суд -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із вказаною заявою у якій просить роз`яснити ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду у справі 569/118/20 від 27.05.2020 за клопотанням ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

У своїй заяві слідчий вказує на те, що ухвала слідчого судді є не зовсім зрозумілою в частині, що стосується заборони Рівненським апеляційним судом вчиняти будь-які дії щодо арештованого майна, які можуть спричинити зміну цілісності, реєстрацію, перереєстрацію вказаного нерухомого майна до скасування у встановленому КПК України порядку.

В судовезасідання учасникисудового розглядуне викликались,оскільки роз"ясненняухвали незмінює прицьому їїзміст.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про роз`яснення рішення (ухвали) слідчого судді підлягає до задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 534 КПК України процесуальні питання, пов`язанні з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області 27 травня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 , скасовано арешт на нерухоме майно, накладений ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду від 01.04.2020.

За змістом ст. 380 КПК України - якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз"яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст, а положеннями ч. 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.

Види судових рішень визначені вст. 369 КПК України, якою встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали суду.

Частиною 1ст. 9 КПК України, визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно дотримуватись вимогКонституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 3ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Листі ВССУ від 03.06.2016 року «Про правові позиції судової палати у кримінальних справах ВССУ за 2015 рік» зазначається, щобудь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз`яснення судового рішення, постановленого слідчим суддею, у порядку, визначеному положеннями ст.380 КПК, кримінальний процесуальний закон не містить (Ухвала ВССУ від 02.07.2015 року, справа № 5-1407км15).

При цьому суд виходить з принципу правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» КСУ зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини). У Рішенні від 22.09.2005 року N5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками КСУ вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

У пункті 23 Рішення по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року (Заява №23436/03) зазначається, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, p. 3255, §45). Суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., mutatis mutandis, рішення у справі Miragall Escolano and Others v. Spain, заява № 38366/97, § 37, ECHR 2001-I; та у справі «Звольський та Звольська проти Чеської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic), заява № 46129/99, § 51, ECHR 2002-IX).

У пункті 179 Рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v.Ukraine від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11), ЄСПЛ нагадує, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (див. зазначене вище рішення у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства», 63 п. 33). Хоча цей висновок був зроблений у контексті системи загального права, тлумачення, здійснюване судовими органами, не може недооцінюватися й у системах континентального права при забезпеченні передбачуваності законодавчих положень. Саме ці органи повинні послідовно тлумачити точне значення загальних положень закону та розсіювати будь-які сумніви щодо його тлумачення (див., рішення у справі «Гожелік та інші проти Польщі», п. 65). У пункті 141 цього ж Рішення Суд зазначає, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія-97проти України», заява № 19164/04, п. 47).

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального првоадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушеннь, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забеспечення швижкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі.

Виходячи з вищевказаних норм чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, то слідчий суддя вважає, що ухвали слідчого судді підлягають до роз"яснення у випадку якщо судове рішення є незрозумілим, при цьому не змінюючи його зміст.

З наданих матеріалів вбачається, що ухвала слідчого судді від 27.05.2020 не може бути виконана і є незрозумілою, оскільки ухвалою від 01.04.2017 було накладено арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, на нерухоме майно загальною площею 3302, 8 кв.м розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Різдвяна, 1 Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1971225256101; нерухоме майно квартири (з номерами з 1 по 50), об"єкти житлової нерухомості за адресою м Рівне, вул. Різдвяна 1Б (реєстраційні номера об"єктів нерухомості: 1987350056101;1987358656101;1987364156101;1987368956101;1987368956101;1987393156101;198743756101;1987773456101;1988016956101;1988276456101;1988352356101;1988453156101;1988510656101;1988685856101;1987382656101;1987397156101;1987408756101;1987679556101;1988051056101;1988300456101;1988368256101;1988464756101;1988695756101;1987385156101;19878399556101;1987410556101;1987695656101;1987884856101;1988171756101;1988315656101;1988391856101;1988482256101;1988663056101;1988705256101;1987388756101;1987405156101.

Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, вказане питання досліджувалось сторонами.

Слідчий суддя приходить до переконання, що роз"яснення ухвали слідчого судді від 27.05.2020 щодо скасування заборони реєстрації, перерестрації та здійснення будь-яких дій щодо розпорядженням вищевказаних об"єктів нерухомості не змінює зміст самої ухвали, а тому заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368,380 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі № 569/118/20 від 27.05.2020- задовольнити.

Роз`яснити, що резолютивна частина ухвали Рівненського міського суду від 27.05.2020 включає скасування заборони здійснювати відчуження а також реєстрацію, перереєстрацію нерухомого майна загальною площею 3302,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об"єкта нерухомості 1971225356101); нерухоме майно ( квартири з номерами з 1 по 50), об"єкти житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційні номера об`єктів нерухомості: 1987350056101;1987358656101;1987364156101;1987368956101;1987368956101;1987393156101;198743756101;1987773456101;1988016956101;1988276456101;1988352356101;1988453156101;1988510656101;1988685856101;1987382656101;1987397156101;1987408756101;1987679556101;1988051056101;1988300456101;1988368256101;1988464756101;1988695756101;1987385156101;19878399556101;1987410556101;1987695656101;1987884856101;1988171756101;1988315656101;1988391856101;1988482256101;1988663056101;1988705256101;1987388756101;1987405156101;1987412256101;1987713456101;19879550556101;19881995561101;1988336156101;1988406456101;1988497356254;1988674556101;19887244156101;1988733156101;1988742856101;198875056101) та здійснення будь-яких дій щодо розпорядження вказаних об"єктів нерухомості.

Ухвала може бути безпосередньо оскаржена протягом п"яти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Є.І. Сидорук