Рішення

від 15.05.2020 по справі 902/1007/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2020 р. Cправа № 902/1007/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.

За відсутності представників сторін.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (вул. Велика Арнаутська, 26, кв. 146, м. Одеса, 65012)

до :Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" (вул. Гагаріна, буд. 26, с. Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24327)

про зобов`язання виконати договір та стягнення штрафу в розмірі 370440,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 25-11 від 25.11.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" про зобов`язання виконати договір поставки № 657/ВТ від 19.09.2019 в натурі та стягнути з відповідача штраф в розмірі 370 440,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 657/ВТ від 19.09.2019 в частині поставки товару.

Ухвалою від 29.11.2019 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 10 днів з дня вручення ухвали суду.

Також ухвалою від 29.11.2019 залишено без розгляду вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" про забезпечення позову, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

11.12.2019 до суду надійшла заява № б/н від 10.12.2019 про усунення недоліків позовної заяви № 25-11 від 25.11.2019.

Ухвалою від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі №902/1007/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.01.2020 р.

Ухвалою від 15.01.2020 відкладено підготовче засідання на 04.02.2020, в зв`язку з неявкою представників сторін.

15.01.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

28.01.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.02.2020 до суду від позивача надійшла заява №30-01 від 30.01.2020 про уточнення позовних вимог з додатками, в якій позивач просить суд зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" з дня набрання законної сили судового рішення по справі № 902/1007/19, здійснити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" відповідно до договору поставки №567/ВТ від 19.09.2019 р. поставку товару - пшениці 2 класу (код 1001 УКТ ЗЕД), українського походження урожаю 2019 року, яка відповідає ДСТУ 3768:2019 року, з урахуванням положень договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року, а саме: Натура - мін 770 г/л; Вологість макс 14,0%; Сміттєва домішка - макс 2,0%; Зернова домішка - мак 8,0 %; Вміст клейковини - мін 23,0%; Вміст білка - мін 12,5%; Число падіння - мін 230С; ІДК-макс 100; Клоп черепашка - макс 2.0% в кількості 294,34 т, загальною сумою з ПДВ 1236228,00 грн та стягнути з СТОВ "Імені Богдана Хмельницького" штраф у розмірі 370440,00 грн.

Ухвалою від 04.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.02.2020.

Ухвалою від 27.02.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу №902/1007/19 для судового розгляду по суті на 16 березня 2020 р. та зазначено, що в разі неявки представників сторін на визначену дату, призначено справу для судового розгляду по суті на 25 березня 2020 р..

В судове засідання 16.03.2020 представники сторін не з`явились про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.03.2020.

25.03.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

25.03.2020 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив та заява про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з веденням на державному рівні карантину, крім того зазначено що представник позивача зацікавлений щоб судове засідання відбулось за його участю.

Ухвалою від 25.03.2020 перенесено розгляд справи по суті на 15 травня 2020 р. та зазначено, що в разі не скасування карантину станом на 15.05.2020 явка представників сторін в судове засідання не обов`язкова, разом з тим сторони не позбавлені права направити до суду письмові пояснення, у яких додатково викласти свою правову позицію, разом з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності.

15.05.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились, разом з тим про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та в установленому порядку, що стверджується наявними в справі доказами.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач не повідомив суд про неможливість прибути у судове засідання, не наполягав на відкладенні розгляду справи через запроваджених Кабінетом Міністрів України карантинних заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Тому, суд вирішив здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.05.2020, в зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

19.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (позивач, в договорі Покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" (відповідач, в договорі Постачальник) укладено договір поставки №567/ВТ.

Згідно п. 1 Договору, в порядку та на умовах договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити пшеницю 2,3,4 КЛ (КОД 1001 УКТ ЗЕД), українського походження, врожаю 2019 року (Товар) на умовах FCA "ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК" СТОВ "Імені Богдана Хмельницького" с. Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область, згідно "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 р..

Згідно п. 2.1 Договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, за вагою нетто повинна складати 500,00 тон +/- 5% в опції покупця. Вказана кількість може бути змінена за взаємною згодою сторін, оформленою додатковою угодою до цього договору.

Товар постачається Постачальником за вагою, підлягаючою до видачі, зазначеній у видатковій накладній (п. 2.2 Договору).

Загальний стан і якість Товару повинні відповідати ДСТУ 3768:2019 року, з урахуванням положень даного договору, а саме: Натура - мін 770 г/л; Вологість макс 14,0%; Сміттєва домішка - макс 2,0%; Зернова домішка - мак 8,0 %; Вміст клейковини - мін 23,0%; Вміст білка - мін 12,5%; Число падіння - мін 230С; ІДК-макс 100; Клоп черепашка - макс 2.0% (п.2.3. А) Договору).

Ціна за одну метричну тону пшениці 2 кл., яка постачається за цим договором з ПДВ, становить 4200,00 грн. Якщо усю кількість товару, узгоджену сторонами до поставки, складатиме пшениця 2 кл., то загальна вартість Товару, що постачається за цим договором з ПДВ становитиме 2100000,00 грн +/- 5% (п. 3.1 та 3.2 Договору)

Відповідно до п. 4.1 Договору Постачальник зобов`язується надати товар та забезпечити за власний рахунок його завантаження у транспортні засоби, надані Покупцем на складі СТОВ "Імені Богдана Хмельницького" за адресою: с. Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область, у термін не пізніше 15.10.2019 року включно.

Поставка товару Постачальником підтверджується наступними документами:

- рахунок постачальника на загальну кількість товару, що постачається;

- видаткова (видаткові) накладна (накладні) на кількість товару, що постачається за договором;

- податкова накладна, оформлена відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України;

- квитанція № 1 про внесення податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України;

- товарно - транспортні накладні (п. 4.2 Договору).

Постачальник підтверджує, що він є безпосереднім виробником товару, що постачається (п. 4.3. Договору).

Згідно п. 4.4 Договору право власності на товар у Покупця виникає з моменту його передачі Постачальником, що підтверджується передачею Покупцеві оригіналів належним чином складених видаткових накладних на товар в повному обсязі, виписаних на ім`я Покупця Постачальником.

Покупець здійснює оплату 80% вартості товару прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів з дня отримання від Постачальника наступних документів:

- оригіналу рахунку-фактури, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати;

- оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України;

- товарно-транспортних накладних;

- документів, що підтверджують якість товару згідно п.п. 2.3-2.5 Договору, а також, завірених копій документів, вказаних у п. 8.4 (п. 5.1 Договору).

Оплата решти вартості товару здійснюється Покупцем, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку Постачальника, протягом 3 банківських днів від дати реєстрації податкової накладної складеної та зареєстрованої Постачальником в ЄПН, відповідно до вимог ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України (п. 5.2 договору).

В разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність визначену цим договором та /або чинним законодавством України (п. 6.1 Договору).

Згідно п. 6.7 Договору за повну або часткову не поставку товару за договором Постачальник зобов`язаний виплатити Покупцеві штраф у розмірі 30% від вартості недопоставленого товару.

Сплата неустойки за цим договором (пені, штрафу) не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за даним договором в натурі

Відповідно п. 8.1 договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до виконання кожною із сторін прийнятих на себе зобов`язань за даним договором.

На виконання умов договору відповідач, згідно видаткової накладної № 259 від 05.10.2019 року частково поставив позивачу товар в кількості 205,660 т. на загальну суму з ПДВ 863772,00 грн.

Позивач на виконання умов договору 04.10.2019 платіжним дорученням № 635 перерахував відповідачу 840000,00 грн та платіжним дорученням № 646 від 09.10.2019 - 23772,00 грн. чим повністю сплатив поставку товару в кількості 205,660 т. на загальну суму з ПДВ 863772,00 грн., згідно видаткової накладної № 259 від 05.10.2019 року.

Також, проведення оплати поставленого товару підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.10.2019 року, який долучено до матеріалів справи.

Станом на 16.10.2019 поставка та передача загальної кількості Товару (500,00 т.) здійснена не була.

17.10.2019 позивач на адресу відповідача направив лист № 17-10, щодо підтвердження готовності останнім поставити та передати позивачу решту Товару, а саме 294,34 т.

08.11.2019 року на адресу позивача надійшов лист № 01-11, за змістом якого, відповідач відмовляється виконувати умови договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року, мотивуючи це тим, що умовами договору не передбачена подальша дія договору після 15.10.2019 р..

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся з позовом до суду про зобов`язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" виконати договір поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року в натурі, та здійснити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" поставку товару - пшениці 2 класу (код 1001 УКТ ЗЕД), українського походження урожаю 2019 року, яка відповідає ДСТУ 3768:2019 року в кількості 294,34 т, загальною сумою з ПДВ 1236228,00 грн та про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" штрафу у розмірі 370440,00 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

У відзиві на позовну заяву відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення, вказуючи на те що, порушення умов договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року відбулось саме з боку позивача, що полягає у не наданні транспортних засобів для завантаження товару у строк до 15.10.2019 року та не зарахуванні 80% вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку - фактури, в зв`язку з чим відповідач не зміг поставити позивачу обумовлену кількість товару.

Відповідачем було створено всі умови для належного виконання укладеного договору постановки № 567/ВТ від 19.09.2019 року та враховуючи вищезазначені обставини СТОВ "Імені Богдана Хмельницького" відмовився від подальшого співпрацювання з ТОВ "ВІ ДЖИ ТРЕЙД".

Крім того зазначає, що на даний час СТОВ "Імені Богдана Хмельницького" не може поставити ТОВ "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" товар, що був предметом договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року через те що, за відсутністю умов у підприємства для тривалого зберігання пшениці урожаю 2019 року, зерно було продано іншим особам.

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що п. 4.1 Договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року не передбачено поставка товару за умови попередньої оплати, а зазначено, що Постачальник зобов`язується надати товар та забезпечити за власний рахунок його завантаження у транспортні засоби, надані Покупцем на складі СТОВ "Імені Богдана Хмельницького" за адресою: с. Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область, у термін не пізніше 15.10.2019 року включно.

Також зазначає, що оскільки відповідачем порушено п. 5.1 Договору та не надано позивачу оригіналів розпорядчих документів на товар, вказані обставини свідчать про відсутність доведеності відповідачем порушеного права позивачем умов укладеного договору.

Таким чином, постачальник безпідставно не передає (поставляє) обумовлену по договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року кількість товару в кількості 294,34 т. Враховуючи зазначене не поставка товару по договору виражається в невиконанні обов`язку по передачі всієї кількості товару, обумовленої договором. Недопоставка означає не лише порушення умов про кількість, але і про строк, відтак вона одночасно є і про строчкою поставки.

Факт закінчення строку поставки (15.10.2019 року), строку дії договору виконання якого здійснено частково, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочинну від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Предмет спірних правовідносин стосується чинності договору поставки та внаслідок цього наявності або відсутності обов`язку відповідача поставити товару у визначеному договором обсязі.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов`язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Отже, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України).

Ці підстави наведено у ст. ст. 599 - 601, 604- 609 ЦК України.

Системний аналіз зазначених норм приводить до висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Закінчення строку дії двостороннього правочину, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 24.06.2015 у справі №904/5381/14 та від 21.12.2016 у справі №905/2187/13).

Отже, безпідставна не поставка товару за умовами спірного договору є односторонньою відмовою від виконання зобов`язання, що є порушенням зобов`язального права, а саме ст. 525 ЦК України.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності у договорі положень про його дію після 15.10.2019 року, порушення зобов`язань зі сторони позивача з огляду на наступне.

Сторонами в п. 4.1 Договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 визначено граничний термін поставки а в п. 8.1. Договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до виконання кожною із сторін прийнятих на себе зобов`язань за даним договором.

Тому сплив визначеного п. 4.1. Договору строку не позбавляє відповідача обов`язку поставити позивачу пшеницю в обсязі та характеристикам, визначеним п. 2.3. Договору.

Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 03.10.2019 позивачу був наданий рахунок № 56 на суму оплати товару 2100000,00 грн, чим підтверджено готовність поставки товару позивачу у повному обсязі.

Разом з тим, п. 5.1. Договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату 80% вартості товару прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 банківських днів з дня отримання від Постачальника наступних документів:

- оригіналу рахунку-фактури, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати;

- оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України;

- товарно-транспортних накладних;

- документів, що підтверджують якість товару згідно п.п. 2.3-2.5 Договору, а також, завірених копій документів, вказаних у п. 8.4

За твердженням відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, в зв`язку з частковою оплатою позивачем рахунку-фактури № 56 від 03.10.2019 платіжним дорученням № 635 від 04.10.2019 коштів в сумі 840000,00 грн, відповідачем здійснено відвантаження товару в кількості 205660,00 т. відповідно до видаткової накладної № 259 від 05.10.2019 р.

Разом з тим, суд оцінює доводи відповідача критично, оскільки ним не було в повній мірі виконано вимоги п. 5.1 Договору, а саме одночасно з рахунку-фактури № 56 від 03.10.2019 мав бути надісланий і оригінал видаткової накладної на туж саму суму.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність. (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України), а відтак і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

До таких висновків прийшов Верховний суд у складі Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-22315сво18).

Тому, прийнявши зобов`язання на підставі підписаного договору поставити певний обсяг товару, відповідач протиправно посилається на припинення строку дії договору.

Умови договору не передбачають можливості припиняти договір в односторонньому порядку, не звільняють відповідача виконати зобов`язання в натурі з огляду на передачу врожаю третім особам.

Положення укладеного не ставлять обов`язок з поставки товару у пряму залежність з фактом перерахування відповідачу грошових коштів.

П. 5.1. Договору саме на відповідача покладено обов`язок надати позивачу рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно - транспортні накладні, документів щодо якості товару, копій документів, вказаних у п. 8.4. Договору.

Однак, відповідачем не доведено вчинення вказаних дій.

Перерахування 80% вартості товару пов`язано саме з фактом передачі позивачу усього комплексу документів, перелічених у п.5.1. Договору, а не лише рахунку-фактури.

Строк оплати товару залежить від обставин реєстрації податкових накладних (п. 5.2. Договору).

При цьому, обов`язок з поставки товару покладено саме на відповідача.

Отже, суд доходить висновку, що обов`язок з поставки товару у повному обсязі не поставлено умовами договору у пряму залежність до факту перерахування позивачем 80% вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, умовами підписаного договору визначено граничний строку поставки до 15.10.2019, то відповідач повинен був виконати такий обов`язок у визначений договором строк.

Пояснення відповідача відносно не надання позивачем транспортних засобів суперечать фактичним обставинам справи, оскільки у відповіді на вимоги про поставку товару відповідач категорично заперечує наявність у нього зобов`язань з передачі товару та вказує на припинення дії договору.

Однак, такі твердження засновані на помилковому тлумаченні умов договору та норм чинного законодавства України, а також не підтверджені належними та допустимими засобами доказування в силу вимог ст. ст. 14, 73, 74 76, 77, 78, 79 ГПК України.

Статтею 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт укладення договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року, узгодження сторонами його істотних умов та відсутність повної поставки товару зі сторони відповідача.

Верховний Суд у справі №456/2946/17 від 18 березня 2020 року наголосив, що у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.

З укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припиненні зобов`язання на підставах, що містяться в гл. 50 ЦКУ; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Отже, відповідач зобов`язаний виконати умови чинного Договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року.

Суд не вбачає підстав для застосування висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 916/998/18 від 14 червня 2019 року, які стосуються неможливості у судовому рішенні прямого дублювати положення умов договору.

Оскільки, відповідач заперечує чинність даного договору, вказує на відсутність обов`язку його виконувати після спливу певної дати, посилається на невиконання положень договору зі сторони позивача, то з огляду фактичні обставини справи та предмет спірних правовідносин, покладення судом на сторону обов`язку до примусового виконання положень договору є належним та допустимим способом захисту прав позивача.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" поставити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" товар - пшеницю 2 класу (код 1001 УКТ ЗЕД), українського походження, яка відповідає ДСТУ 3768:2019 року в кількості 294,34 т, загальною сумою з ПДВ 1236228,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вбачає підставі відображення у резолютивній частині рішення обов`язку з поставки пшениці "врожаю 2019 року", оскільки таке формулювання відсутнє у п.2.3. Договору та не може бути реально виконане з огляду на час ухвалення судового рішення (травень 2020 року).

Судом також розглянуто позовні вимоги щодо стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" 370440,00 грн штрафу.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.7 Договору сторони визначили, що за повну або часткову непоставку товару за договором Постачальник зобов`язаний виплатити Покупцеві штраф у розмірі 30% від вартості недопоставленого товару.

Аналіз змісту п. 6.7 Договору свідчить що його положеннями сторонами погоджено відповідальність Постачальника у вигляді штрафу за наявності однієї з таких умов як не поставка товару або недопоставка.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача (Покупця товару) про зобов`язання відповідача (постачальника) здійснити поставку товару.

Враховуючи задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" поставити товар підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафу в сумі 370440,00 грн у суду відсутні, оскільки підставою для застосування такої відповідальності до відповідача є факт не поставки або недопоставки товару, який в даному разі має поставлятись по окремому рахунку-фактурі.

Тобто, застосування штрафу у сформульований сторонами редакції (п. 6.7 Договору) можливо у випадку коли відповідач взагалі не поставив товар або його не допоставив і виконання такого обов`язку неможливо завершити.

Водночас, судом констатовано чинність договору поставки та підтверджено наявність у відповідача обов`язку здійснити допоставку товару.

Відтак, правові підстави для нарахування штрафу відсутні, з урахуванням буквального тлумачення п. 6.7 Договору поставки у погодженій сторонами редакції.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 370440,00 грн штрафу задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" підлягає задоволенню частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо відмови у стягненні штрафу.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, у розмірі суми, яка сплачена за вимогу немайнового характеру (1 921,00 грн), пропорційно задоволеним позовним вимогам. Решту судових витрат в сумі 5556,60 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" (вул. Гагаріна, буд. 26, с. Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24327, код ЄДРПОУ 03730503), на умовах Договору поставки № 567/ВТ від 19.09.2019 року, здійснити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (вул. Велика Арнаутська, 26, кв. 146, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 41390714) поставку товару - пшениці 2 класу (код 1001 УКТ ЗЕД), українського походження, яка відповідає ДСТУ 3768:2019 року, а саме: натура - мін 770 г/л; Вологість макс 14,0%; Сміттєва домішка - макс 2,0%; Зернова домішка - мак 8,0 %; Вміст клейковини - мін 23,0%; Вміст білка - мін 12,5%; Число падіння - мін 230С; ІДК-макс 100; Клоп черепашка - макс 2.0% в кількості 294,34 т, загальною вартістю з ПДВ 1236228,00 грн.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 370440,00 грн - штрафу.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Богдана Хмельницького" (вул. Гагаріна, буд. 26, с. Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24327, код ЄДРПОУ 03730503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (вул. Велика Артнаутська, буд. 26, кв.146, м. Одеса, 65012, код - 41390714) - 1921,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5556,60 грн - залишити за позивачем.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 25 травня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Велика Арнаутська, 26, кв. 146, м. Одеса, 65012 )

3 - відповідачу ( вул. Гагаріна, буд. 26, с. Четвертинівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24327)