Ухвала

від 17.12.2020 по справі 902/1007/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 902/1007/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "імені Богдана Хмельницького" (далі - СТОВ "імені Богдана Хмельницького")

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2020 року (головуючий - Юрчук М. І., судді: Крейбух О. Г., Тимошенко О. М.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 15 травня 2020 року (суддя Маслій І. В.)

у справі № 902/1007/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Джи Трейд" (далі - ТОВ "Ві Джи Трейд")

до СТОВ "імені Богдана Хмельницького"

про зобов`язання поставити товар та стягнення штрафних санкцій ,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга СТОВ "імені Богдана Хмельницького" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2020 року (повний текст складено 2 листопада 2020 року) та рішення Господарського суду Вінницької області від 15 травня 2020 року у справі № 902/1007/19, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення в частині зобов`язання СТОВ "імені Богдана Хмельницького" на умовах договору поставки від 19 вересня 2019 року № 567/ВТ здійснити на користь ТОВ "Ві Джи Трейд" поставку товару - пшениці 2 класу (код 1001 УКТ ЗЕД), українського походження, яка відповідає ДСТУ 3768:2019 року, а саме: натура - мін 770 г/л; вологість макс. 14,0%; сміттєва домішка - макс. 2,0 %; зернова домішка - макс. 8,0 %; вміст клейковини - мін 23,0 %; вміст білка - мін 12,5 %; Число падіння - мін 230С; ІДК - макс. 100; Клоп черепашка - макс. 2.0 % в кількості 294,34 т, загальною вартістю з ПДВ 1236228,00 грн.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності , що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

В касаційній скарзі СТОВ "імені Богдана Хмельницького" зазначає, що саме з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права скаржник просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 287 ГПК України .

Звертається увага скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, є підставами оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України , а саме: ухвал суду першої інстанції, зазначених в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвал суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

В разі ж якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України) в касаційній скарзі мають бути зазначені наведені у цій нормі підстави, з посиланням на певний пункт та частину цієї норми.

Оскільки у касаційній скарзі СТОВ "імені Богдана Хмельницького" не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, її слід залишити без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно чітко вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Також, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом позову є зобов`язання СТОВ "імені Богдана Хмельницького", на умовах договору поставки від 19 вересня 2019 року № 567/ВТ, здійснити на користь ТОВ "Ві Джи Трейд" поставку товару - пшениці 2 класу (код 1001 УКТ ЗЕД), українського походження, яка відповідає ДСТУ 3768:2019 року, а саме: натура - мін 770 г/л; вологість макс. 14,0 %; сміттєва домішка - макс. 2,0 %; зернова домішка - макс. 8,0 %; вміст клейковини - мін 23,0 %; вміст білка - мін 12,5 %; Число падіння - мін 230С; ІДК - макс. 100; Клоп черепашка - макс. 2.0 % в кількості 294,34 т, загальною вартістю з ПДВ 1236228,00 грн та стягнення штрафних санкцій в сумі 370440,00 грн.

Суд враховує, що СТОВ "імені Богдана Хмельницького" оскаржує судові рішення виключно в частині вимог про зобов`язання виконати умови договору поставки товару.

Позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України Про судовий збір виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19).

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на день звернення з позовом, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання касаційної скарги на рішення суду у справі № 902/1007/19 в частині вимог про зобов`язання виконати умови договору поставки товару на суму 1236228,00 грн необхідно сплатити 37086,84 грн (1236228,00 грн х 1,5 % х 200 % ставки).

Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату 37086,84 грн за наведеними нижче реквізитами.

отримувач коштів:УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/ 22030102 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 банк отримувача:Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 код банку отримувача (МФО): 899998 код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ) призначення платежу *;101 ;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Отже, способами усунення недоліків касаційної скарги СТОВ "імені Богдана Хмельницького" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2020 року і рішення Господарського суду Вінницької області від 15 травня 2020 року у справі № 902/1007/19 є:

1. викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства;

2. надання Суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 37086,84 грн.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "імені Богдана Хмельницького" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2020 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 15 травня 2020 року у справі № 902/1007/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "імені Богдана Хмельницького", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду С. В. Бакуліна