Рішення

від 25.02.2008 по справі 2-117/2008

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-117/2008р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Петуніна І.В.,  при секретарі Прокопенко І.М.,

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про виселення з житлової квартири та стягнення заборгованості по комунальним послугам, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про виселення з житлової квартири та стягнення заборгованості по комунальним послугам.

В обґрунтування позову позивачі у судовому засіданні вказали, що 18 грудня 1996 року вони на праві спільної сумісної власності отримали квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло. В лютому 2002 року в зв'язку зі склавшимся тяжким матеріальним становищем вони уклали усний договір найма з відповідачами. Умовами договору було передбачено, що позивачі були зобов'язані знятися з реєстрації та звільнити квартиру, а відповідачі мали право зареєструватися та проживати з сім'єю у квартирі та були зобов'язані щомісячно сплачувати плату за житло та комунальні послуги. З 2004 року відповідачі перестали оплачувати послуги за користування квартирою та комунальні послуги. Крім того, їм стало відомо, що відповідачі зловживають алкогольними напоями, не працюють. Нещодавно вони дізналися, що відповідачі приховували той факт, що відносно них були подані позовні заяви до суду від комунальних підприємств про стягнення заборгованості за комунальні послуги, які вони повинні були сплачувати згідно договору. Діями відповідачів їм заподіяний збиток, що виявився в псуванні та забруднюванні квартири. Внаслідок несплати відповідачами комунальних послуг квартиру відключили від електроспоживання. Оскільки відповідачі в період з лютого 2004 року по листопад 2007 року не сплачували квартирну плату і комунальні послуги, склалася заборгованість за вказаний період, а саме : опалення - 3021, 04грн., квартирна плата - 1241, 43грн., водопостачання - 769, 36грн. Відповідачам було запропоновано погасити добровільно заборгованість та розірвати договір найму і виселитися з даної квартири, однак відповідачі відмовилися. Оскільки відповідачі не бажають добровільно відшкодовувати заборгованість і виселитися, позивачі просять суд визнати договір найму квартири дійсним, та одночасно його розірвати, виселити відповідача ОСОБА_5 з даної спірної квартири без надання іншого житла, зобов'язати відповідачів сплатити суми заборгованностей та стягнути понесені відповідачами судові витрати.

Позивачі підтримали свої позовні вимоги у судовому засіданні. Представник позивачів ОСОБА_6 підтримав вимоги позивачів.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав повністю і суду пояснив, що не мешкає у квартирі з вересня 2007р. Він знятий з реєстрації 20 лютого 2008 року. З позовом він згоден. Дитина мешкає у матері дружини. Він пішов з цієї квартири, бо за інше був би постійно у стані алкогольного сп'яніння. Дружина говорила йому, що шукає, куди переїхати, але ще не знайшла. Зараз працює на ш.Димитрова, дільниця З, МГВМ. З дружиною стосунків не

підтримує. На даний час умови проживання дитини у батьків гарні, у спірному помешканні не створені умови проживання для дитини, тому їй краще проживати у батьків дружини. На вихідні дні, хлопчика він забирає до себе. Коли він уходив з квартири, електроенергія була відключена.

Відповідачка ОСОБА_5 у частині виселення та стягнення заборгованості з комунальних послуг у розмірі 5032 грн. позов визнала повністю. Після збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги до 5320 грн., до суду не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування Димитровської міської ради до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля» 18.12.1996р., позивачам на праві власності належить квартира за адресою: м-н «Західний», 21/38, м.Димитров Донецької області (а.с.35, 36). Позивачі зареєстровані та мешкають за адресою: вул. Колхозна, 5, смт.Новоекономічне Красноармійського р-ну Донецької області (а.23).

Відповідачі мешкали за адресою: м-н «Західний», 21/38, м.Димитров Донецької області з лютого 2002 року по лютий 2008р року. За вказаний період виникла заборгованість по комунальним послугам, а саме перед підприємством «Димитровтепломережа» - 3397 грн., перед КП «Служба єдиного замовника» - 1344 грн., КП «Компанія «Води Донбасу» - 814 грн., усього на суму 5320 грн. 8 жовтня 2007р. позивач ОСОБА_1 надсилав повідомлення відповідачу ОСОБА_4 про заборгованість за комунальні послуги, а також те, що квартира йому необхідна для мешкання з дружиною. 20 лютого 2008 року відповідач ОСОБА_4 знявся з реєстраційного обліку за вищевказаною квартирою та у квартирі залишилася мешкати без реєстрації ОСОБА_5 Зазначено встановлено на підставі пояснень сторін, довідок про заборгованість з житлово-комунальних послуг, про склад сім'ї (а.с.28, 29, 51, 52, 53).

Згідно акту № 16683 від 02.02.2007р. складеного ДП «Укренерговугілля», відповідачі самовільно підключилися до електромережі енергопостачальника після їх відключення (додатковий ввідний кабель за панеллю електролічильника) (а.с.30).

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, вона живе у одному під'їзді з позивачами. ОСОБА_1 бачить часто. Відповідача бачить рідко, оскільки він не живе з дружиною, він мешкав у квартирі ОСОБА_1. Зараз у цій квартирі мешкає його дружина. Дитина бігає, але вона не знає, де вона мешкає, оскільки у цьому будинку мешкає матір ОСОБА_5, то дитина буває і там і там. За відповідачів нічого не може казати, оскільки поруч з ними не проживає.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що відповідач проживав приблизно з 2001 року з дружиною та дитиною у квартирі позивачів. Зараз там мешкає тільки його дружина. Хлопчик мешкає з бабусею, а до мами тільки бігає, бабуся його одягає, обуває, дає їжу, проводжає у школу, у неї він лягає спочівати. Відповідач ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, не працює. ОСОБА_4 не мешкає у квартирі з вересня 2007р. Помешкання позивачів знаходиться у поганому становищі.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що між позивачами та відповідачами склалися фактичні договірні відносини найму житлового приміщення.

Згідно ст.815 ЦК України, наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Згідно ч.2 ст.825 ЦК України, договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:

1)невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;

2)руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає.

Договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці. Якщо наймач житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення цих порушень. Якщо наймач або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму житла.

Відповідно до ст.826 ЦК України, у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

За змістом ст.168 ЖК України, договір найму жилого приміщення. Укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги. Згідно ст.169 ЖК України, у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Суд вважає, що договір найму житла, який склався між позивачами та відповідачами підлягає розірванню, оскільки відповідачі систематично не вносили квартирну плату та плату за комунальні послуги, а саме плату за утримання житла та прибудинкової території, послуги тепломережі та водоканалу більш як за 6 місяців, а також у зв'язку з тим, що це житло потрібно позивачам для проживання. Відповідно до цього відповідачі підлягають виселенню.

Оскільки на момент рішення суду відповідач ОСОБА_4 знявся з реєстраційного обліку та мешкав у спірній квартирі, то виселенню підлягає ОСОБА_5

Крім того, відповідачі зобов'язані були вносити плату за комунальні послуги за період свого проживання у вищевказаній квартирі, таким чином заборгованість за перед ВО «Димитровтепломережа» у сумі 3397 грн., комунальним підприємством «Служба єдиного замовника» у сумі 1344 грн. та комунальним підприємством «Компанія «Води Донбасу» у сумі 814 грн. підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивачів.

У вимогах про визнання договору найму дійсним суд відмовляє, оскільки ця вимога не грунтується на вимогах закону.

На підставі ст.168 ЖК України, ст.ст.810, 815, 825, 826 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 81, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про виселення з житлової квартири та стягнення заборгованості по комунальним послугам задовольнити частково.

Розірвати договір найму квартири між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Виселити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлової квартири № 38 в будинку № 21 на м-ні „Західний" в м. Димитров Донецької області без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5   на   користь   ОСОБА_1   і      ОСОБА_2

заборгованість за комунальні послуги за період з 01.02.2002р. по 31.01.2008р. у розмірі 5320 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та судовий збір в розмірі 51 грн., сплачений позивачем приподанні позовної заяви до суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.